Ухвала

від 18.02.2025 по справі 703/452/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/77/25 Справа № 703/452/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

головуючогоОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,при секретарі прокурора (відеоконференція) підозрюваного (відеоконференція) захисника (відеоконференція) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України, не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 за погодженням з процесуальним керівником начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.01.2025 під №12025250380000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Клопотання сторони обвинувачення обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 , в порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, під час проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів в м. Городище, Черкаського району, Черкаської області, умисно, незаконно, в корисливих цілях збув шляхом продажу за 500,00 грн, особі, залученій до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, таблетки, що згідно висновку експерта №СЕ-19/124-25/1423-НЗПРАП від 24.01.2025 містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, метадон, масою 0,113 г, що був отриманий ним у КП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради як курс лікування (замісної терапії).

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строкомна 30 днів,тобтодо 22 лютого 2025 року включно. Визначено заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400,00 гривень.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У своїй апеляційній скарзі підозрюваний вказує, що слідчий суддя безпідставно дійшов висновку, що тяжкість такого діяння не може бути підставою для домашнього нічного арешту.

Слідчий суддя не взяв до уваги такі обставини, як його стан здоров`я, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, та мама пенсіонер, яка потребує щоденний догляд.

Захисник зазначив, що прокурором не надано переконливих доказів, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Не враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, має на утриманні двох малолітніх дітей. Має постійне місце проживання, проживає разом з матір`ю ОСОБА_10 , яка в свою чергу потребує стороннього постійного амбулаторного, а при потребі стаціонарного, лікування.

Крім того, прокурором не надано слідчому судді жодного доказу на підтвердження існування наявності ризиків, що вказані в клопотанні, а наявність ризиків не може оцінюватися абстрактно, а повинна підтверджуватися відповідними доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи обох апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Встановлено, що 10.01.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025250380000014.

Як вказано в письмовому повідомленні про підозру, датованому 24.01.2024, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме збуті наркотичного засобу «Метадон», що було вчинене 10.01.2025. Вказане повідомлення про підозру підписане ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_8 24.01.2025 о 14-30 год.

24.01.2025 о 09:40 год слідчий СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 затримав підозрюваного ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, посилаючись на пункти 1 та 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення клопотання слідчого щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обставини, визначені у ст. 176-178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним даного правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та виснував, що досудовим розслідуванням доведена наявність як обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України, так і ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, які виправдовують застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас застосування більш м`якого запобіжного заходу не запобігатиме виникненню встановлених слідчим суддею ризиків, а також суперечить вимогам частини 8 статті 176 КПК України.

Також було враховано, що підозрюваний розлучений, заявлені ним відомості про надання утримання двом неповнолітнім дітям не знайшли свого підтвердження, оскільки останні проживають разом із матір`ю в с. Руська Поляна, а матеріальна допомога ОСОБА_7 не має систематичного чи постійного характеру, бо він не має стабільного джерела доходів. Вказане свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків у місці проживання. Доводи ОСОБА_11 про наявність у нього тяжких захворювань, а також надання утримання та догляду матері не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджуються доказами, наданими колегії суддів, так як довідка не мітить ні дати, ні печаті лікаря, який видавав цю довідку.

Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею ухвалено з дотриманням вимог національного законодавства та з урахуванням практики ЄСПЛ, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності передбачених законом підстав для обрання стосовно ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу.

Доводи підозрюваного та захисника, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту суд відхиляє, оскільки домашній арешт в нічний час доби не здатен запобігти ризикам можливої втечі чи переховування, продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 .

Щодо розміру визначено слідчим суддею застави, слід зазначити наступне.

На підставі вимог ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя,враховуючи дискрецію повноважень слідчого судді у вирішенні питання про можливість визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України, визначив розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у розмірі 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.

При цьому, аналізуючи матеріали клопотання, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що ОСОБА_7 слід зменшити розмір застави, з огляду на дані стосовно підозрюваного, який має постійне місце проживання, проживає разом з матір`ю, не має офіційний та постійних доходів.

Розмір застави, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На переконання суду апеляційної інстанції визначений слідчим суддею розмір застави є занадто непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого про обрання тримання під вартою ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді зміні в частині визначення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян. Адже такий розмір є помірним для останнього, співвідноситься з оголошеною підозрою, спроможний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та надати йому можливість скористатись правом на альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

Керуючись статтями404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2025 року про застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінити в частині розміру визначеної слідчим суддею застави, зменшивши її розмір до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: