Ухвала

від 23.01.2025 по справі 369/4820/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4820/17

Провадження №1-кп/369/456/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарки ОСОБА_2

за участю прокурорки ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді торгового представника ТОВ «Продмаркет ЛТД», діючи всупереч вимог посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, маючи корисливий мотив та прямий умисел, направлений на привласнення коштів, належних ТОВ «Продмаркет ЛТД», отримавши 19.11.2015 від працівників ФОП ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 за раніше поставлений товар згідно накладних № Ж 1022027 від 22.10.2015 та № Ж 1022028 від 22.10.2015 грошові кошти в загальній сумі 983,54 грн, до каси підприємства їх не вніс, а привласнивши, розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Продмаркет ЛТД» матеріальних збитків на загальну суму 983,54 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

Крім того, згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді торгового представника ТОВ «Продмаркет ЛТД», всупереч вимог посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, маючи корисливий мотив та прямий умисел, направлений на повторне привласнення коштів, належних ТОВ «Продмаркет ЛТД», отримавши в період часу з 10.01.2016 по 15.01.2016 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) від працівників ФОП ОСОБА_7 за адресою с. Мила вул. 40-річчя Перемоги, Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області грошові кошти за раніше поставлений товар згідно накладної № Ж 1230045 від 30.12.2015, грошові кошти в сумі 777,70 грн, до каси підприємства не їх вніс, а повторно привласнивши, розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Продмаркет ЛТД» матеріальних збитків на загальну суму 777,70 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.

В судовому засіданні прокурорка заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправна діяльність на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений та захисник підтримали думку прокурорки.

Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.

Відповідно до вказаногоЗаконудіяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбаченаст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

При цьому, згідно положеньст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1ст. 5 КК України,закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

ОСОБА_5 обвинувачується у привласненні 19.11.2015 грошових коштів на загальну суму 983,54 грн та у привласненні в період часу з 10.01.2016 по 15.01.2016 грошових коштів на загальну суму 777,70 грн.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України,якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 1218 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2015 році становила 609 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2015 році становив 609 грн.

Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2015 року складали 1218 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 1378 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2016 році становила 689 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2016 році становив 689 грн.

Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2016 року складали 1378 грн.

Таким чином, оскільки вартість привласненого ОСОБА_5 майна на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідне діяння перестало бути кримінально караним.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Разом з тим, суд вважає за доцільне продовжувати розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за епізодами, за яким останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України сума викраденого майна за якими перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян станом на 01 січня 2015 року та станом на 01 січня 2016 року.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючисьп. 4-1 ч. 1 ст. 284, 369-372, ч. 3 ст. 479-2 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння - задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК Україниу зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння за епізодами: 19.11.2015 на загальну суму 983,54 грн та в період часу з 10.01.2016 по 15.01.2016 на загальну суму 777,70 грн.

Продовжити розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1