Ухвала

від 07.06.2021 по справі 369/4820/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12016110200001200 стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.191, ч. 3 ст.191 КК України за апеляційною скаргою

заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № 12016110200001200 на цій підставі закрито.

Згідно ухвали судом встановлено, що ОСОБА_7 перебуваючи на посаді торгового представника ТОВ «Продмаркет ЛТД», діючи всупереч вимог посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, маючи корисливий мотив та прямий умисел, направлений на привласнення коштів, належних вказаній юридичній особі, отримавши 19 листопада 2015 року та 23 грудня 2015 року від працівників ФОП ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 983,54 грн., 27 грудня 2015 року від службових осіб Плахтянської сільради за адресою: АДРЕСА_3 2911,07 грн., 15 січня 2016 року від ФОП ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 777,70 грн., 05 лютого 2016 року від ФОП ОСОБА_11 2085,08 грн. за адресою: АДРЕСА_5 за поставлений раніше товар, до каси підприємства їх не вніс, а, привласнивши, розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ТОВ «Продмаркет ЛТД» матеріальних збитків в загальному розмірі 8148,79 грн.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року як незаконну скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на незаконність судового рішенняу зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

При цьому апелянт вказує на хибність викладених в оскаржуваній ухвалі висновків суду про відсутність правових підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 191 КК України за ознакою повторності, який безпідставно кваліфікував дії останнього лише за ч. 1 ст. 191 КК України.

Вважає, що судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 48 КК України, і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності з пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення, оскільки звільняючи обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, суд першої інстанції не встановив в чому саме полягала зміна обстановки, що призвела до того, що ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечним. Також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд не навів переконливих підстав, які б вказували на те, що ОСОБА_7 зазнав таких змін, що робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора і просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та апеляційні доводи, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте цих вимог кримінального процесуального законодавства суд першої інстанції не дотримався і як наслідок ухвалив незаконне, необгрунтоване і невмотивоване судове рішення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали судом встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді торгового представника ТОВ «Продмаркет ЛТД», діючи всупереч вимог посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, маючи корисливий мотив та прямий умисел, направлений на привласнення коштів, належних вказаній юридичній особі, отримавши за поставлений раніше товар, а саме: 19 листопада 2015 року та 23 грудня 2015 року від ФОП ОСОБА_9 - 983,54 грн.; 27 грудня 2015 року від службових осіб Плахтянської сільради - 2911,07 грн.; 15 січня 2016 року від ФОП ОСОБА_10 - 777,70 грн., 05 лютого 2016 року від ФОП ОСОБА_11 - 2085,08 грн., до каси підприємства їх не вніс, а привласнив кошти належні вказаній юридичній особі, чим завдав потерпілому ТОВ «Продмаркет ЛТД» матеріальних збитків в загальному розмірі 8148,79 грн.

При цьому суд, вислухавши показання обвинуваченого, представника потерпілого та свідків зазначив в ухвалі, що враховуючи короткий проміжок часу, в період якого ОСОБА_7 інкримінується привласнення грошей, дійшов висновку, що дії останнього підлягають правовій кваліфікації за ч.1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, а правові підстави для кваліфікації дій останнього за ч. 3 ст. 191 КК України за ознакою повторності відсутні.

Також в ухвалі суд зазначив, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_12 висунуто обвинувачення, охоплені єдиним умислом, вчиненні в короткий проміжок часу, та відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 191 КК України відносяться до нетяжких злочинів, ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, відшкодував завдану шкоду, а тому суд визнав, що на момент судового розгляду ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечним та на підставі ст. 48 КК України звільнив його від кримінальної відповідальності за вчинене у зв`язку зі зміною обстановки та на цій підставі закрив кримінальне провадження.

Згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За приписами ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.3 п. 2 ст. 374 КПК України вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення та підстави визнання частини обвинувачення необгрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Проте суд, в порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону, вирішуючи обвинувачення по суті, ухвалив у нарадчій кімнаті судове рішення не у формі вироку, а у формі ухвали, що є істотним порушенням вимог КПК України, яке перешкодило суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення. При цьому, судом не сформульовано обвинувачення визнаного судом доведеним, не наведено доказів на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення з ч. 3 на ч. 1 ст. 191 КК України та підстави визнання частини обвинувачення необгрунтованою.

Крім того, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 191 КК України на підставі ст. 48 КК України, суд, в порушення ст. 285 КПК України, яка регулює загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності, не роз`яснив обвинуваченому підставу звільнення від кримінальної відповідальності і його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, а також в порушення ч. 2 ст. 288 КПК не з`ясував думку потерпілого ТОВ «Продмаркет ЛТД» щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ст. 286 КПК України, в тому числі частини четвертої цієї статті, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом за клопотанням сторони кримінального провадження. Якщо з таким клопотанням звернулись під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, однак з таким клопотанням, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ніхто з учасників під час здійснення судового провадження до суду не звертався.

Також слушними колегія суддів вважає і доводи апеляційної скарги прокурора про те, що, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обставновки, суд першої інстанції не вказав, у чому полягає зміна обстановки, що обумовила втрату суспільної небезпечності як діяння вчиненого особою, так і особи, що його вчинила. Крім того, наведені в оскаржуваній ухвалі обставини, а саме те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 притягується вперше, відшкодував ТОВ «Продмаркет ЛТД» завдану шкоду, а тому суд визнав, що на момент судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечним, не можна вважати такими, що вказують на зміну обстановки, внаслідок якої обвинувачений ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечним, а лише такими, що відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, а оскільки ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року, якою обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження № 12016110200001200 на цій підставі закрито, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, колегія суддів вважає, що вказане судове рішення як незаконне та необгрунтоване підлягає скасуванню.

За викладеним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року скасуванню, з призначенням нового розгляду кримінального провадження № 12016110200001200 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України в суді першої інстанції, з урахуванням положень ч. 1 ст. 416 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2020 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № 12016110200001200 на цій підставі закрито скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3