Ухвала

від 23.01.2025 по справі 445/2080/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 445/2080/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/48/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

23 січня 2025 року м. Львів

Суддя судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вирішення питання застосування до особи примусових заходів медичного характеру,

встановив :

До Львівського апеляційного суду 09.01.2025 року подана повторна апеляційна скарга за підписами адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024 закрито кримінальне провадження№ 12018140210000307 від 22.05.2018 рокупро застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 у зв`язку з вчиненням суспільно - небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи зазначену вище адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вперше оскаржували в межах апеляційного строку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.01.2025 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 поданої в інтересах ОСОБА_3 .

При перевірці апеляційної скарги захисників- адвокатів встановлені підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно дост. 392 КПК Українив апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанцій не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.399 КПК України,апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушає питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції вже було перевірено ухвалу Буського районного суду від 12.12.2024 та постановлено відповідну ухвалу, клопотання в повторній апеляційній скарзі про поновлення строку оскарження захисники не ставили, а відтак суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для його можливого поновлення.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянтам на те, що до суду першої інстанції надійшли для розгляду матеріали справи саме з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140210000307 від 22.05.2018 року відносно неповнолітнього ОСОБА_3 у зв`язку з вчиненням суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

Відповідно і закриття кримінального провадження було не по обвинувальному акту а виключно по поданому прокурором клопотанню у зв`язку з відмовою прокурора від цього клопотання.

Кримінальне провадження №12018140210000307стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 було порушено за ч.4 ст. 187 КК України, у зв`язку із вчинення суспільно - небезпечного діяння у 2018 року, і за яке можливе покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 15 років.

Відповідно до вимог ч.2 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюєтьсяколегіально судому складі трьох суддів (в редакції чинної станом на 2019 рік).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01.02.2019 року було задоволено подання Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28.01.2019 та передано на розгляду доБуського районного суду Львівської області клопотання, про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12018140210000307 стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , у зв`язку з учиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Зміна підсудності відбулася у зв`язку з відсутністю колегії суддів для розгляду справи стосовно неповнолітньої особи з врахуванням міри покарання, яка може бути призначена особі, у разі доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення, за ч.4 ст. 187 КК України.

Оскільки розгляд клопотання судом першої інстанції здійснювався колегіально в складі трьох суддів, а не одноособово, то слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено обмеження будь кого із суддів в праві задавати питання по суті справи.

Крім того згідно положень ч.1 ст. 516 КПК України ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, згідно положень цієї норми закону на ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, ухвала Буського районного суду Львівської області від 12.12.2024 року про закриття кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 у зв`язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, та направлення прокурору матеріалів даного кримінального провадження для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, окремому оскарженню не підлягає, і на цю ухвалу можуть бути внесені заперечення при подачі апеляційної скарги за наслідками судового розгляду в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке не підлягає апеляційному оскарженню в силу положень ст. 516 КПК України.

Суд першої інстанції помилково зазначив, що ухвала від 12.12.2024 підлягає апеляційному оскарженню.

Згідно ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 392цього Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, захисникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід відмовити у відкритті провадження за їх апеляційною скаргою, оскільки така подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя, -

постановив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особам, які подали апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Суддя ОСОБА_6