Ухвала

від 28.01.2025 по справі 580/1746/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1746/22

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В., та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від розгляду апеляційної скарги Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Державна судова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Черкаський окружний адміністративний суд подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

До суду 24.01.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В., та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від розгляду справи № 580/1746/22 за апеляційною скаргою Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Державна судова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що суддя Кузьменко Володимир Володимирович в період з 2013 по 2014 рік обіймав посаду заступника голови Київського апеляційного адміністративного суду і йому добре відома професійна діяльність позивача як судді Черкаського окружного адміністративного суду і у нього склалась суб`єктивна думка щодо позивача.

Перебуваючи на адміністративній посаді у період з 2013 по 2014 рік суддя Кузьменко В.В. був добре знайомий з колишнім головою Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , який ініціював звільнення позивача з посади судді у 2013 році, та з яким часто зустрічався Кузьменко В.В. в процесі службової діяльності.

З огляду на те, що Кузьменко В.В. в період з 2013 по 2014 рік обіймав посаду заступника голови Київського апеляційного адміністративного суду його думка була визначальною у спілкуванні з іншими суддями суду апеляційної інстанції, судді-колеги завжди прислухались до порад керівництва судової установи. Дана обставина може слугувати підставою для сумніву і недовіри позивача до суддів Шостого апеляційного адміністративного суду щодо їх безсторонності при ухваленні судового рішення у даній

справі.

Також як на підставу для сумнівів і недовіри до судді Кузьменка В.В. позивач вказує на його участь у складі Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України, яка зумовила упередженість до позивача з боку членів Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України в межах участі позивача у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України під час співбесіди 15.07.2024, а також після її проведення.

Позивач вказує на розміщення на замовлення членів Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України 17.07.2024 в мережі Інтернет дискредитаційних матеріалів щодо позивача. Таку поведінку доповідачів Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України позивач пов`язує з тим, що напередодні співбесіди вона заявила відвід заступнику голови Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України Кузьменку В.В. На думку позивача відсутні гарантії того, що Кузьменко В.В. утримався від коментарів, які мали визначальне значення для інших членів Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України при ухваленні рішення.

Крім того, позивач вказала, що не вважає випадковим збігом обставин те, що Кузьменко В.В. входить до складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, яка розглядає завідомо безпідставну апеляційну скаргу відповідача.

Отже, позивач вважає, що з метою забезпечення права останньої на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості та об`єктивності розгляду справи, існує необхідність про відведення суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В., та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, від розгляду справи № 580/1746/22.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року заяву про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В., та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду визнано необґрунтованою, справу № 580/1746/22 передано для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.

За наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями справа № 580/1746/22 була передана судді Аліменку В.О. 28 січня 2025 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, ураховуючи наступне.

Щодо посилань ОСОБА_1 на обставини, які на її думку, свідчать про упередженість судді Кузьменка В.В. не можуть вважатись підставами для відводу судді Кузьменка В.В., адже фактично зводяться до припущень.

Те, що Кузьменку В.В. як судді апеляційного суду відома професійна діяльність позивача як судді Черкаського окружного адміністративного суду не свідчить про те, що у нього склалась суб`єктивна думка чи упередження щодо позивача.

Факт того, що суддя Кузьменко В.В. знайомий з колишнім головою Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_3, в період з 2013 по 2014 рік обіймав посаду заступника голови Київського апеляційного адміністративного суду, а під час участі позивача у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України - заступника голови Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України, з урахуванням доводів позивача та відповідних таким доводам об`єктивних обставин також не може свідчити про упередженість судді Кузьменка В.В. стосовно позивача.

Позивачка не надала жодних доказів та належних обґрунтувань того, що суддя Кузьменко В.В. був зацікавлений чи сприяв її звільненню з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду чи не проходження нею конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України, мав вплив чи об`єктивну можливість впливу на такі процеси.

До того ж, позивач у клопотанні про відвід зазначає, що Кузьменко В.В. як заступник голови Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України за посадою не приймає участі у голосування Дорадчої групи експертів Конституційного Суду України.

Доводи позивача про те, що вона не вважає випадковим збігом обставин те, що Кузьменко В.В. входить до складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду є не підтвердженими як будь-якими доказами так і належними обґрунтуваннями які могли б поставити під сумнів безпідставність таких доводів позивача.

Відвід іншим членам судової колегії та усім суддям Шостого апеляційного адміністративного суду позивач мотивувала виключно тим, що суддя Кузьменко В.В. в період з 2013 по 2014 рік обіймав посаду заступника голови Київського апеляційного адміністративного суду, його думка була визначальною у спілкуванні з іншими суддями суду апеляційної інстанції, судді-колеги завжди прислухались до порад керівництва судової установи. Однак такі доводи також необґрунтовані, фактично є суб`єктивними судженнями та припущеннями позивача.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що судді Заїки М.М., Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. проявляють особисту упередженість.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, наведені вище доводи про наявність підстав для відводу суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. не викликають сумнів у їх неупередженості, а тому за правилами частини четвертої статті 36 КАС України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Заїки М.М., Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Заїки М.М., Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, зі змісту доводів заяви про відвід не вбачається.

Також, суд зазначає що, не має повноважень визначених приписами КАС України розглядати відводи суддів що не були визначенні протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, а також те, що відсутні будь-які докази прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Заїки М.М., Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. в результаті розгляду даної справи, обставини, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності, суд уважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В., та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від розгляду апеляційної скарги Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Державна судова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Аліменко