Постанова

від 23.01.2025 по справі 916/3664/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3664/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Андреєв А.Е.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» - Жило І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024, суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д., м. Одеса, повний текст додаткового рішення складено 26.11.2024

по справі №916/3664/24

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд»

про стягнення 724 590,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд», в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) грошові кошти в сумі 724 590,22 грн, з яких: основна сума заборгованості 295 474,60 грн; пеня 297 731,12 грн; 3% річних 22 742,58 грн, інфляційні втрати 108 641,92 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 позовну заяву задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) грошові кошти в сумі 456 632,20 грн та судовий збір в сумі 6 849,48 грн.

28.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маст-буд» надійшла заява (вх. № 38960/24) щодо стягнення понесених витрат на надання правничої (правової) допомоги, в якій заявник просить суд стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 70 000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 заяву ТОВ «Підприємство «Маст-буд» про стягнення судових витрат, понесених відповідачем у справі № 916/36646/24 задоволено частково; стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) на користь ТОВ «Підприємство «Маст-буд» 25 886,44 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції у Додатковому рішеннв вказав, що поданими Відповідачем документами підтверджено факт надання адвокатським бюро «Етерніті» йому професійної правничої допомоги на 70 000 грн та факт оплати вказаних коштів. У той же час, суд зазначив на безпідставності заперечень позивача про завищення Товариством розміру фактичних витрат, пов`язаних з правничою допомогою, та відсутності підстав для відмови в задоволенні заяви Відповідача.

Частково задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що позов задоволено частково, то відповідач має право вимагати стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 900,00 грн., тобто, пропорційно розміру вимог позивача, у задоволенні яких судом відмовлено.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 по справі №916/3664/24.

Апелянт вказав, що при ухваленні Додаткового рішення судом надано оцінку лише доводам та доказам, які подані Відповідачем на обгрунтування розміру витрат на правничу допомогу. Додаткове рішення не містить жодної оцінки доводів Позивача, наведених .у запереченнях щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Зокрема, мотивувальна частина Додаткового рішення в частині надання оцінки доводам Позивача містить лише висновок суду про їх безпідставність без конкретизації причин такого висновку.

Позивач зазначив, що позовні вимоги були визнані судом обгрунтованими та задоволені повністю в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат та задоволені частково лише в частині стягнення пені виключно з ініціативи суду. Така часткова відмова не є наслідком надання правничої допомоги Відповідачу, оскільки заперечуючи проти позовних вимог у цій частині представник Відповідача навів інші підстави, аніж ті, якими керувався суд при ухваленні рішення. Зазначені обставини в силу ч. 9 ст. 129 ГПК України виключають можливість покладення на Позивача судових витрат, які поніс Відповідач.

Крім того, апелянт вказав, що суд першої інстанції, оцінюючи факт надання Відповідачу правової допомоги у Додатковому рішенні, не надав оцінки детальному опису робіт, які виконані при наданні такої допомоги, її характеру, доцільності та необхідності у даній справі.

Керуючись викладеним вище, позивач просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 у справі №916/3664/24 та ухвалити нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Підприємство «Маст-буд» надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 по справі №916/3664/24.

Відповідач вказав, що висловлена в апеляційній скарзі №2507/19-01-06/Вих від 12.12.2024 думка Позивача щодо відсутності необхідності у наданні адвокатами АБ «ЕТЕРНІТІ» певної частини правничої допомоги, зазначеної у детальному описі наданих послуг, є необґрунтованою та такою, що не має значення для справи, адже згідно з договором про надання правничої допомоги АБ «ЕТЕРНІТІ» зобов`язалось здійснювати увесь комплекс дій, необхідних для захисту інтересів Відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції, а Відповідач зобов`язався за це виплатити адвокатському бюро гонорар у фіксованому розмірі 70 000,00 грн.

На думку відповідача, надуманими є аргументи Позивача про нібито завищення адвокатським бюро розміру гонорару порівняно з рівнем заробітної плати в Україні, оскільки відсутній будь-який правовий або логічний взаємозв`язок між формуванням вартості надання послуг у господарських відносинах та розміром оплати праці у трудових відносинах.

Крім того, відповідач вказав, що рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 у справі №916/3664/24 у задоволенні позовних вимог ДП «АМПУ» було частково відмовлено, то згідно з ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу мають бути покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ГПК України у випадку часткового задоволення позову не ставить необхідність покладення судових витрат пропорційно на обидві сторони у залежність від мотивів, якими керувався суд при ухваленні рішення. Єдиною і достатньою підставою для покладення судових витрат пропорційно на обидві сторони є факт часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу ДП «АМПУ» залишити без задоволення, а судові витрати, понесені Сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, розподілити між Сторонами за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Підприємство «Маст-Буд» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2024.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3664/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 по справі №916/3664/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 08.01.2025; призначено справу №916/3664/24 до розгляду на 23.01.2025 о 12:00.

23.01.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Андреєв А.Е. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» - адвокат Жило І.А.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду першої інстанції копії наступних документів:

- Договору №5 від 01.08.2023 про надання правової допомоги;

- Додаткового договору від 02.09.2024 до договору №5 від 01.08.2023;

- Додаткової угоди №3 від 05.10.2024 до договору №5 від 01.08.2023 (щодо зміни найменування та адреси Адвокатського бюро);

- Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.10.2024 на суму 70 000,00 грн.;

- Рахунку на оплату від 24.10.2024 на суму 70 000,00 грн.

При дослідженні зазначених вище доказів колегією суддів встановлено, що 01.08.2023 року між ТОВ «Підприємство «Маст-буд» (Клієнт) та АБ «ЕТЕРНІТІ» ІННИ ТЕЦЬКОЇ» було укладено договір № 5 про надання правової допомоги, відповідно до пунктів 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. АБ «ЕТЕРНІТІ ІННИ ТЕЦЬКОЇ» представляє і захищає права та інтереси ТОВ «Підприємство «Маст-буд» у всіх органах, в суді, підприємствах, установах і організаціях, приймає участь в судових засіданнях, при виконанні судових рішень, ухвал, тощо.

02.09.2024 між ТОВ «Підприємство «Маст-буд» (Клієнт) та АБ «ЕТЕРНІТІ» ІННИ ТЕЦЬКОЇ» було укладено додатковий договір до договору № 5 про надання правової допомоги.

Пунктом 1 зазначеної вище угоди сторони домовились, що Адвокатське бюро надає клієнту професійну правничу (правову) допомогу у справі №916/3664/24 за позовом ДП «Адміністрація морських портів України» до ТОВ «Підприємство «Маст-буд» про стягнення 724 590,22 грн. у всіх органах, підприємствах, установах, організаціях, зокрема, але не виключно: у Господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, тощо.

Пунктом 2 сторони узгодили, що гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги за період її розгляду в суді першої інстанції визначається у фіксованій сумі та складає 70 000,00 грн.

Згідно укладеної 05.10.2024 додаткової угоди №3 сторони визначили вірне найменування Адвокатського бюро та ПІБ його керівника у зв`язку із внесенням відповідних змін, а також нові реквізити.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 24.10.2024, який підписаний та скріплений печатками клієнта (ТОВ «Підприємство «Маст-буд») та виконавця (АБ «ЕТЕРНІТІ» ІННИ КИЧКО»), вартість наданих послуг складає 70 000,00 грн. Послуги надані у строк і відповідають умовам договору. Акт є підставою для проведення розрахунків.

ТОВ «Підприємство «Маст-буд» (відповідач) сплатило адвокатському бюро АБ «ЕТЕРНІТІ» ІННИ КИЧКО» кошти в сумі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2024.

Зазначені документи підтверджують факт надання адвокатським бюро відповідачу професійної правничої допомоги на 70 000,00 грн, а також факт їх оплати відповідачем.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було встановлено вище, звертаючись до суду з позовною заявою Адміністрація просила стягнути з Відповідача на свою користь 724 590,22 грн, з яких:

-основна сума заборгованості - 295 474,60 грн,

-пеня - 297 731,12 грн,

- 3% річних - 22 742,58 грн,

-інфляційні втрати - 108 641,92 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025, позовну заяву задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) грошові кошти в сумі 456 632,20 грн, а саме:

-основна сума заборгованості - 295 474,60 грн,

-пеня 29 773,10 грн,

- 3% річних - 22 742,58 грн,

-інфляційні втрати - 108 641,92 грн.

З мотивувальної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що часткове задоволення позовних вимог пов`язано виключно з тим, що було зменшено розмір неустойки на підставі ст. 551 ЦК України.

Тобто суд в цілому дійшов висновку, що Відповідач порушив права та інтереси Позивача, у зв`язку з чим останній був змушений через неправильність дій Відповідача звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Разом з тим, оцінюючи позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені, суд дійшов висновку, що на його думку її заявлений розмір значно перевищує завдані Позивачу збитки, у зв`язку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України з власної ініціативи зменшив її розмір.

У той же час Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні вимог про стягнення пені відмовити через її нарахування всупереч вимогам чинного законодавства, однак з такою позицією суд не погодився. Заяви/клопотання про зменшення розміру пені до суду Відповідачем не подавалися.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення

З огляду на викладене вище, у даному випадку, позовні вимоги були визнані судом обґрунтованими та задоволені повністю в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, та задоволені частково лише в частині стягнення пені виключно з ініціативи суду. Спір у даному випадку виник саме з вини відповідача, який не визнав наявність заборгованості ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. В свою чергу, часткова відмова не є наслідком надання правничої допомоги Відповідачу, оскільки заперечуючи проти позовних вимог у цій частині представник Відповідача навів інші підстави, аніж ті, якими керувався суд при ухваленні рішення.

Таким чином, беручи до уваги викладені вище обставини та положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, не зважаючи на часткове задоволення позову, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на відповідача, адже спір виник саме з його вини.

З огляду на дані обставини, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 70 000,00 грн, понесених відповідачем у справі №916/3664/24.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 по справі №916/3664/24 задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 по справі №916/3664/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Маст-буд» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 70 000,00 грн, понесених відповідачем у справі №916/3664/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран