Ухвала

від 28.01.2025 по справі 910/15060/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"28" січня 2025 р. Справа№ 910/15060/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.09.2024 року ( повний текст складено та підписано 04.10.2024),

у справі 910/15060/21 (суддя О.В. Гулевець),

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС"

про стягнення 69 700 114, 51 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОНЕКС» на користь Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" боргу у сумі 22 330 224,12 грн, інфляційні втрати у сумі 2 137 231,24 грн, 3% річних у сумі 808 381,19 грн, суму збитків у розмірі 39 057 236,30 грн, інфляційні втрати у сумі 3 738 177,68 грн, 3% річних у сумі 1 494 068,66 грн та судовий збір в розмірі 792 063,49 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС", звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.10.2024 року, апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просив:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва у від 17.09.2024 у справі №910/15060/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15060/21.

04.11.2024 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15060/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року - залишено без руху, роз`яснено право Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" має право усунути недоліки апеляційної скарги, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в сумі 1 042 020,00 ( один мільйон сорок дві тисячі двадцять ) грн. 00 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

16.12.2024 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що на дату звернення з апеляційною скаргою на рахунках Позивача відсутні грошові кошти, призначених для сплати судового збору.

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відпустах з 23.12.2024 по 24.01.2025 включно, вирішення питання щодо руху справи вирішується після виходу судді з відпустки.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 справу №910/15060/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Порядок визначення/зміни складу господарського суду врегульовано ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст 32 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно із пунктом 17.4 частини 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З метою вирішення питання стосовно справи №910/15060/21за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року, у справі №910/15060/21, справа підлягає прийняттю до провадження визначеним складом суду.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору лише позивача - фізичної особи.

При цьому, за змістом положень статті 8 Закону відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Тому відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.

Оскільки, предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення скаржник не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України так і не надано будь-яких доказів того, що в нього станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення постанови у даній справі з`являться грошові кошти для оплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, заявником належним чином не обґрунтовано подане клопотання про відстрочку від сплати судового збору, зазначені підстави для відстрочки від сплати судового збору не відповідають вимогам зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за наведених скаржником доводів та поданих документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку Товариства з обмеженою відповідальністю «Азонекс» від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та на підставі ч. 1, 2 ст. 8 України "Про судовий збір" відмовляє у задоволенні такого клопотання, а апеляційна скарга залишається без руху, оскільки зазначена скарга не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику процесуальний строк на усунення недоліків, керуючись ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою вважає за можливе продовжити скаржнику процесуальний строк на долучення доказів сплати судового збору в сумі 1 042 020,00 ( один мільйон сорок дві тисячі двадцять ) грн. 00 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції в повному обсязі, або зазначивши інші межі оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі №910/15060/21.

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти справу №910/15060/21за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року, у справі №910/15060/21 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року, у справі №910/15060/21 - відмовити.

3. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" процесуальний строк на подання доказів про сплату судового збору.

4. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року, у справі №910/15060/21 - залишити без руху.

5. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОНЕКС" має право усунути недоліки апеляційної скарги, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в сумі 1 042 020,00 ( один мільйон сорок дві тисячі двадцять ) грн. 00 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

6. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 5 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров