Ухвала

від 27.01.2025 по справі 904/4543/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

27.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4543/24

Суддя Скриннікова Н.С., розглянула матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Відродження" про забезпечення позову за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Відродження» (код ЄДРПОУ 34865259) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» (код ЄДРПОУ 38530114) про стягнення 3 734 811, 00 грн. без виклику учасників справи (без повідомлення сторін)

Суддя Скриннікова Н.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство Відродження звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансліт вартості недопоставленого товару за договором поставки № 09/2021/6 від 03.03.2021 року в сумі 3 734 811, 00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 44817,80 грн. та витрати на надання правничої допомоги в сумі 200 000, 00 грн позивач просить покласти на відповідача.

21.10.2024 року своєю ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області залишив без руху позовну заяву, встановив п`ятиденний строк на усунення недоліків з дня вручення даної ухвали.

25.10.2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 21.10.2024 року.

29.10.2024 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.11.2024.

30.10.2024 позивач подав через систему електронний суд клопотання про проведення підготовчого засідання 29.11.2024 за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

30.10.2024 року через систему електронний суд від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову у справі № 904/4543/24.

31.10.2024 через електронний суд відповідач подав заперечення проти забезпечення позову.

01.11.2024 своєю ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області повернув заявнику його клопотання про забезпечення позову без розгляду, як таке, що подано без додержання вимог статті 139 ГПК України.

06.11.2024 господарський суд задовольнив клопотання позивача та вирішив провести призначене 29.11.2024 судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

06.11.2024 через систему електронний суд позивач звернувся до господарського суду із заявою про роз`яснення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024, якою повернуто без розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, яку 07.11.2024 було передано судді.

10.11.2024 через систему електронний суд позивач звернувся до господарського суду із заявою № 2 про роз`яснення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024, якою повернуто без розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, яку 11.11.2024 було передано судді.

17.11.2024 через систему електронний суд позивач звернувся до господарського суду із заявою про відвід судді Скриннікової Н.С., яку було передано судді 18.11.2024

18.11.2024 своєю ухвалою господарський суд визнав заявлений відвід необґрунтованим, заяву про відвід передано для визначення суді в порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.

18.11.2024 на підставі Розпорядження заступника керівника апарату № 522 матеріали справи передано для призначення повторного автоматизованого розподілу та проведено повторний автоматизований розподіл, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

20.11.2024 своєю ухвалою господарський суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю підприємство Відродження в задоволенні заяви про відвід судді Скриннікової Н.С. від розгляду справи № 904/4543/24.

25.11.2024 позивач подав заяву, в якій повідомив, що ним не отримано відзив.

29.11.2024 відповідач в підготовче засідання не з`явився, про дату та час повідомлений.

29.11.2024 підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача, підготовче засідання призначено на 17.12.2024.

17.12.2024 в судове засідання з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки не повідомив. Своєю ухвалою господарський суд продовжив з ініціативи суду для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, призначив підготовче засідання на 09.01.2025.

09.01.2025 в підготовче засідання з`явився позивач, відповідач не з`явився. Представник позивач не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 06.02.2025.

15.01.2025 Постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду від 01.11.2024 скасовано, матеріали забезпечення позову у справі №904/4543/24 надіслано для подальшого розгляду.

27.01.2025 матеріали, які надійшли з апеляційного господарського суду передано судді Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 6. Ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За даними клопотання позивач просить суд: постановити ухвалу про забезпечення позову; накласти арешт на грошові кошти в 3 734 811 грн., що належать ТОВ "Укртрансліт" або підлягають передачі або сплаті ТОВ "Укртрансліт" і знаходяться у ТОВ "Укртрансліт" чи в інших осіб на всіх рахунках та всіх вкладах у всіх установах банків, інших кредитних організаціях, готівкові кошти; не застосовувати зустрічне забезпечення.

В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову заявник вказав, що виклад тих обставини, які наведені у позові по господарській справі вважає недоцільним; вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, оскільки, вони підтверджуються первинними документами, а факт порушення відповідачем договірних зобов`язань є очевидним.

Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи; незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову; відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором; проігнорував вимогу про повернення передоплати за недопоставлений товар; ухилення відповідачем від виконання своїх договірних зобов`язань носить системний характер, що підтверджується наявними іншими судовими справами: №904/4214/24, № 904/1609/22, № 904/2659/23, № 904/2296/23.

За даними позовної заяви 03.03.2021 між ТОВ Підприємство «Відродження» (позивач та покупець) та ТОВ «Укртрансліт» укладений договір поставки № 09/2021/6).

ТОВ «Укртрансліт» зобов`язалося поставити ТОВ Підприємство «Відродження» мінеральні добрива п. 1.1 та п.1.2 договору поставки.

Сторонами договору були узгоджені та підписані специфікація №3 від 25.10.2021 року; №4 від 25.01.2022 року та №5 від 16.01.2023 року.

За умовами специфікації №3 від 25.10.2021 року ТОВ «Укртрансліт» зобов`язалося в строк до 31.03.2022 року здійснити поставку товару - добрив рідких азотних КАС марки КАС28, код УКТЗЕД 3102 80 00 00, виробник Україна, в кількості 125 тон на загальну суму 2 526 300,00 грн. з ПДВ (умови поставки: EXW склад Постачальника ТОВ «Розторгнафта», Запорізька область, Михайлівський р-н, смт. Пришиб, вул. Заводська, 1), а ТОВ Підприємство «Відродження» - оплатити вказаний товар протягом одного банківського дня з моменту підписання вказаної специфікації.

26.10.2021 року ТОВ Підприємство «Відродження» перерахувало відповідачу 2526300,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 26.10.2021 року № 378405.

Відповідач свої зобов`язань за договором поставки не виконав, не здійснив поставку товару.

За даними специфікації №4 від 25.01.2022 року ТОВ «Укртрансліт» зобов`язалося в строк до 28.02.2022 року здійснити поставку товару - добрив рідких азотних КАС марки КАС28, код УКТЗЕД 3102 80 00 00, виробник Україна, в кількості 72 тон на загальну суму 1 811 592,00 грн. з ПДВ.

27.01.2022 року ТОВ Підприємство «Відродження» перерахувало відповідачу 1 811 592,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 2000000049.

Відповідач зобов`язання щодо поставки товару виконав частково, поставив товар за видатковою накладною №643 від 14.02.2022 року у кількості 24,6 тон на суму 618 960,60 грн. з ПДВ.

За даними специфікації №5 від 16.01.2023 року ТОВ «Укртрансліт» зобов`язалося в строк до 16.02.2023 року здійснити поставку товару - добрив рідких азотних КАС марки КАС28, код УКТЗЕД 3102 80 00 00, виробник Україна, в кількості 25 тон на загальну суму 700 020,00 грн. з ПДВ.

17.01.2023 року ТОВ Підприємство «Відродження» на підставі виставленого рахунку № 24 від 16.01.2023 року перерахувало відповідачу 700 020,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 2000004162.

Відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав частково, поставив товар за видатковою накладною № 80 від 27.01.2023 року у кількості 24,54 тон на суму 687 139,63 грн. з ПДВ.

Отже, за твердження позивача загальна кількість недопоставленого відповідачем товару за трьома специфікаціями №№3, 4, 5 складає 172,86 тони загальною вартістю 3 731 811,8 грн. з ПДВ, грошові кошти відповідач не повернув.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За правилами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є майнова вимога про стягнення суми заборгованості в розмірі 3 734 811, 00 грн.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі №4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

За цих обставин накладення арешту забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, водночас застосування заходу забезпечення не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову до його подання господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками судового процесу.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для забезпечення позову обґрунтовані тим, що на його думку позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.

Заразом суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

Суд зазначає, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 ГПК України є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Крім того немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача або інших осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні товариства, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Таким чином, господарський суд, надав оцінку обґрунтованості доводів заявника та встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову (стягнення суми заборгованості в розмірі 3 734 811, 00 грн.).

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначив обґрунтування необхідності забезпечення позову саме таким заходом забезпечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Заяву позивача про забезпечення позову належить задовольнити частково.

Суд вирішив забезпечити позовну вимогу про стягнення 3 734 811, 00 грн. і саме на цю суму накласти арешт.

На підставі викладеного, із зазначенням мотивів прийняття рішення і закону, суд вирішив застосувати захід забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Керуючись статтями 136, 137,140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Забезпечити позов на суму 3 734 811, 00 (три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень.

2.Накласти арешт на грошові кошти в сумі 3 734 811, 00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт», адреса 49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 120, код ЄДРПОУ 38530114) розміщені на його банківських рахунках.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Відродження", адреса 37805, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Петракіївка, вул. Центральна, буд.33/2 код ЄДРПОУ 34865259.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт», адреса 49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 120, код ЄДРПОУ 38530114.

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а саме:

Стягувачу на адресу: 37805, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Петракіївка, вул. Центральна, буд.33/2.

Боржнику на адресу: 49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 120.

Ухвала набирає законної сили 27.01.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.С. Скриннікова