Ухвала

від 21.01.2025 по справі 398/2379/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/87/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 246 (160) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12022121060000696 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 246 КК України, заапеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2024, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гайове Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не маючого малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.246КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, додатково покладено обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, місцезнаходження: вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601) у відшкодуванняшкоди,заподіяної кримінальнимправопорушенням -139702,15грн. (сто тридцять дев`ять тисяч сімсот дві гривні 15 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1510,24 грн. (одна тисяча п`ятсот десять) гривень 24 копійки.

Вирішено долю речових доказів по справі.

За участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, яка спричинила тяжкі наслідки, за таких обставин.

Так, 04.06.2022, близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у кварталі 119 виділ 3 Олександрійського лісництва, який знаходиться біля села Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, з метою заготівлі деревини, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка), спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та особою на ім`я ОСОБА_12 , точних анкетних даних встановлено не було, за допомогою ручної бензинової пили марки «ZOMAXZM 4600», та ручної бензинової пили марки «FORESTAFA-40S», здійснив незаконну порубку (спил) дев`яносто одного сироростучого дерева, заподіявши матеріальну шкоду державі на суму 86 161 гривень 55 копійок.

Крім цього, 06.06.2022, близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у кварталі 119 виділ 3 Олександрійського лісництва, який знаходиться біля села Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, з метою заготівлі деревини, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка), діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які були запрошені ОСОБА_6 для виконання лісозаготівельних робіт, за допомогою ручної бензинової пили марки «ZOMAXZM 4600», та ручної бензинової пили марки «FORESTAFA-40S», здійснив незаконну порубку (спил) шістдесяти семи сироростучих дерева, заподіявши матеріальну шкоду державі на суму 53 540 гривень 60 копійок.

У своїйапеляційній скарзі захисник-адвокатОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить вказаний вирок суду скасувати та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 - у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Отже, захисник зазначає, що із вказаним вироком районного суду погодиться не можна, оскільки він постановлений із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Захисник вважає, що у даній справі філія «Чорноліське лісове господарство» ДП «Ліси України» не може бути потерпілим, оскільки порубка відбулася на земельній ділянці, яка не перебуває у її користуванні, а користування в свою чергу має бути оформлене у порядку визначеному Земельним кодексом України.

Стаття 246 КК України розміщена у розділі VIII Кримінальні правопорушення проти довкілля.

У ч. 1 ст. 246 КК України відповідальність передбачена за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Згідно з приміткою до ст. 246 КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів

Тобто, предметом доказування наявності складу кримінального правопорушення, зокрема наявність істотної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17 у справах про злочини, відповідальність за які передбачена статтею 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду не тягне відповідальності за ст. 246 КК України.

Наявність шкоди довкіллю та її розмір має бути доведено визначеними законом засобами доказування.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України - (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції є додержання вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Постановою КМУ № 555 від 27.10.1995 затверджено Санітарні правила в лісах України, відповідно до яких вказано, що державний контроль за дотриманням цих Правил здійснюється Держекоінспекцією.

В цьому кримінальному провадженні Держекоінспекцією не проводилися заходи контролю та не пред`являлася претензія та розрахунок шкоди, збитків і втрат про завдання істотної шкоди довкіллю. Крім того, Держекоінспекція не зверталася до суду з відповідними позовами.

Натомість філія «Чорноліське лісове господарство» перебрала на себе функцію Держекоінспекції в частині здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та розрахувала шкоду завдану довкіллю.

Пунктом 6 частини другої статті 242 КПК України передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.

У цьому кримінальному провадженні, як вже зазначалося вище, Держекоінспекцією не проводилися заходи контролю та не надавався розрахунок істотної шкоди довкіллю.

Крім того, в даному кримінальному провадженні експертиза для визначення шкоди, завданої довкіллю, не проводилась.

При цьому обвинувачення ґрунтується на висновку судової економічної експертизи від 30.06.2022 № СЕ - 19/112-22/4488-ЕК, яка на думку сторони обвинувачення доводить заподіяння обвинуваченим матеріальної шкоди державі на загальну суму 139702,15 грн, що є тяжкими наслідками.

Тоді як доказуванню підлягає не будь яка матеріальна шкода державі, а істотна шкода довкіллю.

Для доведення такої шкоди існує визначений державою механізм. А саме Держекоінспекція встановлює факт завдання шкоди довкіллю та проводить розрахунок такої шкоди. У разі наявності шкоди в розмірі, що переходить в площину кримінального законодавства - відшкодовується в межах кримінального провадження на підставі висновку судової інжерено - екологічної експертизи.

У даній справі сторона обвинувачення допустила підміну засобів доказування. Лісгосп встановив та розрахував шкоду довкіллю, а експерт економіст порахував матеріальну шкоду державі, замість шкоди довкіллю.

На вказане сторона захисту звертала увагу місцевого суду. Зокрема в ході судового розгляду зазначала таке, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області постановою від 27.06.2022 призначено судову економічну експертизу, у якій заначив, що експертизу слід провести «внаслідок незаконної порубки дерев за межами населеного пункту, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

На виконаннявказаної постановинадано експертнийвисновок від30.06.2022№ СЕ-19/112-22/4488-ЕК,в якомузазначено що судовий експерт ОСОБА_14 має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової економічної експертизи за спеціальністю 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності». Про наявність у вказаного експерта спеціальності 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», у Висновку не зазначено.

Відсутні дані про наявність у експерта ОСОБА_14 спеціальності 11.2 станом на час проведення судової економічної експертизи також і у Реєстрі атестованих судових експертів.

Тобто, не маючи відповідної кваліфікації для проведення судово- економічного дослідження щодо збитків, експерт ОСОБА_14 надає висновок експерта без відповідної кваліфікації.

Крім того, в ході допиту в судовому засідання землевпорядника Приютівської селищної ради, підтверджено факт розташування зелених насаджень в межах населеного пункту с. Протопопівка. Про вказану інформацію експерту ОСОБА_14 станом на момент проведення експертизи відомо не було.

А вказана інформація має значення для уникнення спотворення висновку, встановлення предмета доказування (істотна шкода довкіллю), оскільки для визначення істотної шкоди в результаті порубки дерев в межах населеного пункту слід застосовувати не постанову Кабінету міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», а постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».

Отже, з огляду на викладене, захисник вважає, що суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку експертний висновок, де експерт взагалі не мав компетенції на надання висновку.

У зв`язку із наведеним захисник вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Заслухавши доповідача,пояснення обвинуваченогота йогозахисника,які підтрималиапеляційну скаргузахисника, думку прокурора,який заперечувавпроти їїзадоволення, дослідивши доводи апеляційної скарги захисника та перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, які за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому висновки суду, зазначені у рішенні, мають прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто такими, що не допускають неоднозначного трактування.

Крім того, суду необхідно послідовно поєднувати закон із фактами у справі і наводити чіткі аргументи. Не дотримання зазначених вимог під час розгляду справи кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд, гарантований ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Разом із тим, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального та кримінального закону під час ухвалення вироку, допустив істотні порушення, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Всупереч вищевказаним вимогам кримінального процесуального закону, у вироку суду першої інстанції відсутні дані, які би свідчили, що районним судом належним чином перевірялися та надавалася правова оцінка тим обставинам, на які посилається сторона захисту в апеляційній скарзі.

Зокрема,сторона захистув судовомузасіданні апеляційногосуду стверджувала,що філія «Чорноліське лісове господарство» ДП «Ліси України» не може бути потерпілим, з тих підстав, що порубка дерев відбулася на земельній ділянці, яка не перебуває у їх користуванні, оскільки розташована в межах населеного пункту с. Протоповіка. На підтвердження своїх аргументів вказувала, що з 05.01.2021 Приютівська селищна рада є розпорядником земель в межах населеного пункту с. Протопопівка, про що свідчать надані до суду першої інстанції витяг з рішення Приютівської селищної ради № 741 від 06.09.2019 «Про затвердження містобудівної документації: генерального плану села Протопопівка», рішення Олександрійської районної ради № 25 від 18.12.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту села Протопопівка» та витяг з Дердавного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно - територіальних одиниць, сформованого станом на 2021 рік, а саме меж населеного пункту села Протопопіка. Натомість ДП «Чорноліське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України», як на доказ перебування вказаних земель у їх користуванні долучено лише планово-картографічні матеріали (викопіювання) 2019 року, на яких зображено схематичне зображення зонування території лісгоспу. Інших документів, які б підтверджували, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні лісгоспу в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Зокрема, захисник адвокат ОСОБА_7 , вказувала і на те, що після ухвалення вироку суду зверталась з адвокатським запитом до ДП «Чорноліське лісове господарство», яке повідомило про відсутність в них державного акту на право постійного користування відповідними землями лісогосподарського призначення.

Перевіркою доводів апеляційної скарги сторони захисту, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ухвалюючи вирок суду за результатами судового розгляду, суд першої інстанції лише перерахував враховані судом докази перебування вказаних земель у користуванні лісового господарства та формально послався на те, що надана інформація Приютівською селищною радою щодо земельних ділянок з координатами 48,7625051, 33,0327290, і на яку посилається сторона захисту, не спростовує факту перебування вказаних земельних ділянок у постійному користуванні ДП «Чорноліське лісове господарство», фактично вказавши на безпідставність доводів сторони захисту, при цьому не навів належного і достатньо вмотивованого обґрунтування своїх висновків.

Крім того, цивільний позов заявлений ДП «Чорноліське лісове господарство», про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, судом першої інстанції задоволено та стягнуто на користь лісового господарства 139702,15 грн.

Водночас, судом першої інстанції без належної уваги залишено лист № 02-07/1065 від 08.11.2022 відповідно до якого, вказаним державним підприємством «Чорноліське лісове господарство», повідомлено районний суд, що надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за справою, яка розглядається зараховується на рахунок Приютівської селищної ради за відповідними реквізитами (т.1 а.п.239)

Всі ці обставини не були належним предметом їх розгляду судом першої інстанції під час судового розгляду даного кримінального провадження, однак були зазначені захисником та перевірені апеляційним судом в ході розгляду їх апеляційної скарги.

З огляду на викладене вище, вирок суду першої інстанції не можна визнати законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки вищенаведені порушення перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК України), що, в свою чергу, могло вплинути на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 413 КПК України).

Оскільки місцевим судом були допущені такі порушення, які можливо усунути лише при розгляді справи судом першої інстанції, враховуючи принцип інстанційності та безпосередності можливості дослідження доказів, та з огляду на відсутність клопотання строни захисту щодо повторного дослідження апеляційним судом обставин, встановлених під час кримінального провадження судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості усунути вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону допущені судом першої інстанції.

За таких підстав, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам статей370,374, ч. 1 ст. 412 КПК України, та порушує право учасників процесу на справедливий суд, а тому підлягає скасуванню на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Врахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що дане кримінальне провадження розглянуто в суді першої інстанції із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і які неможливо усунути під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу сторони захисту слід задовольнити частково, вирок суду першої інстанції - скасувати, призначивши новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Оскільки вирок скасовується у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, тому колегія суддів, згідно положень ч. 2ст. 415 КПК України, не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому під час нового судового розгляду, суду першої інстанції необхідно врахувати зазначене у даній ухвалі апеляційного суду, усунути порушення вимог кримінального процесуального закону, які стали підставами для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду, повно, всебічно і об`єктивно дослідити всі зібрані докази по справі, ретельно перевірити усі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, дати кожному зібраному доказу належну правову оцінку, відповідно дост. 94 КПК України, перевірити усі доводи викладені в апеляційній скарзі, у тому числі щодо встановлення істотної шкоди довкіллю, усунути всі вищевказані недоліки, та за результатами розгляду ухвалити мотивоване, законне та обґрунтоване рішення.

Беручи до уваги викладене апеляційна скарга сторони захисту підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.08.2024 стосовно ОСОБА_6 за ч.4ст.246КК України скасувати, на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження у тому ж суді в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2