Справа № 405/6509/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді Драного В.В.
за участі секретаря судового засідання Дятел О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів Фенько А.Ф., Юраха В.М., Назаренка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Кіровоградської обласної ради та КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня Кіровоградської обласної ради», в якому просить: визнати протиправними та скасувати розпорядження голови обласної ради від 25.07.2023 року № 173-гр про звільнення позивача та наказ КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня Кіровоградської обласної ради» від 26.07.2023 року № 76/к та поновити позивача на посаді виконувача обов`язків директора КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня Кіровоградської обласної ради»; стягнути з Кіровоградської обласної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Кіровоградської обласної ради моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн., судові витрати. В обґрунтування позову вказав, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 25.07.2023 року за № 173-гр «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради він був звільнений від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради 26.07.2023 року у зв`язку з закінченням строку дії трудової угоди. Підставами звільнення є висновки постійної комісії обласної ради з питань власності від 25.07.2023 року № 366 «Про керівників комунальних підприємств» та п.п. а, п. 5.2, розділу 5 Трудової угоди від 20.07.2021 року. Вважає, що підстав для його звільнення не було, оскільки подія для закінчення строку дії його трудової угоди не настала, тому дія трудової угоди не закінчилась, та звільнення відбулось під час перебування позивача на лікарняному. Вказує, що у зв`язку з незаконним звільнення зазнав моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, через погіршення фінансового становища, стану здоров`я, публічне приниження у зв`язку зі звільненням.
За таких обставин просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати, які складається з судового збору та витрат на надання правової допомоги в сумі 8000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
18.12.2023 року за вх. № 32525 від КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради надано відзив на позовну заяву в якому представником відповідача зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що розпорядження голови Кіровоградської обласної ради № 173-гр від 25.07.2023 року законне, порядок процедури прийняття рішення повністю дотримано. 25.07.2023 року відбулось засідання Постійної комісії обласної ради з питань власності, на якому було започатковано ініціативу щодо звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради. Згідно оскаржуваного розпорядження звільнено та призначено виконуючого обов`язків директора КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради. Отже, проведення конкурсу не було передбачено, а тому посилання на порушення п.2 Положення безпідставне. Вважає, що заявлені стороною позивача до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн. значно завищені.
26.12.2023 року за № 33433 до суду від представника відповідача Кіровоградської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позивач погодився з умовами трудової угоди щодо підстав його звільнення з посади виконуючого обов`язків, а саме до прийняття рішення про призначення керівника підприємства. 25.07.2023 року голова обласної ради видав та підписав розпорядження № 173-гр «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради. Звільнення працівника під час лікарняного з ініціативи роботодавця допускається у період дії воєнного стану. Вважає, що діями відповідача не завдано моральної шкоди позивачу, як про те зазначає останній, оскільки процедура звільнення позивача була здійсненна цілком та повністю з дотриманням вимог чинного законодавства.
20.02.2024 року за вх. № 4126 до суду надійшла відповідь на відзив Кіровоградської обласної ради, де позивач не погодився з доводами відповідача викладених у відзиві Кіровоградської обласної ради на позовну заяву, просив задовольнити позов в повному обсязі.
27.02.2024 року за вх. № 4778 до суду надійшли заперечення на відповідь, де представник КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
03.04.2024 року за вх. № 8511 до суду надійшла відповідь на відзив КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради, де позивач не погодився з доводами відповідача викладених у відзиві КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради на позовну заяву, просив задовольнити позов в повному обсязі.
04.09.2024 року за вх. № 23614 до суду надійшли письмові пояснення від представника Кіровоградської обласної ради.
В судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали та посилаючись на обставини викладені в позові та поданих заявах по суті справи просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Кіровоградської обласної ради у судових засіданнях позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві, просив відмовити в його задоволені в повному обсязі.
Представник відповідача КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради у судових засіданнях позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві, просив відмовити в його задоволені в повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до положень ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 20.07.2021 року № 236-гр «Про призначення в.о. директора КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради Вісяникова Ю.Ю. призначено виконувачем обовязків директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради з правом першого підпису з 20.07.2021 року до прийняття відповідного рішення стосовно керівника КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради та укладено трудову угоду (а.с. 19-20, 21-29). Трудова угода діє з 20.07.2021 року до прийняття рішення щодо призначення в установленому порядку керівника даного підприємства.
За розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 25.07.2023 року № 173-гр «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради 26.07.2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди ( п.2 ч.1 ст. 36 КЗпПУ) (а.с. 16-17).
На виконання вищевказаного розпорядження заступником директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради 26.07.2023 року за № 76/к винесено наказ про звільнення ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки директора, з роботи 26.07.2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди, п.2 ч.1 ст. 36 КЗпПУ (а.с. 18).
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , останній звільнений на підставі розпорядження № 173-гр від 25.07.2023 року, наказу № 76/к від 26.07.2023 року, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2, ст. 36 КЗпПУ (а.с. 45-46).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працює у виконавчому апараті КОР, пояснив, що 21.12.2022 року позивача згідно розпорядження голови КОР було призначено на посаду в.о. директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради за строковим трудовим договором, до призначення керівника підприємства. Підставою звільнення ОСОБА_1 було закінчення дії трудового договору та службова записка постійної комісії.
Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 2, 9 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є , зокрема, закінчення строку (пункти 2і3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, підстави, передбачені іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до п. 4, ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (пункт 2 частини першої статті 147 КЗпП України). Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причини його відсутності.
Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 572/2944/16-ц.
26.07.2023 року заступником начальника відділу з питань комунальної власності виконачого апарату обласної ради Білим І.П., радником голови обласної ради патронатної служби виконавчого апарату обласної ради Жиліним В.П.. головним спеціалістом відділу з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної рди Друмовою Л.О., у присутності головного бухгалтера КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради Найденко А.Ф., інспектора з кадрів Чорної Ю.В. складено акт про те, що 26.07.2023 року з 12.22 год. до 12.27 год. засвідчено факт відсутності на робочому місці в.о. директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради Вісяникова Ю.Ю. За поясненнями головного бухгалтера ОСОБА_1 з 21.07.2023 року перебуває на лікарняному. На телефоний дзвінок ОСОБА_1 відповів що вважає, що повинен бути звільнений після виходу з лікарняного. Враховуючи зазначене ОСОБА_1 надіслано копію розпорядження про звільнення від 25.07.2023 року за № 173-гр «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради та повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (а.с. 49-50).
Однак позивач посилається на поважність причин такої відсутності, а саме хворобу, на підтвердження якої надав до суду виписку із медичної карти сттаціонарного хворого № 7726 відділення гострої судінної неврологічної патології-380, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у стаціонарі КНП «МЛ ШМД» КМР з 21.07.2023 року по 03.08.2023 року. Госпіталізований терміново. Лікарняний лист з 21.07.2023 року по 03.08.2023 року, до роботи 04.08.2023 року (а.с. 48).
Відповідно доч.3ст.40КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктами 5і13частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення запунктом 13частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положеннястатей 42,42-1і49-2цього Кодексу не поширюються на звільнення запунктом 13частини першої цієї статті.
У Рішенні Конституційного Суду України від 04.09.2019 року № 6-р (ІІ)2019 у справі № 3-425/2018(6930/18) за конституційною скаргою особи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України міститься висновок про застосування цієї норми права у подібних відносинах.
У цьому рішенні Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові відносини (абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення).
У відповіданості до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Враховуючи зазначене, дата звільнення позивача мала бути 04.08.2023 року,а самеперший робочийдень,наступний заднем закінченнятимчасової непрацездатності. Проте ОСОБА_1 було звільнено з роботи 26.07.2023 року, тобто у період його тимчасової непрацездатності, а тому відповідачем було порушено вимоги ч. 3 ст. 40 КЗпП України та недотримано приписи ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до ч. 1ст. 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, з урахуванням наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає, що розпорядження Голови Кіровоградської обласної ради № 173-гр від 25 липня 2023 року «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради» в частині звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради 26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди (п.2 ч.1 статті 36 Кодексу законів про працю України) та наказ комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради № 76/к від 26.07.2023 року «Про звільнення», яким ОСОБА_1 виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради звільнено з роботи 26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди, п.2 ст. 36 КЗпП України, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки звільнення відбулося в період тимчасової непрацездатності позивача з зазначенням невірної дати звільнення. Відтак, ОСОБА_1 слід поновити на посаді виконувача обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
З довідки про доходи КП «Знам`янська бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради від 31.07.2023 року № 350 вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 1198,55 грн. (а.с. 47).
Період вимушеного прогулу, за який позивач просить стягнути втрачений заробіток, слід визначати з 26.07.2023 року по 01.10.2024 року.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за вказаний період в розмірі 1198,55 грн. х 310 р.д. = 371550,50 грн. без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 23ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В абзаці другому пункту 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення роботодавцем трудових прав працівника, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння йому моральної шкоди.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач вказує на те, що його незаконне звільнення призвело до його моральних та душевних страждань через погіршення фінансового становища, стану здоров`я, публічне приниження у зв`язку зі звільненням.
Відтак, суд приходить до висновку, що доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з незаконним звільненням, яка завдана з вини відповідачів, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Однак, беручи до уваги характер та тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідача, здійснення додаткових зусиль для поновлення працівником своїх прав, характер немайнових втрат та можливість їх відновлення та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір компенсації в сумі 10000,00 грн., що підлягає стягненню на користь позивача із відповідача Кіровоградської обласної ради у відшкодування моральної шкоди.
Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості та враховує моральні страждання, які зазнав позивач внаслідок порушення відповідачем процедури його звільнення.
Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.
Відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.09.2023 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВА № 1027012 від 08.09.2023 року адвокат Рамаданова Г.Г. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Ленінському районному суді м. Кіровограда (а.с. 151, 188-189).
Згідно рахунку суми гонорару за надану правничу допомогу послуги адвоката склали 8 000,00 грн., які позивачем сплачено, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 75 від 27.12.2023 року (а.с. 186, 187).
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані адвокатом роботи по даній справі, витрачений нею час, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених ним на оплату послуг за представництво адвокатом інтересів клієнта у суді першої інстанції в сумі 8000,00 грн. по 4000, 00 грн. з кожного відповідача.
Також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про скасування розпорядження, наказу про звільнення та поновлення на роботі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак сплатив судовий збір в сумі 2 147,20 грн. за інші дві позовні вимоги (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди), та враховуючи вимогист. 141 ЦПК України,з відповідачів в дохід держави слід стягнути 2641,90 грн. судового збору пропорційно задоволених позовних вимог за позовні вимоги про скасування розпорядження, наказу про звільнення та поновлення на роботі, та решту судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по 1320,95 грн. з кожного, а на користь позивача судовий збір у розмірі 2147,20 грн. по 1073,60 грн. з кожного.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати:
1) розпорядження Голови Кіровоградської обласної ради № 173-гр від 25 липня 2023 року «Про керівника комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради» в частині звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради 26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди (п.2 ч.1 статті 36 Кодексу законів про працю України);
2) наказ комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради № 76/к від 26.07.2023 року «Про звільнення», яким ОСОБА_1 виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради звільнено з роботи 26 липня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії трудової угоди, п.2 ст. 36 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (27403, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Героїв Чорнобиля, 6 код ЄДРПОУ: 01995054)
Стягнути з Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (27403, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Героїв Чорнобиля, 6 код ЄДРПОУ: 01995054) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів в розмірі 371 550 грн. 50 коп.
Стягнути з Кіровоградської обласної ради (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1 код ЄДРПОУ: 22223982) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Стягнути з Кіровоградської обласної ради (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1 код ЄДРПОУ: 22223982), Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (27403, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Героїв Чорнобиля, 6 код ЄДРПОУ: 01995054) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп., по 1073 грн. 60 коп. з кожного, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. по 4000 грн. з кожного.
Стягнути з Кіровоградської обласної ради (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1 код ЄДРПОУ: 22223982), Комунального підприємства «Знам`янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (27403, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Героїв Чорнобиля, 6 код ЄДРПОУ: 01995054) в дохід держави судовий збір у розмірі 2641 грн. 90 коп. по 1320 грн. 95 коп. з кожного.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.12.2024 року.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124761722 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Кіровограда
Драний В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні