Постанова

від 05.12.2024 по справі 911/3301/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р. Справа№ 911/3301/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 05.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Княжицьке - Україна"

на рішення Господарського суду Київської області

від 20.02.2024 (повний текст складено та підписано 22.03.2024)

у справі №911/3301/23 (суддя А.Ф. Черногуз)

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Княжицьке - Україна"

до Броварської міської ради Броварського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса до Броварської міської ради Броварського району Київської області про витребування з чужого незаконного володіння Броварської міської ради земельної ділянки площею 0,1375 га з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач стверджував, що земельні ділянка з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 належить йому, як правонаступнику КСП імені Щорса на підставі відповідних Державних актів, така земельна ділянка не відчужувалась і згоди на вилучення чи іншим шляхом вибуття земельної ділянки від позивача не відбувалось.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив, зокрема, з того, що позивачем не доведено факту набуття статусу правонаступника землекористувача спірної земельної ділянки, яка була у складі переданих ВАТ "Княжицьке" за державним актом земель у колективну власність, а відтак констатував відсутність права, яке підлягає захисту. Оскільки позивач не довів наявності у нього власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірної земельної ділянки, як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, права позивача не вважаються порушеними відповідачем, а тому суд повністю відмовив у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Сільськогосподарський виробничий кооператив "Княжицьке - Україна" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20.02.2024 у справі №911/3301/23 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є невмотивованим, прийнятим місцевим судом при неповному дослідженні доказів та встановленні обставин, які були з`ясовані. При цьому скаржник стверджував, що:

- СВК ім. Щорса є титульним володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0,1375 га в АДРЕСА_1 , що кореспондується з довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області №785/19-22 від 22.02.2022 р., в якій вказано, що земельна ділянка за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0,1375 га в АДРЕСА_1 , за своїм місцезнаходженням знаходиться в складі (на території) земель колективної власності ВАТ "Княжицьке" згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 04.07.1997 №5, правонаступником якого є СВК ім. Щорса;

- відповідач не пересвідчився в ліквідації (припиненні) КСП імені Щорса, оскільки відповідач у судовому засіданні повідомив, що такий запит про ліквідацію підприємства не робився. А у разі, якщо КСП імені Щорса не ліквідоване, то і у відповідача відсутня правова підстава для державної реєстрації на земельну ділянку;

- згідно постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №361/3699/16-ц в мотивувальній частині судового рішення зазначається, що: "Судами встановлено, що СВК імені Щорса створене шляхом реорганізації КСП імені Щорса і є правонаступником його прав та обов`язків у частині переданого йому майна. Відповідно до витягу з протоколу № 3 загальних зборів власників майна та земельних ділянок реорганізованого КСП ім. Щорса від 12 лютого 2006 року прийнято рішення про продаж на торгах нерухомого майна, що входить до цілісного комплексу реформованого КСП ім. Щорса, що знаходиться у колективній власності.".

Інше судове рішення свідчить про те, що судами вже встановлено, що СВК ім. Щорса є правонаступником ВАТ "Княжицьке" (в т.ч. КСП ім. Щорса) про що свідчить Постанова Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №361/337/15-а, де зазначається: " 13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001799 та державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданих ВАТ "Княжицьке" 04 липня 1997 року на підставі рішень Княжицької сільради від 18 березня 1997 року, ВАТ "Княжицьке" на території Княжицької сільради передано у постійне користування земельну ділянку площею 232 га та у колективну власність земельну ділянку площею 1932,8 га, для сільськогосподарського виробництва.

14. Згідно із рішенням загальних зборів від 17 листопада 1999 року (протокол № 2) ВАТ "Княжицьке" перереєстровано у КСП ім. Щорса, правонаступником прав та обов`язків останнього у зв`язку з ліквідацією відповідно до рішення загальних зборів від 01 лютого 2000 року (протокол № 1) у частині переданого майна є СВК ім. Щорса.

15. 15 червня 2000 року КСП ім. Щорса передало, а СВК ім. Щорса прийняв нерухоме та рухоме майно, яке станом на 14 червня 2000 року перебувало на балансі та у власності КСП ім. Щорса (об`єкти нерухомості, сільськогосподарську техніку, землі під будівлями, господарськими дворами, садом, лісосмугами, шляхами), що підтверджується актом прийому-передачі.".

Крім того, до апеляційної скарги позивачем долучено: копію постанови Верховного Суду від 17.02.2021 р. по справі № 361/3699/16-ц, копію постанови Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №361/337/15-а та копію Протоколу Загальних зборів учасників КСП Імені Щорса №4-а від 27.05.2000 р.

Згідно з положеннями частина 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак у порушення вищезазначених приписів законодавства позивач не надав доказів неможливості подання копії Протоколу Загальних зборів учасників КСП Імені Щорса №4-а від 27.05.2000 р. до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, долучена позивачем до апеляційної скарги копія Протоколу Загальних зборів учасників КСП Імені Щорса №4-а від 27.05.2000 р., не приймається судом апеляційної інстанції, а відтак і всі доводи останнього, які на ній ґрунтуються, не можуть розцінюватися як обґрунтовані.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

На адресу суду 17.05.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що:

- земельні ділянки вважаються коммунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки;

- позивачем не надано документів, які б підтверджували передачу йому земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в АДРЕСА_1 . Таким чином, з припиненням КСП ім. Щорса припинялась колективна власність на майно, а до СВК ім. Щорса могло бути передано майно спільного майнового паю членів КСП ім. Щорса на правах оренди або "неподільне майно, не витребуване майно" лише на баланс до настання правових підстав для подальшого розпорядження ним. Оскільки, вищевказана земельна ділянка не передавалась позивачу, не передавались і відповідні права, пов?язані з таким майном, зокрема, щодо прав на землю. Тому відсутні підстави стверджувати про правонаступництво позивачем прав та обов?язків КСП ім. Щорса, на підставі змін до Статуту від 10.03.2000 року. До того ж, ВАТ "Княжицьке" (КСП ім. Щорса) (код ЄДРПОУ 00849600) і СВК ім. Щорса (код ЄДРПОУ 30839466) є різними юридичними особами (з різними кодами ЄДРПОУ), тому відсутні підстави стверджувати про безумовне і в повному обсязі правонаступництво СВК ім. Щорса земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в АДРЕСА_1 .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань учасників справи

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 апеляційну скаргу у справі №911/3301/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

01.05.2024 матеріали справи №911/3301/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

На адресу суду 06.05.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Також до заяви заявником на підтвердження зазначених у заяві обставин долучено докази, а саме: копія паспорта ОСОБА_1 , копію витягу з рішення №1818 (22-V) від 13 жовтня 2008 року, копію витягу з рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області №284-08-08 від 22.06.2021 року, клопотання ОСОБА_1 від 26.02.2024 року про передачу земельної ділянки у власність, копію опису документів, що додаються до заяви №1.12.1/904 від 28.02.2024 року, копію листа СВК ім. Щорса №24 від 10.04.2024 року, копію технічної документації із землеустрою на 36 аркушах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №911/3301/23. Судове засідання призначено на 23.05.2024.

17.05.2024 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на заяву про залучення до участі у справі третьої особи.

17.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 13.06.2024.

13.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника та клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Київського апеляційного суду від 21.05.2024 у справі №361/6858/22 (номер провадження №22-ц/824/1311/2024) та врахування висновків викладених у наведеній постанові при ухваленні рішення у даній справі №911/3301/23.

Судове засідання призначене на 13.06.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3301/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.06.2024, справу №911/3301/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №911/3301/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.07.2024.

26.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 17.09.2024.

16.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надішло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

Розгляд справи відкладено на 26.09.2024.

24.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надішло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів вручення апеляційної скарги третій особі. Також до клопотання позивачем долучено докази у підтвердження зміни найменування позивача.

26.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На адресу суду 26.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на апеляційну скаргу третій особі.

Розгляд справи відкладено на 12.11.2024.

Судове засідання призначене на 12.11.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3301/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.11.2024, справу №911/3301/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №911/3301/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) суддів Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.12.2024.

У судовому засіданні 05.12.2024 суд протокольною ухвалою постановив змінити назву позивача з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Княжицьке-Україна" та оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 05.12.2024, з`явились представники учасників судового процесу, які надали пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до Державного Акта на право колективної власності на землю (серія КВ №б/н від 04.07.1997) ВАТ "Княжицьке" (ідентифікаційний код 00849600) було передано в колективну власність 1932,8 га землі в межах згідно з планом, за рішенням Княжицької сільської Ради народних депутатів від 18.03.1997 (15-ХХ1І скл.). Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №5.

За твердженням позивача СВК ім. Щорса є юридичною особою, до якого перейшли всі права та обов`язки КСП ім. Щорса, а відповідно і ВАТ "Княжицьке". Відповідно до змін і доповнень, що є невід`ємною частиною його Статуту, затверджених Броварською РДА 14.06.2000, СВК ім. Щорса створений шляхом реорганізації КСП імені Щорса, зареєстрованого головою Броварської РДА в Київській області 15.12.1999 за №1243, код 00849600, і є правонаступником його прав та обов`язків в частині переданого йому майна та зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів.

Позивач стверджує, що фактичним та законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0,1375 га є СВК ім. Щорса, яка належить останньому на праві власності згідно Державного акта на право колективної власності на землю (серія КВ №б/н від 04.07.1997). При цьому позивач неаполягав на тому, що вищевказану земельну ділянку нікому не відчужував.

Натомість, у лютому 2022 року Сільськогосподарському виробничому кооперативу імені Щорса стало відомо, що 05.10.2021 Броварська міська рада Броварського району Київської області зареєструвала право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221284001:01:080:0045 площею 0,1375 га за адресою: АДРЕСА_1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 335053640 від 08.06.2023. Підставою набуття права власності на вищезгадану земельну ділянку вказно Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

В той же час, позивач вказував на те, що відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру у Київській області №785/19-22 від 22.02.2022 вказано, що земельна ділянка за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045, площею 0,1375 га, в АДРЕСА_1 за своїм місцезнаходженням знаходиться у складі (на території) земель колективної власності ВАТ "Княжицьке" згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 04.07.1997 №5.

Представник позивача 08.06.2023 звернувся з досудовою претензією до Відповідача, в якій просив розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0.1375 га в АДРЕСА_1 у власність СВК імені Щорса (ідентифікаційний код 30839466, місцезнаходження: Україна, 07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Марії Лагунової, буд.107).

Відповідач 30.06.2023 надав позивачу відповідь на претензією вих. №1.12.4- 10/03/10740 від 30.06.2023, в якій зазначив, що питання щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0.1375 га в АДРЕСА_1 у власність Сільськогосподарському виробничому кооперативу імені Щорса, можливо лише після завершення чи скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, за переконанням позивача він є єдиним та законним власником земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045, а тому його право власності підлягає судовому захисту.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що відповідно до п.1 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 09.02.2021 № 14-01-08 "Про реорганізацію Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та Требухівської сільської ради Броварського району Київської області шляхом приєднання до Броварської міської ради Броварського району Київської області" була проведена процедура реорганізації Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (ЄДРПОУ 04363892) шляхом приєднання до Броварської міської ради (ЄДРПОУ 26376375).

Відповідно до пункту 2 вказаного рішення Броварська міська рада Броварського району Київської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

В рамках проекту "Впорядкування земель територіальних громад" на виконання рішення Броварської міської ради від 27.05.2021 №219-07-08 було проведено земельний аудит земель сільськогосподарського призначення за межами та частково в межах села Княжичі Броварського району. В результаті проведеного аудиту ТОВ "Експертний центр права", було сформовано рекомендації, щодо земель сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, виданого ВАТ "Княжицьке", Науково-технічної документації по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування ВАТ "Княжицьке" та Проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Княжичі до 01.01.2019 ділянка відносилася до земель колективної власності, які не підлягали паюванню його членами. З 2019 року ця земельна ділянка перейшла в комунальну власність.

Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" та - Закон України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", згідно яких встановлено: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Ділянка з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045, площею 0,1375 га, з цільовим призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, зареєстрована в державному земельному кадастрі, однак в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо неї були відсутні. В результаті Броварська міська рада звернулась до державного реєстратора та зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку.

Відповідач також наголосив, що до позову не додано жодних документів, які б підтверджували передачу позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в АДРЕСА_1.

З наведеного можна зробити висновок, що з припиненням КСП ім. Щорса припинялась колективна власність на майно, а до СВК ім. Щорса могло бути передано майно спільного майнового паю членів КСП ім. Щорса на правах оренди або "неподільне майно, не витребуване майно" лише на баланс до настання правових підстав для подальшого розпорядження ним.

Оскільки, вищевказана земельна ділянка не передавалась позивачу, не передавались і відповідні права, пов`язані з таким майном, зокрема, щодо прав на землю. Тому відсутні підстави стверджувати про правонаступництво позивачем прав та обов`язків КСП ім. Щорса, на підставі змін до Статуту від 10.03.2000.

До того ж, ВАТ "Княжицьке" (КСП ім. Щорса) (код ЄДРПОУ 00849600) і СВК ім. Щорса (код ЄДРПОУ 30839466) є різними юридичними особами, з різними кодами ЄДРПОУ, тому відсутні підстави стверджувати про безумовне і в повному обсязі правонаступництво СВК ім. Щорса земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в с. Княжичі по вул. Слав, 21.

На думку відповідача це свідчить про те, що СВК ім. Щорса не набуло правонаступництва за Державними актами в повному обсязі. До нього в порядку правонаступництва могли перейти лише права та обов`язки в частині фактично переданого майна та не розпайованої землі під таким майном, і відповідні права підлягали оформленню в установленому законодавством порядку на новостворене підприємство СВК ім. Щорса.

Відоповідач звертав увагу на те, що за ст. 30 ЗК України при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на ст. 30 ЗК України, не розпайовані на момент ліквідації сільськогосподарського підприємства землі колективної власності підлягали розподілу за згодою власників земельних часток (паїв), землі постійного користування підлягали включенню до земель запасу або передачі у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Позивачем не доведено наявності прав на спірну земельну ділянку. Тому на момент подання позову, як і на момент реєстрації земельної ділянки відповідачем, право позивача на спірну земельну ділянку не є встановленим і посвідченими в установленому законодавством порядку.

Відповідач стверджує, що позивачем не доведено факту набуття та наявності права на земельну ділянку (за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 площею 0,1375 га в АДРЕСА_1 ) в установленому законодавством порядку, така земельна ділянка не може вважатись власністю позивача, а тому в діях та рішеннях Броварської міської ради відсутні будь-які порушення чинного законодавства чи ознаки протиправних дій.

Разом з тим, відповідач звернув увагу суду на висновки з аналогічної справи, які викладені у постанові Вищого Господарського суду України від 19.09.2017 № 911/2099/16.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частина 1 статті 83 ЗК України визначає, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є те, що він подається власником або титульним володільцем стосовно індивідуально визначених речей, зміст позову становить вимога про повернення речі, річ перебуває у володінні іншої особи незаконно.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Так, з матеріалів справи слідує, що на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ б/н від 04.07.1997, Княжицькою сількою радою народних депутатів було передано у колективну власність ВАТ "Княжицьке" 1932,8 га землі згідно з доданим планом для сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Княжицької сільської ради народних депутатів.

При цьому позивач стверджував, що він є правонаступником ВАТ "Княжицьке", зокрема і прав щодо спірної земельної ділянки, яка була передана відповідно до акту від 04.07.1997.

Як встановлено судом, згідно з Актом прийому-передачі від 15.06.2000 ліквідаційною комісією КСП ім. Щорса передано СВК ім. Щорса нерухоме і рухоме майно, яке станом на 14.06.2000 перебувало на балансі і у власності КСП ім. Щорса.

В акті від 15.06.2000 зафіксовано, що голова ліквідаційної комісії КСП імені Щорса передала, а член правління СВК імені Щорса прийняв для обрахування на балансі СВК імені Щорса, як колективну власність членів КСП імені Щорса, нерухоме і рухоме майно, яке станом на 14.06.2000 перебуває на балансі КСП імені Щорса (ЄДРПОУ 00849600) і є пайовим фондом членів КСП імені Щорса (об`єкти нерухомості, сільгоспмашини, велика рогата худоба, свині, оборотні засоби, меблі, інвентар), землі під будівлями, господарськими дворами, садом, лісосмугами, шляхами, а саме: МТФ - 55 га, літній табір- 20 га, сортувальний пункт - 1,5 га, МТП + автопарк - 7.0 га, будівельна бригада - 1,5 та, склад міндобрив і хімсклад - 1,5 га, біолабораторія - 0,34 га, овочевий склад - 0,8 га, вагова - 1,5 га, центральна контора - 0,98 га, стара контора - 0,15 га, їдальня - 0,18 га, погріб - 0,24 га, плівкові теплиці - 22 га, сад - 25 га, лісосмуги на полях - 8 га, шляхи - 7,5 га, разом для обрахування на балансі СВК імені Щорса, як землі колективної власності членів КСП імені Щорса, передаються землі площею 153,19 га.

Майно спільного майнового паю членів КСП імені Щорса обраховується в СВК імені Щорса як таке, що перебуває в оренді. Неподільне майно, не витребуване майно (нерухомість, земельні ділянки) зараховуються на баланс СВК імені Щорса до настання правових підстав для подальшого розпорядження ним.

Підставою для складання вказаного акту зазначено державну реєстрацію змін та доповнень до статуту СВК імені Щорса від 14.06.2000 року щодо правонаступництва КСП імені Щорса, ЄДРПОУ 00849600, протокол засідання ліквідаційної комісії КСП імені Щорса від 14.06.2000 року.

У той же час судом встановлено, що 17.11.1999 було проведено загальні збори акціонерів ВАТ "Княжицьке", що оформлені протоколом №1, по питанню 3 порядку денного якого (про зміну організаційно-правової форми підприємства) було вирішено: просити регіональне відділення ФДМ України по Київській області перетворити акціонерне товариство ВАТ "Княжицьке" у КСП ім. Щорса; створити КСП ім. Щорса на базі майна ВАТ "Княжицьке", що ліквідується; правонаступником ліквідованого товариства вважати новостворене КСП ім. Щорса; доручити новообраному голові правління провести перереєстрацію підприємства.

В подальшому, 01.02.2000 було проведено загальні збори КСП ім. Щорса, що оформлені протоколом № 3, з якого вбачається, що до повістки дня зборів було включено зокрема питання про реформування КСП ім. Щорса та створення на його базі с/г виробничого кооперативу, про створення ліквідаційної комісії. Протоколом № 3 було вирішено зокрема:

створити на базі КСП ім. Щорса сільськогосподарський кооператив ім. Щорса;

доручити новообраним членам правління виступити засновниками новоствореного кооперативу;

створити ліквідаційну комісію КСП, головою якої призначено Руденко Т.М.

Також, 01.02.2000 було проведено установі збори СВК ім. Щорса, що оформлені протоколом № 1, з якого вбачається, що до повістки денної було включено наступні питання: затвердження установчого договору про створення та діяльність виробничого кооперативу ім. Щорса; затвердження статуту СВК ім. Щорса; вибори голови правління, членів правління та ревізійної комісії.

Рішенням зборів затверджено установчий договір, проект статуту, вирішено провести реєстрацію статуту, обрано голову правління с/г виробничого правління Руденко Т.М., затверджено склад правління та ревізійну комісію.

Також в матеріалах справи наявна копія установчого договору про створення та діяльність СВК ім. Щорса затвердженого установчими зборами 01.02.2000 та зареєстрованого Державною адміністрацією Броварського району Київської області рішенням від 29.02.2000 та копія угоди про внесення змін та доповнень, що є невід`ємною частиною установчого договору про створення та діяльність СВК імені Щорса (код 30839466), що затверджена зборами учасників 10.03.2000 року (протокол № 4) та зареєстована Державною адміністрацією Броварського району Київської області 14.06.2000 року, згідно якої учасники кооперативу домовились внести зміни до установчого договору про створення та діяльність виробничого кооперативу ім. Щорса, викласти пункт 1.1 статті 1 в такій редакції: "Засновники цим погоджуються створити сільськогосподарський виробничий кооператив імені Щорса (надалі - "Кооператив"), шляхом виділення з колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса, зареєстрованого головою Броварської районної державної адміністрації Київської області 15.12.1999 № 1243, код 00849600, який є правонаступником його прав та обов`язків в частині переданого йому майна. та зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів".

Тобто, як обгрунтовано вказав місцевий суд, підставою складення даного акту приймання-передачі від 15.06.2000 року стало не рішення загальних зборів КСП Імені Щорса оформлене протоколом №3 від 01.02.2000 р., як єдиного органу який мав такі повноваження, а дії ліквідаційної комісії з посиланням на внесення змін до статуту іншої юридичної особи - СВК імені Щорса щодо правонаступництва, в той час як в первинній редакції установчого договору СВК імені Щорса не було жодної згадки про правонаступництво та яка створювалась без згадки про виділення з КСП та за відсутності відповідного рішення загальних зборів КСП про виділення з КСП відповідної юридичної особи.

Також суд першої інстанції правильно констатував, що згадка у загальних зборах КСП ім Щорса, що оформлені протоколом №3, про створення СВК свідчить лише про досягнення на зборах КСП домовленості частини членів створити самостійну юридичну особу, оскільки рішення про реорганізацію (перетворення) виділення не приймалось.

Відповідно до статті 37 ЦК Української РСР у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно з положеннями Закону України Про підприємства в Україні (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносини) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні; ліквідація та реорганізація яких, відповідно до статті 34 (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до статті 8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції, що діяла на момент проведення загальних зборів КСП) підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 7 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство визначалося, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Статтею 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Таким чином, за приписами наведених нормативно-правових актів, що діяли в період ліквідації КСП ім. Щорса та створення СВК ім. Щорса, при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передаточним балансом його зобов`язання та майно.

Вбачається, що КСП ім. Щорса було ліквідоване. В той же час, членами КСП була створена інша юридична особа СВК ім. Щорса, якій було передано певна частина майна КСП головою ліквідаційної комісії.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували прийняття на загальних зборах КСП рішення про передачу будь-якого майна іншій юридичній особі, та визначення переліку майна, яке було вирішено передати, як і не вирішувалось питання переходу всіх учасників КСП в порядку реорганізації до СВК ім. Щорса, що б дало суду можливість констатувати факт перетворення юридичної особи (зміну організаційно-правової форми) та факт універсального правонаступництва.

Також неможливо констатувати факт правонаступництва в частині майна, переданого ліквідаційною комісією за актом прийому-передачі від 15.06.2000, враховуючи що докази прийняття загальними зборами рішення безпосередньо про виділення з КСП в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з припиненням КСП ім. Щорса припинилась колективна власність на майно, а до СВК ім. Щорса могло бути передано майно спільного майнового паю членів КСП ім. Щорса на правах оренди або "неподільне майно, не витребуване майно" лише на баланс до настання правових підстав для подальшого розпорядження ним.

Оскільки вищевказана земельна ділянка не передавалась позивачу, не передавались і відповідні права, пов?язані з таким майном, зокрема, щодо прав на землю. Тому відсутні підстави стверджувати про правонаступництво позивачем прав та обов?язків КСП ім. Щорса, на підставі змін до Статуту.

В контексті посилань позивача на статут СВК ім. Щорса, як на доказ правонаступництва, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

До того ж, ВАТ "Княжицьке" (КСП ім. Щорса) (код ЄДРПОУ 00849600) і СВК ім. Щорса (код ЄДРПОУ 30839466) є різними юридичними особами (з різними кодами ЄДРПОУ), тому відсутні підстави стверджувати про безумовне і в повному обсязі правонаступництво СВК ім. Щорса земельної ділянки за кадастровим номером 3221284001:01:080:0045 в АДРЕСА_1, Броварського району Київської області.

За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що СВК ім. Щорса не набуло правонаступництва за Державними актами в повному обсязі, до нього в порядку правонаступництва могли перейшли лише права та обов?язки в частині фактично переданого майна та не розпайованої землі під таким майном, і відповідні права підлягали оформленню в установленому законодавством порядку на новостворене підприємство СВК ім. Щорса.

До того ж, питання правонаступництва СВК ім. Щорса досліджувалось судом в межах справи №911/2099/16, де позивачем був СВК ім. Щорса, що заявляв вимогу про визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень щодо надання у власність земельних ділянок, визнання недійсним запису про право власності на земельну ділянку та наполягав на протиправності надання у власність третій особі земельної ділянки за умови, що право власності попереднього власника ВАТ "Княжицьке" - КСП імені Щорса - СВК імені Щорса у встановленому законом порядку не було припинене.

Залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2016, Вищий господарський суд України в постанові від 19.09.2017 дійшов, зокрема, такого висновку:

"КСП ім. Щорса та СВК ім. Щорса є різними юридичними особами, а правонаступництво обмежується майном, переданим за актом прийому-передачі від 15.06.2000";

"перехід до позивача частини прав та обов`язків КСП ім. Щорса є підставою для оформлення відповідного обсягу прав на землю у встановленому чинним законодавством порядку. Однак, Державні акти на ВАТ "Княжицьке", правонаступником якого було КСП ім. Щорса, не є правопідтверджуючими документами на землю для СВК ім. Щорса, яке є іншою юридичною особою з визначеним (обмеженим) обсягом правонаступництва майном за Актом від 14.06.2000".

При цьому колегією суддів відхиляються посилання апелянта на преюдиційнійсть встановлених у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №361/3699/16-ц, від 10.05.2018 у справі №361/337/15-а (провадження №К/9901/8055/18), постанові Київського апеляційного суду від 21.05.2024 у справі №361/6858/22 (провадження №22-ц/824/1311/2024) та від 06.12.2022 у справі 2-143/10 (провадження №22-ц/824/11704/2022) обставин правонаступництва СВК ім. Щорса, оскільки факт правонаступництва, мова про який йде в наведених судових рішеннях, ґрунтується виключно на поясненнях представника СВК ім. Щорса і судом це питання окремо не досліджувалося.

В постановах від 02.07.2019 у справі №48/340, від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 та від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 Верховний Суд зазначив, що преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правова їх оцінка. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Між тим, вище зазначений правовий висновок детально описаний, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16: "Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності."

За наведених обставин в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту набуття статусу правонаступника землекористувача спірної земельної ділянки, яка була у складі переданих ВАТ "Княжицьке" за державним актом земель у колективну власність, що свідчить про відсутність права, яке підлягає захисту.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи що позивач не довів наявності у нього права власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірної земельної ділянки, як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, права позивача не вважаються порушеним відповідачами, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Решта викладених в апеляційних скаргах аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Княжицьке - Україна".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 20.02.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Княжицьке - Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №911/3301/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Княжицьке - Україна".

Матеріали справи №911/3301/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні з 16.12.2024 по 20.12.2024 та у відпустці з 23.12.2024 по 24.01.2025, повний текст судового рішення складено та підписано 27.01.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

А.І. Тищенко