Ухвала

від 29.01.2025 по справі 375/2149/19

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/2149/19 Провадження № 2/358/31/25

УХВАЛА

про залучення до участі у справі

правонаступника позивача

29 січня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Київської області про встановлення земельного сервітуту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області із з даним позовом, в якому просить встановити їй постійний земельний сервітут на обмежене безоплатне право користування частиною земельної ділянки, з кадастровим номером: 3223755100:01:021:0058, що належить ОСОБА_2 на праві власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на право проходу та проїзду позивачки та осіб які допомагають обробляти її земельну ділянку, для оранки землі, висаджування та посіву городніх культур та для збору врожаю, його вивезення з земельної ділянки та прибирання самої земельної ділянки.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що їй належить земельна ділянка площею 0,15 га., з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також земельна ділянка площею 0,03 га., з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, володіючи вказаними земельними ділянками позивачка позбавлена можливості проходу та проїзду до належної їй на праві користування земельної ділянки, що виключає можливість користуватися нею, оскільки земельна ділянка площею 0,03 га. яка використовується для вирощування городніх культур, розміщена таким чином, що з усіх боків межує із земельними ділянками, які належать іншим особам.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області Литвина О.В. від 21 листопада 2019 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

22 січня 2020 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до розгляду.

Згідно розпорядження в.о. голови Рокитнянського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року матеріали справи передано до Таращанського районного суду Київської області як найбільш територіально наближеного, в зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 та неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28 травня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Зінкіна В.І. у даній цивільній справі за №375/2149/19.

Розпорядженням в.о. голови Таращанського районного суду Київської області Зінкіна В.І. від 22 червня 2020 року дану справу було направлено до Богуславського районного суду Київської області, як найбільш територіально наближеного до Таращанського районного суду Київської області та Рокитнянського районного суду Київської області.

06 липня 2020 року вказана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду дана справа розподілена для розгляду судді Тітову М.Б.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2020 року, дану справу розпреділено судді Тітову М.Б.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 29 липня 2020 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Київської області про встановлення земельного сервітуту та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2020 року.

29 січня 2021 року провадження по даній справі було зупинене відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України в зв`язку з призначенням судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» (04053, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, корпус 1. офіс 213).

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 06 жовтня 2023 року провадження по вказаній цивільній справі поновлено та призначено справу для продовження судового розгляду.

Із копії актового запису про смерть № 135 від 14 березня 2022 року, складеного Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років в смт. Рокитне Білоцерківського району Київської області.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Статтею 46 ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особина будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18).

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі № 910/1972/17 за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1218,1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Такий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України у подібних правовідносинах викладений у постановах у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року в справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21), від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 10 квітня 2020 року в справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 75466455 від 17.01.2024, наданої Рокитнянською державною нотаріальною конторою та відповіді приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. № 01-16 від 29 січня 2024 року, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д., відкрито спадкову справу № 15/2022 та згідно матеріалів спадкової справи № 15/2022, станом на 29.01.2024 року, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , звернулися: дочка спадкодавця - ОСОБА_4 (заява зареєстрована за № 31 від 15.04.2022) та син спадкодавця - ОСОБА_5 (заява зареєстрована за №32 від 15.04.2022).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що правонаступниками померлої ОСОБА_1 є її діти: дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , оскільки протягом строку для прийняття спадщини звернулися із заявами про прийняття спадщини.

Враховуючи зазначені обставини та те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, тому сторона позивача підлягає заміні із залученням до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_1 , а саме її дітей: дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 .

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 55, 197, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залучити до участі в справі № 375/2149/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Київської області про встановлення земельного сервітуту, правонаступників позивача ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме її дітей: дочку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 .

Роз`яснити правонаступникам, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для неї так само, як вони були обов`язкові для особи, яку вони замінили.

Відкласти судовий розгляд справи на 05 березня 2025 року на 11 годину 00 хвилин.

Повідомити учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи.

Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою - http://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов