Окрема думка

від 27.01.2025 по справі 179/655/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 179/655/19 (провадження № 61-11434 св 23)

27 січня 2025 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Петрова Є. В., розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Дніпровські Чорноземи», треті особи: державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Грендач Тетяна Владиславівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна, про визнання договору недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, ухвалою від 27 січня 2025 року призначив їїдо судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. В липні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2023 року.

2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2023 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 179/655/19, визначено Погрібного С. О., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Ступак О. В.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. ухвалою від 15 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

4. На підставі розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 січня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку із обранням судді Погрібного С. О. до Великої Палати Верховного Суду, на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д.

5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 179/655/19, визначено Пророка В. В.

6. Оскільки, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відкриваючи касаційне провадження не встановив ціну позову у цій справі та наявність підстав для відкриття касаційного провадження з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18 грудня 2024 року залишив касаційну скаргу без руху та встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме заявнику необхідно було самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги у справі № 179/655/19, в частині вимоги майнового характеру, підтвердивши його розмір (вартість земельної ділянки) належними доказами, та сплатити (доплатити) його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову, з урахуванням вартості земельної ділянки.

7. На виконання ухвали Верховного Суду від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 надав суду докази вартості земельної ділянки, яка складає 489 905,13 грн та відповідну квитанції про доплату судового збору за подання касаційної скарги.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

11. Ціна позову в цій справі становить 489 905,13 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищувала двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 179/655/19 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.

12. Також касаційна скарга та клопотання про усунення недоліків касаційної скарги не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

13. Визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

15. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

16. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

17. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

18. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

19. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

20. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).

21. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

22. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, вважаю що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , як помилково відкритого, а не призначення справи до розгляду.

23. На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і може йти всупереч з принципом правової визначеності.

24. Крім цього, також вважаю, що справи мають розглядатись колегіями суддів у складі п'яти суддів у виключних випадках, а не у всіх випадках, коли виникають сумніви у можливості застосувати у справі частини третю або четверту статті 401 ЦПК України. Більш докладна мотивація цього висновку міститься у моїх окремих думках з цього питання у інших справах (дивитись, наприклад, справи № 333/2304/18 (провадження № 61-7003 св 22), № 712/9928/20 (провадження № 61-7066 св 22), № 466/9872/21 (провадження № 61-8240 св 22), № 621/3475/19 (провадження № 61-8186 св 22), № 757/65151/21 (провадження № 61-6791 св 22), № 365/159/20 (провадження № 61-8453 св 22), № 504/158/22 (провадження № 61-9600 св 22) тощо). Тому вважаю, що колегія суддів також дійшла помилкового висновку про необхідність призначення справи № 179/655/19 (провадження № 61-11434 св 23) до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.

Суддя В. В. Пророк