Справа № 513/32/24
Провадження № 2/513/25/25
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Цитко Н.С., в режимі відеоконференції - представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Є.В. та представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Кононенко Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Кулевча", про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації №79/А-05 від 01.03.2005 в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" відносно ОСОБА_1 ,
У С Т А Н О В И В:
1. Стислий виклад позиції позивачів та заперечень відповідачів.
28 грудня 2023 року виконувач обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслан Ковальський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, засобами поштового зв`язку надіслав до суду позовну заяву, в якій просить суд:
визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області №79/А-05 від 01.03.2005 "Про затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СВК "Росія", на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в масиві № 27 ОСОБА_1 , серії ЯА №267389;
припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,6435 га, розташовану на території Кулевчанської сільської Білгород- Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області вартістю 167634,40 грн. (рнонм 1414511251245), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави;
припинити право Фермерського господарства "Кулевча" (ЄДРПОУ 37232251) на користування земельною із кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,6435 га, розташовану на території Кулевчанської сільської Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області (рнонм 1414511251245), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 23492484 від 15.11.2017).
стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_1 , який з 2002 року є громадянином російської федерації (національний паспорт іноземця № НОМЕР_2 , виданий органом 863-001), володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 загальною площею 4,6435 га ріллі на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. 22.11.2017 прийнято рішення за №38264376 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 , паспорт іноземця № НОМЕР_2 , виданий 18.12.2002, видавник 863-001, країна громадянства: російська федерація, на зазначену земельну ділянку (номер відомостей про речове право 23492448).
Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку став державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №267389, виданий 27.09.2005 Саратською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації від 01.03.2005 № 79/А-05.
На підставі договору оренди від 14.09.2011, б/н, між ФГ "Кулевча" та ОСОБА_1 , додаткової угоди від 15.03.2017 до договору оренди землі від 14.09.2011, користувачем вказаної земельної ділянки є ФГ "Кулевча, земельна ділянка передана у користування ФГ "Кулевча" на 8 років.
У порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України відповідач ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення до теперішнього часу не відчужив її, тому земельна ділянка підлягає конфіскації.
Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право оренди ФГ "Кулевча" спірної земельної ділянки унеможливить подальший продаж земельної ділянки на земельних торгах.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Є.В. 15.02.2024 через систему "Електронний суд" надала до суду додаткові письмові пояснення по справі, в яких просила задовольнити позов прокурора в повному обсязі.
В обґрунтування послалась на те, що оскільки ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, отримав земельну ділянку сільськогосподарського призначення являючись іноземним громадянином, 15.11.2017 зареєстрував право власності на неї, беззаперечно обґрунтованими є підстави припинення права приватної власності відповідача на земельну ділянку площею 4,6435 га із кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 шляхом її конфіскації на користь держави.
Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянину російської федерації ОСОБА_1 , та яка у подальшому підлягає продажу на земельних торгах, права попереднього власника та право оренди Фермерського господарства "Кулевча" не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Кононенко Н.В. просила відмовити у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 79/А-05 від 01.03.2005 "Про затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СВК "Росія", на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в масиві № 27 Крутоголову Василю Костянтиновичу.
Послалась на те, що розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 79/А-05 від 01.03.2005 є актом індивідуальної дії, оскільки видане головою районної державної адміністрації на виконання приписів законодавчих актів, не містить загальнообов`язкових правил поведінки, передбачає індивідуалізовані приписи, не розраховане на багаторазове застосування. Відповідач ОСОБА_1 отримавши розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 79/А-05 від 01.03.2005, в подальшому реалізував своє право на приватизацію земельної ділянки, шляхом виготовлення державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.
Із усталеної судової практики вбачається, що правові акти ненормативного характеру акти індивідуальної дії не підлягають оскарженню. Акти індивідуальної дії реалізовуються їх застосуванням, а тому оскарження таких актів не є належним та ефективним способом захисту права, оскільки скасування розпорядження не зможе призвести до відновлення порушеного права. У разі прийняття суб`єктом владних повноважень ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення суб`єкта владних повноважень, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.
Вважає, що позивачем під час подання позовної заяви не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства. Позивач у порушення пункту 2 частини 3 ст.175 ЦПК України надав до суду неповні паспортні дані ОСОБА_1 , зафіксовані в договорі оренди та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На думку представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, відповідача ОСОБА_1 жодним чином не було повідомлено про існування судової справи.
В судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Цитко Н.С. та представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Є.В. позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Кононенко Н.В. просила відмовити в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасувати розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації №79/А-05 від 01.03.2005 в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія", на підставі якого видано державний акт серії ЯА №267389 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в масиві №27 Крутоголову Василю Костянтиновичу, з підстав, викладених у відзиві. Проти задоволення решти позовних вимог не заперечувала.
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 викликався до суду шляхом неодноразового розміщення оголошень на веб-сторінці Саратського районного суду Одеської області, офіційному веб-сайті судової влади України, тому за правилами частини 11 статті 128 ЦПК України він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням наведеного суд вважає безпідставними та відхиляє посилання представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на те, що відповідача ОСОБА_1 жодним чином не було повідомлено про існування судової справи.
Відповідач ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Представник відповідача Фермерського господарства "Кулевча" про дату, час та місце судового засідання неодноразово був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до його електронного кабінету та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
2. Рух справи в суді.
Після надходження та реєстрації позовної заяви, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 11.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачам встановлено строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 11.01.2024 задоволено заяву виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,64 га, яка знаходиться на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області.
Протокольною ухвалою суду від 19.02.2024 року підготовче засідання було відкладено у зв`язку з неявкою відповідачів.
Ухвалою від 04.04.2024 суд задовольнив клопотання прокурора та замінив неналежного відповідача Саратську районну державну адміністрацію Одеської області на її правонаступника Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області. Підготовче засідання було відкладено.
Ухвалою суду від 20.05.2024 підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Розпорядженням від 01.03.2005 № 79/А-05 голови Саратської районної державної адміністрації "Про затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" було затверджено протокол загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СВК "Росія" Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області щодо порядку розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв); надано згоду ПП Науковій-виробничій фірмі "Нові технології-ГІС" (м.Херсон) на виготовлення 1867 державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) колишнього КСП "Агрофірма Кулевча" на площі 8952,13 га сільськогосподарських угідь; районному відділу земельних ресурсів доручено організувати виготовлення документації по передачі земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель КСП "Агрофірма Кулевча" на території Кулевчанської сільської ради (т.1 а.с.36).
Згідно протоколу загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СВК "Росія" Саратського району Одеської області від 04.02.2005 за результатами жеребкування ОСОБА_1 дісталася земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 в масиві № НОМЕР_3 (т. 1 а.с.43).
На підставі розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації від 01.03.2005 № 79/А-05 ОСОБА_1 27.09.2005 Саратською районною державною адміністрацією Одеської області було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №267389. Згідно з державним актом ОСОБА_1 , який проживає п. Ігрім, є власником земельної ділянки площею 4,64 га, розташованої на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010553300154 (т. 1 а.с.115).
За інформацією Сектору №1 відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.02.2024 № 330/486-24, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012, наявний запис про реєстрацію державного акту на земельну ділянку серії ЯА №267389 від 27.09.2005 року за № 010553300154, виданого ОСОБА_1 , площею 4,64 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області.
На підставі частини 1 пункту 4 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про вказану земельну ділянку площею 4,6435 га перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.
В Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,6435 га, за адресою: Одеська область, Саратський район, Кулевчанська сільська рада; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення-01.01.Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вид використання-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; дата державної реєстрації земельної ділянки-27.09.2005. Власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , національний паспорт іноземної особи НОМЕР_2 , податковий номер НОМЕР_4 . Підставою для виникнення права зазначено розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації від 01.03.2005 № 79/А-05 (т. 1 а.с.32-33).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. прийнято рішення за № 38264376 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 38264376 від 22.11.2027, номер відомостей про речове право: 23492448; тип речового права: право власності; власник ОСОБА_1 , національний паспорт іноземця № НОМЕР_2 , виданий 18.12.2002, видавник: 861-001, країна громадянства російська федерація. Об`єкт права власності - земельна ділянка, кадастровий номер 5124581700:01:003:0153, площа 4,64 га, за адресою: Одеська область, Саратський район, Кулевчанська сільська рада; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 267389, виданий 27.09.2005 Саратською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації від 01.03.2005 № 79/А-05.
Згідно інформації про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису 23492484) державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. прийнято рішення за № 38264376 від 22.11.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, додаткова угода від 15.03.2017 до договору оренди землі від 14.09.2011, зареєстрованого 20.12.2011 року №512450004000873.Термін дії договору оренди землі продовжено на 8 (вісім) років. Орендодавець- ОСОБА_1 , національний паспорт іноземця № НОМЕР_2 , виданий 18.12.2002, видавник: 861-001, країна громадянства російська федерація. Орендар-Фермерське господарство "Кулевча", код ЄДРПОУ 37232251. Об`єкт оренди-земельна ділянка № НОМЕР_1 в масиві №27 передається в строкове платне користування (т. 1 а.с.30-31).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.
У відповідності до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, має загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 19.03.2019 у справі № 906/920/16, прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто таке рішення є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.
У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникли в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Відтак рішення органу державної влади або місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, або прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, може скористатися способом захисту, прямо передбаченим нормою матеріального права.
Отже підставами для визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов`язковою умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18.
Отже, розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 79/А-05 від 01.03.2005 "Про затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СВК "Росія", згідно якого в ході жеребкування ОСОБА_1 випала земельна ділянка № НОМЕР_1 в масиві № НОМЕР_3 , на яку він у подальшому являючись громадянином російської федерації з 2002 року та не маючи право на отримання у власність землю сільськогосподарського призначення, незаконно отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №267389 на території Кулевчанської сільської ради колишнього Саратського району Одеської області, не ґрунтується на законі та підлягає визнанню незаконним в частині, що стосується ОСОБА_2 , та скасуванню судом, оскільки іноземні громадяни не можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
З урахуванням наведених мотивів суд не погоджується та відхиляє заперечення представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо відсутності підстав для задоволення позову прокурора в цій частині.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із частиною третьою статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
За положеннями частини четвертої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У відповідності до частин 1,2 ст130 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
За положеннями частини 4 статті 145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із статтею 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною п`ятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Головне управління Держгеокадасту в Одеській області діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 в редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 №85 (далі-Положення) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Одеської області.
Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України, підпунктом 16 пункту 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України на території області.
Враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру в Одеській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням частин другої та четвертої статті 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 , який з 2002 року є громадянином російської федерації, отримавши у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив їх упродовж року після набуття права власності.
У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Так, у пунктах 76-77 указаної постанови, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно із пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
У зв`язку із зазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором з метою захисту інтересів держави.
Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.
Пунктом 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.
Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Пунктом "б" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пункт "в" статті 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Згідно частинами 1,2 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може належати їй на праві власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
За положеннями ст.148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Частиною 5 ст. 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.
Отже цією нормою передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду - не передбачена.
Ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.
Враховуючи заявлену прокурором позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянину російської федерації та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, права попереднього власника та права та обов`язки третіх осіб на цю землю (право оренди ФГ "Кулевча") не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.
4. Щодо правомірності та пропорційності втручання у право власності відповідача.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 року, "Щокін проти України" від 14.10.2010 року, "Сєрков проти України" від 07.07.2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 року, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року) напрацьовано "трискладовий тест" для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання, який охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересам); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягарю).
Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Одеській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".
Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує "суспільний", "публічний" інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову та ухвалення судом відповідного рішення відповідає принципу "пропорційності", який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Новоселицький проти України" від 11.03.2003 року, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року).
Отже, за відсутності добровільного відчуження громадянином російської федерації ОСОБА_1 протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на неї підлягає припиненню шляхом їх конфіскації за рішенням суду на користь держави.
Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням ч. 4 ст.81, ч.ч. 2, 4 ст.145 ЗК України.
Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Кулевча" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року заяву виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,64 га, яка знаходиться на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду Одеською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в загальному розмірі 9394 гривні (8052,00 грн. +1342,00 грн.) (т. 1 а.с.1, 2).
Отже з відповідачів ОСОБА_1 та ФГ "Кулевча" належить стягнути на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовій збір в загальному розмірі по 4697 гривень з кожного (9394 грн. : 2).
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Кулевча", про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації №79/А-05 від 01.03.2005 в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія" відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації №79/А-05 від 01.03.2005 в частині затвердження протоколу загальних зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) по СВК "Росія", на підставі якого громадянину російської федерації ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯА №267389 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_5 в масиві № 27.
Припинити право приватної власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку із кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,6435 га, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області вартістю 167634,40 грн., шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.
Припинити право Фермерського господарства "Кулевча" на користування земельною ділянко із кадастровим номером 5124581700:01:003:0153 площею 4,6435 га, розташовану на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право: 23492484 від 15.11.2017).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень.
Стягнути з Фермерського господарства "Кулевча" на користь Одеської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 січня 2025 року.
Позивачі:
Білгород-Дністровська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 03528552, адреса: 67707, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, Одеської області.
Представник позивача: прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Цитко Наталя Сергіївна, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, Одеської області.
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, код ЄДРПОУ 39765871, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34.
Представник позивача: Степко Елла Валентинівна, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34.
Відповідачі:
Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області, 67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, буд. 24, Одеської області, ЄДРПОУ 21017996.
Представник відповідача: Кононенко Наталя Вікторівна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 18.02.2002 року, код підроздіду 863-001, громадянин російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Фермерське господарство "Кулевча", код ЄДРПОУ 37232251, адреса: 68261, с. Кулевча, вул. Центральна, 47, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124773146 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні