Ухвала

від 29.01.2025 по справі 752/25781/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-з/824/95/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

додаткова

м. Київ Справа № 752/25781/23

29 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

розглянувши в порядку письмового провадження заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного Владислава Володимировича на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І. у справі за заявою представника позивача адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП- 273904 про стягнення заборгованості.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь позивачазаборгованість по заробітній платі за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року в розмірі 67000 (шістдесят сім тисяч) грн. 22 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь держави судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

01 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисяний В.В.звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу, подану адвокатам Лисяним В.В., повернуто заявнику без розгляду.

28 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 Лисяний В .В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення та з заявою про поновлення процесуального строку.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року поновлено представнику позивача адвокату Лисяному В.В. строк для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, визнавши причини його пропуску поважними.

Заяву представника позивача адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Відмовлено в задоволенні решти вимог заяви.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року, 19 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисяний В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. задоволено частково.

Додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП- 273904 (ЄДРПОУ 05433011) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 3 000,00 грн.

26 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. було задоволено частково, а представник позивача разом з апеляційною скаргою подав заяву про орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням вимог ст.ст. 141, 270 ЦПК України просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 500,00 грн.

19 грудня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 19 жовтня 2024 року представник позивача подав до Київського апеляційного суду підписаний сторонами виправлений акт приймання наданих послуг від 22 грудня 2023 року, яким підтверджено, що позовна заява ОСОБА_1 подавалась саме до Голосіївського районного суду м. Києва і подавалась саме у справі № 752/25781/23, проте судом апеляційної інстанції було проігноровано даний акт приймання наданих юридичних послуг від 22 грудня 2023 року та не було надано йому оцінку.

З огляду на вище викладене просив суд надати оцінку акту приймання- передачі наданих послуг від 22 грудня 2023 року поданого до Київського апеляційного суду 19 жовтня 2024 року та прийняти додаткову постанову щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартість наданих послуг відповідно до акту від 22 грудня 2023 року та стягнути на користь позивача грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяв представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного В.В. про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Питання щодо розподілу судових витрат за наданння правової допомоги в суді апеляційної інстанції апеляційним судом не вирішувалось.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисяний Владислав Володимирович зазначав, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції орієнтовно у розмірі 7 000,00 грн.

До заяв про ухвалення додаткового рішення представником позивача було долучено копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 23/3 від 20 жовтня 2023 року про погодження вартості послуг від 23 жовтня 2023 року укладена між адвокатом Лисяним Владиславом Володимировичем та ОСОБА_1 відповідно до якої сторони погодили, що підготовка адвокатом та подання до Голосіївського районного суду міста Києва позовної заяви (фіксована вартість) - 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок; підготовка адвокатом та подання до Голосіївського районного суду міста Києва відповіді на відзив на позов (фіксована вартість) - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок; підготовка Адвокатом інших документів, претензій, заяв, клопотань тощо (фіксована вартість) - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок; участь в судовому засіданні (фіксована вартість) - 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок за одне судове засідання.

Зазначена додаткова угода була досліджена в якості доказу колегією суддів під час ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року.

Також представником позивача було надано копію акту приймання наданих юридичних послуг (правової допомоги) детальний опис послуг від 22 листопада 2024 року відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу (послуги): підготовка та подання до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року.

Фіксована вартість послуг, наданих адвокатом за даним актом, становить 1 500,00 грн.

Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням того, що апеляційну скаргу представника позивача було задоволено частково (на 42,85%), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяв представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених позивачем в суді апеляційної інстанції в сумі 642,75 грн.

Доводи заяв про ухвалення додаткового рішення відносно того, що 19 жовтня 2024 року представник позивача подав до Київського апеляційного суду підписаний сторонами виправлений акт приймання наданих послуг від 22 грудня 2023 року, яким підтверджено, що позовна заява ОСОБА_1 подавалась саме до Голосіївського районного суду м. Києва і подавалась саме у справі № 752/25781/23, проте судом апеляційної інстанції було проігноровано даний акт приймання наданих юридичних послуг від 22 грудня 2023 року та не було надано йому оцінку, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року, 19 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисяний В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог.

В подальшому 19 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисяний В.В. подав до Київського апеляційного суду заява в якій зазначав, що підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення стали технічні помилки, допущені в акті приймання наданих юридичних послуг детальний опис послуг від 22 грудня 2023 року, які не спростовують самих фактів надання адвокатом юридичних послуг і їх оплату позивачем.

До зазначеної заяви представником позивача було надано копію акту приймання наданих юридичних послуг (правової допомоги) детальний опис послуг від 22 грудня 2023 року.

Надана копію акту приймання наданих юридичних послуг детальний опис послуг від 22 грудня 2023 року відрізняється від копії акту приймання наданих юридичних послуг детальний опис послуг від 22 грудня 2023 року, який було надано представником позивача до першої інстанції (а.с. 60)

Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів не може прийняти в якості доказу наданий представником позивача новий доказ, а саме виправлений акт приймання наданих юридичних послуг детальний опис послуг від 22 грудня 2023 року з огляду на вимоги ч.3 ст. 367 ЦПК України, якою передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В заяві від 19 жовтня 2024 року представник позивача не зазначає причин, які перешкоджали позивачу надати зазначені докази до першої інстанції.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 642,75 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України,ЗакономУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисяного Владислава Володимировичапро ухвалення додаткового рішеннязадовольнити частково.

Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП- 273904 (ЄДРПОУ 05433011) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 642,75 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: