ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/679/22
Провадження № 11-кп/820/128/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Хмельницькомута врежимі відеоконференціїкримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань за №12021244000001068 від 28 грудня 2021 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Верхня Салда Свердловської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працює, особи з інвалідністю ІІ-ї групи, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 18 січня 2021 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч.2 ст.307 КК України, який змінено ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, на 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке йому належить, крім житла;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області за ч.2 ст.307 КК України від 18 січня 2021 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 30 вересня 2024 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання зараховано період перебування ОСОБА_7 під вартою у рамках цього кримінального провадження з 07 червня 2022 року по 09 червня 2022 року включно з розрахунку день за день.
Після набрання вироком законної сили ухвалено повернути заставодавцю ОСОБА_8 внесену за ОСОБА_7 08 червня 2022 року відповідно до ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/741/22 від 07 червня 2022 року заставу в розмірі 49 620,00 грн, що знаходиться на рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області
Судом вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
За вироком суду, ОСОБА_7 , будучи востаннє засудженим 18 січня 2021 року вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області за ч.2 ст.307 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за таких обставин.
ОСОБА_7 у невстановленийв ходіпроведення досудовогорозслідування часта дату,діючи умисно,з корисливихмотивів,усупереч вимогамст.ст.7,12,25Закону України«Про наркотичнізасоби,психотропні речовиниі прекурсори»,ст.1Закону України«Про заходипротидії незаконномуобігу наркотичнихзасобів,психотропних речовині прекурсорівта зловживанняними» таПорядку провадженнядіяльності,пов`язаної зобігом наркотичнихзасобів,психотропних речовині прекурсорівта контролюза їхобігом,затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №589від 03червня 2009року,повторно,незаконно придбаву невстановленоїособи особливонебезпечний наркотичнийзасіб канабіс,наркотичний засіб метадон(фенадон)та особливонебезпечну психотропнуречовину PVP,які вінрозфасував вокремі згорткита незаконнозберігав замісцем свогопроживання заадресою: АДРЕСА_1 , з метою їх подальшого збуту та особистого збагачення.
Надалі 18 квітня 2022 року працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 08 квітня 2022 року, в ході проведення санкціонованого обшуку помешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в особистій кімнаті ОСОБА_7 виявлено та вилучено:
на другій полиці журнального столику в пластиковому контейнері жовтого кольору 27 штук фасованих згортків з полімерного матеріалу, у яких знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить: 1,712 г, 1,682 г, 1,708 г, 1,652 г, 1,690 г, 1,672 г, 1,692 г, 0,890 г, 0,882 г, 0,662 г, 0,864 г, 0,876 г, 0,914 г, 0,890 г, 0,924 г, 0,893 г, 0,813 г, 0,888 г, 0,894 г, 0,899 г, 0,878 г, 0,852 г, 0,895 г, 0,913 г, 0,891 г, 0,905 г, 0,907 г;
на журнальному столику в канцелярському наборі 7 штук медичних пігулок (таблеток), які містять у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон), обіг якого обмежено, маса якого становить: 0,1472844 г;
на журнальному столику 3 згортки полімерного матеріалу з нашаруванням особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, маса становить: 0,01056 г, 0,03115 г та нашарування наркотичного засобу метадону (фенадон), обіг якого обмежено, маса якого становить 0,000052 г;
перед проведенням його особистого обшуку ОСОБА_7 із задньої кишені шортів викинув на диван та підлогу 3 фасовані згортки з полімерного матеріалу з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, маса становить: 0,055632 г, 0,04221 г, 0,042421 г;
на кухонному столі в рожевому контейнері 1 згорток полімерного матеріалу з нашаруванням наркотичного засобу метадону (фенадон), обіг якого обмежено, маса якого становить 0,0006 г;
у фіалці на журнальному столику 2 фасованих згортки з полімерного матеріалу, у яких був особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить: 0,404 г, 0, 276 г;
на другій полиці журнального столику 2 шт. електронних ваг марки «Domotec», на яких наявні нашарування особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, маса становить: 0,000168 г.
Усього виявлено: особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено, загальною масою в перерахунку на суху речовину 30,018 г, особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 0,182141 г; наркотичного засобу метадону (фенадон), обіг якого обмежено, загальною масою 0,1479364 г.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_7 уважав вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року неправомірним, необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам кримінального процесуального законодавства.
Тому просив його змінити, врахувати його перебування у ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» з 12 вересня 2022 року по 07 жовтня 2024 року у строк призначеного покарання та пом`якшуючі обставини і призначити остаточне покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі із зарахуванням вже відбутої частини покарання на цей час.
Звертав увагу, що при ухваленні цього вироку суд незаконно і необґрунтовано вказав, що він вчинив кримінальне правопорушення під час відбування покарання за попереднім вироком, однак жодного покарання він ще не відбував і перебував за місцем свого проживання, без застосування запобіжного заходу за попереднім вироком.
Крім того, зазначав, що суд не взяв до уваги, що судовий розгляд проходив у режимі відеоконференції між ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» та Нетішинським міським судом з 18 вересня 2022 року по 30 вересня 2024 року та при призначенні покарання не було враховано, що він перебував під вартою у ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» міста Хмельницького.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з узагальненим викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується наявними в ньому доказами.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено. Отож, ці обставини, як і юридична кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги обвинуваченого стосовно неправильного зарахування місцевим судом при призначенні покарання строку перебування його в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» з 12 вересня 2022 року по 07 жовтня 2024 року, колегія суддів визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Установлено, що попереднім вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року (кримінальне провадження №12020240080000066 від 02.02.2020) ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України, та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання та зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 02 березня 2020 року по 19 червня 2020 року включно.
Окрім того, на розгляді Нетішинського міського суду перебувало кримінальне провадження №12021244000001068 від 28.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке є предметом цього апеляційного перегляду.
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2022 року в цьому кримінальному провадженні обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2022 року включно із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 грн (т.1, а.м.к.п.115-117).
У зв`язку з внесенням застави в повному обсязі ОСОБА_7 було звільнено з ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» 09 червня 2022 року (т.1, а.м.к.п.208-209).
Ухвалою Нетішинського міського суду від 21 вересня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_7 , який перебував у ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» у зв`язку з набранням законної сили попереднім вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року (кримінальне провадження №12020240080000066 від 02.02.2020), тимчасово залишено в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» на час судового розгляду кримінального провадження №12021244000001068 від 28.12.2021 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (т.1, а.с.34)
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника адвоката ОСОБА_9 задоволено частково.
Вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , змінено.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням за ч.1 ст.263 КК України закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.307 КК України до покарання в виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 02 березня 2020 року по 19 червня 2020 року; з 23 березня 2023 року по 27 вересня 2023 року, а також строк відбутого покарання за вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року з 10 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року включно.
В іншій частині вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 квітня 2024 року касаційні скарги прокурора та засудженого залишено без задоволення, а вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_7 без змін.
Ураховуючи наведене, під час досудового розслідування прокурором у кримінальному провадженні №12021244000001068 від 28 грудня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України змінено обвинувачення, у зв`язку із набранням законної сили вироком Нетішинського міського суду від 18 січня 2023 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Отож змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, за яким ОСОБА_7 обвинувачується в даному кримінальному провадженні №12021244000001068 від 28 грудня 2021 року, додано кваліфікуючу ознаку повторність.
Окрім того, враховуючи, що під час дослідження письмових матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 зберігав за місцем проживання також особливо небезпечні психотропні речовини, додано також кваліфікуючу ознаку особливо небезпечні психотропні речовини.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому п.«ґ» ч.5 ст.72 КК України визначено, що у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Однак, як передбачено вимогами ч.5 ст.72 КК України (зі змінами, внесеними Законом України від 18 травня 2017 року року №2046-VIII, що набрав чинності 21 червня 2017 року), попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими ч.1 ст.72 КК України.
Відповідно до правого висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК у редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Колегія суддів звертає увагу, що не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув`язнення може бути зараховано відповідно до ч.5 ст.72 КК України, такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального правопорушення, в якому до особи застосовано попереднє ув`язнення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Попереднє ув`язнення застосовується до особи у межах того кримінального провадження, за яким її обвинувачують.
За таких обставин, ураховуючи те, що в даному кримінальному провадженні №12021244000001068 від 28 грудня 2021 року до обвинуваченого застосовувалось попереднє ув`язнення, тому на переконання колегії суддів, такий період підлягав зарахуванню у строк відбуття ним покарання.
Обвинуваченого ОСОБА_7 було звільнено з ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» 09 червня 2022 року у зв`язку з внесенням застави в розмірі 49 620 грн, визначеної ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2022 року.
З огляду на викладене, оскаржуваним вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 28 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розвідувань за №12021244000001068, ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання зараховано саме період перебування під вартою обвинуваченого в рамках цього кримінального провадження з 07 червня 2022 року по 09 червня 2022 року включно з розрахунку день за день.
Відповідно до п.п.1-3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому воно повинно бути необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Водночас згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, серед інших, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, сукупність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо, а й особливості вчинення конкретного кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, відомості про особу винного.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.66, 67 КК України обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 , не було встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, його ставлення до вчиненого, а саме часткове визнання вини, що судом розцінено як намагання уникнути відповідальності за вчинене, особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, має статус людини з інвалідністю другої групи, на обліку у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, але перебуває на «Д» обліку в лікаря-нарколога, а також вчинення нового злочину після ухвалення обвинувального вироку Нетішинським міським судом Хмельницької області стосовно нього за ч.2 ст.307 КК України 18 січня 2021 року, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_7 належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства, визначивши покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за правилами призначення покарання за сукупністю вироків із застосуванням ч.1 ст.71 КК України.
ОСОБА_7 раніше засуджений 18 січня 2021 року вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області за ч.2 ст.307 КК України, який змінений ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна крім житла.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.
Тобто, слід врахувати те, що після ухвалення вироку 18 січня 2021 року, але до повного відбування покарання за вказаним вироком ОСОБА_7 знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
Тому згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано після призначення ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.307 КК України мав право повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та визначити при цьому остаточне покарання за сукупністю вироків у межах, установлених у ч.2 ст.71 КК України.
Отже, ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна крім житла, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області за ч.2 ст.307 КК України від 18 січня 2021 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна крім житла.
Саме таке призначене покарання судом першої інстанції є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
З огляду на викладене, підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124788877 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів |
Кримінальне
Хмельницький апеляційний суд
Матущак М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні