Ухвала

від 27.01.2025 по справі 357/8596/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8596/18

1-кп/357/7/25

У Х В А Л А

про звільнення від кримінальної відповідальності

27 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження № 12016110030003564, яке внесене до ЄРДР 13 липня 2016 року, стосовно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красноярськ, російська федерація, громадянка України, із вищою освітою, незаміжня, працюча директором МПП «Саламанра», місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В :

своє клопотання захисник ОСОБА_5 заявив у зв`язку з тим, що з моменту вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та по даний час сплили строки передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_6 якій роз`яснена суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти цього, підтримала заявлене захисником клопотання.

Прокурор ОСОБА_7 проти заявленого клопотання не заперечував.

Судом установлено, що ОСОБА_8 обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Згідно з пред`явленим їй обвинуваченням, ОСОБА_6 згідно з наказом № 1 від 20 грудня 1994 року (згідно актового запису про зміну імені № 123 від 29 жовтня 2014 року) є засновником малого приватного підприємства «Саламандра» (надалі МПП «»Саламандра»), код ЄДРПОУ 20603806, юридична адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, 4, кв. 254, та її призначено на посаду директора вказаного підприємства.

В березні 2013 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 вирішила умисно, з корисливих мотивів, скориставшись перевагами своєї посади, шляхом обману фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (надалі ФОП ОСОБА_9 ), заволодіти коштами останнього.

З цією метою, ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_9 виготовити та змонтувати меблі для Публічного акціонерного товариства «Готельний комплекс «Братислава» (надалі ПАТ «ГК «Братислава»), розташованого за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 1, при цьому, не маючи наміру після виготовлення та монтування меблів ФОП ОСОБА_9 розраховуватись з останнім за виконану роботу.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_9 неправдиву інформацію про те, що попередньо оплатить кошти в сумі 65 тис. грн. готівкою протягом трьох днів після підписання договору, а решту коштів в сумі 56 тис. грн. - після виготовлення та монтажу меблів для ПАТ «ГК «Братислава» та підписання акту приймання-виконання робіт.

ОСОБА_9 , добросовісно помиляючись в правдивості слів та дій ОСОБА_6 , 05 серпня 2013 року підписав договір № 34 з ОСОБА_6 - як директором МПП «Саламандра» на виготовлення та монтаж меблів для ПАТ «ГК «Братислава», та не отримавши обумовлені кошти в сумі 65 тис. грн., довіряючи тій посаді, що займає ОСОБА_6 , виготовив меблі відповідно до договору та в подальшому провів монтаж їх в ПАТ «ГК «Братислава».

ОСОБА_6 після виготовлення та монтажу меблів ФОП ОСОБА_9 в ПАТ «ГК «Братислава», за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 1, у відповідності до договору підряду № 1660 від 24 липня 2013 року, підписавши з ПАТ «ГК «Братислава» 30 серпня 2013 року акт № 1/1-1660 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року на загальну суму 228 тис. грн. та отримавши від ПАТ «ГК «Братислава» зазначену суму коштів, ними заволоділа. Однак, кошти в сумі 121 тис. грн. ФОП ОСОБА_9 за виготовлення та монтаж меблів не заплатила, чим завдала ОСОБА_9 значної майнової шкоди на суму 121 тис. грн.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України є нетяжким злочином.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 КК України, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно з практикою Великої палати Верховного Суду, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення (постанова від 02 лютого 2023 року у справі ЄУН 735/1121/20).

Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, за загальним правилом, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком понад 2 (два) роки і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років і ця особа не вчинила інший злочин, не ухилялася від досудового розслідування або суду.

Суд зазначає, що санкція частини другої статті 190 КК України передбачає покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до 5 (п`яти) років.

Судом обставин, які передбачені в ч. 2, 3 ст. 49 КК України не установлено.

Судом установлено, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину пройшло більше п`яти років.

Отже, суд вважає, що наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Отже, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12016110030003564, яке внесене до ЄРДР 13 липня 2016 року, стосовно ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суд закриває.

Своєю чергою, у кримінальному провадженні міститься цивільний позов потерпілого ТОВ «Комерційна фірма «Альянс» до ОСОБА_6 , про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушення в розмірі 520 675,93 грн.

Згідно із практикою Верховного Суду, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК України, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (постанова від 10 серпня 2021 року, справа ЄУН № 161/694/20).

Отож, суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілого ТОВ «Комерційна фірма «Альянс» до ОСОБА_6 , про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з постановою про визнання речей та предметів речовими доказами та приєднання матеріалів кримінального провадження від 22 липня 2016 року, договір № 34 та копія свідоцтва № 14164561 про реєстрацію платника податку на додану вартість визнані речовими доказами.

Згідно з постановою про визнання речей та предметів речовими доказами та приєднання матеріалів кримінального провадження від 02 серпня 2016 року, акт інвентаризації дебіторської заборгованості від 01 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_9 , картки обліку по рахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» за грудень 2015 року липень 2016 року ФОП ОСОБА_9 , копія диплому на ім`я ОСОБА_10 визнані речовими доказами.

Згідно з постановою про визнання речей та предметів речовими доказами та приєднання матеріалів кримінального провадження від 02 серпня 2016 року, договір № 1660 від 24 липня 2013 року, укладений між МПП «Саламандра» та ПАТ «ГК «Братислава» та акт № 1/1-1660 від 24 липня 2013 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, укладений між МПП «Саламандра» та ПАТ «ГК «Братислава» визнані речовими доказами.

Згідно з постановою про визнання речей та предметів речовими доказами та приєднання матеріалів кримінального провадження від 21 лютого 2018 року, визнані речовими доказами: акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 19 лютого 2018 року; банківська виписка по рахунку № НОМЕР_1 з 01 січня 2016 року до 19 лютого 2018 року; акт звірки взаєморозрахунків; договір виготовлення та постачання товару № 25/02 від 25 лютого 2016 року; рахунок на оплату № 146 від 30 вересня 2016 року; рахунок на оплату № 127 від 06 вересня 2016 року; рахунок на оплату № 91 від 24 червня 2016 року; рахунок на оплату № 38 від 21 березня 2016 року; видаткова накладна № 62 від 12 травня 2016 року; товарно-транспортна накладна № Р62 від 12 травня 2016 року; видаткова накладна № 109 від 22 липня 2016 року; видаткова накладна № 145 від 19 вересня 2016 року; видаткова накладна № 147 від 30 вересня 2016 року; видаткова накладна № 187 від 27 жовтня 2016 року; видаткова накладна № 205 від 21 листопада 2016 року; видаткова накладна № 44 від 31 березня 2016 року; товарно-транспортна накладна № Р44 від 31 березня 2016 року; рахунок на оплату № 63 від 19 квітня 2017 року; рахунок на оплату № 60 від 11 квітня 2017 року; видаткова накладна № 80 від 19 квітня 2017 року; видаткова накладна № 85 від 27 квітня 2017 року; видаткова накладна № 66 від 29 березня 2017 року; видаткова накладна № 53 від 22 березня 2017 року; видаткова накладна № 47 від 15 березня 2017 року; видаткова накладна № 45 від 08 березня 2017 року; видаткова накладна № 26 від 15 лютого 2017 року; видаткова накладна № 41 від 01 березня 2017 року; видаткова накладна № 22 від 01 лютого 2017 року; видаткова накладна № 5 від 18 січня 2017 року; видаткова накладна № 34 від 23 лютого 2017 року; видаткова накладна № 90 від 11 травня 2017 року; товарно-транспортна накладна № Р90 від 11 травня 2017 року; видаткова накладна № 50 від 22 березня 2017 року; видаткова накладна № 76 від 12 квітня 2017 року; видаткова накладна № 77 від 12 квітня 2017 року; видаткова накладна № 70 від 05 квітня 2017 року; претензія з вимогою виконання умов договору № 01-29/05-2017 від 29 травня 2017 року; квитанція; форма № 119; конверт; копія виписки, відомостей та витягу з ЄРДПОУ; копія витягу № 1510274500500.

Суд вважає, що відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, вказані речові докази необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до практики Верховного Суду, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року, справа ЄУН № 203/241/17).

Отож, на підставі викладеного, суд процесуальні витрати з ОСОБА_6 не стягує.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 100, 127, 129, 284 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження, - задовольнити.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_6 , від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12016110030003564, яке внесене до ЄРДР 13 липня 2016 року, стосовно ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - закрити у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальності «Комерційна фірма «Альянс» до ОСОБА_6 , про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушення ,- залишити без розгляду.

Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

Речові докази: акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 19 лютого 2018 року; банківську виписка по рахунку № НОМЕР_1 з 01 січня 2016 року до 19 лютого 2018 року; акт звірки взаєморозрахунків; договір виготовлення та постачання товару № 25/02 від 25 лютого 2016 року; рахунок на оплату № 146 від 30 вересня 2016 року; рахунок на оплату № 127 від 06 вересня 2016 року; рахунок на оплату № 91 від 24 червня 2016 року; рахунок на оплату № 38 від 21 березня 2016 року; видаткову накладну № 62 від 12 травня 2016 року; товарно-транспортну накладну № Р62 від 12 травня 2016 року; видаткову накладну № 109 від 22 липня 2016 року; видаткову накладну № 145 від 19 вересня 2016 року; видаткову накладну № 147 від 30 вересня 2016 року; видаткову накладну № 187 від 27 жовтня 2016 року; видаткову накладну № 205 від 21 листопада 2016 року; видаткову накладну № 44 від 31 березня 2016 року; товарно-транспортну накладну № Р44 від 31 березня 2016 року; рахунок на оплату № 63 від 19 квітня 2017 року; рахунок на оплату № 60 від 11 квітня 2017 року; видаткову накладну № 80 від 19 квітня 2017 року; видаткову накладну № 85 від 27 квітня 2017 року; видаткову накладну № 66 від 29 березня 2017 року; видаткову накладну № 53 від 22 березня 2017 року; видаткову накладну № 47 від 15 березня 2017 року; видаткову накладну № 45 від 08 березня 2017 року; видаткову накладну № 26 від 15 лютого 2017 року; видаткову накладну № 41 від 01 березня 2017 року; видаткову накладну № 22 від 01 лютого 2017 року; видаткову накладну № 5 від 18 січня 2017 року; видаткову накладну № 34 від 23 лютого 2017 року; видаткову накладну № 90 від 11 травня 2017 року; товарно-транспортну накладну № Р90 від 11 травня 2017 року; видаткову накладну № 50 від 22 березня 2017 року; видаткову накладну № 76 від 12 квітня 2017 року; видаткову накладну № 77 від 12 квітня 2017 року; видаткову накладну № 70 від 05 квітня 2017 року; претензію з вимогою виконання умов договору № 01-29/05-2017 від 29 травня 2017 року; квитанцію; форма № 119; конверт; копію виписки та відомостей та витягу з ЄРДПОУ; копію витягу № 1510274500500; договір № 1660 від 24 липня 2013 року, укладений між МПП «Саламандра» та ПАТ «ГК «Братислава» та акт № 1/1-1660 від 24 липня 2013 року приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, укладений між МПП «Саламандра» та ПАТ «ГК «Братислава»; акт інвентаризації дебіторської заборгованості від 01 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_9 , картки обліку по рахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» за грудень 2015 року липень 2016 року ФОП ОСОБА_9 , копію диплому на ім`я ОСОБА_10 ; договір № 34 та копію свідоцтва № 14164561 про реєстрацію платника податку на додану вартість, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, у порядку встановленому законом, протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13