Справа № 643/4628/24
Провадження № 2/643/360/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2025
Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кизим К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Тимош О. М. за позовом ОСОБА_2 до Харківського національного медичного університету про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У провадженні суду перебуває зазначена вище справа.
17.07.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів від 07.05.2024 та у клопотанні представника позивача про витребування доказів від 04.10.2024.
Ухвалою суду від 06.11.2024 клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити частково. Витребувано у Харківського національного медичного університету наказ (розпорядження) про поновлення на роботі ОСОБА_3 , як працівника яка раніше виконувала цю роботу, у зв`язку з чим була звільнена ОСОБА_2 . У іншій частині клопотань про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою суду від 02.12.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.01.2025 на 09 годину 00 хвилин.
У судовому засіданні 07.01.2025 представник позивача ОСОБА_1. заявила про намір подати заяву про відвід, в судовому засіданні було оголошено перерву на 27.01.2025 на 13 годину 00 хвилин для надання можливості представнику позивача підготувати письмове обґрунтування заяви про відвід.
24.01.2025 через канцелярію Московського районного суду м. Харкова надійшла заява про відвід судді Тимош О.М. від представника позивача ОСОБА_1. Заяву про відвід судді було передано судді 29.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді Тимош О. М. у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню.
В обґрунтування заяви про відвід судді представник позивача посилалася на те, що сторона позивача має сумніви щодо неупередженості складу суду. Так, 04.11.2024 АО «Ястребова та партнери» було подано клопотання про витребування доказів: оригіналу заяви ОСОБА_2 про переведення її на 0,25 ставки посади доцента закладу вищої освіти кафедри медичної та біологічної інформатики на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку доцента ОСОБА_3 .. Цей доказ, на думку представника позивача, є головним та вирішальним у справі. Упередженість суду, як зазначає представник позивача, полягає в тому, що суд відверто вжився до надмірного формалізму при вирішенні клопотання, що свідчить про зацікавленість суду в однобічному розгляді справи фактично перебравши на себе повноваження адвоката відповідача. Зазначає, що суд позбавив сторону позивачу у доступі до правосуддя, вирішивши, що оригінал заяви має перебувати у розпорядженні відповідача. Проте суд має витребувати такий доказ, оскільки доводи та докази позивача вказують на неправомірні дії відповідача і після витребування повинен перебувати у суді на законних підставах, без оригіналу доказу подальше вирішення спору є неможливим. Без належного мотивування відмови у витребування такого доказу, сторона позивача висловлює свою недовіру складу суду і вважає, що суд неправомірно перейшов до стадії розгляду справи по суті, оскільки у підготовчому засіданні не було вирішено всі обставини справи, які підлягають встановленню, а також зібрання відповідних доказів, що прямо порушує п. 3 ч. 1 ст. 189 ЦПК України. Зазначає, що все це вказує на упередженість суду та недопуск до правосуддя.
Суд, перевіривши доводи заяви про відвід судді та матеріали справи, встановив таке.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді надійшла за три робочі дні до наступного засідання, суд доходить висновку про наявність підстав для її розгляду судом, який розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Тимош О.М. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду цієї справи, поза тим поведінка судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості. Доводи заявника щодо надання переваги одній стороні у порівнянні з іншою мають суб`єктивний характер, та зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді.
Крім цього, враховуючи положення ст. 36 ЦПК України, суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді є необґрунтованими, а заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України,
у х в а л и в :
Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 про відвід судді Тимош О. М. за позовом ОСОБА_2 до Харківського національного медичного університету про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Заяву про відвід судді передати для розгляду в порядку, визначеному ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Тимош
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124793191 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Тимош О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні