Справа № 304/2282/24 Провадження № 1-кс/304/196/2025
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2025 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , подане у межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №72024071010000008 від 27 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про скасування арешту майна,
У С Т А Н О В И В:
адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просив скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 304/2282/24.
Мотивує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562, загальною площею 0,1000 га, та 2110100000:21:001:0556, загальною площею 0,1000 га, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а також постановлено заборонити відчужувати та користуватись вказаними земельними ділянками до скасування арешту.
Вказує, що його клієнтка вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та для цього відсутні підстави, оскільки єдиною підставою, якою прокурор обґрунтовував клопотання є твердження про те, що земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами підлягають продажу на аукціоні на конкурентних засадах.
Однак такі твердження не відповідають фактичним обставинам, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562 та 2110100000:21:001:0556 були передані у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до рішень Ужгородської міської ради, які у свою чергу були прийняті на підставі проєктів землеустрою щодо відведення зазначених ділянок. Відповідні проєкти землеустрою також були погоджені без зауважень органами Держгеокадастру, що підтверджується копіями висновків від 23 вересня 2020 року № 12827/82-20 та від 10 лютого 2021 року № 2939/82-21 про розгляд документації із землеустрою.
Таким чином адвокат приходить до висновку, що твердження прокурора про те, що у місці знаходження земельних ділянок запроектована змішана громадська і житлова забудова Ж-7 та те, що такі ділянки підлягали продажу на аукціоні, є необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням земельного законодавства, зокрема ст. 40 ЗК України.
За наведених вище обставин вважає, що на даній стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відсутні підстави для забезпечення кримінального провадження шляхом арешту вказаних земельних ділянок, а тому просить клопотання задовольнити.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, однак попередньо подав слідчому судді заяву, в якій просив долучити до клопотання додаткові документи, а також розглянути таке без його участі.
Прокурор у судове засідання також не з`явився, направив слідчому судді заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення такого заперечив.
Дослідивши матеріали клопотання та подані заяви, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
З аналізу положень вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя наділений повноваженнями встановити лише обґрунтованість накладення такого арешту та виправданість подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, якщо це буде доведено особою, яка звернулась із відповідним клопотанням.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: - вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; - вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя встановив, що відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області 27 серпня 2024 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження за фактом протиправних дій посадових осіб Ужгородської міської ради, які умисно в інтересах третіх осіб, здійснили складання та видачу ряду завідомо підроблених офіційних документів, що у свою чергу стали підставою прийняття рішення сесії Ужгородської міської ради № 144 від 30 березня 2021 року, яким у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства затверджено проекти землеустрою та безоплатно передано у приватну власність громадянки ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0562, загальною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також у приватну власність громадянина ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0556, загальною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вулиці В.Погорєлова у місті Ужгороді, чим бюджету міста спричинено матеріальну шкоду у великому розмірі; також з порушенням зазначених законодавчих норм прийнято рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0584, загальною площею 0,01 га, з цільовим призначенням для індивідуальних гаражів по АДРЕСА_2 .
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 27 серпня 2024 року були внесені до ЄРДР за № 72024071010000008 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України.
Шістнадцятого вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562, загальною площею 0,1000 га, та 2110100000:21:001:0556, загальною площею 0,1000 га, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а також постановлено заборонити відчужувати та користуватись вказаними земельними ділянками до скасування арешту.
Як вбачається із змісту клопотання, адвокат ОСОБА_3 посилається саме на те, що арешт було накладено необґрунтовано, оскільки єдиною підставою для накладення арешту було те, що земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами підлягають продажу на аукціоні на конкурентних засадах, тоді як це не відповідає дійсності та суперечить нормам ст. 40 ЗК України.
У контексті вказаних доводів захисника слідчий суддя відзначає, що відповідно до змісту зазначеної ухвали про арешт майна було встановлено, що вказані земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, та з метою їх збереження, слідчий суддя вважала клопотання прокурора про арешт майна обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Також констатовано, що за постановою старшого детектива відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562, загальною площею 0,1000 га, та 2110100000:21:001:0556, загальною площею 0,1000 га, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024071010000008.
При цьому прокурор вказував на те, що згідно з містобудівною документацією Генерального плану міста Ужгорода, територія земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562 та 2110100000:21:001:0556 відноситься до території комунальних підприємств транспорту та зв`язку, а відтак зазначене виключає можливість передачі земельних ділянок у приватну власність з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також відповідно до «детального плану території обмеженої вулицями Володимира Погорєлова, Марії Заньковецької, Федора Достоєвського, Капушанською» зі змінами, затвердженими рішенням XXX сесії VIII скликання № 1041 від 13 грудня 2022 року, у місці знаходження земельних ділянок запроектовано змішана громадська і житлова забудова зона Ж-7, тобто земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами підлягали продажу з аукціону на конкурентних засадах.
У той же час адвокат ОСОБА_3 спростовує вказані обставини положеннями ст. 40 ЗК України, за якими громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. При цьому власник ОСОБА_4 не є особою, стосовно якою провадиться досудове розслідування, чи судовий розгляд.
При цьому положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_4 як власника арештованих земельних ділянок здійснюється кримінальне провадження.
Враховуючи викладене слідчий суддя вважає, що в даному випадку відсутня сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562 та 2110100000:21:001:0556, є доказом кримінального правопорушення, підлягатимуть конфіскації, спеціальній конфіскації.
Проте внаслідок необґрунтовано накладеного арешту ОСОБА_4 має перешкоди у реалізації законних прав щодо мирного, безперешкодного використання та розпорядження своїм майном вже майже півроку.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-П). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98). У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
На підставі викладених обставин слідчий суддя вважає, що арешт земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_4 , повинен бути скасований за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, третіх осіб, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В :
клопотання задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2024 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0562, загальною площею 0,1000 га, та 2110100000:21:001:0556, загальною площею 0,1000 га, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124801792 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Ганько І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні