Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/9800/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 910/9800/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Короля Д.А.

представники:

від позивача за первісним позовом: не з`явився

від відповідача за первісним позовом: Лунькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Вантажна Локомотивна Компанія"

на рішення від 19.10.2023 та на додаткове рішення від 02.11.2023 Господарського суду міста Києва

у справі № 910/9800/23 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія"

про стягнення 173 522,54 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення"

про стягнення 340 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/9800/23 первісний позов задоволено частково; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" заборгованість у розмірі 80 422,17 грн, 3% річних - 3219,09 грн, інфляційні втрати - 23 339,02 грн, пеню - 11 920,10 грн, штраф - 21 021,11 грн та судовий збір у розмірі 2098,82 грн. В іншій частині позову - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9800/23; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 127,18 грн. В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Вантажна Локомотивна Компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами про скасування рішення від 19.10.2023, та скасування додаткового рішення від 02.11.2023 Господарського суду міста Києва у справі № 910/9800/23.

За результатами розгляду зазначених апеляційних скарг, постановами Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Вантажна Локомотивна Компанія" залишені без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі № 910/9800/23 залишені без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" надійшло клопотання про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат та долучення доказів понесення судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційних скарг в загальному розмірі 61 015,22 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі № 910/9800/23. Розгляд вказаного клопотання призначено в судовому засіданні на 22.01.2025.

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія" надійшли заперечення щодо стягнення понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" витрат на правничу допомогу адвоката, у зв`язку з судовим розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія".

В судове засідання, яке відбулося 22.01.2025, з`явився представник відповідача за первісним позовом. Представник позивача за первісним позовом явку в судове засідання не забезпечив, про час і місце судового засідання був повідомлений через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Крім того, враховуючи те, що явка представника позивача за первісним позовом, судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд клопотання стосовно стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційних скарг у даній справі, за відсутності представника позивача за первісним позовом.

Розглянувши вищезгадане клопотання позивача за первісним позовом, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення цього клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

В силу приписів ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегією суддів враховано, що клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами подано з дотриманням приписів ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2024 (надалі - договір), який укладеним між Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" (позивачем за первісним позовом, клієнтом) та Калініченком Борисом Ігоровичем (адвокатом), за умов п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання за плату (гонорар) в порядку та на умовах, визначених цим договором забезпечити представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у рамках справи № 910/9800/23, щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія", а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги адвоката на умовах, визначених цим договором.

За правову допомогу, передбачену п. 1.1 цього договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 61 015,22 грн (п. 4.1 договору).

Днем приймання послуг з правової допомоги є день підписання акта приймання-передачі наданих послуг (п. 4.4 договору).

На підставі акта про надання послуг № 201224 від 20.12.2024 адвокатом було забезпечено представництво інтересів позивача за первісним позовом в Північному апеляційному господарському суді в рамках справи № 910/9800/23 щодо стягнення заборгованості з відповідача за первісним позовом.

Вартість наданої послуги за вказаним вище актом склала 61 015,22 грн.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Таким чином, подані стороною документи на підтвердження факту понесення нею витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані позивачем за первісним позовом докази та подані відповідачем за первісним позовом заперечення проти стягнення понесених позивачем за первісним позовом витрат на правничу допомогу, колегія суддів, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, вважає заявлену позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача за первісним позовом суму витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи завищеною.

Поруч із цим, судовою колегією враховано, що відповідно до акта про надання послуг № 201224 від 20.12.2024 адвокат надав лише послугу щодо забезпечення представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції. Інших послуг у згаданому вище акті не було зазначено.

З огляду на встановлене та враховуючи подані відповідачем за первісним позовом заперечення проти розподілу судових витрат, принципи співмірності та розумності судових витрат, обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" про прийняття додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 30 000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні клопотання про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу адвоката, судова колегія відмовляє, у зв`язку з необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі № 910/9800/23 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська вантажна локомотивна компанія" (04119, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок, 83д, офіс, 801; код ЄДРПОУ 41427859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні Експрес-Перевезення" (54020, місто Миколаїв, вулиця Заводська, будинок, 15/2, офіс, 3; код ЄДРПОУ 42098436) 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правову допомогу адвоката при апеляційному перегляді справи № 910/9800/23.

Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9800/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 29.01.2025.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко