Постанова

від 22.01.2025 по справі 922/2636/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2636/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представники учасників справи не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх.2863Х/3)

2. Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.2881Х/3)

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 25.11.2024) у справі №922/2636/24

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м.Харків,

до відповідачів:

1. Головного управління Держпраці у Харківській області, м.Харків,

2. Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, м.Полтава,

3. Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Харків,

4. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м.Харків,

про стягнення 137 709,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення грошових коштів у розмірі 137 709,00 грн., які утримуються у державному бюджеті без достатньої правової підстави, а саме: 125 190,00 грн. - сума штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019; 12 519,00 грн. - сума виконавчого збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 137 709,00 грн., які утримуються у державному бюджеті без достатньої правової підстави, з яких: 125190,00 грн - сума штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 та 12 519,00 грн - сума виконавчого збору, а також 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного рішення місцевий господарський суд зазначив наступне:

- 17.12.2020 набрало законної сили рішення адміністративного суду, яким скасовано постанову відповідача про накладення штрафу, на підставі якої в межах виконавчого провадження №60814634 з ФОП ОСОБА_1 було стягнуто штраф у розмірі 125190,00грн., виконавчий збір у розмірі 12519,00 грн;

- спірна сума підлягає стягненню на користь позивача в порядку ст.1212 ЦК України, оскільки в цьому випадку відсутні будь-які правові підстави для утримання в Державному бюджеті коштів у сумі 137709,00грн сплаченого позивачем штрафу на виконання постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.10.2019 №ХК6506/299/2НД/АВ/ШТД-ФС у розмірі 125190,00грн., яку було скасовано в судовому порядку, а також виконавчого збору в розмірі 12519,00грн., сплаченого позивачем в межах виконавчого провадження №60814634 щодо примусового виконання вказаної постанови про накладення штрафу;

- кошти підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань. Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16;

- щодо доводів Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про те, що другий відповідач не є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області, господарський суд зазначив, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" №14 від 12.01.2022 (далі - Постанова №14) як розпорядчого акту до правонаступника - новоствореної особи - Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, перейшли як функції та повноваження щодо реалізації державної політики у відповідних сферах, що виконувалися Головним управлінням Держпраці у Харківській області, так і майнові права та обов`язки цієї юридичної особи, що припиняється; до того ж стороною, зобов`язаною повернути позивачеві кошти, безпідставно сплачені ним у вигляді штрафу, є держава в особі відповідних уповноважених органів, і перебування останніх у процедурі ліквідації (реорганізації тощо) не повинно стати перешкодою для відновлення прав позивача.

Не погодившись із означеним рішенням, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2636/24 від 13.11.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:

- Головне управління Держпраці у Харківській області, яким винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019, хоч і ліквідується, а саме, перебуває в стані припинення, проте на сьогоднішній день запис про припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено; спірні правовідносини виникли між позивачем та Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

- Північно-Східне міжрегіональне управління не набувало майно/кошти позивача та не зберігало їх, тому і підстави для повернення позивачу коштів Міжрегіональним управлінням відсутні, так як неможливо повернути те, чого отримано не було; Господарським судом Харківської області при прийнятті рішення у справі № 922/2636/24 від 13.11.2024 порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема: частину 5 статті 104 Цивільного кодексу України; частину 4 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; пункт 1, додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України № 14 від 12.01.2022 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати докази направлення копії апеляційної скарги Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (з урахуванням положень ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.12.2024, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24. Встановлено строк по 08.01.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань. Призначено розгляд апеляційної скарги на "22" січня 2025 р. об 11:00год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №131.

Головне управління Держпраці у Харківській області також не погодилося із рішенням господарського суду та через підсистему Електронний суд звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2636/24 від 13.11.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування скарги заявник зазначає наступне:

- Головне управління не набувало майно/кошти позивача та не зберігало їх, тому і підстави для повернення позивачу коштів Головним управлінням відсутні, оскільки неможливо повернути те, чого отримано не було; Головне управління Держпраці у Харківській області не має заборгованості перед позивачем та не завдавало йому шкоди; на момент сплати ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково, а також немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові;

- Головне управління не є органом, уповноваженим здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, тобто не є органом фінансового контролю, а тому не наділене повноваженнями подавати подання, висновок чи повідомлення на повернення помилково зарахованих коштів до державного бюджету, таким чином, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється або за рішенням суду, або безпосередньо за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

- Господарським судом Харківської області при прийнятті рішення у справі № 922/2636/24 від 13.11.2024 порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема: частину 5 статті 104 Цивільного кодексу України; частину 4 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; пункт 1, додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України № 14 від 12.01.2022 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці»

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2636/24. Відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 13.12.2024 надійшли на адресу суду.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.2881Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24. Встановлено строк по 08.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань. Об`єднано апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.2881Х/3) та апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх.2863Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено розгляд апеляційних скарг на "22" січня 2025 р. об 11:00год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №131.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 30.12.2024, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Радіонова О.О.

08.01.2025, тобто в межах установленого судом строку, позивач через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24. У вказаному відзиві наведено наступні доводи:

- підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виконує завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного управління Держпраці у Харківській області, відповідно до пункту 3 постанови №14 територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються; таким чином, на підставі Постанови №14 як розпорядчого акту до правонаступника - новоствореної особи - Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, перейшли як функції та повноваження щодо реалізації державної політики у відповідних сферах, що виконувалися Головним управлінням Держпраці у Харківській області, так і майнові права та обов`язки цієї юридичної особи, що припиняється;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 звернула увагу на ключовий момент з приводу того, що у судових процесах щодо повернення коштів з бюджету, які утримуються без достатньої правової підстави (після визнання протиправною та скасування адміністративним постанови про накладення штрафу) відповідачем у спірних правовідносинах є держава Україна, навіть якщо позивач визначив стороною певний орган; оскільки штраф у розмірі 125190,00 грн згідно з постановою №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 та сума виконавчого збору у розмірі 12519,00 грн в рамках примусового виконання такої постанови були стягнуті до державного бюджету внаслідок неправомірних дій державних органів, які контролюють справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету, то відповідно і стягнення таких коштів має бути з державного бюджету, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань; отже, у спірних правовідносинах відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади: такими органами у цій справі є Головне управління Держпраці у Харківської області (правонаступником якого є Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), дії якого призвели до винесення незаконної постанови про застосування штрафу, яку в подальшому скасовано у судовому порядку; Відділ державної виконавчої служби (дії якого призвели до безспірного стягнення коштів за виконавчим документом та виконавчого збору) та Казначейська служба (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету);

- оскільки постанова №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 в подальшому скасована у судовому порядку, підстава для стягнення спірних сум відпала, зазначене є підставою для повернення вказаних коштів з бюджету як таких, що утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави, в порядку ст.1212 ЦК України.

Із посиланням на вищенаведене, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У відзиві представник позивача також зазначив, що докази понесення витрат, пов`язаних із розглядом справи в апеляційній інстанції (витрати на професійну правничу допомогу) (договори, акти, інше) будуть подані позивачем до Східного апеляційного господарського суду в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідачі-3, 4 правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гребенюк Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.01.2025, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

22.01.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить здійснювати розгляд апеляційних скарг Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24 за відсутності представника позивача.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг, також не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні 22.01.2025.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи у даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області було складено акт інспекційного відвідування від 10.10.2019 №ХК6506/299/2НД/АВ та видано припис про усунення виявлених порушень № ХК 6506/299/2НД/АВ/П від 10.10.2019, а також винесено постанову №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 про накладення штрафу за порушення ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.

Вказану постанову №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 Головне управління Держпраці у Харківській області передало до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові для примусового звернення стягнення коштів (штрафу) з боржника.

В ході відповідного виконавчого провадження №60814634 з ФОП ОСОБА_1 було стягнуто кошти у загальній сумі 138009,00 грн., що складається з суми штрафу Головного управління Держпраці у Харківській області згідно постанови від 25.10.2019 №ХК6506/299/2НД/АВ/ШТД-ФС у розмірі 125190,00грн., виконавчого збору у розмірі 12519,00 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується її учасниками, вказані суми було перераховано до Державного бюджету України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №520/12431/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови задоволено частково; скасовано припис про усунення виявлених порушень від 10.10.2019 №ХК6506/299/2НД/АВ/П; скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2020 набрало законної сили рішення адміністративного суду, яким скасовано постанову про накладення штрафу, на підставі якої в межах виконавчого провадження №60814634 з ФОП ОСОБА_1 було стягнуто штраф у розмірі 125190,00 грн, виконавчий збір у розмірі 12519,00грн.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №14 від 12.01.2022 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" (Постанова №14), ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1 (в якому зазначено, зокрема, Головне управління Держпраці у Харківській області) та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, утворено Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Підпунктом 3 пункту 3 вказаної постанови визначено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються, а саме: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного управління Держпраці у Харківській області.

Позивач 23.11.2023 подав до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, як до правонаступника Головного управління Держпраці у Харківської області, заяву, в якій просив сформувати подання в електронній формі та подати його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету для повернення зарахованих до Державного бюджету коштів, стягнутого штрафу у розмірі 125190,00грн. в межах виконавчого провадження №60814634 з виконання постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 згідно платіжного доручення №517 від 12.02.2020.

Однак Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 27.12.2023 за №ПНС/2/15886-23 повідомило позивача, що відповідно до Постанови №14 Північно-Східне управління Державної служби з питань праці не є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області, а також вказало, що оскільки на дату надіслання відповіді Головне управління Держпраці у Харківській області не ліквідовано, а перебуває в стані припинення з 21.01.2022, то позивачу необхідно звернутися до Головного управління Держпраці у Харківській області із заявою про внесення подання про повернення коштів з бюджету відповідно до затвердженої форми.

23.11.2023 позивачем було також подано до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву на повернення (перерахування) з бюджету коштів, сплаченого виконавчого збору у розмірі 12519,00 грн. згідно платіжного доручення №516 від 12.02.2020. Однак вказана заява була залишена Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції без реагування.

За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом у цій справі, в якому посилалась на те, що оскільки постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 скасована в судовому порядку, позивач згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на повернення з Державного бюджету України сплачених коштів у загальній сумі 137709,00 грн, оскільки відпала правова підстава їх стягнення.

Судова колегія враховує наступне.

У даній справі заявлено позов про повернення з Державного бюджету коштів, перерахованих позивачем як штраф згідно з постановою Головного управління Держпраці у Харківській області, яку в подальшому було скасовано в судовому порядку, а також повернення з Державного бюджету коштів, сплачених як виконавчий збір в ході виконання вищевказаної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 7 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

У постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, на спірні правовідносини не поширюється, натомість, після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави, це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)). Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи ЦК України про відшкодування шкоди, водночас на ці правовідносини поширюються приписи статті 1212 ЦК України.

В апеляційних скаргах Північно-Східне управління Державної служби з питань праці та Головне управління Держпраці у Харківській області не заперечують ні факту сплати ФОП ОСОБА_1 спірних сум коштів до Державного бюджету, ні тих обставин, що підстава, на якій державою було набуто відповідні кошти, згодом відпала (а саме, як уже зазначалося, постанову про стягнення з позивача штрафу було скасовано в судовому порядку). Також апелянти зазначають, що Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, на спірні правовідносини не поширюється, оскільки ці кошти не є такими, що сплачені помилково або надміру.

Разом з тим, апелянти вказують, що вони не є органами, уповноваженими здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, тобто не є органами фінансового контролю, а тому не наділені повноваженнями подавати подання, висновок чи повідомлення на повернення помилково зарахованих коштів до державного бюджету, таким чином, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється або за рішенням суду, або безпосередньо за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Однак такі твердження апелянтів колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, з огляду на обставини даної справи, спірні суми коштів не є помилково або надміру сплаченими відповідний висновок узгоджується з вищенаведеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.

За змістом апеляційних скарг, заявники також не заперечують, що до спірних правовідносин не застосовується Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787. Тому посилання Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного управління Державної служби з питань праці на відсутність у них повноважень здійснювати повернення коштів згідно із вказаним Порядком не стосуються предмету доказування в даному апеляційному провадженні та свідчать про суперечливість правової позиції заявників.

Головне управління Держпраці у Харківській області зазначає, що воно не набувало майно/кошти позивача та не зберігало їх, не має заборгованості перед позивачем та не завдавало йому шкоди.

Стосовно вказаних доводів суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України). Про відповідні обставини обґрунтовано зазначає позивач у відзиві на апеляційні скарги.

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах таку правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом, який дійшов висновку, що під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21).

Як було встановлено вище, постанову №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019, на підставі якої з позивача було стягнуто кошти (що підлягають поверненню в порядку ст.1212 ЦК України) було прийнято саме Головним управлінням Держпраці у Харківській області. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 зазначила, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно визначив Головне управління Держпраці у Харківській області одним із відповідачів у справі.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Головне управління Держпраці у Харківській області, стверджуючи про те, що ним не порушено права позивача, водночас просить відмовити у позові повністю без жодного обґрунтування підстав відмови у позові стосовно інших відповідачів: Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області. При цьому заявник скарги звертає увагу на те, що повернення коштів із бюджету здійснюється органами казначейства. Тобто вимоги апеляційної скарги не узгоджуються з тими обставинами, про які зазначає сам заявник у скарзі.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в апеляційній скарзі не погоджується з тим, що його визначено відповідачем у справі, та зазначає, що Головне управління Держпраці у Харківській області, яким винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019, хоч і ліквідується, а саме, перебуває в стані припинення, проте на сьогоднішній день запис про припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено; спірні правовідносини виникли між позивачем та Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

Надаючи оцінку питанню щодо правонаступництва у спірних відносинах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення. Згідно з ч.5 цієї ж статті, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.4 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №910/8252/21, від 22.02.2021 у справі №910/6336/19, від 11.10.2019 у справі №812/1408/16, від 13.03.2019 у справі №524/4478/17, від 20.02.2019 у справі №826/16659/15.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/348/19).

Ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію (постанова Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №280/4670/20).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Постанови №14 територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, куди, зокрема входить і Головне управління Держпраці у Харківській області, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови №14 встановлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виконує завдання і функції Управління Держпраці у Сумській області, Управління Держпраці у Полтавській області, Головного управління Держпраці у Харківській області.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не визнає належними доводами твердження апелянта про те, що права позивача не було порушено безпосередньо Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці. Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці наводило аналогічні доводи, однак місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні надав їм належну правову оцінку, із посиланням на вищенаведені норми чинного законодавства та практику Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, стверджуючи про те, що ним не порушено прав позивача, водночас просить відмовити у позові повністю без жодного обґрунтування підстав відмови у позові стосовно інших відповідачів: Головного управління Держпраці у Харківській області, Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, при цьому заявник скарги звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Головним управлінням Держпраці у Харківській області (яке станом на час розгляду даної справи не є припиненим як юридична особа) і що повернення коштів із бюджету здійснюється органами казначейства. Тобто вимоги апеляційної скарги не узгоджуються з тими обставинами, про які зазначає сам заявник у скарзі.

Окрім того, як уже зазначалося, стороною, зобов`язаною повернути позивачеві кошти, безпідставно сплачені ним у вигляді штрафу, є держава в особі відповідних уповноважених органів, і перебування останніх у процедурі ліквідації (реорганізації тощо) не повинно стати перешкодою для відновлення прав позивача, самого факту порушення яких апелянти у скаргах не заперечують.

Тому твердження заявників скарг про те, що місцевим господарським судом порушено норми чинного законодавства, а саме - частину 5 статті 104 Цивільного кодексу України; частину 4 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; пункт 1, додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України № 14 від 12.01.2022 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці», не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження.

Тобто, на думку суду апеляційної інстанції, позивач правомірно визначив Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та Головне управління Держпраці у Харківській області відповідачами в даній справі.

Також, враховуючи, що, як було встановлено вище та не спростовано апелянтами, у даному випадку відсутні будь-які правові підстави для утримання в Державному бюджеті спірної суми коштів, отже господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що кошти підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України. Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16, який правильно враховано місцевим господарським судом при розгляді справи.

Отже, оскільки спірну суму стягнуто судом першої інстанції саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань, посилання апелянтів на те, що вони не набували майно/кошти позивача та не зберігали їх, не стосуються обставин, що є предметом розгляду в даній справі, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційних скарг) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Головного управління Держпраці у Харківській області підлягають залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 ГПК України, такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржників витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна