Постанова

від 22.01.2025 по справі 922/2636/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2636/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представники учасників справи не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.3083Х/3)

2. Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх.3158Х/3)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 09.12.2024) у справі №922/2636/24

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м.Харків,

до відповідачів:

1. Головного управління Держпраці у Харківській області, м.Харків,

2. Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, м.Полтава,

3. Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Харків,

4. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м.Харків,

про стягнення 137 709,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення грошових коштів у розмірі 137 709,00 грн., які утримуються у державному бюджеті без достатньої правової підстави, а саме: 125 190,00 грн. - сума грошових коштів сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019; 12 519,00 грн. - сума виконавчого збору.

Від імені ФОП ОСОБА_1 вказану позовну заяву було подано її представником, адвокатом Лукашиною І.А., яка в подальшому взяла участь у розгляді справи в господарському суді. У позовній заяві зазначено, що витрати, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу, становлять 12000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 137 709,00 грн., які утримуються у державному бюджеті без достатньої правової підстави, з яких: 125190,00 грн - сума грошових коштів сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 та 12 519,00 грн - сума виконавчого збору, а також 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

18.11.2024 до Господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та розподіл судових витрат за результатами розгляду справи №922/2636/24. У заяві позивач просив суд долучити до матеріалів справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті у зв`язку із розглядом Господарським судом Харківської області справи №922/2636/24; здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом Господарським судом Харківської області справи №922/2636/24; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 514,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та розподіл судових витрат за результатами розгляду справи №922/2636/24. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 514,00 грн.

В обґрунтування вказаного додаткового рішення господарський суд зазначив, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу є співмірною до обсягу виконаної адвокатом роботи та витраченого часу. Надаючи оцінку запереченням другого відповідача, який зазначав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 13514, 00 гривень у даній справі майже у 10 разів перевищує розмір середньої заробітної плати у погодинному розрахунку, суд першої інстанції зазначив, що другим відповідачем не наведено жодного нормативно-правового акту, яким було б передбачено використання даних щодо розміру заробітної плати, яку в середньому отримує один штатний працівник за одну години роботи, при визначенні співмірності наданих адвокатом послуг при представництві інтересів учасника справи під час розгляду справи, окрім того, вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не суперечить рекомендованим (мінімальним) ставкам адвокатського гонорару, затвердженим рішенням ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021. Також суд першої інстанції вказав, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, наведеному у позовній заяві, при цьому фактичне перевищення вказаного попереднього (орієнтовного) розрахунку сталося лише за рахунок включення витрат на складення адвокатом додаткового письмового пояснення на суму 1514,00 грн.

Не погодившись із означеним додатковим рішенням, Головне управління Держпраці у Харківській області через підсистему Електронний суд звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2636/24 від 27.11.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

У скарзі заявник наводить наступні доводи:

- справа № 922/2636/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а, отже, є справою незначної складності; позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у розмірі 12000,00 грн;

- в Акті приймання передачі послуг з надання послуг правової (правничої) допомоги від 15 листопада 2024 зазначено послугу складання позовної заяви, на яку витрачено 8 годин роботи адвоката. Складання позовної заяви, на яку витрачено 8 годин роботи адвоката та вартість послуг роботи у сумі 8000,00 грн є значно завищеною з огляду на те, що справа не є складною, правового аналізу документів, аналізу чинного законодавства, опрацювання актуальної судової практики, дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики не потребує;

- розмір витрат на професійну правничу допомогу 13514,00 грн майже у 10 разів перевищує розмір середньої заробітної плати у погодинному розрахунку;

- доказів сплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжні доручення, квитанції тощо) позивачем та представником позивача не надано.

- Головне управління є неприбутковою державною установою, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Головне управління Держпраці у Харківській області перебуває в стані припинення з 21.01.2022.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 30.12.2024, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24. Встановлено строк по 14.01.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань. Призначено розгляд апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Харківській області на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 на "22" січня 2025 р. об 11:30 год.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці через підсистему Електронний суд також звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2636/24 від 27.11.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

У скарзі заявник наводить наступні доводи:

- справа № 922/2636/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а, отже, є справою незначної складності; позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у розмірі 12000,00 грн;

- в Акті приймання передачі послуг з надання послуг правової (правничої) допомоги від 15 листопада 2024 зазначено послугу складання позовної заяви, на яку витрачено 8 годин роботи адвоката; складання позовної заяви, на яку витрачено 8 годин роботи адвоката та вартість послуг роботи у сумі 8000,00 грн є значно завищеною з огляду на те, що справа не є складною, правового аналізу документів, аналізу чинного законодавства, опрацювання актуальної судової практики, дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики не потребує;

- розмір витрат на професійну правничу допомогу 13514,00 грн майже у 10 разів перевищує розмір середньої заробітної плати у погодинному розрахунку;

- доказів сплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжні доручення, квитанції тощо) позивачем та представником позивача не надано.

- Міжрегіональне управління є неприбутковою державною установою, що зазначено у пункті 15 Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 173 від 23.09.2022.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.12.2024 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24. Встановлено строк по 16.01.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань. Об`єднано апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.3083Х/3) та апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх.3158Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено розгляд апеляційних скарг Головного управління Держпраці у Харківській області (вх.3083Х/3) та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх.3158Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 на "22" січня 2025 р. об 11:30 год.

14.01.2025, тобто у межах визначеного судом строку, позивач через підсистему Електронний суд надав відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Харківської області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 - без змін; розгляд справи здійснити за відсутністю представника позивача.

В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що

- апелянти не вказали, які саме докази свідчать про те, що складання позовної заяви не потребує правового аналізу документів, аналізу чинного законодавства, опрацювання актуальної судової практики, дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики, яка кількість часу необхідна для написання позовної заяви з детальним описом обставин справи та правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог на 20 аркушах;

- при визначенні позивачем вартості та змісту наданих позивачу послуг (робіт), зазначених в детальному описі виконаних робіт з огляду на принцип співмірності та обґрунтованості, адвокат окремо не включав у загальну вартість такі послуги як попереднє вивчення матеріалів, з метою встановлення обставин та отримання на їх підтвердження доказів складання та направлення адвокатських запитів від 06.11.2023 року та від 09.11.2023 року до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкова та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, складання заяв на повернення коштів з бюджету, формування позиції, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та вивчення судової практики; проте, як свідчать матеріали справи, до написання та подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області адвокатом Лукашиною І.А. було зроблено великий об`єм роботи, затратний за часом;

- посилання відповідачів у апеляційних скаргах на те, що справа № 922/2636/24 розглядалась Господарського суду Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження, а отже, є справою незначної складності, не відповідає дійсності, оскільки як свідчить наявна в матеріалах справи ухвала про відкриття провадження від 30.07.2024, судом з огляду на категорію справи та характер спірних правовідносин ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін;

- не можна здійснювати порівняння вартості надання професійної правничої допомоги із показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, оскільки відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката на платній основі, розмір гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідачі-3, 4 правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гребенюк Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.01.2025, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг, не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні 22.01.2025.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи у даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24, яким стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 514,00 грн.

Статтею 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання приписів означеної статті, представником ФОП ОСОБА_1 , адвокатом Лукашиною І.А., у позовній заяві було зазначено, що витрати, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу, становлять 12000,00 грн, а також вказано, що докази понесення витрат, пов`язаних із розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу) (договори, акти, інше) будуть подані позивачем до суду в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2636/24 ухвалено 13.11.2024. Із заявою про ухвалення додаткового судового рішення позивач звернувся до місцевого господарського суду 18.11.2024, тобто із дотриманням визначеного ч.8 ст.129 ГПК України п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

За приписами ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат позивачем було додано до заяви про розподіл судових витрат копії наступних документів: договору про надання правової (правничої) допомоги №53 від 15.06.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатом Лукашиною І.А., додаткової угоди №1 від 15.05.2024 до Договору про надання правової допомоги №53 від 15.06.2023, акту приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги від 15.11.2024 на суму 13514,00грн.

Також, разом із позовною заявою позивачем надавалися докази на підтвердження повноважень адвоката Лукашиної І.А.: копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2032 від 26.10.2016, ордеру серії АХ №1189298 від 23.05.2024.

Згідно з договором про надання правової допомоги №53 від 15.06.2023, його предметом є надання адвокатом Лукашиною І.А. професійної правової (правничої) допомоги ФОП ОСОБА_1 (Клієнту), у тому числі, здійснення представництва та захисту інтересів Клієнта в судах.

За умовами п.4.2, 4.4, 4.7 договору, за правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у розмірі, що визначається за домовленістю сторін. Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах про надання правової допомоги. Кінцевий розрахунок за надану правову допомогу підлягає сплаті протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту про надання правової допомоги.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 15.05.2024 до вказаного договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснити вивчення та надати правовий аналіз документів щодо повернення (стягнення) з Державного бюджету України коштів, сплачених Клієнтом в якості штрафу у розмірі 125190,00 грн в рамках примусового виконання постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 року та в якості виконавчого збору у розмірі 12519,00 грн у зв`язку із примусовим стягненням виконавчою службою штрафу за вказаною постановою, які безпідставно утримуються державою в бюджеті після визнання протиправною та скасування Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/12431/19 постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ ТД-ФС від 25.10.2019 року про накладення штрафу; зробити аналіз судової практики, пов`язаної із розглядом судом правовідносин стосовно повернення з бюджету коштів, які утримуються без достатньої правової підстави (після визнання протиправною та скасування адміністративним постанови про накладення штрафу); здійснити аналіз наявних письмових доказів на предмет їх належності та достатності; підготувати та скласти від імені Клієнта до Господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з Державного бюджету України коштів сплачених Клієнтом в якості штрафу у розмірі 125 190, 00 грн. в рамках примусового виконання постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 року та в якості виконавчого збору у розмірі 12 519, 00 грн. у зв`язку із примусовим стягненням виконавчою службою штрафу за вказаною постановою, які безпідставно утримуються державою в бюджеті після визнання протиправною та скасування Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/12431/19 постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ ТД-ФС від 25.10.2019 року про накладення штрафу; здійснювати представництво інтересів Клієнта у господарських судах всіх інстанцій у справах, пов`язаних із розглядом позовної заяви Клієнта, що підготовлена та складена Адвокатом відповідно до цього Договору, сумлінно користуватися правами наданими процесуальним законодавством України в інтересах Клієнта, складати інші супутні процесуальні документи та подавати їх до суду.

Також, згідно із вказаною додатковою угодою, пункт 4.2 Договору про надання правової допомоги №53 від 15.06.2023 року викладено у новій редакції: За правову допомогу, передбачену в п. 1.1, п.1.2 Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у розмірі, що визначається за наступними показниками:

- вартість послуг Адвоката з надання правничої допомоги Клієнту щодо виконання п.1.2 цього Договору - визначається в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2024 року на дату укладення цієї додаткової угоди за одну годину роботи Адвоката (а саме, 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) за одну годину роботи Адвоката), шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката;

- вартість послуг Адвоката з надання правничої допомоги Клієнту щодо написання від імені Клієнта до Господарського суду Харківської області позовної заяви про повернення (стягнення) з Державного бюджету України коштів сплачених Клієнтом в якості штрафу у розмірі 125 190, 00 грн. в рамках примусового виконання постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019 року та в якості виконавчого збору у розмірі 12 519, 00 грн. у зв`язку із примусовим стягненням виконавчою службою штрафу за вказаною постановою, які безпідставно утримуються державою в бюджеті після визнання протиправною та скасування Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/12431/19 постанови №ХК6506/299/2НД/АВ/П/ ТД-ФС від 25.10.2019 року про накладення штрафу є фіксованою та складає 8000, 00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.), шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката;

- вартість послуг Адвоката з надання правничої допомоги Клієнту щодо написання від імені Клієнта та подання до Господарського суду Харківської області відповіді на відзив на позовну заяву є фіксованою та складає 4000, 00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.), шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката;

- вартість представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні (участь Адвоката у судовому засіданні у суді першої інстанції) є фіксованою та складає 2000, 00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) за кожне судове засідання, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката;

- вартість представництва інтересів Клієнта в апеляційній та касаційній інстанціях оговорюється сторонами окремо шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з Актом приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги від 15.11.2024, підписаним Адвокатом та Клієнтом без зауважень, адвокат Лукашина І.А. надала позивачу в межах судової справи №922/2636/24, відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №53 від 15.06.2023, з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.05.2024, наступні послуги:

-складання та подання позовної заяви - 8000,00 грн (фіксована ставка); 8 годин роботи адвоката;

-представництво інтересів у суді першої інстанції у 2 судових засіданнях (25.10.2024 та 13.11.2024) - 4000,00 грн (2000,00 грн (фіксована ставка за одне судове засідання) х 2);

-складання та подання адвокатом пояснення у справі №922/2636/24 - 1514,00грн. (1 година х 1514,00 грн. (погоджена сторонами вартість однієї години роботи адвоката)).

Факт виконання адвокатом Лукашиною І.А. зазначених видів робіт також підтверджується матеріалами справи та не спростовується апелянтами.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22 та від 15.08.2023 у справі №910/4631/22, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17 та додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду судом першої інстанції заяви позивача про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи №922/2636/24, від Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивовано тим, що вказаний позивачем розмір судових витрат не є співмірним, обґрунтованим та доведеним. Зокрема, другий відповідач вказував, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13514,00 грн майже у 10 разів перевищує розмір середньої заробітної плати у погодинному розрахунку.

Водночас, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом у додатковому рішенні, другим відповідачем не наведено нормативно-правового акту, яким було б передбачено використання даних щодо розміру заробітної плати, яку в середньому отримує один штатний працівник за одну години роботи, при визначенні співмірності наданих адвокатом послуг при представництві інтересів учасника справи під час розгляду справи, окрім того, вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) відповідає рекомендованим (мінімальним) ставкам адвокатського гонорару, затвердженим рішенням ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021.

За змістом апеляційних скарг Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, заявники також посилаються на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13514,00 грн майже у 10 разів перевищує розмір середньої заробітної плати у погодинному розрахунку, при цьому також не наводять норм чинного законодавства, якими було б передбачено обов`язкове застосування таких розрахунків саме до визначення розміру гонорару адвоката.

Тобто заявники скарг наводять в суді апеляційної інстанції доводи, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, при цьому висновків місцевого господарського суду апелянтами не спростовано.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги обґрунтовано вказує на відсутність передбачених законом підстав для порівняння вартості надання професійної правничої допомоги із показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, оскільки відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката, при цьому розмір гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Апелянти також стверджують, що складання позовної заяви, на яку витрачено 8 годин роботи адвоката, та вартість послуг роботи у сумі 8000,00 грн є значно завищеною з огляду на те, що справа не є складною, правового аналізу документів, аналізу чинного законодавства, опрацювання актуальної судової практики, дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики не потребує.

Стосовно вказаних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

В Акті приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги від 15.11.2024 дійсно зазначено, що на складання та подання позовної заяви адвокатом витрачено 8 годин.

Разом з тим, вартість цієї послуги визначено не за погодинною ставкою (яка згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги №53 від 15.06.2023, з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.05.2024 складає 1514,00 грн, а у фіксованому розмірі - 8000,00 грн, згідно з п.4.2 договору в редакції додаткової угоди.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18, від 13.02.2024 у справі № 910/743/23 тощо).

У додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 вказано, що встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії, виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом і в додатковій постанові від 04.12.2024 у справі № 922/452/24.

З урахуванням викладеного, припущення апелянтів про те, що для складання та подання позовної заяви представнику позивача знадобилося менше, ніж 8 годин, колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки вартість цієї послуги встановлено у фіксованому розмірі.

Відповідно до змісту позовної заяви, вона містить детальне правове обґрунтування заявлених вимог, із посиланням на норми чинного законодавства, а також на висновки Верховного Суду щодо їх застосування.

Як обґрунтовано вказує представник позивача у відзиві на апеляційні скарги, апелянтами не наведено пояснень які саме докази свідчать про те, що складання позовної заяви не потребує правового аналізу документів, аналізу чинного законодавства, опрацювання актуальної судової практики.

Отже, заявниками скарг не доведено, що сума 8000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви в даній справі є завищеною.

Заявники скарг також зазначають, що справа № 922/2636/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а, отже, є справою незначної складності.

Як вбачається з позовної заяви, у ній дійсно міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження. Проте, на думку колегії суддів, зазначене не свідчить про незначну складність справи, враховуючи кількість відповідачів (4), тривалість існування спірних правовідносин (з 2019 року) та обсяг документів, що підлягав опрацюванню представником позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд розглядав її не у спрощеному, а в загальному позовному провадженні, із проведенням судових засідань, у двох із яких брала участь адвокат Лукашина І.А. як представник позивача, у зв`язку з чим позивачем правомірно включено до розрахунку вартості правової допомоги 4000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях, виходячи з визначеної в договорі про надання правової допомоги (в редакції додаткової угоди) фіксованої ставки 2000,00 грн за одне судове засідання.

Апелянти звертають увагу на те, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у розмірі 12000,00 грн, тоді як у заяві про розподіл судових витрат визначено суму таких витрат у розмірі 13514,00 грн. Заявники скарг посилаються на ч.6 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Однак, на думку колегії суддів, у даному випадку перевищення (що становить різницю між сумами 13514,00 грн та 12000,00 грн) не є істотним у розумінні ч.6 ст. 129 ГПК України, тому немає підстав для відмови у відшкодуванні судових витрат у вказаній частині.

Також, як вбачається з оскаржуваного додаткового рішення, місцевим господарським судом досліджено зазначену обставину та встановлено, що фактичне перевищення вказаного попереднього (орієнтовного) розрахунку сталося лише за рахунок включення витрат на складення адвокатом додаткового письмового пояснення на суму 1514,00 грн (1 година).

Колегія суддів зазначає, що вартість послуги зі складення адвокатом Лукашиною І.А. зазначеного додаткового пояснення з питань правонаступництва між першим та другим відповідачами є співмірною до фактичного обсягу робіт зі складення цього документа (який було надано представником позивача на виконання вимог Господарського суду Харківської області) та узгоджується з умовами договору про надання правової допомоги (з урахуванням додаткової угоди), зокрема, із погодинною ставкою 1514,00 грн, яка, на думку суду апеляційної інстанції відповідає розумному розміру.

В апеляційних скаргах перший та другий відповідачі також зазначають про відсутність доказів сплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжні доручення, квитанції тощо). Із матеріалів справи вбачається, що таких доказів представником позивача дійсно не надано.

Разом з тим, на думку колегії суддів, відповідне не є підставою для відмови в розподілі судових витрат.

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.03.2024 у справі № 910/4866/23, від 03.10.2024 у справі № 910/13/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22 тощо.

Апелянти також посилаються на те, що вони є неприбутковими державними установами. Однак, на думку колегії суддів, відповідна обставина не має значення для апеляційного перегляду додаткового рішення господарського суду в даній справі, оскільки оскаржуваним додатковим рішенням господарського суду стягнуто суми витрат позивача на правову допомогу (так само як і суму 137 709,00 грн згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2636/24) з Державного бюджету України, а не з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань - що узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Заявники скарг зазначають, що суд може обмежити розмір витрат на правову допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Однак ними не надано контррозрахунку або будь-яких доказів, що підтверджували б розмір витрат, який, на думку заявників скарг, відповідає вимогам розумної необхідності. Натомість апелянти просять відмовити у задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, незважаючи на те, що ними не заперечується факт надання адвокатом Лукашиною І.А. правової допомоги позивачеві в даній справі. На думку колегії суддів, відповідне свідчить про недоведеність вимог апелянтів.

Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення господарського суду - залишенню без змін.

Оскільки судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.

Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у справі №922/2636/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова