Постанова

від 23.01.2025 по справі 922/3176/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/3176/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№3045Х/2) Акціонерного товариства Мегабанк на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі №922/3176/23 (повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2024 суддею Лавровою Л.С. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства Мегабанк на дії виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вх. 28132 від 08.11.2024) у справі

за позовом Акціонерного товариства Мегабанк, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут, м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Мегабанк звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збутпро стягнення 268 651,26 грн заборгованості, що складається з 180 955,10 грн заборгованості зі сплаті орендних платежів за Договором оренди транспортного засобу від 14.11.2017№ З5GKHZ1567-1 та 87 696.16 грн нарахованої пені відповідно до договору оренди транспортного засобу № 35GKHZ1567-1.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі № 922/3176/23 позов залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 у справі № 922/3176/23 залишено в силі, вирішено стягнути з Акціонерного товариства Мегабанк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут 2 684 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, доручено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

05.02.2024 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання постанови у справі № 922/3176/23 про стягнення з Акціонерного товариства Мегабанкна користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут судового збору в розмірі 2684 грн.

10.10.2024 старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 76265918 з виконання наказу у справі № 922/3176/23.

14.10.2024 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міського управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Акціонерим товариством Мегабанк направлено заяву за вих. № 3090 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за № 76265918 з виконання наказу у справі № 922/3176/23 на підставі ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ст.ст.1,3,37,45-52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно Розділу II та ч. 4 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, ст. ст. 1, 4, 39, 40, 74, 59 Закону України Про виконавче провадження.

Заява обґрунтована, зокрема, тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження за № 76265918 з виконання наказу у справі № 922/3176/23 державним виконавцем винесено з порушеням положень Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Мегабанк, що відповідно до ч. 4 статті 4 Закон України Про виконавче провадження є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а відповідно до п. 4 , ч. 1, ч. 4 статті 39 цього Закону закінчення виконавчого провадження.В свою чергу ч. 1 статті 40 Закону передбачає закінчення виконавчого провадження в якості підстави для зняття арешту, накладеного на майно(кошти) боржника та виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників, а ч. 3 статті 59 Закону передбачено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. У відповідності до пункту 7 ч. 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається;Згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

30.10.2024 в Автоматизованій системі виконавчого провадження розміщено відповідь від 29.10.2024 за вих. № 54664/27.10-24 на заяву про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, яким повідомлено Акціонерному товариству Мегабанк про відмову в задоволенні вищезазначеної зяви з посиланням на те, що оскільки рішення господарського суду Харківської області, на виконаня якого видано наказ на примусове виконання, набуло статусу остаточного, а також було залишено в силі постановою Верховного Суду , відсутні підстави щодо скасування постанов державного виконавця, як того вимагає АТ «Мегабанк», а наявність норми ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено повернення стягувану без прийняття до виконання виконавчого документу, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку боржника, не може суперечити принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення, в той час як одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якму спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

08.11.2024 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства Магабанк надійшла скарга на дії виконавця (вх. № 28132), за якою скаржник просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження.

2. Поновити порушене право АТ Мегабанк шляхом зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у м. Києві вчинити виконавчі дії в рамках виконавчого провадження ВП № 76265918, шляхом, а саме:

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича Постанову про відкриття виконавчого провадження № 76265918 від 10.10.2024 державного виконавця Шевченківського Відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міського управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича, відкритого на підставі наказа Господарського суду Харківської області № 922/3176/23 про стягнення з АТ МЕГАБАНК на користь ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (код ЄДРПОУ 39590621) судового збору в сумі 2684 грн;

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича скасувати Постанову про накладення арешту на майно АТ Мегабанк, винесену в рамках виконавчого провадження № 76265918;

- зобов`язати вжити заходи щодо вилучення з усіх державних реєстрів, в т.ч. Єдиного реєстру боржників, Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тощо, записів про відкриті виконавчі провадження та про арешти (обтяження) майна АТМегабанк.

В обґрунтування скарги АТ Мегабанк посилається на незаконність дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) Алексеєва В.В. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 76265918 від 10.10.2024 та дій нчальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні цієї постанови, з огляду на наявність визначених ч. 4 статті 4 Закон України Про виконавче провадження підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із прийняттям Правлінням Національного Банку України рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Мегабанк, враховуючи при цьому те, що відповідно до положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення процедури виведення банку з ринку не допускається індивідуальне задоволення вимог кредиторів такого банку. Вимоги кредиторів задовольняються виключно в черговості та порядку, передбаченої ст. 52 вказаного Закону. Для цього, Фонд або уповноважена особа Фонду, в разі делегування останній відповідних повноважень, вживає ряд заходів, передбачених приписами статей 45-52 Закону, в т.ч. здійснює публікацію оголошення про початок процедури ліквідації, прийняття та розгляд кредиторських вимог, формує та подає на затвердження Фонду реєстр вимог кредиторів, формує та затверджує ліквідаційну масу банку, забезпечує проведення її оцінки та реалізації з метою задоволення вимог кредиторів банку. Закон також передбачає (ч. 2 ст. 46), що з дня початку процедури ліквідації банку:

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі № 922 3176/23 зазначену скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2024 о 11:15.

Засідання з розгляду скарги відкладалося з 18.11.2024 по 02.12.2024.

27.11.2024 за вх. 29833 від скаржника надійшла заява про зміну предмету скарги, за якою АТ МЕГАБАНК просить суд змінити предмет скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві за виконавчим провадженням № 76265918 по справі 922/3176/23 про визнання неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження, на інший предмет скарги в резолютивній частині скарги в якій вимоги викласти в такій редакції а саме:

"1. Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження.

2. Поновити порушене право АТ МЕГАБАНК шляхом зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у м. Києві вчинити виконавчі дії в рамках виконавчого провадження ВП № 76265918, шляхом, а саме:

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 76265918 від 10.10.2024 державного виконавця Шевченківського Відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міського управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича, відкритого на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 922/3176/23 про стягнення з АТ МЕГАБАНК на користь ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (код ЄДРПОУ 39590621) судового збору в сумі 2684 грн;

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєва Валентина Владиславовича скасувати Постанову про накладення арешту на майно АТ МЕГАБАНК, винесену в рамках виконавчого провадження № 76265918;

- зобов`язати вжити заходи щодо вилучення з усіх державних реєстрів, в т.ч. Єдиного реєстру боржників, Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тощо, записів про відкриття виконавчого провадження № 7626518 від 10.10.2024 та про арешти (обтяження) майна АТ МЕГАБАНК за виконавчим провадженням № 76265918";

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі №922/3176/23 відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства Мегабанк на дії виконавця (вх.№28132 від 08.11.2024).

В обґрунтування ухвали суд послався, зокрема, на те, що у даній справі на виконання постанови Верховного Суду від 11.01.2024, яка набрала законної сили, а тому не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), Господарським судом Харківської області було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства «Мегабанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут судового збору в розмірі 2684 грн, в той час як норма п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості, а в разі виникнення на підставі судових рішень, що набрали законної сили зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій із погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення, й відповідно повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.

З огляду на наведене, встановивши відсутність доказів добровільного виконання боржником наказу суду від 05.02.2024, за яким стягнуто поточні витрати неплатоспроможного банку, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволення скарги на дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження, оскільки наведені заявником підстави для повернення виконавчого документа стягувачу за ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають застосуванню в умовах встановлених обставин про виникнення у боржника поточних зобов`язань, а не кредиторських.

Акціонерне товариство Мегабанк з ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі №922/3176/23 не погодилось та подало на неї до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції при її постановленні норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ Мегабанк (з урахуванням заяви про зміну предмету скарги від 27.11.2024 за вх.№29833) на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві за 74440513 задовольнити в повному обсязі та стягнути з ТОВ Харківгаз Збут на користь АТ Мегабанк понесені судові витрати за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство Мегабанк посилається,зокрема на те, що з урахуванням положень статей 42, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якими встановлено порядок опублікування інформації про ліквідацію банку, заявлення кредиторами вимог до банку в процедурі його ліквідації, черговість та порядок задоволення вимог до банку, відкликання Національним банком України банківської ліцензії АТ «Мегабанк» та ініціювання процедури його ліквідації з 22.07.2022 як юридичної особи зумовило для кредиторів настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку черговості, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб і при цьому задоволення вимог окремого кредитора , заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається.

Разом з цим, пунктом 6 статті 2 Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що ліквідація банку-це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства, а тому у правовідносинах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми цього Закону є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

За вказаних обставин, на думку скаржника, судове рішення у справі № 922/3176/23, яке було ухвалене після введення ліквідаційної процедури в АТ «Мегабанк», не позбавляє можливості стягувача скористатися своїм правом звернутися до АТ «Мегабанк» із заявою кредитора протягом усього терміну здійснення ліквідаційної процедури банку, але не пізніше 45 днів до планової дати складання ліквідаційного балансу АТ «Мегабанк», а враховуючи те, що стягувач не звертався до АТ «Мегабанк» із заявою кредитора щодо майнових вимог, підтверджених судовим рішенням у справі № 922/3176/23 , то відповідно можна дійти висновку, що наразі саме бездіяльність стягувача щодо незвернення з відповідною заявою кредитора в ліквідаційній процедурі призводить до порушення його ж прав та , відповідно, до невиконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 розділу VII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування фізичних осіб 21.08.2017 № 3711 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за № 1104/30972, внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов`язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.

У даному випадку наявність норми пункту 4 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, не суперечить принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення, оскільки стягувач не позбавлений можливості скористатися своїм правом на виконання остаточного судового рішення у процедурі ліквідації АТ «Мегабанк.

З огляду на наведене, скаржник зазначає, що неврахування судом при постановленні оскаржуваної ухвали положень п. 4 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», незастосування судом ст.ст. 2, 45, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 1 1 розділу VII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування фізичних осіб 21.08.2017 № 3711 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за № 1104/30972, призвело до порушення прав АТ «Мегабанк», який перебуває в процесі ліквідації.

Також скаржник посилається на помилкове застосування при розгляді скарги Акціонерного товариства Мегабанк на дії виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вх. 28132 від 08.11.2024) пункту 1.15, розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2, яким передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюються, зокрема примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, а також п. 1.16 вказаної глави та розділу Положення, яким визначено, що обмеження, встановлені абз. 2 п. 1.15 цієї глави, не поширюються на зобов`язання банку щодо витрат, пов`язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки вказаною нормою Закону встановлено, що початок тимчасової адміністрації або будь-яких дій, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну та господарську діяльність банку, зокрема договорів з платіжними організаціями платіжних систем, про надання клірингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв`язку, охорони тощо.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Мегабанк на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі №922/3176/23 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 23.01. 2025 р. о 17:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

16.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 744), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 задоволено заяву представника АТ Мегабанк, адвоката Герасимчука І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ухвалено судове засідання 23.01. 2025 о 17:15 год. та усі інші судові засідання у справі №922/3176/23 проводити за участю зазначеного представника в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу україни передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу україни передбачено що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У частині 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, виконання яких здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За умовами пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець урегулював, що примусове виконання рішень здійснюється уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Одним із таких актів є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»№ 4452-VI, який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (ст. 1 цього Закону).

Відповідно до п. 8 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4452-VI законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що йому не суперечить.

Тобто, у спорах, пов`язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закон № 4452-VI є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 29.08.2018 у справі № 127/10129/17, від 23.01.2019 у справі № 761/2512/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 4452-VI допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.

За ч. 4 ст. 36 Закону № 4452-VI початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів, зокрема про оренду нерухомого майна. Приймаючий/перехідний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за такими переданими договорами з моменту відчуження/передачі майна (активів) та зобов`язань неплатоспроможного банку. Такі договори виконуються на тих самих умовах, на яких вони були укладені з банком до часу визнання його неплатоспроможним.

Відповідно до абз. 2 п. 1.15 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (далі - Положення № 2, в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження), під час тимчасової адміністрації не здійснюються, зокрема примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку.

Разом з тим, у п. 1.16 глави 1 розділу ІІІ Положення № 2 визначено, що обмеження, встановлені абз. 2 п. 1.15 цієї глави, не поширюються на зобов`язання банку щодо витрат, пов`язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону № 4452-VI.

Як зазначено вище, у даній справі на виконання постанови Верховного Суду від 11.01.2024 Господарським судом Харківської області було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства Мегобанк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, вказана постанова Верховного Суду набрала законної сили 11.01.2024, а тому не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), щодо якої його прийнято.

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ Про віднесення Акціонерного товариства Мегобанк до категорії неплатоспроможних. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) було прийнято рішення № 383 Про запровадження в АТ Мегобанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, згідно з яким в АТ Мегобанк запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ Мегобанк , визначені ст.ст. 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків - Штогріній Ірині Вікторівні.

У подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Мегобанк, на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 № 506 Про початок процедури ліквідації АТ Мегобанк та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ Мегобанк з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Мегобанк провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні (надалі Уповноважена особа) строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно. Інформація про запровадження в установі АТ Мегобанк процедури ліквідації була опублікована в засобах масової інформації, на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, крім того, офіційно зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр).

У ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII визначено дванадцять підстав для повернення виконавцем, зокрема органу державної виконавчої служби виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема у випадках, якщо Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (п. 4) та якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (п.11).

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до останньої правової позиції Великої Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 норма п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон № 4452-VI визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.

Однак, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій із погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.

Оскільки у даній справі на виконання постанови Верховного Суду від 11.01.2024, яка набрала законної сили, а тому не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), Господарським судом Харківської області було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства «Мегабанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут судового збору в розмірі 2684 грн, встановивши відсутність доказів добровільного виконання боржником наказу суду від 05.02.2024, за яким стягнуто поточні витрати неплатоспроможного банку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволення скарги на дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження, оскільки наведені заявником підстави для повернення виконавчого документа стягувачу за ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають застосуванню в умовах встановлених обставин про виникнення у боржника поточних зобов`язань, а не кредиторських.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарги підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд;-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Мегабанк залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі №922/3176/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2025.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза