Постанова

від 28.01.2025 по справі 916/506/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/506/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - Фомічов І. О., Смирнова В. М.,

відповідача - Цимбал С. Ю.,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (колегія суддів: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»</a> (далі - Товариство) суми попередньої оплати за договором підряду у розмірі 27 095 865,04 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 060 365,91 грн, пені у розмірі 5 262 278,99 грн та 3 % річних у розмірі 1 182 567,48 грн.

1.2 Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 10.11.2021 № 28/К/21 щодо виконання робіт у встановлені строки та неповернення ним суми попередньої оплати за договором.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд Одеської області рішенням від 27.02.2024 (суддя Рога Н. В.) позов задовольнив повністю: стягнув з Товариства на користь Підприємства суму попередньої оплати у розмірі 27 095 865,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 060 365,91 грн, пеню у розмірі 5 262 278,99 грн та 3 % річних у розмірі 1 182 567,48 грн.

2.2 Суд першої інстанції виходив з того, що: за матеріалами справи протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов`язань та не надав замовнику (позивачу) на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), у зв`язку з чим у підрядника (відповідача) виникли зобов`язання щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати замовнику. При цьому суд першої інстанції, посилаючись на умови договору та приписи чинного законодавства, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 23.03.2022 по 23.09.2022 на суму невиконаного зобов`язання - 27 095 865,04 грн. Також, перевіривши наведений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд виснував про його правильність і задовольнив позовні вимоги в цій частині на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2.3 Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2.4 Постанова мотивована тим, що рішення суду про задоволення цього позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо розміру невикористаного авансу. При цьому належних доказів (висновку експерта тощо) у розумінні статей 73, 76- 79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на підтвердження факту «не освоєння авансових коштів, або ж освоєння з порушенням погоджених умов» позивач не надав.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи

3.1 Підприємство, не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, у касаційній скарзі просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

3.2 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, позивач посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права і зазначає про неврахування цим судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18.

3.3 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Підприємство посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 853 та частини 4 статті 882 ЦК України у подібних правовідносинах в частині визнання необґрунтованими причинами непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) без підпису залученого замовником інженера-консультанта, якому делеговано певний обсяг повноважень замовника, у тому числі перевірку та підписання форм КБ-2в, КБ-3, щодо підтвердження використання попередньої оплати.

3.4 Також позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібраних у справі доказів.

3.5 Від третьої особи - Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

3.6 Товариство у письмових поясненнях, які надійшли до Верховного Суду через «Електронний суд» 28.01.2025, виклало свою позицію щодо касаційної скарги позивача. Відповідач до зазначених пояснень долучив відзив на касаційну скаргу поза межами встановленого строку. Клопотання про продовження строку відповідач у встановленому порядку не заявляв.

3.7 Отже, Суд залучає подані відповідачем письмові пояснення з додатками до матеріалів справи та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатом процедури відкритих торгів Підприємство (замовник) та Товариство (підрядник) уклали договір від 10.11.2021 № 28К/21 про закупівлю робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область (далі - Договір).

4.2 Згідно з пунктом 1.1 Договору підрядник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами та засобами, на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій виконати роботи з розробки проєктної документації та виконання капітального ремонту дороги, згідно з технічним завданням, викладеним у тендерній документації, за рахунок коштів місцевого та/або державного та/або інших бюджетів і в обумовлений цим Договором термін замовник зобов`язується прийняти виконані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином роботи після перевірки фізичних та вартісних показників за наявності коштів, передбачених на ці цілі, сплатити вартість робіт в межах календарного плану фінансування робіт за відповідний рік.

4.3 Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування робіт - Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область ( (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

4.4 Ціна Договору становить 109 787 721 грн, у тому числі ПДВ 18 297 953,50 грн (пункт 3.1 Договору).

4.5 Додатками до Договору є договірна ціна (додаток № 1), календарний план виконання робіт (додаток № 2), календарний план фінансування робіт (додаток № 3).

4.6 Згідно з календарним планом виконання робіт роботи мали бути виконані у строк до 31.12.2022, при цьому у 2021 році - на суму 90 827 987 грн, у 2022 році - на суму 18 959 734 грн.

4.7 Розрахунки за Договором проводяться шляхом поетапної оплати замовником за виконані підрядником роботи за наявності коштів, передбачених на ці цілі з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування в межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів виконання робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 робочих днів (пункт 4.2 Договору).

4.8 За умовами пункту 4.7 Договору замовник здійснює розрахунки з підрядником за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування замовника.

4.9 Згідно з пунктом 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

4.10 Також суди встановили, що 13.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою доповнили Договір пунктом 4.13, згідно з яким можлива попередня оплата за Договором, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова № 1070), відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів. З моменту надходження коштів як попередньої оплати підрядник підтверджує їх використання за призначенням актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін у строки, на які надана попередня оплата.

4.11 У додатковій угоді від 31.12.2021 № 3 сторони домовилися, що фінансування з місцевого бюджету (КПК 1517461) на 2021 рік зменшується на 62 697 206,78 грн та встановили його у розмірі 28 130 780,22 грн.

4.12 Крім того, сторони виклали у новій редакції календарний план фінансування робіт та календарний план виконання робіт і встановили, що календарний план виконання робіт і календарний план фінансування робіт на 2021 рік становлять 28 130 780 грн, на 2022 рік - 81 656 940,78 грн. Термін виконання робіт - до 31.12.2022.

4.13 У додатковій угоді від 27.12.2022 № 4 сторони встановили, що фінансування на 2022 рік становить 0 грн. Виклали у новій редакції календарний план фінансування робіт та календарний план виконання робіт, згідно з якими у 2021 році мали бути виконані роботи на суму 28 130 780,22 грн, 2022 році на суму 0 грн, 2023 році на суму 81 656 940,78 грн.

4.14 Також сторони виклали у новій редакції пункт 17.1 Договору, а саме: Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

4.15 Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно з листом Департаменту від 17.12.2021 за № 789/26/01.01-06/1663 відповідно до вимог Постанови № 1070, наказу управління транспортно-комунікаційної інфраструктури обласної державної адміністрації від 12.11.2020 № 143/0-2020 надано дозвіл Підприємству на проведення попередньої оплати у розмірі 30 % від вартості робіт на 2021 рік із спеціального фонду обласного бюджету за бюджетною програмою 1517461 за об`єктом «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область» у сумі 27 248 396 грн на строк не більше трьох місяців.

4.16 Позивач 21.12.2021 перерахував Товариству попередню оплату (аванс) у розмірі 27 248 396 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2021 № 19.

4.17 За таких обставин позивач вважає, що відповідач мав використати за призначенням попередню оплату у строк до 23.03.2022 або у разі невикористання - повернути грошові кошти.

4.18 Відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 05.01.2022 № 10-08-06/113 термін закриття авансових платежів - 18.03.2022. Це повідомлення містить попередження про надання у встановлений строк підтверджувальних документів про отримання товарів, робіт, послуг при здійсненні попередньої оплати.

4.19 Відповідно до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підрядник підтвердив виконання робіт за Договором на суму 152 530,96 грн у рахунок попередньої оплати.

4.20 Позивач зазначає, що, порушивши умови Договору, підрядник не виконав робіт в установлені графіком виконання робіт на 2022 рік строки та, порушивши вимоги пункту 4.13 Договору, не використав одержаної попередньої оплати для виконання робіт протягом не більше трьох місяців після одержання попередньої оплати та не підтвердив факту виконання робіт, у зв`язку із чим Підприємство 17.03.2022, 15.04.2022 та 09.01.2023 надсилало на адресу Товариства листи з вимогою підтвердити використання попередньої оплати або у випадку невикористання коштів - повернути кошти на розрахунковий рахунок позивача.

4.21 Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 10.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

4.22 У пункті 10.6 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань винна сторона сплачує потерпілій стороні визначену Договором недотримку та відшкодовує у повному обсязі збитки, непокриті недотримкою.

4.23 Відповідно до пункту 10.10 Договору при затримці термінів виконання робіт і здачі готового об`єкта в експлуатацію з вини підрядника він сплачує замовнику недотримку (пеню) за кожний день затримки, розмір якої обчислюється від вартості невиконаних у строк робіт, із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується недотримка (пеня).

4.24 Позивач також зазначає, що факт невиконання відповідачем робіт у встановлений у Договорі строк підтверджується листами Товариства від 12.01.2023 № 1201/01 та від 01.03.2023 № 0103/02, у яких відповідач повідомив, що виконання робіт відбудеться після настання відповідних погодних умов та після настання відносно безпечних умов для продовження робіт. Додатково невиконання відповідачем своїх обов`язків підтверджено в листах Консорціуму «Південна Інжинірингова Компанія» від 23.08.2022 № 025, 20.01.2023 № 040, 23.03.2023 № 003, який є інженером-консультантом, залученим на підставі пункту 8.2.13 Договору.

4.25 При цьому доводи Товариства про наявність форс-мажорних обставин з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 позивач вважає безпідставними, адже згідно з пунктом 11.3 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи (свідоцтво), які видаються Торгово-промисловою палатою, тоді як відповідач до свого листа від 17.03.2023 за № 1503-1 не додав документів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили.

4.26 Посилаючись на те що після 18.03.2022 Товариство не направило жодного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), позивач вважає, що наявні підстави для вжиття до відповідача відповідних санкцій.

4.27 За таких обставин позивач, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо виконання робіт у встановлені строки та неповернення ним суми попередньої оплати, звернувся до суду з позовом у цій справі.

4.28 Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що згідно з Постановою № 1070 розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах 2- 4 пункту 1 цієї Постанови, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів з урахуванням необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

4.29 У пункті 2 зазначеної Постанови встановлено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

4.30 При цьому у пункті 6 Постанови № 1070 рекомендовано розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням, зокрема, такого: повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів.

4.31 Згідно з наказом Департаменту від 20.05.2021 № 23/ОД-2021 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», на виконання пункту 1 Постанови № 1070 та пункту 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2020 № 641 встановлено можливість одержувачу бюджетних коштів - Підприємству у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти передбачати попередню оплату у межах 30 % у разі закупівлі товарів, робіт і послуг: за поточними видатками - на строк не більше 1 місяця; за капітальними видатками - на строк не більше 3 місяців. Здійснювати попередню оплату за капітальними видатками товарів, робіт і послуг, які згідно з договорами передбачаються поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного року.

4.32 При цьому суд першої інстанції дослідив, що відповідно до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підрядник підтвердив виконання робіт за Договором на суму 152 530,96 грн у рахунок попередньої оплати. Інших актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) сторони не підписували.

4.33 Також суд зазначив, що 22.06.2023 підрядник направив на адресу Підприємства: виконавчу схему № 1 посилення проїзної частини з ЩПСС-5; виконавчу схему № 2 «Виїмка ґрунту під посилення проїзної частини»; транспортну схему; сертифікат відповідності №/1O114.C.122-21"; акти на закриття прихованих робіт (18 штук); довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3); акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); підсумкову відомість ресурсів; копію протоколу № 12 від 09.06.2023 визначення модуля пружності на поверхні основи; копію протоколу №13 від 09.06.2023 визначення модуля пружності на поверхні земляного полотна; копію загального журналу робіт; журнал обліку виконаних робіт (ф. № КБ-6).

4.34 Листом від 27.06.2023 № 1334-23 позивач повідомив про необхідність отримання на цих документах підпису інженера-консультанта, що відповідач вважає безпідставним, адже Товариство не є стороною за договором № 2 ІКП/21 від 19.07.2021, який був укладений між Підприємством та Консорціумом «Південна інжинірингова компанія», отже, не має будь-яких зобов`язань щодо Консорціуму.

4.35 Не погодившись з такою позицією відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень пункту 4.10 Договору обґрунтованими причинами непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) є, зокрема, інші причини, які, на думку замовника, є підставою для відмови у прийнятті виконаних робіт.

4.36 Стосовно того що відповідач для підтвердження виконання умов Договору посилався на наявність видаткових накладних на придбання матеріалів та платіжних доручень, які засвідчують придбання матеріалів, суд першої інстанції зазначив, що накладні фактично свідчать лише про придбання Товариством відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що генпідрядник використовував їх саме для виконання Договору. З моменту придбання такі матеріали і устаткування фактично були у власності генпідрядника, а отже, могли бути використані ним не лише на виконання Договору, але й для виконання інших замовлень, або могли бути відчужені.

4.37 За таких обставин суд першої інстанції виснував, що за матеріалами справи протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов`язань та не надав замовнику на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), через що у підрядника виникли зобов`язання щодо повернення замовнику невикористаної суми попередньої оплати.

4.38 Суд першої інстанції зауважив, що підрядник міг продовжувати виконувати роботи за Договором власним коштом з подальшою оплатою замовником виконаних та підтверджених належними доказами робіт.

4.39 Листом від 12.01.2023 за № 56-23 Товариство у відповідь на лист від 09.01.2023 за №1201/01 щодо виконання умов Договору про повернення авансу повідомило Підприємство, що приступило до виконання Договору, але у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації), які є надзвичайними, невідворотніми та об`єктивними обставинами, що унеможливили виконання умов Договору, підрядник не має можливості продовжувати виконувати умови Договору та тимчасово припинив роботи на об`єкті, які будуть поновлені із настанням відносно безпечних умов для продовження робіт та настання відповідних погодних умов.

4.40 Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що умовами Договору не передбачені строки для підтвердження використання авансу; посилання у пункті 4.13 Договору на Постанову № 1070 як на підставу надання попередньої оплати з використанням у 3-х місячний строк є суперечливим, оскільки у цій Постанові вказано, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.

4.41 Також і за календарним планом виконання робіт, як зауважив суд, не передбачено виконання робіт у 3-х місячний строк, тобто у календарному плані робіт, що є додатком до Договору, не визначалося чіткого строку відносно відпрацювання авансу, натомість у додатку № 2 до додаткової угоди № 4 до Договору визначено термін виконання робіт у розмірі 28 130 780,22 грн у 2021 році.

4.42 При цьому апеляційний господарський суд взяв до уваги, що: додатковою угодою № 4 до Договору сторони у грудні 2022 року продовжили строк дії Договору до 31.12.2023; цією угодою замовник фактично врахував посилання Товариства на наявність обставин (військова агресія рф, форс-мажор), що унеможливлювало виконання робіт на об`єкті.

4.43 Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що у березні 2023 підрядник поновив роботи на об`єкті і далі за наслідками виконання робіт на об`єкті підрядник склав акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 3 737 898,00 грн, які замовник повернув.

4.44 При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності повернення актів виконаних будівельних робіт на суму 3 737 898,00 грн з посиланням на пункт 4.10 (інші причини, які, на думку замовника, є підставою для відмови у прийнятті виконаних робіт), оскільки таке формулювання причини відмови з урахуванням наданого повного комплекту документації замовнику свідчить про порушення саме замовником умов Договору в частині приймання виконаних будівельних робіт (пункт 4.8 Договору).

4.45 Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції врахувала, що Підприємство 04.04.2023 направило на адресу Товариства лист про розірвання Договору з підстав невиконання підрядником робіт у встановлені строки та неповернення суми попередньої оплати. Далі, як зауважив суд, угоду про розірвання Договору сторони підписали без зазначення дати підписання. Згідно з текстом угоди виконання робіт та оплата за Договором становлять 28 130 780,22 грн (пункт 2); у сторін відсутні претензії щодо виконання зобов`язань за цим Договором один до одного (пункт 3); угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами і скріплення її печатками сторін.

4.46 За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що рішення суду про задоволення цього позову може бути прийнято виключно у випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо розміру невикористаного авансу. При цьому належних доказів (висновку експерта тощо) у розумінні статей 73, 76- 79, 269 ГПК України на підтвердження факту «неосвоєння авансових коштів, або ж освоєння з порушенням погоджених умов» позивач не надав.

4.47 Отже, за результатами перегляду рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції виснував про відсутність підстав для задоволення позову.

4.48 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.49 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

4.50 Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, позивач зазначає про неврахування судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах, щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.

4.51 Верховний Суд, перевіряючи наведені в касаційній скарзі доводи, виходить з таких міркувань.

4.52 За встановлених судами обставин правовідносини сторін у справі, що розглядається, виникли з договору будівельного підряду. При цьому, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 цього Кодексу презумпцію правомірності укладеного між сторонами правочину, цей договір є належною в розумінні статей 11, 509 ЦК України і статей 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

4.53 Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2).

4.54 Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

4.55 У статті 844 ЦК визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

4.56 За приписами статті 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

4.57 Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проєктно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (частини 1, 2 статті 877 ЦК).

4.58 Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, які урахував суд першої інстанції).

4.59 Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 ЦК України).

4.60 Суди попередніх інстанцій встановили, що у договорі сторони погодили умови щодо попередньої оплати згідно з Постановою № 1070, відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів. У пункті 4.13 (Договір таким пунктом доповнено згідно з додатковою угодою № З) передбачено, що з моменту надходження коштів як попередньої оплати підрядник підтверджує їх використання за призначенням актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін у строки, на які надана попередня оплата.

4.61 Отже, сторони у Договорі визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт виконання підрядником будівельних робіт (акт приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), та довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

4.62 За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

4.63 Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

4.64 Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.65 Принцип змагальності (стаття 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (стаття 7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

4.66 Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

4.67 Суди обох інстанцій підтвердили, що відповідно до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підрядник підтвердив виконання робіт за Договором на суму 152 530,96 грн у рахунок попередньої оплати.

4.68 Щодо решти суми попередньої оплати (27 095 865,04 грн) суд першої інстанції за результатами дослідження наданих учасниками справи доказів у їх сукупності виснував, що за матеріалами справи протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов`язань та не надав замовнику на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), через що у підрядника виникли зобов`язання щодо повернення замовнику невикористаної суми попередньої оплати.

4.69 Водночас суд апеляційної інстанцій такий висновок належним чином не перевірив, обмежившись посиланням на те, що за рахунок попередньої оплати відповідач придбав будівельні матеріали, які призначені для виконання робіт на всьому об`єкті у межах Договору. Проте такі висновки суду не ґрунтуються на оцінці обставин та доказів у контексті умов Договору.

4.70 У постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18 (на які здійснено посилання скаржником у касаційній скарзі для обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК) Верховний Суд виснував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

4.71 Проте апеляційний господарський суд зазначених висновків Верховного Суду не врахував та, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення суми попередньої оплати, не встановив, якими саме доказами, які є належними у контексті умов Договору та чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, підтверджується реальне використання усієї суми попередньої оплати (27 248 396 грн).

4.72 Враховуючи зазначене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, частково знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

4.73 Щодо оскарження судового рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

4.74 Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.75 Аргументуючи підставу касаційного оскарження, передбачену в пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 853 та частини 4 статті 882 ЦК України у подібних правовідносинах.

4.76 За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

4.77 Згідно із частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

4.78 Правова позиція, яка є сталою в судовій практиці, стосовно акта, підписаного однією стороною, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 № 3-42гс12 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

4.79 Колегія зазначає, що наведені висновки Верховного Суду мають у цій справі вагомий характер та підлягають застосуванню.

4.80 Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції урахував пояснення відповідача про те, що замовник (позивач) безпідставно відмовився від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 3 737 898 грн.

4.81 Водночас апеляційний господарський суд не навів мотивованих аргументів стосовно того, як скеровані 22.06.2023 підрядником (відповідачем) на адресу замовника (позивача) документи на підтвердження будівельних робіт, виконаних у березні 2023 року на загальну суму 3 737 898 грн, співвідносяться з правовідносинами, що є предметом розгляду у цьому випадку - використання попередньої оплати у сумі 27 248 396 грн, перерахованої Товариству платіжним дорученням від 21.12.2021 № 19, у строк до 23.03.2022.

4.82 Суд апеляційної інстанції помилково ототожнює строк використання попередньої оплати зі строком виконання робіт за Договором.

4.83 При цьому суд апеляційної інстанції не навів належних мотивів застосування частини четвертої статті 882 ЦК України з огляду на встановлені у справі обставини у контексті спірних правовідносин. Саме лише посилання судом на норму права не може вважатися належною мотивацією рішення або висновку.

4.84 Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.85 Згідно з частиною 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

4.86 У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини 4 статті 238 ГПК України).

4.87 Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

4.88 Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги, а також аргументи третьої особи, про які йдеться у додаткових письмових поясненнях, частково знайшли підтвердження.

4.89 Верховний Суд вважає частково неприйнятними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»</a>, викладені ним у письмових поясненнях щодо касаційної скарги позивача, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

4.90 З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що мало своїм наслідком невстановлення обставин на підставі наданих сторонами доказів, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.91 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.92 Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

4.93 Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі, відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

4.94 Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 скасувати, а справу № 916/506/23 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Булгакова

Т. Малашенкова