Ухвала

від 17.01.2025 по справі 201/10564/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2025 року

м. Київ

справа № 201/10564/24

провадження № 61-15515ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська, судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцевої Діни Олександрівни, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 06 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду.

09 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для уточнення касаційної скарги в частині зазначення повних відомостей стосовно відповідача; уточнення підстав касаційного оскарження; приведення змісту касаційної скарги у відповідність до норм сучасного ділового мовлення; подання до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) із зазначенням клопотання за наслідками розгляду касаційної скарги в порядку статті 406 ЦПК України; надання копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

27 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга («Волевіявление») ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Встановлено, що в касаційній скарзі заявник визначив відповідачем

«особа з прізвищем ОСОБА_2 которая називала себе суддею, Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська» (мову оригіналу збережено).

Водночас позов пред`явлено, зокрема, до судді Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська Покопцевої Д. О.

Заявником в поданій на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року касаційній скарзі не зазначено правильного імені (прізвище, ім`я та по батькові) відповідачки.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягає неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу в новій редакції, не зазначила клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статті 406 ЦПК України, за наслідками розгляду його касаційної скарги.

Згідно зі статтею 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу; скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову, у разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги.

В тексті уточненої касаційної скарги (нової її редакції) заявником вживаються такі вислови: «Я забороняю порушувать статті…», «Моя Воля следующая», «Волевіявление-касаційна скарга», «Я забороняю застосовувати до мене правові презумпції та фікції», «Звертайтеся до мене Чоловік з власним ім`ям ОСОБА_3 », «Я забороняю вимагать від мене Чоловіка з власним ім`ям ОСОБА_3 , документи фізичної особи. (Це моя воля)», тощо.

Отже, зміст касаційної скарги заявника, поданої на усунення недоліків касаційної скарги, повторно викладений у стилі, який не притаманний нормам сучасного ділового мовлення, в галузі лексики, морфології, синтаксису та стилістики.

Наведене свідчить про невиконання заявником вимог процесуального закону щодо форми і змісту касаційної скарги, передбачених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи зазначене, принцип рівності та юридичної визначеності, та те, що заявник виконав вимог ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року та не подав касаційної скарги, яка б відповідала вимогам статті 392 ЦПК України, скарга підлягає поверненню.

Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцевої Діни Олександрівни, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди визнати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська