Ухвала

від 30.01.2025 по справі 560/19491/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/19491/23

УХВАЛА

30 січня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги , Регіонального центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області , Координаційного центр з надання правової допомоги про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просила:

- зобов`язати Хмельницький місцевий центр надати їй безоплатну вторинну допомогу для приватизації земельних ділянок та для оскарження правового висновку адвоката Голдзіцької О.К.;

- зобов`язати стягнути з Координаційного центру з надання безоплатної допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги по 100 000 гривень із зарплати;

- витребувати заяви і докази згідно з клопотанням.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року у задоволенні заяви позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачці.

19 березня 2024 року, переглянувши ухвалу про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду, тому залишив вказану ухвалу без змін.

Постановою від 06.12.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасував, а справу направив до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У цій Постанові Верховний Суд дійшов висновків про те, що У цій справі судам першої та апеляційної інстанцій насамперед слід було з`ясувати суть спірних правовідносин, визначити предмет спору, обсяг предмета доказування у справі, а вже після цього розглядати питання можливого пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Дослідження й установлення цих обставин у повній мірі дозволило б визначити тривалість пропуску строку, у разі підтвердження такого. Без встановлення цих обставин висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими які порушують право позивачки на доступ до суду.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, врахувавши висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно пп. 4,5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява має містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Спосіб захисту порушеного права повинен відповідати змісту заявленого порушеного права.

Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт протиправності прийнятого індивідуального акта або факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що позивачка не конкретизує: які конкретні дії, рішення чи бездіяльність вона має намір оскаржити у цьому позові, лише визначаючи вимоги про зобов`язання вчинити дії.

Таким чином, у зазначеному вигляді заявлені позовні вимоги не відповідають положенням частини 1 статті 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у частині 2 статті 245 КАС України.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, яка відповідатиме вимогам ст. 160 КАС України, з урахуванням положень ст. 5 КАС України.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський