Справа № 560/19491/23
УХВАЛА
іменем України
08 грудня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги , Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області , Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просить:
1. Зобов`язати Хмельницький місцевий центр надати позивачці безоплатну вторинну допомогу:
а) для приватизації земельних ділянок;
б) для оскарження правового висновку адвоката Голдзіцької О.К.
2. Зобов`язати стягнути з Координаційного центру з надання безоплатної допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги по 100 000 гривень із зарплати.
3. Витребувати заяви і докази згідно клопотання.
Ухвалою від 09.11.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення їй ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду письмового клопотання, в якому вказати підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.
06.12.2023 на адресу суду від позивачки надійшла заява, в якій вказує, що починаючи з 12.03.2020 неодноразово зверталась до Координаційного центру про допомогу в одержанні бнзоплатної вторинної допомоги. Вказує, що всі її звернення направлялись без розгляду в Регіональний центр надання безоплатної вторинної допомоги. Згідно листа Координаційного центру з надання правової допомоги від 03.01.2020 наказів про відмову позивачці у наданнібезоплатної вторинної допомоги не приймалось. Зазначає, що з вересня 2022 року по червень 2023 року позивачка зверталась в різні інстанції для того, щоб одержати більше доказів.
В 2019 році директор Хмельницького місцевого центру не видав наказу про відмову позивачці у наданні безоплатної вторинної правової допомоги. 04.12.2023 позивачка звернулась в Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про видачу їй наказу про відмову в наданні їй безоплатної вторинної правової допомоги.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:
- забезпечувати юридичну визначеність і остаточність;
- захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів;
- та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись надокази,які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства».
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч.5 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 року.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав,свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу імовірність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того,щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.
Враховуючи зазначене та надаючи оцінку викладеним позивачкою обставинам, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду з огляду на таке.
Позивачка стверджує, що наказів про відмову їй у наданні безоплатної правової допомоги не приймалось, однак з численних листів, що прийняті відповідачами, вбачається, що для надання позивачці такої допомоги їй необхідно надати докази порушення своїх прав.
Разом з тим, позивачка вважає, що такі дії відповідачів у свою чергу порушують її право на надання безоплатної правової допомоги.
Так, у заяві про поновлення строку звернення позивачка вказує, що з 12.03.2020 неодноразово зверталась до Координаційного центру про допомогу в одержанні безоплатної вторинної допомоги. Тобто, з початку 2020 року позивачка знала та усвідомлювала для себе порушення своїх прав, але не зверталась до суду за їх захистом.
Будь-яких доказів на підтвердження наявності поважних причин, які б ускладнювали протягом шестимісячного строку з моменту порушення прав звернутися до суду з цим позовом, позивачка не надала.
Суд зауважує, що невидача наказу про відмову у наданні позивачці безоплтаної вторинної правової допомоги не зупиняє та не поновлює перебіг процесуального строку звернення до суду, оскільки визначальним є саме момент, з якого позивачка дізнался про порушення своїх прав.
За наслідком вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду необхідно відмовити.
Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У зв`язку з ненаданням позивачкою доказів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних правовідносин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що він, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, позивачка має право повторно звернутся до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги , Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області , Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.К. Блонський
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2023 |
Оприлюднено | 11.12.2023 |
Номер документу | 115513568 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Блонський В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні