Постанова

від 24.12.2007 по справі 3/430

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/430

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "24" грудня 2007 р.       Справа №  3/430

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у  судовому засіданні 24.12.07 о 15:40 адміністративну справу № 3/430

за позовом: Головного  управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області;  

до відповідача:    Контрольно-ревізійного  управління в Кіровоградській області;        

про визнання положень вимоги такими, що не підлягають виконанню,

за участю:

секретаря судового засідання - Кузьмичової О.О.;

представників

позивача - завідувача сектора правової  роботи та охорони праці Кравцова О.М.,  довіреність № 11/668 від 29.01.07;

позивача - головного фахівця ВК та АЗ УКАЗ та ВОДВ Сукача А.І., довіреність № 11/9659 від 29.11.07;

відповідача -  завідувача сектору правової роботи Казначей М.Є., довіреність № 52 від 10.01.07;

відповідача - начальника відділу контролю у сфері соцзахисту населення Глови С.В., довіреність № 551 від 06.02.07.

Головне  управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області (далі по тексту - Головуправління МНС) звернулася до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою, у якій просило скасувати положення вимог контрольно-ревізійного управління  в Кіровоградській області (далі по тексту - КРУ) від 03.04.07 № 04-14/1562 в частині "вжити заходи по відшкодуванню незаконно виплаченої заробітної плати в сумі 127 990 грн." та  "привести  у відповідність  взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплаченій заробітній платі в сумі 8 830 грн.".

У "додатковому письмовому обґрунтуванні із посиланням на законодавство до адміністративного позову" Головуправління МНС виклало вимоги і просить скасувати окремі положення рішення (листа-вимоги) суб'єкта владних повноважень - КРУ від 03.04.07 № 04-14/1562, а саме "вжити заходи по відшкодуванню незаконно виплаченої заробітної плати в сумі 127,99 тис. грн." та "привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплачені заробітній платі в сумі 8,83 тис. грн.".

Така форма звернення до суду нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

24.12.07 Головуправління МНС подало заяву про зміну предмету позову, у якій просить господарський суд визнати положення вимоги від 03.04.07 № 04-14/1562 КРУ "вжити заходи по відшкодуванню незаконно виплаченої заробітної плати в сумі 127,99 тис грн." та "привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплаченій заробітній платі в сумі 8,83 тис. грн." такими, що не підлягають виконанню.

Зміна предмету позову є правом позивача за ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити, посилаючись у запереченнях на позов на те, що

вимога органу контрольно-ревізійної служби  не є рішенням, тобто нормативно-правовим актом чи  правовим актом індивідуальної дії, у розумінні п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, питання  визначення  недійсним вимоги про усунення  виявлених  ревізією  порушень  в окремих його  частинах не може  бути предметом  розгляду адміністративної справи в суді;

при проведенні ревізії встановлено порушення Головуправлінням МНС вимог п. п. 19, 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228, при нарахуванні і виплаті заробітної плати та грошового забезпечення за рахунок коштів загального фонду у сумі 127,99 тис. грн. працівникам відділу нормативно-технічної роботи управління наглядово-профілактичної діяльності, які в межах робочого часу за основною посадою займаються наданням платних послуг (експертизи протипожежних станів, проектно-кошторисної документації та інші), тоді як спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами використання, і видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

У судовому засіданні 17.12.07, на підставі ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, господарським судом оголошувалася перерва до 15:00 24.12.07.

Представники позивача наполягають на наявності підстав для задоволення вимог; представники відповідача вважають позов поданим безпідставно.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

КРУ проведена ревізія фінансово-господарської діяльності в Головуправлінні МНС за період з 01.07.05 по 01.01.07, результати якої оформлені актом від 12.03.07 № 04-10/63.

У абзацах 4, 5 на сторінці 6 особами, якими проводилася перевірка зазначено про те, що працівниками відділу нормативно-технічної роботи управління наглядово-профілактичної діяльності  головного управління надаються платні послуги (експертизи протипожежних станів, проектно-кошторисної документації та інші) в межах робочого часу за основною  посадою і відповідно до фонду  оплати праці із загального фонду кошторису проводяться видатки за роботу, що виконується на платних умовах, при цьому джерелом оплати повинні бути доходи спеціального фонду;

даний факт свідчить про порушення вимог п. п. 19, 20 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до використання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою КМУ від 29.02.2002 р. № 228, в частині обчислення видатків на заробітну плату з коштів соціального фонду залежно від обсягів діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів;

в розрахунках видатків по спеціальному фонду та в калькуляціях на надання платних послуг не передбачено видатки на виплату заробітної плати працівникам, яка повинна проводитись за рахунок коштів спеціального фонду, не складались та відповідно не затверджувались.

На такі положення акту перевірки Головуправлінням  надані письмові заперечення.

За вих. № 04-14/1562 від 03.04.07 КРУ надіслало керівнику підконтрольної установи листа (вимогу) "Про усунення недоліків, виявлених ревізією", у якому, посилаючись на ст. ст. 13, 14 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні", у якому, зокрема повідомило про необхідність вжити заходи по відшкодуванню незаконно виплаченої заробітної плати в сумі 127,99 тис. грн. в разі відмови працівників  відшкодувати незаконно отриману заробітну плату - пред'явити цивільний позов до суду; привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з   надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплаченій заробітній платі в сумі 8,83 тис. грн.

Пунктами 7, 10 ст. 10 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено право державної контрольно-ревізійної служби пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізують, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питання збереження і використання державної власності та фінансів; звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Таким чином при пред'явленні вимоги органи контрольно-ревізійної служби діють як суб'єкти владних повноважень, така вимога є обов'язковою до виконання, і наслідком невиконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів є звернення органами контрольно-ревізійної служби до суду.

За п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позовна заява може містити, крім визначених ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, що закріплено положеннями ч. 4 цього Кодексу.

Головуправління МНС обрало спосіб захисту своїх прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом звернення до суду про визнання вимог КРУ такими, що не підлягають виконанню.

Господарський суд вважає, що обраний спосіб захисту не протирічить законодавству і є реальним, враховуючи наслідки невиконання вимог суб'єкта владних повноважень.

Позов визнаний господарським судом поданим обгрунтовано, а доводи КРУ такими, що не підтверджують правомірність вимог, які оспорюються.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб; результати ревізії викладаються в акті. "Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550 (далі по тексту - Порядок проведення інспектування).

Як встановлено абзацом третім п. 35 зазначеного Порядку виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються у констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. Винні особи, за визначенням, що містить п. 3 Порядку проведення інспектування, - посадові та матеріально-відповідальні особи, з вини яких порушено законодавство під час проведення фінансово-господарських операцій.

КРУ у акті ревізії не зазначало осіб, винних у допущених порушеннях законодавства.

Лист (вимога) КРУ від 29.01.07 № 11/668 не містить викладення того, яким чином і за рахунок яких винних осіб керівник підконтрольної установи має вжити заходи по відшкодуванню суми незаконно виплаченої заробітної плати. Вимога про необхідність  привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплаченій заробітній платі взагалі не обґрунтована посиланням на законодавства, на підставі якої вона викладена.

Незаконно виплаченою заробітною платою, є заробітна плата, яка виплачена працівникам або іншим особам без наявності законних підстав для отримання ними заробітної плати та/або за роботу (працю), яка ними не виконувалась.

Докази того, що працівниками Головуправління МНС заробітна плата отримувалася незаконно, як і зазначення конкретних осіб, якими така заробітна плата отримана незаконно, зазначення у акті ревізії та вимозі КРУ осіб, винних у незаконній  виплаті заробітної плати, відсутні.

Фактично, що є помилковим, під незаконною виплатою заробітної плати відповідач вважає те, що заробітна плата та грошове забезпечення особам, які в межах робочого часу за основною посадою надавали платні послуги, нараховувалися та виплачувалися за рахунок коштів загального фонду, а не з коштів спеціального фонду. Тобто, сам по собі розрахунок суми заробітної плати, правомірність одержання працівниками саме такої суми за виконану роботу, виконання ними роботи на таку суму відповідачем не оспорюється; правові підстави, за яких позивач не повинний був проводити нарахування до державних цільових фондів, відповідачем не викладені.

За ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату.

Обов'язок страхувальника нараховувати та сплачувати у відповідні страхові фонди та держані цільові фонди страхові внески передбачені законодавством і за невиконання такого обов'язку настає відповідальність.

Таким чином, КРУ не доведено, що заробітна плата у сумі 127,99 коп.  виплачена працівникам незаконно та у Головуправління МНС не було підстав для перерахування до державних цільових фондів 8,83 тис. грн., нарахованих як страхові внески на суми виплаченої заробітної плати.

Витрачання коштів на виплату заробітної плати та страхових внесків не із спеціального, а із загального фонду бюджетної установи не свідчить про незаконність виплати заробітної плати та про надлишкове перерахування коштів по незаконно виплаченій заробітній платі до державних цільових фондів. Такі дії можуть, при наявності підстав свідчити про нецільове використання таких коштів. Згідно з п. 2 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.06 № 492, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  від 28.02.02 № 228, кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального  фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання  бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацією пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно із п. 19 вказано Порядку розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Як зазначалося у абзаці п'ятому на стор. 6 акту ревізії, в розрахунках видатків по спеціальному фонду та в калькуляціях на надання платних послуг не передбачено видатки на виплату заробітної плати працівникам, якими надаються платні послуги; штатні розклади по працівникам, оплата праці яких повинна проводитись за рахунок коштів спеціального фонду, не складалися та відповідно не затверджувались. Тобто особи, що здійснювали інспектування встановили факт відсутності у кошторисі спеціального фонду видатків у сумі 127,99 тис. грн. на виплату заробітної плати працівникам, якими надаються платні послуги.

У запереченнях на позов КРУ вказало на те, що кошторисами доходів та видатків на 2005-2006 роки по спеціальному фонду затверджувалися асигнування на виплату заробітної плати (грошове утримання військовослужбовців). При цьому посилання на матеріалі ревізії в підтвердження такого факту відсутні.

Крім того, докази того, що під час інспектування встановлювалися передбачені кошторисом спеціального фонду суми на виплату заробітної плати та порядок їх витрачання відсутні.

Господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведені незаконність виплати заробітної плати працівникам, якими надавалися платні послуги, а також того, що у спеціальному фонді Головуправління МНС у 2005-2006 р.р. передбачалися витрати на виплату заробітної плати працівникам, від платних послуг наданих якими до спеціального фонду надходили кошти

Обґрунтування правових підстав вимоги КРУ про вжиття керівником Головуправління МНС заходів по відшкодуванню 127, 99 тис. грн. шляхом одержання такої суми від працівників, а у разі відмови відшкодувати у добровільному порядку - шляхом звернення до суду із цивільним позовом про відшкодування отриманої заробітної плати у примусовому порядку, а також - привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахування коштів у сумі 8,83 тис. грн., відсутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, лій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

КРУ не довело господарському суду правомірність своєї вимоги у частині, яка оспорюється Головуправлінням МНС.

Позов підлягає задоволенню.   

Судові витрати позивача у сумі 3 грн. 40 коп. судового збору (державного мита) відшкодовуються йому із державного бюджету.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163,  п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                         П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати положення вимоги від 03.04.07 № 04-14/1562 контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області "вжити заходи по відшкодуванню незаконно виплаченої заробітної плати в сумі 127,99 тис грн." та "привести у відповідність взаєморозрахунки з державними цільовими фондами у зв'язку з надлишковим перерахуванням коштів по незаконно виплаченій заробітній платі в сумі 8,83 тис. грн." такими, що не підлягають виконанню головним управлінням МНС України в Кіровоградській області.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь головного управління МНС України в Кіровоградській області (адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 1; і. к. 08588783)   3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копії постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення  строку для подання апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

           Суддя

  Н. В. Болгар

підписана 26.12.07