Постанова від 22.01.2025 по справі 367/5719/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/1344/2025

справа №367/5719/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М.,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-капітал", до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Груп Сервіс» про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 011/12571/394698 від 05.04.2018 року, -

встановив:

У липні 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вимоги позову мотивовані тим, що 05 квітня 2018 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль", та ТОВ "Торговий дім Груп Сервіс" укладено кредитний договір №011/12571/394698, згідно умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 300 000,00 гривень строком до 05 квітня 2019 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 28,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, на строк та на умовах, передбачених договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №011/12571/394698, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов Кредитного договору в повному обсязі цих зобов`язань. Згідно пункту 1.1 договору поруки сторони встановили, що ОСОБА_1 зобов`язується солідарно з позичальником відповідати за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Всупереч вимогам кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно умов кредитного договору.

Вказує, що станом на 18 лютого 2019 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року складає 291 996,26 гривень, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 275 759,73 гривень, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 22 308,34 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 16 536,53 гривень, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13 728,76 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ТОВ "Торговий дім Груп Сервіс" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Кредитним договором №011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року у розмірі 291 996,26 гривень, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 275 759,73 гривень, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 22 308,34 гривень; заборгованість за відсотками у розмірі 16 536,53 гривень, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13 728,76 гривень.

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім Груп Сервіс» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Договором №011/1251/394698 від 05 квітня 2018 року в розмірі 291 996,26 гривень та судовий збір у справі в сумі 4 379,94 грн.

11 квітня 2024 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

23 квітня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року залишено без задоволення.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року заяву ТОВ ФК "Кредит-Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження із АТ «Райффайзен банк Аваль» на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім Груп Сервіс» по справі №367/5719/19(2/756/1941/20) за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім Груп Сервіс» про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року.

Поновлено ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» строк для пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 березня 2020 року по справі № 367/5719/19 (2/756/1941/20) за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім Груп Сервіс» про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року.

Не погодившись із заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Зазначає, що суд при ухваленні рішення не з`ясував належним чином фактичних обставин справи, не надав належної правової оцінки доказам, не сприяв всебічному й повному з`ясуванню усіх обставин справи.

Вказує, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Посилається на розгляд справи з порушенням правил підсудності.

Вказує, що на час подачі позовної заяви та розгляду справи відповідач був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що з 01 грудня 2021 року при реєстрації або ж знятті з реєстрації місця проживання відповідний штамп до паспорта громадянина України не вноситься. Це передбачено Законом України № 1871-IX від 05.11.2021 року «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні».

Дані відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, що надані на запит суду, не містять інформації про час реєстрації скаржника за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що був позбавлений можливості подати зустрічну позовну заяву про припинення договору поруки, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто в солідарному порядку заборгованість.

Вказує, що 13 вересня 2018 року без повідомлення скаржника між Банком та Позичальником укладено додаткову угоду та з 21 вересня 2018 року умови кредитного договору змінилися. Збільшився термін дії кредитного договору до 05 листопада 2020 року. Окрім цього, в додатковій угоді погоджені суми боргу, про які скаржника не повідомляли, що є підставою для припинення поруки на підставі статті 559 ЦК України.

Посилається на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про заочний розгляд справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності надає копію договору купівлі-продажу квартири, копію відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання, копію інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи.

Мотивуючи наведеним, просить суд заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року скасувати частково. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовити.

В судовому засіданні адвокат Фєдосєєва Т.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги підтримала, просила суд її задовольнити. Окрім того, вказала, що цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

АТ "Райффайзен Банк" подав заяву про розгляд справи без участі представника банку.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника - адвоката Федосєєвої Т.Ю., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції зробив висновок, що позичальник ТОВ «Торговий дім Груп Сервіс» та поручитель ОСОБА_1 не виконали грошові зобов`язання за кредитним договором, відтак порушені права кредитодавця АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості.

З матеріалів справи убачається, що 05 квітня 2018 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий дім Груп Сервіс" укладено кредитний договір №011/12571/394698, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 300 000,00 гривень, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Відповідно до пункту 1.3 договору кінцевий термін погашення кредиту - 05 квітня 2019 року, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у тому числі виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором та поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки (а.с.7-12).

05 квітня 2018 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір поруки №12/12571/394698, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний, зокрема, повернути кредит у розмірі 300 000,00 гривень в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 05 квітня 2019 року, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Згідно пункту 1.4 договору без додаткового отримання попередньої згоди поручителя, у тому числі і без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору, порукою за цим договором також забезпечуються у повному обсязі забезпечені зобов`язання, які виникнуть (зміняться) внаслідок внесення змін до кредитного договору, зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору щодо продовження на будь-які строки користування кредитом (його частинами) та/або будь-яку зміну строків виконання всіх або окремих забезпечених зобов`язань, що призводять до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, та/або до збільшення суми нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 7.6 договору поруки як правило, повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправлення. Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги, відповідна кореспонденція уважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою сторони, зазначеною у цьому договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони (а.с. 16-19).

13 вересня 2018 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий дім Груп Сервіс" з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року.

Згідно змісту додаткової угоди, пункт 1.3 кредитного договору сторони виклали в такій редакції: "1.3. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником 05 листопада 2020 року (останній день строку користування кредитом, в який позичальник може здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором)".

Згідно пункту 1.3 додаткової угоди станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 112 046,73 гривень, у тому числі 91 566,83 гривень - заборгованість з погашення суми кредиту; та 20 479,90 гривень - заборгованість з погашення процентів.

На підставі цієї додаткової угоди з дати застосуванням змін фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику (а.с. 14).

21 травня 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" директору ТОВ "Торговий Дім Груп Сервіс" направлено вимогу від 17 травня 2019 року про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року.

Із змісту вимоги убачається, що станом на 18 лютого 2019 року прострочена заборгованість перед банком станом на 18 лютого 2019 року становить 22 308,34 гривень - прострочений кредит; 13 728,76 гривень - заборгованість за процентами (а.с. 20-21).

22 травня 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу від 17 травня 2019 року про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором (а.с. 23-24).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У частині 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Частинами 1 та 2 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів установила таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеної вище норми убачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2529/18 (провадження № 12-257гс18).

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, банк звернувся до суду з позовом до фізичної особи як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між позивачем та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно із наведеними вище приписами ГПК України.

Задовольнивши позов АТ "Райффайзен Банк Аваль", суд першої інстанції не надав оцінку тому, що банком заявлено вимогу до ОСОБА_1 щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи (АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий дім Груп Сервіс"), відтак, з урахуванням вищевикладених висновків та норм матеріального права такий спір підвідомчий господарському суду.

Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, внаслідок чого помилково розглянув спір по суті.

Відповідно до частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Ураховуючи те, що порушення правил юрисдикції загальних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відтак, заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. З огляду на наведене, апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 377, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року скасувати, провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-капітал", до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Груп Сервіс» про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 011/12571/394698 від 05 квітня 2018 року - закрити.

Роз`яснити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення позивач може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 28 січня 2025 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді С.М. Верланов

В.В. Соколова