Ухвала

від 30.01.2025 по справі 380/15521/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

справа №380/15521/21

адміністративне провадження №К/990/46109/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Грищенка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року

у справі № 380/15521/21

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України за період з 11 жовтня 2007 року по 08 квітня 2014 року; зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України за період з 11 жовтня 2007 року по 08 квітня 2014 року; зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду у адміністративній справі № 809/821/13-а про поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідно до статті 236 КЗпП за період з 09 квітня 2014 року по 03 червня 2021 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 380/15521/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України за період з 11 жовтня 2007 року по 31 січня 2014 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України за період з 11 жовтня 2007 року по 31 січня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 380/15521/21 позовну заяву в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/15521/21 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі № 809/821/13-а за період з 01 лютого 2014 року по 02 червня 2021 року (включно) у розмірі 105445,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Грищенка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 380/15521/21.

Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

На усунення недоліків касаційної скарги, позивачем подано до суду уточнену касаційну скаргу.

Так, в уточненій касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначаючи, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: статті 27 Закону України «Про оплату праці» та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок №100), у редакції, яка діяла до 12 грудня 2020 року, викладені в постановах від 20 вересня 2023 року у справі №380/11636/22, від 21 січня 2022 року у справі №640/22054/18 та від 21 лютого 2023 року у справі №380/10648/21.

Крім того, вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 щодо питання застосування пункту 8 Порядку №100, а також статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків іх виплати».

Наведені скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, з врахуванням уточненої касаційної скарги, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №380/15521/21 у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи, що ця справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та належним чином обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Грищенка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 380/15521/21.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/15521/21.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду