Ухвала

від 17.12.2024 по справі 496/2864/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2864/24

Провадження № 2/496/1825/24

У Х В А Л А

17 грудня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача Фомічова І.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання представника ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141» Фомічова Ігоря Олеговича про призначення судової автотехнічної експертизи,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ПрАТ «UPSK» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, інфляційних втрат, спричинених ДТП.

Від представника відповідача - ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141» Фомічова І.О. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, проведення якої він просить доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому вказує, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.05.2021 року за участю транспортного засобу AUDI Q7 з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу MERSEDES-BENS 814 з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 було заподіяно майнову шкоду зазначеним транспортним засобам. Представник позивачів в позовній заяві зазначає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2023 року (справа № 521/7128/21), яка залишена в силі постановою Одеського апеляційного суду від 27.07.2023 року. Однак, відповідач вважає, що зазначене рішення по справі про адміністративне правопорушення не може вважатися та розцінюватися, як беззаперечний доказ наявності обов`язку у відповідача відшкодовувати шкоду позивачам, оскільки, по-перше, положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачають звільнення від доказування обставин, які встановлені рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, а не судовим рішенням по справі про адміністративне правопорушення. По-друге, відповідач не брав участь у справі № 521/7128/21 (не був учасником судового розгляду), у зв`язку з чим був позбавлений можливості доводити відсутність вини водія автобуса, та навпаки доводити винуватість в ДТП водія легкового автомобіля, який рухався позаду автобуса та не дотримався безпечної дистанції руху. Обставини, встановлені постановою Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2023 року, не можуть нести для відповідача правових наслідків. Тобто, обов`язок відшкодування шкоди відповідачем повинен бути доведений виключно в рамках цивільної справи про відшкодування шкоди. Відповідач, як особа до якої заявлені вимоги про відшкодування шкоди, завданої ДТП, не позбавлений можливості в межах розгляду вимог про відшкодування збитків в порядку цивільного судочинства доводити, що ДТП відбулося не лише через недотримання ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, а також і через відповідне порушення вказаних правил іншим учасником ДТП - ОСОБА_3 , тобто встановлення обопільної вини у ДТП всіх його учасників, для визначення ступеня можливої вини кожного, що має значення для матеріальної (майнової) відповідальності, пропорційної ступеню вини. Отже, встановлення вини другого водія, на думку представника ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141», можливо при розгляді цієї судової справи про відшкодування шкоди внаслідок ДТП в порядку цивільного судочинства. З постанови Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2023 року (справа № 521/7128/21) відомо, що ОСОБА_4 08.05.2021 року рухався по автодорозі Київ-Одеса, у напрямку Києва по другій смузі руху, та з метою обгону транспортного засобу, що рухався у попутному напрямку, він, переконавшись у безпеці маневру, увімкнувши лівий показник повороту, перестроювався у третю (ліву) смугу руху. Випередивши транспортний засіб, який рухався у попутному напрямку, він проїхав ще 150-200 метрів, після чого він включив покажчик правого повороту для повернення в другу смугу руху, після чого відчув удар у задню частину автобуса. Враховуючи зазначене вбачається можливе порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху водієм автомобіля AUDI Q7, оскільки останній не обрав безпечну швидкість руху та не держав достатню дистанцію з метою запобігти можливому ДТП. У випадку виникнення перешкоди у русі водій AUDI Q7 зобов`язаний був виконати вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху та застосувати заходи щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ТЗ. Відповідач вважає водій автомобіля AUDI Q7 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом належного виконання комплексу вимог п. 12.3 та 12.4 ПДР України, зокрема шляхом своєчасного застосування гальмування, аж до повної зупинки керованого ним ТЗ при русі з максимально допустимою швидкістю руху. З огляду на вказане вище, вбачається, що у діях обох водіїв можливо є порушення правил дорожнього руху, у зв`язку з чим, відшкодування шкоди має бути здійснене з врахуванням вини обох водіїв, тобто стягненню з відповідача, у випадку доведення обсягу шкоди та обов`язку її відшкодовувати саме відповідачем, підлягатиме тільки половина вартості відновлювального ремонту. Враховуючи зазначене та необхідність в спеціальних знаннях, представник ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141» вважає за необхідне в рамках цієї цивільної справи провести судову автотехнічну експертизу з обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.05.2021 року за участю транспортного засобу AUDI Q7 з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу MERSEDES-BENS 814 з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , з приводу чого і заявляє відповідне клопотання.

Представник відповідача ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141» Фомічов І.О. в підготовче судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому просив судове засідання провести без його участі, клопотання про призначення експертизи підтримав у повному обсязі з викладених в ньому мотивів.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явились, а від представника до суду надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути у її відсутність, у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової автотехнічної експертизи відмовити з тих підстав, що вина ОСОБА_4 встановлена, зокрема, виходячи із висновку експертизи з аналогічних питань, які заявляються відповідачем.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 та представник ПрАТ «UPSK» в підготовче судове засідання не з`явились, причини неявки суду невідомі.

Приймаючи до уваги заяви представників позивачів та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За правиламичастини першоїстатті 103ЦПК Українисуд призначаєекспертизу усправі засукупності такихумов: 1)для з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,необхідні спеціальнізнання усфері іншій,ніж право,без якихвстановити відповідніобставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому, положення частини першої статті 106 ЦПК України надають учаснику справи право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відтак, с торони мають право самостійно подати до суду висновок експерта, складений на замовлення, а у разі неможливості його отримати звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, обґрунтовувати належність конкретного доказу, у тому числі і висновку експерта, для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Водночас, представник відповідача не надав суду доказів про вжиття ним заходів для самостійного замовлення судової автотехнічної експертизи та у жодному із поданих ним клопотань, в т.ч. в клопотанні про призначення судової автотехнічної експертизи, не вказав про наявність причин неможливості самостійно замовити проведення такої експертизи на предмет визначення наявності або відсутності у діях ОСОБА_4 порушень ПДР України та визначення ступені його винуватості у ДТП.

Разом з тим, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

У роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків; вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому, важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Предметом розгляду цієї справи є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, стягнення інфляційних витрат. Розмір спричиненої позивачам шкоди, останні підтверджують, зокрема, висновком експерта № 7066 експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 08.05.2021 року, від 26.05.2021 року. Установлення ступеня вини у ДТП ОСОБА_4 , котрий залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не входить до предмету заявлених позовних вимог.

Окрім того, суд враховує, що в матеріалах справи міститься постанова Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2023 року у справі № 521/7128/21, залишена в силі постановою Одеського апеляційного суду від 27.07.2023 року, щодо розгляду справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, якою встановлені обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та винуватість останнього.

В межах розгляду вказаної справи ОНДІСЕ проведено судову автотехнічну експертизу № 21-5527 від 18.01.2021 року під час якої експертом досліджувались питання, аналогічні тим, які представник відповідача зазначає у своєму клопотанні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що підстави для призначення іншої судової автотехнічної експертизи вже в межах цивільної справи відсутні, відтак в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 103, 106, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ПрАТ «Великомихайлівське АТП 15141» Фомічову Ігорю Олеговичу у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Пендюра