Постанова

від 30.01.2025 по справі 134/2306/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/2306/23

Провадження № 22-ц/801/257/2025

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуСправа № 134/2306/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Сала Т. Б.,

з участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Чабанюк А. Я.»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Лабая О. В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Фермерського господарства«ЧабанюкА. Я.»про визнання недійсним договору оренди землі, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, скасування відомостей про договір оренди землі в Поземельній книзі та державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 05221980800:03:003:0011 із цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1260 га, яка знаходиться на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 362487 виданого 25 червня 2008 року.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власної земельної ділянки кадастровий номер 05221980800:03:003:0011 позивачу стало відомо про наявність зареєстрованого 28 листопада 2018 року права оренди на вказану земельну ділянку за ФГ «Чабанюк А. Я.».

Після отримання копії Договору оренди землі від 08 листопада 2018 року зареєстрованого 29 листопада 2018 року за № 29239390 стало відомо, що сторонами даного договору є орендодавець ОСОБА_1 та орендар ФГ «Чабанюк А. Я.», між якими укладено, підписано та зареєстровано угоду про передачу в оренду строком на 15 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 05221980800:03:003:0011 площею 3,1260 га, на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

Однак позивач договір оренди землі від 08 листопада 2018 року не підписував та другий оригінал примірника договору не отримував, на дату підписання договору оренди перебував у м. Одеса на робочому місці та не міг бути присутнім в смт. Крижопіль.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано рекомендованою поштою пропозицію укладання додаткової угоди № 1 від 20 грудня 2023 року до договору оренди землі від 08 листопада 2018 щодо припинення дії незаконно укладеного договору в термін до 29 листопада 2033 року шляхом його розірвання в строк до 20 грудня 2023 року, проте ФГ «Чабанюк А. Я.» вимоги в добровільному порядку стосовно припинення незаконних договірних правовідносин проігноровані та відповідь у 7-денний термін не надійшла.

Оскільки договір оренди землі від 08листопада 2018 позивачем не укладався та не підписувався, позивач у заявленому позові просив суд:

- визнати недійсним договору оренди землі від 08 листопада 2018 року зареєстрований від 29 листопада 2018 року за № 29239390;

- усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні власною земельною ділянкою, кадастровий номер 05221980800:03:003:0011, площею 3,1260 га на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, що належить позивачу на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 червня 2008 року серія ЯД № 362487, шляхом зобов`язання повернути її з незаконного користування ФГ «Чабанюк А. Я.» та заборонити йому проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці;

- скасувати відомості про державну реєстрацію права оренди від 29 листопада 2018 року № 29239390 на земельну ділянку кадастровий номер 0521980800:03:003:0011 в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- скасувати відомості про договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521980800:03:003:0011 площею 3,1260 га та території Голубецької сільської ради, Крижопільського району Вінницької області в Поземельній книзі шляхом внесення змін до державного земельного кадастру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року у задоволенні позову було відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що належних доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, при цьому позивач не довів факту неналежності його підпису на договорі оренди землі від 08 листопада 2018 року зокрема висновку почеркознавчої експертизи. Тобто, позивач не довів відсутність свого волевиявлення на передачу в оренду його земельної ділянки відповідачу.

Крім того, суд зазначив, що позивачем було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, проте відповідно до поданої нотаріально завіреної заяви від 27 липня 2024 року ОСОБА_1 вказав, що оригінал договору оренди землі від 08 листопада 2018 року не може бути предметом проведення експертного дослідження почеркознавчої експертизи, так як не є оригіналом договору оренди, що є предметом спору, оскільки не співпадає із копією договору оренди, яка є наявною в матеріалах реєстраційної справи та просив закрити підготовче провадження. Представником позивача в клопотанні про закриття підготовчого засідання від 29.07.2024 року вказано, що нібито оригінал Договору, наданий представником відповідача є сфальсифікованим і не є оригіналом договору, оскільки на договорі в графі «підпис Орендодавця» стоїть вже зовсім інший підпис, ніж у примірнику з реєстраційної справи. Надалі під час судового засідання 20 серпня 2024 року представник позивача заявила клопотання про залишення клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи підписів ОСОБА_1 в оспорюваному договорі оренди землі від 08 листопада 2018 року, без розгляду.

Відтак матеріали справи не містять будь-яких належних, допустимих і достатніх доказів щодо недійсності підпису ОСОБА_1 на договорі оренди землі від 08 листопада 2018 року та відсутності його волевиявлення на його укладення.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на доведеність неукладеності договору оренди землі від 08 листопада 2018 року з підстав перебування позивача ОСОБА_1 у м. Одеса та те, що наданий представника відповідача оригінал договору оренди землі від 08 листопада 2018 року не може бути предметом почеркознавчої експертизи, так як не є оригіналом договору оренди, є сфальсифікованим, на договорі в графі «підпис Орендодавця» стоїть вже зовсім інший підпис, ніж у примірнику з реєстраційної справи та візуально відрізняється від зразку підпису у нотаріальній посвідченій заяві позивача від 27 липня 2024 року, оскільки вказане є лише припущенням щодо неможливості підписання позивачем договору оренди землі від 08 листопада 2018 року та позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема висновку почеркознавчої експертизи.

Посилання представника позивача на відсутність підтвердження сплати орендної плати на підставі договору оренди землі від 08 листопада 2018 року, повернення Чабанюк О. І. 3000 грн суми орендної плати на підставі платіжної інструкції 26 вересня 2024 року, яка була перерахована позивачу ОСОБА_1 відповідно до платіжної інструкції від 19 вересня 2024 року року як підставу не укладання договору оренди судом до уваги не приймаються, оскільки позовних вимог про невиконання зобов`язань за договором оренди позивачем не заявлялося.

Відповідачем були надані докази, що підтверджують здійснення ним нарахування доходів та податків і обов`язкових платежів.

Окрім того позивач щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 08 листопада 2018 року, зареєстрований 29 листопада 2018 року за № 29239390, обрав невірний спосіб захисту, що є підставою у відмови у задоволенні в частині вищезазначеної позовної вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважав, що презумпцію чинності договору оренди землі від 08 листопада 2018 року не спростовано, тому позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, скасування відомостей про договір оренди землі в Поземельній книзі та державному земельному кадастрі не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на неповно з`ясовані обставини справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Сало Т. Б., Медвецький С. К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2025 року справу призначено до розгляду на 30 січня 2025 року о 10 год. 30 хв.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів позовної заяви.

Відповідачем не було надано доказів сплати орендної плати за договором оренди землі, а саме не було надано квитанцій чи платіжного доручення із відповідним цільовим призначенням. Надана бухгалтерська звітність не підтверджує факт цільового перерахування коштів ОСОБА_1 .

Суд у порушення вимог процесуального закону долучив до матеріалів справи докази, подані відповідачем після закінчення строку на їх подання.

Позивач не міг підписувати спірний договір оренди землі у смт. Крижопіль, оскільки у той день перебував на робочому місці у м. Одеса, що підтверджено належними доказами.

Витребувані судом із ГУ ПФ України документи зі зразками підпису ОСОБА_1 явно свідчать про те, що на спірному договорі проставлено підпис не ним, а іншою особою.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені у ній підстави.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому подано заяву у якій просив розгляд справи провести у відсутність представника, а також вказано про невизнання апеляційної скарги позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1260 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 05221980800:03:003:0011 на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 362487 виданого Крижопільською районною державною адміністрацією 25 червня 2008 року (а. с. 40, том 1).

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-0508939772018 дата формування 18 вересня 2018 року державна реєстраціяземельної ділянки площею 3,1260 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 05221980800:03:003:0011, місце розташування Голубецька сільська рада Крижопільський район Вінницької область здійснена 25 червня 2008 року Відділом Держгеокадастру у Крижопільському районні Вінницькій області власник ОСОБА_1 (а. с. 19, том 1).

29 листопада 2018 року державним реєстратором Голубецької сільської ради Крижопільського районну Вінницької області Горбатенокм Русланом Васильовичем здійснена реєстрація речового права: право оренди земельної ділянки строком дії 08 листопада 2033, документ поданий для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 08 листопада 2018 року видавник: ОСОБА_1 , ФГ «Чабанюк А.Я.», Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: Фермерське господарство «ЧАБАНЮК А.Я.», код ЄДРПОУ: 36262788, країна реєстрації: Україна, орендна плата становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 356489013 від 30 листопада 2023 року (а. с. 30, том 1).

Відповідно до копії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44389622 від 04 грудня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Горбатенко Руслан Васильович, Голубецька сільска рада Крижопільського району, Вінницької області проведено державну реєстрацію на земельну ділянку, що розташована Вінницька область Крижопільський район, с/рада Голубецька, кадастровий номер 05221980800:03:003:0011, за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 / Фермерське господарство «Чабанюк А.Я.», податковий номер/серія, номер паспорта НОМЕР_3 .

Відповідно до копії листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14 листопада 2023 року за № 1127/14-23 згідно книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договір оренди на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 кадастровий номер 05221980800:03:003:0011 у відділі відсутня (а. с. 33, том 1).

Відповідно до копії лист повідомлення від 06 грудня 2023 року адресованого ОСОБА_1 до ФГ «Чабанюк А.Я.» про направлення для підписання проект Додаткової угоди № 1 від 20 грудня 2023 року до Договору оренди землі від 08 листопада 2018 року щодо припинення дії Договору шляхом його розірвання в якому зазначено, що договір оренди землі від 08 листопада 2018 року позивач не погоджував, не підписував та другий оригінал примірника не отримував. До листа долучено копію Додаткової угоди № 1 від 20 грудня 2023 року до Договору оренди землі від 08 листопада 2018 року зареєстрованого в ЄДРПП від 29 листопада 2018 щодо припинення дії Договору шляхом його розірвання із зазначенням місця укладання смт. Крижопіль та підписом в графі ОСОБА_1 , в графі ОСОБА_2 підпис відсутній. Долучено копію Акта приймання передачі земельної ділянки із зазначення дати 06 грудня. 2023 року місця укладання смт. Крижопіль та підписом в графі ОСОБА_1 в графі ОСОБА_2 підпис відсутній (а. с. 34-37, том 1).

На підтвердження надсилання листа повідомлення від 06 грудня 2023 року позивачем надано копію експрес накладною № 59001065630350 від 06 грудня 2023 року ТОВ «Нова пошта» із зазначення відправника приватна особа ОСОБА_1 одержувач приватна особа ОСОБА_2 , тип відправлення: документи, опис: документи, оголошена вартість: 500 грн. Опису вкладення документів поштового відправлення та доказів отримання відповідачем листа повідомлення від 20 грудня 2023 року із додатками суду не надано (а. с. 39, том 1).

Відповідно до оригіналу договору оренди землі б/н від 08 листопада 2018 року місце укладання с. Голубече (Далі Договір оренди) Орендодавець: ОСОБА_1 паспортні дані серія НОМЕР_4 виданий Суворівським РВ ОМУ КМВС України в Одеській області 07 червня 1997 року, що діє на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_5 від 25 червня 2008 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серія НВ № 0508939772018 від 18 вересня 2018 року з одного боку та Орендар: Фермерське господарство «Чабанюк А.Я.», в особі голови Чабанюка Анатолія Яковича, що діє на підставі Статуту, з другого боку , уклали договір згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, кадастровий номер 0521980800030030011 (п. 1 Договору оренди). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,1260 гектарів ріллі (п. 2 Договору оренди землі б/н від 08 листопада 2018 року). Відповідно до п. 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 65450 гривень. Сторони погодили, що договір укладено на 15 років (п. 8 Договору оренди). Відповідно до п. 9 Договору оренди орендна плата вноситься у натуральній або грошовій формі за погодженням сторін у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки на суму 2650 гривень за повний календарний рік. Пунктом 41 Договору оренди визначено, що договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

У розділі «Реквізити сторін» в графі «Орендодавець» ОСОБА_1 міститься підпис. В графі «Орендар» ОСОБА_3 міститься підпис та відбитка печатки (а. с. 239-240, том 1).

Відповідно до копії довідки Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» від 22 листопада 2023 р. № 1558/1070 ОСОБА_1 дійсно працює на Одеському припортовому заводі на посаді токар, Ремонтний цех з 10 листопада 1995 року (а.с. 32).

Відповідно до копії коригування табеля працівника цеху за підписами начальника цеху, табельник цеху Ремонтний цех за листопад 2018, Таб. № 42 ОСОБА_1 токар в графі «Дні місяця» 8 заначено табель, старий 8, новий 8 (а. с. 31).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що договір оренди землі від 08 листопада 2018 року він не підписував та другий оригінал примірника договору не отримував, на дату підписання договору оренди перебував у м. Одеса на робочому місці та не міг бути присутнім в смт. Крижопіль.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано копію табелю обліку робочого часу за листопад 2018 року, відповідно до якого 08 листопада 2018 року він перебував на роботі.

Окрім того позивачем було подано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Проте після надання відповідачем на вимогу суду оригіналу договору оренди землі від 08 листопада 2018 року, представник позивача вказала, що наданий представником відповідача примірник договір оренди землі від 08 листопада 2018 року є сфальсифікованим і не є оригіналом договору, на копії договору оренди отриманого із реєстраційної справи та на примірнику договору оренди землі від 08 листопада 2018 року, наданого відповідачем, не співпадають підписи в графі «підпис Орендодавець» та візуально відрізняються від зразку підпису в наданій нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_1 від 27 липня 2024 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що не бере до уваги посилання позивача на доведеність неукладеності договору оренди землі від 08 листопада 2018 року з підстав перебування позивача ОСОБА_1 у м. Одеса та те, що наданий представника відповідача оригінал договору оренди землі від 08 листопада 2018 року не може бути предметом почеркознавчої експертизи, так як не є оригіналом договору оренди, є сфальсифікованими, на договорі в графі «підпис Орендодавця» стоїть вже зовсім інший підпис, ніж у примірнику з реєстраційної справи та візуально відрізняється від зразку підпису у нотаріальній посвідченій заяві позивача від 27 липня 2024 року, оскільки вказане є лише припущенням щодо неможливості підписання позивачем договору оренди землі від 08 листопада 2018 року та позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема висновку почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України). Таким чином, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статей12ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Положеннями статей 78, 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження укладення та реєстрації спірного договору оренди землі без його волевиявлення, а відтак не можна вважати порушеними його права як власника земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності сторін у судовому процесі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався у позовній заяві, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Руіз Торія проти Іспанії», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, понесені ОСОБА_1 судові витрати у суді апеляційної інстанції слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за ним.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. К. Медвецький

Т. Б. Сало