Рішення

від 27.01.2025 по справі 754/5661/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-др/754/12/25

Справа №754/5661/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,

представника позивачки Бессараб В.С.,

представника відповідача Гайдай О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву представника позивачки - адвоката Куц Ярослава Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка у особі свого представника - адвоката Куц Я.О. звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 93 382,33 грн., щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 26.04.2024 року відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.

23.05.2024 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Гайдай О.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач частково визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання сина з одним із батьків, оскільки позивачка перешкоджає їх спілкуванню з сином і в односторонньому порядку змінила його місце проживання. Крім того, на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку, які є особами з інвалідністю ІІ групи, а тому представник просить позовну заяву задовольнити частково та стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі, що відповідатиме всіх його доходів за один місяць, а саме 5000 гривень.

05.06.2024 судом було постановлено ухвалу про витребування доказів.

25.06.2024 на адресу суду від представника позивачки - адвоката Куц Я.О. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

11.07.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача - адвоката Гайдай О.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечують щодо викладених у відповіді на відзив обставин та просить суд частково задовольнити позовні вимоги.

07.08.2024 судом було постановлено ухвалу про витребування доказів.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягунуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі - 31 960 гривень, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 квітня 2024 року з урахуванням здійснених виплат ОСОБА_2 у добровільному порядку.

23.12.2024 представником позивачки - адвокатом Куц Я.О. через систему електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу.

Ухвалою судді від 26.12.2024 заяву представника позивачки - адвоката Куц Ярослава Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було залишено без руху та визначено строк для усунення недоліків.

Після усунення, визначених суддею недоліків, було визначено дату судового засідання для розгляду поданої заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Бессараб В.С. подану заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу підтримала, надаючи пояснення посилалась на викладені у ній обставини.

Представник відповідача - адвокат Гайдай О.В. проти вимог заяви заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у поданих запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, зваживши доводи заяв, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатом розгляду судом цивільної справи 16.12.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Постанова ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, містить висновок, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правової допомоги представниками позивачки надано суду копію Договору №12/12/2023 про надання правничої допомоги від 12.12.2023, Копія Додатку № 1 до Договору №12/12/2023 від «12» грудня 2024 року про надання правничої допомоги; - Копія акту наданих послуг у квітні 2024 року; - Копія акту наданих послуг у травні 2024 року; - Копія акту наданих послуг у червні 2024 року; - Копія акту наданих послуг у серпні 2024 року; - Копія акту наданих послуг у вересні 2024 року; - Копія акту наданих послуг у листопаді 2024 року; - Копія акту наданих послуг у грудні 2024 року; - Копія платіжної інструкції №@2PL391800 від 22 жовтня 2024 року; Копія платіжної інструкції № @2PL378999 від 14 листопада 2024 року.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням тієї обставини, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження, приймаючи заперечення сторони відповідача щодо явно завищеного розміру та використаного часу на надання послуг, суд вважає, що розмір витрат, визначений представником позивачки що відображені в наданих Актах, є явно завищеним та зменшує визначений представниками позивачки розмір за наступними категоріями витрат: - подання клопотання про витребування доказів - до 1 500,00 грн.; подання клопотання про доручення до матеріалів справи доказів - до 1 500,00 грн.; участь у судовому засіданні представників позивачки, тривалістю до однієї години процесуального часу - до 2 000,00 грн..

Крім того, суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог представників позивачки, щодо відшкодування відповідачем витрат по участі у судовому засіданні представника позивачки голови об`єднання - адвоката Куц Я.О. у додатковому розмірі 50% від тарифу, що визначено п.4.21 Додатку № 1 до Договору №12/12/2023 від «12» грудня 2024 року про надання правничої допомоги, та не вбачає підстав для стягнення даних додаткових витрат у розмірі 50% від тарифу.

Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи та розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення, що надійшли від сторони відповідача, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат, понесених на правову допомогу в загальному розмірі 37 622,00 грн., пропорційно до частки задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст.2, 12, 15, 76-79, 81, 85, 89, 133, 137, 141, 270, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачки - адвоката Куц Ярослава Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у загальному розмірі 37 622,00 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані позивачки: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст додаткового рішення суду виготовлено 31.01.2025.

Суддя: Т.А.Зотько