Постанова

від 13.01.2025 по справі 911/1439/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа№ 911/1439/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Андрієнка В.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Муковоз В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Хасін І.Б., ордер АА № 1528216 від 13.01.2025;

від відповідача: Дзюбайло О.О., витяг № 11-28/8-269 від 03.04.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2024

у справі № 911/1439/24 (суддя - Сокуренко Л.В., повний текст складено - 02.10.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мах Трейд"

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

про стягнення 8 313 579,50 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мах Трейд" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль") про стягнення 8 313 579,50 грн, з яких: 5 826 400,00 грн боргу, 364 592,22 грн пені, 1 684 870,97 грн інфляційних втрат та 437 716,31 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю, укладеного за процедурою закупівлі "відкриті торги" № 35.1-14/3.1-00032 від 27.01.2022, в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2024 у справі № 911/1439/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "МА "Бориспіль" на користь ТОВ "Мах Трейд" 5 826 400,00 грн боргу, 360 468,16 грн пені, 435 661,61 грн 3 % річних, 1 684 870,97 грн інфляційних втрат та 99 688,81 грн судового збору за подання позову. В решті вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за договором, який не був оплачений своєчасно та у заявленому обсязі. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та 3 % річних господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на невірно визначені періоди прострочення грошового зобов`язання; розрахунок інфляційних втрат визнано - обґрунтованим.

Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "МА "Бориспіль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог щодо стягнення 360 468,16 грн пені, 435 661,61 грн 3 % річних, 1 684 870,97 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові.

Наводячи підстави часткового скасування судового рішення відповідач не погоджувався з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій та вказував, що обставини введення з 24.02.2022 на всій території України правового режиму воєнного стану та закриття повітряного простору над країною унеможливили отримання будь-якого прибутку підприємством, як від основних видів господарської діяльності, так і від інших видів господарської діяльності, відповідно, зумовили неможливість своєчасного виконання договірних зобов`язань, тож в межах реальних фінансових можливостей відповідачем вживались заходи на погашення суми заборгованості перед позивачем, яким не було долучено доказів понесення збитків через несвоєчасність оплати товару або погіршення матеріального стану, у зв`язку з таким порушенням.

Апелянт також зазначав, що станом на дату подання позову представник позивача не мав повноважень на його підписання, оскільки ордер на надання правничої допомоги був підписаний наступного дня.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та її розгляд призначено на 13.01.2025.

04.12.2024 до апеляційного суду надійшла заява позивача про надання доступу до електронної справи.

05.12.2024 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача в якому представник зазначав, що відповідач визнав наявність боргу у заявленому до стягнення розмірі, в той же час розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені не були ним заперечені, а правові підстави для зменшення пені - відсутні.

23.12.2024 до апеляційного суду надійшла заява позивача з додатковими поясненнями.

У судовому засіданні, що відбулось 13.01.2025, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених вимог щодо стягнення 360 468,16 грн пені, 435 661,61 грн 3 % річних, 1 684 870,97 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові.

Позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2022 між ДП "МА "Бориспіль", як замовником, та ТОВ "Мах Трейд", як постачальником, підписано та скріплено печатками договір про закупівлю, укладений за процедурою закупівлі "відкриті торги" № 35.1-14/3.1-00032 (далі - договір; а.с. 15-20 том 1), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити замовнику товар, зазначений в п. 1.2 договору, відповідно до коду за Єдиним закупівельним словником, зазначеним в п. 1.3 договору та відповідно до специфікації, що наведена в додатку № 1 до договору (далі - специфікація), а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору.

За змістом пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору найменування товару: протиожеледна рідина для протиожеледної обробки злітно-посадкових смуг (далі - товар). Код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015-24950000-8 - спеціалізована хімічна продукція. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Місце виконання договору: 08300, Україна, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вул. Бориспіль-2, ДП "МА "Бориспіль".

За змістом пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору його ціна становить 21 617 600,00 грн без податку на додану вартість (далі - ПДВ), крім того ПДВ 20 % - 4 323 520,00 грн, разом ціна становить 25 941 120,00 грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін. Такі зміни відбуваються за взаємною згодою сторін у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунок ціни кожної одиниці товару (грн, без ПДВ) за наступною формулою: S = Sz іноземна валюта х k + Sr, де S - ціна одиниці товару в грн, без врахування ПДВ; Sz - ціна імпортної складової в структурі ціни товару, в іноземній валюті; k - курс гривні по відношенню до іноземної валюти, встановлений Національним банком України (далі - НБУ) курс для євро: 30,773900 грн та визначений на дату складання пропозиції (05.01.2022); Sr - решта витрат постачальника, включених до ціни товару (значення повинно бути відмінним від 0,00 грн). ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України. Розрахунок ціни кожної одиниці товару іноземного виробництва подається за формулою, наведеною нижче: 1. Рідина антикригова "Runway Guard KF"; одиниця виміру - кг; S - 45,80 грн без ПДВ; Sz - 1,40 євро, 43,08 грн; k - 30,779300 грн; Sr - 2,72 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторонами узгоджено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України - грн, в безготівковій формі. Замовник протягом 30-ти календарних днів після фактичної поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар перераховує на поточний рахунок постачальника 100 % ціни фактично поставленого товару (пп. 4.2.1).

У пунктах 5.1, 5.2 договору визначено, що строк поставки товару 3-и календарних дні з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар. Місце та умови поставки (передачі) товару: DDP (08300, Україна, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, АЗС-2, АЗС-3) відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010.

Зі змісту пункту 5.3 договору випливає, що товар поставляється повністю або поетапно, окремими партіями згідно з письмовими заявками замовника з зазначенням найменування та кількості товару в межах специфікації (підп. 5.3.1 договору). Письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника: maxtradeukr@gmail.com з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська 5б, офіс 2 (пп. 5.3.2 договору). Передача-приймання відбувається за адресою, вказаною в п. 5.3.6 договору після поставки товару. При передачі-прийманні товару уповноважені представники сторін перевіряють відповідність поставленого товару кількості, яка була замовлена, та специфікації/технічним вимогам, передбаченим договором. Якщо поставлений товар відповідає специфікації/технічним вимогам, передбаченим договором, та замовленій кількості, уповноважені представники сторін підписують видаткову накладну на поставлений товар (пп. 5.3.7 договору). Право власності на товар від постачальника до замовника переходить після передачі товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар (пп. 5.3.9 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору він набирає чинності з дати його укладення сторонами і діє по 31.01.2023. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними.

Додатком № 1 до договору сторони погодили специфікацію (а.с. 21 том 1), згідно якої найменування товару - рідина антикригова "Runway Guard KF", в кількості 472 000 кг, ціна за одиницю товару складає 45,80 грн без ПДВ, сума складає 21 617 600,00 грн без ПДВ, загальна вартість - 25 941 120,00 грн з ПДВ.

В матеріалах справи наявні заявки ДП "МА "Бориспіль" № 04-22/5-33 від 08.02.2022, № 04-22/5-34 від 08.02.2022, № 04-22/5-40 від 14.02.2022 та № 04-22/5-41 від 16.02.2022 на постачання товару у кількості 200 000 кг (а.с. 54-57 том 1).

Постачальник поставив замовнику у період з 08.02.2022 до 17.02.2022 товар у кількості 200 000 кг на загальну суму 9 408 000,00 грн згідно видаткових накладних: № 4 від 08.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 5 від 08.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 6 від 09.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 7 від 09.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 9 від 10.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 10 від 16.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 11 від 16.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 12 від 17.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 13 від 17.02.2022 на суму 940 800,00 грн, № 14 від 17.02.2022 на суму 940 800,00 грн, а також товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) (а.с. 24-38 том 1).

Позивач зазначав, що оскільки після 17.02.2022 замовник не надавав заявок на поставку товару, а пунктом 1.4 договору передбачено, що обсяги поставок можуть бути зменшені в разі недостатності фінансування, тому після 17.02.2022 товар відповідачу не постачався.

Замовник оплатив отриманий товар частково в сумі 3 581 600,00 грн, згідно платіжних інструкцій в національній валюті (а.с. 59-63 том 1) № 1149 від 23.02.2023 на суму 1 881 600,00 грн, № 2985 від 04.10.2022 на суму 200 000,00 грн, № 3534 від 22.11.2022 на суму 400 000,00 грн, № 258 від 31.01.2023 на суму 200 000,00 грн, № 424 від 16.02.2023 на суму 109 200,00 грн, № 419 від 16.02.2023 на суму 140 800,00 грн, № 955 від 12.05.2023 на суму 250 000,00 грн, № 1928 від 17.08.2023 на суму 200 000,00 грн, № 2217 від 21.09.2023 на суму 200 000,00 грн.

Матеріали справи містять також банківську виписку по рахунку позивача за контрагентом - ДП "МА "Бориспіль" за період з 02.09.2021 до 11.06.2024 (а.с. 58 том 1) та акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2023 (а.с. 64 том 1) згідно якого заборгованість замовника за договором складає 5 826 400,00 грн.

Позивач направляв відповідачу лист № 1/210324 від 21.03.2024 (а.с. 41-42 том 1) щодо наявної заборгованості та сплати пені (рахунок на оплату № 1 від 21.03.2024) в сумі 364 592,22 грн за порушення строків оплати отриманого товару.

У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив листом № 04-22/5-12 від 17.04.2022 (а.с. 7-9 том 1) про невірний розрахунок пені та настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим просив не застосовувати штрафні санкції.

Оскільки заборгованість у повному обсязі та своєчасно не була сплачена замовником позивачем подано до господарського суду даний позов.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за договором, який не був оплачений своєчасно та у заявленому обсязі. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на невірно визначені періоди прострочення виконання грошового зобов`язання; розрахунок інфляційних втрат визнано - обґрунтованим.

Переглядаючи спір в оскаржуваній апелянтом частині колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач поставив відповідачу у період з 08.02.2022 до 17.02.2022 товар за договором на загальну суму 9 040 800,00 грн, що підтверджується видатковими та ТТН підписаними сторонами без будь-яких зауважень та заперечень (а.с. 24-38 том 1). Водночас замовник, усупереч умовам договору (пп. 4.2.1) протягом 30-ти календарних днів після фактичної поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних не здійснив оплату отриманого товару у повному обсязі, оскільки згідно банківської виписки по рахунку позивача та акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2023 заборгованість замовника за договором складає 5 826 400,00 грн, яка не заперечена відповідачем та документально не спростована.

Враховуючи прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 364 592,22 грн пені, 1 684 870,97 грн інфляційних втрат та 437 716,31 грн 3 % річних.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу (далі - ГК) України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі 50 % облікової ставки НБУ. Що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Пеня не застосовується до замовника у разі порушення ним строку сплати фактично поставленого товару, передбаченого пп. 4.2.1 договору, до 15-ти календарних днів включно.

Згідно з пунктом 8.8 договору у разі застосування пені/штрафу, сторона, що порушила виконання зобов`язань, зобов`язана сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого, у кожному випадку, рахунку. Оплата рахунку проводиться протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання стороною, яка допустила прострочення виконання своїх зобов`язань за договором. Рахунок на оплату пені/штрафу направляється факсимільним зв`язком, з подальшим направленням оригіналу рахунку із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням) на адресу, що вказана в договорі.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням дат виникнення прострочення грошового зобов`язання з оплати отриманого відповідачем товару, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення пені за загальний період прострочення з 27.03.2022 до 25.09.2022 у сумі 360 468,16 грн, 3 % річних у сумі 435 661,61 грн з 11.03.2022 до 31.05.2024 та 1 684 870,97 грн інфляційних втрат з квітня 2022 року до квітня 2024 року.

Відповідач у відзиві на позов посилався на наявність правових підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання з своєчасної оплати отриманого товару або зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій на 99 % (а.с. 81-83 том 1).

В обґрунтування наведеного заявник зазначав, що у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на всій території України правового режиму воєнного стану та закриттям повітряного простору для цивільних повітряних перевезень, підприємство зазнало фінансових втрат, а також несе витрати на підтримання інфраструктури в належному стані, здійснює виплати передбачені трудовим та податковим законодавством, у зв`язку з чим суттєво знизились залишки коштів на рахунках підприємства.

Згідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зі змісту частини 2 статті 218 ГК України випливає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зі змісту пунктів 10.2, 10.3, 10.4 договору випливає, що про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, для якої виникли ці обставини, зобов`язана у будь-якій формі повідомити іншу сторону, але не пізніше 3-ох календарних днів з дати настання таких обставин. Невиконання даної умови позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини (обставинами непереборної сили). Початок і тривалість дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промислового палатою (далі - ТТП) України або регіональною ТПП. При підтвердженні вказаним сертифікатом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), строк виконання обов`язків продовжується на строк дії цих обставин.

Частиною 1 статті 141 Закону України "Про ТПП в Україні" встановлено, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа. Крім цього, в матеріалах даної справи відсутні докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлені договором строки.

Повідомлення ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача, у зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості за отриманий товар (08.02.2022 до 17.02.2022) за договором ще до введення правового режиму воєнного стану на території України. В той же час запровадження воєнного стану у повній мірі стосується обох сторін.

Відповідач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність, що згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, крім того ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України, визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Також слід зазначити, що нерентабельність та неприбутковість юридичної особи стосується її діяльності, у зв`язку з чим ризики господарської діяльності не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Відповідачем не було подано суду першої інстанції доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).

Водночас загальна сума заборгованості за договором склала 5 826 400,00 грн, а пеня розрахована до стягнення з відповідача в розмірі 50 % облікової ставки НБУ та з урахуванням граничного строку (15-ти денний термін) до якого пеня за порушення виконання грошового зобов`язання не застосовується (п. 8.2 договору), що свідчить про незначний її розмір.

Посилання апелянта на відсутність доказів понесення позивачем збитків через несвоєчасність повної оплати змовником вартості отриманого товару або погіршення матеріального стану, у зв`язку з таким порушенням, судом до уваги не приймаються, оскільки наявність чи відсутність у кредитора збитків є одним із елементів оцінки при застосуванні положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, і досліджується судом разом з іншими обставинами.

Скаржник також стверджував, що ним вживались заходи врегулювання заборгованості погашення якої відбувалось в межах реальних фінансових можливостей, однак як вбачається з матеріалів справи останній платіж відповідачем був здійснений ще у вересні 2023 року, а отже у даному випадку прострочення оплати мало місце тривалий проміжок часу і відповідачем не було фактично врегульовано спірну заборгованість.

Таким чином, застосування заявленої позивачем відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання відповідає чинному законодавству України, у зв`язку чим господарським судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат у встановленому розмірі.

Стосовно посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то слід зазначити, що надання адвокатом правової допомоги позивачу здійснюється на підставі договору № 11/02/3-ІХ/24ф від 11.02.2024 (зазначено в ордері; а.с. 6 том 1).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Разом з цим апелянтом не наведено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, що зазначені у частині 3 статті 277 ГПК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2024 у справі № 911/1439/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2024 у справі №911/1439/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 29.01.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Руденко