Рішення

від 15.01.2025 по справі 914/1585/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа № 914/1585/24

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», м. Харків, Харківська область

до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД», с. Братковичі, Львівська область

про стягнення 617104,66 грн заборгованості за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД», с. Братковичі, Львівська область

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», м. Харків, Харківська область

про стягнення 1028524,40 грн завданих збитків за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Балла В.В.;

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Коптєва А.Є..

ПРОЦЕС.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувають матеріали справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» про стягнення 617104,66 грн заборгованості за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року, з яких: 530365,06 грн - основна заборгованість, 15838,51 грн - пеня, 3651,69 грн - 3% річних, 11668,03 - інфляційні втрати та 55581,37 грн - штраф за понаднормовий простій транспортних засобів позивача (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.09.2024 за вх.№3297/24) та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» стягнення 1028524,40 грн завданих збитків за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024, справу №914/1585/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача через систему «Електронний суд» (документ сформовано 05.07.2024) надійшло клопотання (вх.№17493/24 від 05.07.2024), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 31.07.2024.

22.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.07.2024) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18598/24).

29.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 27.07.2024) від представника позивача надійшла заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (вх.№19016/24).

29.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 27.07.2024) від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19017/24).

29.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 27.07.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№19015/24).

Ухвалою від 29.07.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання (вх.№19015/24 від 29.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» про участь у судовому засіданні 31.07.2024 у режимі відеоконференції.

31.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 31.07.2024) представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№19232/24).

31.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 31.07.2024) від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (вх.№19259/24).

Ухвалою від 31.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 31.07.2024, суд відклав підготовче засідання на 04.09.2024.

Ухвалою від 05.08.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/1585/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У встановлений строк відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.07.2024) було надіслано до господарського суду зустрічну позовну заяву, що зареєстрована загальним відділом діловодства суду 22.07.2024.

Ухвалою від 25.07.2024 суд ухвалив залишити без руху зустрічну позовну заяву, встановивши відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення допущених при поданні позову недоліків, шляхом надання суду відомостей, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

02.08.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.08.2024) від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява (вх.№19405/24) про усунення недоліків зустрічного позову.

Ухвалою від 06.08.2024 суд ухвалив прийняти зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» стягнення 1028524,40 грн завданих збитків за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року, та об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/1585/24, підготовче засідання у справі призначив на 04.09.2024.

20.08.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.08.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№20646/24).

20.08.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.08.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№20645/24).

20.08.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.08.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№20644/24).

26.08.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.08.2024) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№20882/24).

02.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 02.09.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№21474/24).

04.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.09.2024) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№3297/24).

Ухвалою від 04.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2024, суд задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» від 20.08.2024 за вх.№20646/24 та від 20.08.2024 за вх.№20645/24 про витребування доказів, витребував у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» оригінали документів: сертифікат миття №674 від 29.04.2024 року; сертифікат миття №675 від 29.04.2024 року, витребував у Державної митної служби України та у Львівської митниці документально підтверджену інформацію, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав вирішення питання про прийняття заяви позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» за вх.№3297/24 від 04.09.2024 про збільшення розміру первісних позовних вимог, відклав підготовче засідання на 25.09.2024, ухвалив проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за клопотанням представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом).

23.09.2024 засобами поштового зв`язку від Львівської митниці надійшов лист за вих.№7.4-4/28-13-05/8.18/25207 від 17.09.2024 року, до якого долучено запитувані відомості відповідно до ухвали суду від 04.09.2024 (вх.№23059/24).

23.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.09.2024) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№23051/24).

23.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.09.2024) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№23056/24).

23.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.09.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№23088/24).

25.09.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.09.2024) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява, у якій останній вважає заявлені витрати на правничу допомогу правомірними (вх.№23306/24).

Ухвалою від 25.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 25.09.2024, суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» від 04.09.2024 за вх.№3297/24 про збільшення позовних вимог у справі №914/1585/24, ухвалив здійснювати подальший розгляд справи з врахуванням такої, витребував у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» оригінали документів: сертифікат миття №674 від 29.04.2024 року; сертифікат миття №675 від 29.04.2024 року та міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №918449 та CMR №422444 та відклав підготовче засідання на 30.10.2024. Згаданою ухвалою суд також задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) про участь у судовому засіданні у справі №914/1585/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.10.2024 на електронну адресу суду від Державної митної служби України надійшла відповідь на ухвалу суду від 04.09.2024 (вх.№23967/24).

29.10.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 29.10.2024) від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№26199/24).

30.10.2024 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання про відповідача за первісним позовом про долучення до матеріалів справи оригіналів документів (вх.№26365/24).

У підготовчому засіданні 30.10.2024 оголошено перерву до 13.11.2024.

12.11.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) оригіналів документів (вх.№27284/24).

Ухвалою від 13.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 13.11.2024, суд залишив без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» від 12.11.2024 за вх.№27284/24 про витребування оригіналів документів у Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» надати суду всі оригінали документів, на які посилається позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у своїх позовних вимогах та письмових поясненнях, для подальшого огляду у судовому засіданні, встановивши Товариству з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» строк для подання витребуваних судом оригіналів документів до 02.12.2024 включно. Згаданою ухвалою суд також закрив підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024. Разом з тим, цією ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) про участь у судовому засіданні у справі №914/1585/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.11.2024 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання (вх.№28852/24), до якого долучено оригінали документів: договір перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 року, рахунок на оплату №56 від 30.04.2024, рахунок на оплату №58 від 09.05.2024, рахунок на оплату №57 від 30.04.2024, рахунок на оплату №65 від 20.05.2024, рахунок на оплату №59 від 09.05.2024, акт надання послуг №172 від 20.05.2024, акт надання послуг №68 від 20.05.2024, акт надання послуг №67 від 20.05.2024, акт надання послуг №64 від 09.05.2024, акт надання послуг №63 від 09.05.2024, договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.06.2024, акт прийому-передачі послуг від 16.06.2024, довідка про проведену адвокатом роботу, інформація з ДРРП щодо об`єкта нерухомості за адресою м. Городок, вул. Артищівська, земельна ділянка 7; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 878708, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 044808, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 044807.

У судовому засіданні 11.12.2025 оголошено перерву до 15.01.2025.

У судове засідання 15.01.2025 у режимі відеоконференції з`явився представник позивача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом). Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Заявлені первісні позовні вимоги представник позивача за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі. Щодо заявлених зустрічних позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

У судове засідання 15.01.2025 з`явився представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом). Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. Заявлені зустрічні позовні вимоги представник позивача за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі. Щодо заявлених первісних позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.01.2025 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 15.01.2025 після повернення з нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом повідомляє про те, що між ним та відповідачем за первісним позовом шляхом обміну сканованими копіями засобами електронної пошти укладено договір №18.08.2023-6 від 18.08.2023 року про перевезення вантажів.

У подальшому, позивач за первісним позовом повідомляє про те, що на підставі заявки відповідача за первісним позовом, ТОВ «КРОСС ТЛС» надало ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» під завантаження транспортні засоби, які були завантажені відповідачем за первісним позовом. З огляду на наведені обставини, позивач за первісним позовом приступив до виконання своїх зобов`язань за договором №18.08.2023-6 від 18.08.2023 року про перевезення вантажів.

Після чого, позивач за первісним позовом зазначає, що надані ним транспортні засоби з вантажем відповідача за первісним позовом прибули до місця призначення: Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfstra'e 17, 21763 м. Ноєнкірхен, Німеччина.

Однак, як наголосив позивач за первісним позовом, по прибуттю у місце призначення транспортні засоби не були розмитнені та розвантажені, що призвело до простою транспортних засобів із вантажем відповідача за первісним позовом до 10.05.2024 року.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що 08.05.2024 ним на електронну пошту було отримано заяву відповідача за первісним позовом, у якій останній просив здійснити перевезення товару, що належить ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», двома автомобільними транспортами, назад у м. Городок, Львівської області. Проте, позивачем за первісним позовом не були отримані дозвільні документи відповідача за первісним позовом на повернення вантажу з Німеччини до України. Відтак, 10.05.2024 року на електронну пошту позивача за первісним позовом надійшла сканована копія угоди між відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем Dohler Neuenkirchen GmbH від 09.05.2024 про повернення вантажу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у зв`язку із відмовою покупця прийняти вантаж через відсутність потреби у ньому та документи на вантаж для повернення вантажу, дозвіл на виїзд транспортним засобом.

Після одержання від відповідача за первісним позовом усіх належних на виїзд документів, позивач за первісним позовом повідомляє про те, що автомобілі ТОВ «КРОСС ТЛС» 11.05.2024 прибули на прикордонний перехід для перетину Польсько-Українського кордону, де, як наголосив позивач за первісним позовом, пробули з вини відповідача за первісним позовом до 16.05.2024 в очікуванні попередніх декларацій на вантаж. У подальшому, за твердженнями позивача за первісним позовом, 16.05.2024 його транспортні засоби в`їхали на територію України і 17.05.2024 прибули на митний термінал у м. Городок, Львівської області для розмитнення відповідачем за первісним позовом вантажу. Як повідомив позивач за первісним позовом, згаданий вантаж був розвантажений ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у місці призначення 20.05.2024 року.

З огляду на те, що позивачем за первісним позовом було виконано свої зобов`язання з перевезення вантажу, що належить ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», на підставі заявок відповідача за первісним позовом, ТОВ «КРОСС ТЛС» просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 530365,06 грн за отримані ним послуги.

Окрім основної заборгованості за договором №18.08.2023-6 від 18.08.2023 року про перевезення вантажів позивач за первісним позовом здійснив нарахування відповідачу за первісним позовом 3% річних у розмірі 304,31 грн, 1333,17 грн пені та 55381,37 грн штрафу, нарахованого за понаднормовий простій транспортних засобів позивача за первісним позовом.

Заявою про збільшення розміру заявлених позовних вимог (вх.№3297/24 від 04.09.2024) позивач за первісним позовом здійснив донарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені за порушення відповідачем за первісним позовом його договірних зобов`язань за період з 19.06.2024 по 03.09.2024. Відтак, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 530365,06 грн основної заборгованості за договором перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.082023, 3651,69 грн - 3% річних, 11668,03 грн - інфляційних втрат та 55581,37 грн - штрафу.

У відзиві на позовну заяву (вх.№19017/24 від 29.07.2024) ТОВ «КРОСС ТЛС» не погоджується з твердженнями відповідача за первісним позовом про те, що нібито відбулось псування вантажу підчас транспортування такого до місця призначення. Так, позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що у випадку дійсного псування товару - яблучного концентрованого соку, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не надав доказів на підтвердження здійснення ним утилізації зіпсованого вантажу. Крім того, позивач за первісним позовом зауважив про те, що миття транспортних засобів ТОВ «КРОСС ТЛС» здійснювалось працівниками відповідача за первісним позовом. Також, позивач за первісним позовом вважає, що під час отримання заявки від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» ним не ставилось жодних вимог до транспортних засобів, окрім того, що цистерни мають бути сухими, чистими та з сертифікатами миття.

З огляду на те, що позивачем за первісним позовом було надано відповідачу за первісним позовом транспортні засоби під завантаження сухими, чистими з сертифікатами миття з якими відповідач за первісним позовом ознайомився перед завантаженням, ТОВ «КРОСС ТЛС» вважає заявлені первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

У відзиві на зустрічну позовну заяву (вх.№20882/24 від 26.08.2024) ТОВ «КРОСС ТЛС» окрім раніше зазначених заперечень на твердження відповідача за первісним позовом також не погоджується із заявленою ціною зустрічних позовних вимог, зважаючи на наступне.

З огляду на п. 3.2.4. договору, у ТОВ «КРОСС ТЛС» відсутній факт порушення своїх зобов`язань щодо завдання збитків ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» на суму 53236,72 грн на послуги завантаження товару у транспорт позивача за первісним позовом. Одночасно, позивачем за первісним позовом також звернено увагу суду на те, що відповідачем за первісним позовом не було надано доказів на понесення ним таких збитків.

Щодо зустрічної позовної вимоги про стягнення з ТОВ «КРОСС ТЛС» 587583,91 грн вартості перевезення товару до покупця та вартості перевезення товару у зворотному напрямку, штраф за понаднормовий простій транспортних засобів, пеня, 3% річних та інфляційні втрати, які хоче стягнути ТОВ «КРОСС ТЛС» не підлягає до задоволення, зважаючи на те, що відсутній факт збитків, завданих позивачу за зустрічним позовом, адже ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» має сплати спірну суму ТОВ «КРОСС ТЛС» за належне виконання позивачем за первісним позовом умов договору. Крім того, позивач за первісним позовом зауважив, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не надав доказів дійсного понесення ним збитків, пов`язаних з оплатою наданих послуг позивачем за первісним позовом.

Разом з тим, ТОВ «КРОСС ТЛС» вважає, що не підлягає до задоволення зустрічна позовна вимога у розмірі 332268,00 грн завданих збитків ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у зв`язку із залученням іншого перевізника, адже, відсутній факт порушенням позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором, що виключає необхідність такого відшкодування зі сторони ТОВ «КРОСС ТЛС» на рахунок ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД».

Відтак, ТОВ «КРОСС ТЛС» просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№23051/24) ТОВ «КРОСС ТЛС» не погоджується з тим, що ним було порушено наказ Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, адже, на думку позивача за первісним позовом, відповідний наказ затверджував правила перевезення вантажу на території України, а не у міжнародних сполученнях, як визначено сторонами договору.

Також, позивач за первісним позовом, вкотре наголосив на тому, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» перед завантаженням свого товару у цистерни ТОВ «КРОСС ТЛС» ознайомився зі змістом сертифікатів миття, у яких попереднім вантажем зазначені хімічні речовини.

Відтак, ТОВ «КРОСС ТЛС» повністю заперечує зустрічні позовні вимоги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають до задоволення. Натомість, позивач за первісним позовом підтримує раніше заявлені ним позовні вимоги до ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» та просить суд задовольнити такі у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Аргументи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Не погоджуючись із заявленими первісними позовними вимогами, відповідач за первісним позовом скерував до суду відзив на первісну позовну заву (вх.№18598/24 від 22.07.2024) та зустрічний позов, обґрунтовуючи свої заперечення та зустрічні позовні вимоги наступним.

Відповідач за первісним позовом не заперечив про те, що дійсно між ним та позивачем за первісним позовом було укладено договір №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року. Також відповідачем за первісним позовом не заперечується факт надіслання позивачу за первісним позовом заявки (замовлення) на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом міжнародного сполучення на умовах договору та заявки. Відтак, відповідач за первісним позовом наголосив на тому, що переданий наливом у цистерни автомобільного транспорту позивача за первісним позовом вантаж - яблучний концентрований сік, повинен був бути доставлений до місця призначення у належних умовах для транспортування харчового продукту.

Однак, після доставки вантажу в пункт призначення, вантажоодержувачем у процесі перевірки документів, що слідували з вантажем, було виявлено, що яблучний концентрований сік доставлено з порушенням вимог до перевезення харчових продуктів, оскільки у цистернах автомобільного транспорту позивача за первісним позовом, перед завантаженням товару відповідача за первісним позовом, здійснювалось перевезення хімічних речовин, а саме: у цистерні НОМЕР_1 - GLUE (клей), а у цистерні НОМЕР_2 - ADblue (речовина для використання в автомобілях з дизельними двигунами).

У зв`язку із тим, що товар відповідача за первісним позовом був доставлений до вантажоодержувача у Німеччину транспортними засобами позивача за первісним позовом у неналежних умовах для транспортування харчової продукції, покупець (вантажоодержувач) відмовився від отримання яблучного концентрованого соку.

З огляду на вище наведене, відповідач за первісним позовом вважає, що ТОВ «КРОСС ТЛС», як перевізник порушив умови договору перевезення та вимог чинного міжнародного, українського законодавства щодо перевезення харчової продукції в цистернах, які не придатні для відповідного транспортування вантажу відповідача за первісним позовом, оскільки, на передодні, згадані раніше цистерни позивача за первісним позовом здійснювали перевезення хімічних речовин.

Зважаючи на наведені обставини, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» звертався до позивача за первісним позовом із вимогою про відшкодування суми збитків, через те, що відповідач за первісним позовом уклав договір перевезення вантажів яблучного концентрованого соку до попереднього вантажоодержувача у Німеччину, з іншим перевізником - ТОВ «ТР-ТРАНС». Згаданий вантаж, що у подальшому поставлявся перевізником ТОВ «ТР-ТРАНС» був прийнятий вантажоодержувачем у Німеччині без зауважень.

Враховуючи усе вище наведене, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь суму у розмірі 1028524,00 грн, що складається з: 55435,77 грн - завантаження, розвантаження товару у транспорт ТОВ «КРОСС ТЛС», 587583,91 грн - вартість перевезення товару до покупця та вартість перевезення товару у зворотному напрямку, штраф за понаднормовий простій транспортних засобів, пеня, 3% річних, які хоче стягнути ТОВ «КРОСС ТЛС» з відповідача за первісним позовом, 53236,72 грн - завантаження товару у транспорт ТОВ «ТР-ТРАНС» для здійснення поставки товару та 332268,00 грн - вартість перевезення товару до покупця іншим перевізником.

ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не погоджуючи із первісними позовними вимогами та наданою позивачем за первісним позовом відповіддю на відзив, скерувало на адресу суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№20644/24 від 20.08.2024), у якому повідомило наступні обставини.

Позивач за зустрічним позовом не зазначав про псування вантажу в прямому значенні цього слова, адже, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» наголошував на дискредитацію якості товару через неналежне надання послуг перевізником, що спричинило у подальшому відмову покупця приймати товар відповідача за первісним позовом.

Крім того, позивач за зустрічним позовом також не погоджується із твердженнями ТОВ «КРОСС ТЛС» про те, що оформлення сертифікатів миття цистерн здійснювалось працівниками ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», оскільки відповідач за первісним позовом не надає послуг з миття транспортних засобів, а відповідні сертифікати миття були видані ТОВ «ІС Транс ЮЕЙ», а не ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД».

Одночасно, позивач за зустрічним позовом також заперечує твердження відповідача за зустрічним позовом стосовно того, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не ставило перевізнику додаткових умов до транспортних засобів, окрім того, що цистерни мають бути сухими, чистими та з сертифікатами миття. Позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що відповідачу за зустрічним позовом було відомо із заяви (замовлення №29) про те, що цистерни мають бути саме для перевезення харчових продуктів. Відповідна вимога щодо заборони використання харчових цистерн для перевезення інших продуктів міститься у чинному законодавстві України, а саме: п.п. 12.2., 12.3. наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України» №363 від 14.10.1997.

Зважаючи на усе вище викладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач за зустрічним позовом, надаючи послуги з перевезення автотранспортом, мав дотримуватися норм чинного законодавства України та іноземних держав вантажоодержувачів.

Відтак, на думку ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» заявлені первісні позовні вимоги ТОВ «КРОСС ТЛС» не підлягають до задоволення у повному обсязі, на відмінно від зустрічних позовних вимог.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№21474/24) ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» звертає увагу на те, що ТОВ «КРОСС ТЛС» змінило свою позицію стосовно сертифікатів миття цистерн. Відтак, позивач за зустрічним позовом зауважив, що ТОВ «КРОСС ТЛС» раніше ставив під сумнів сертифікати миття цистерн, які були надані ТОВ «САД АГРО ТРЕЙЙД» та надав інші сертифікати миття, у яких попереднім продуктом, що перевозився був яблучний концентрований сік. Натомість, як наголошує позивач за зустрічним позовом, у відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ «КРОСС ТЛС» не висловлює заперечень стосовно того, що попереднім продуктом, що перевозився у «харчових» цистернах були хімічні речовини.

Зважаючи на усе вище викладене, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» просить суд відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

18.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» (надалі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» (надалі - перевізник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір №18.08.2023-6 перевезення вантажів (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Згідно з п. 1.2. договору сторони передбачили, що пункт відправлення, пункт призначення, строки виконання, кількість вантажу, вартість перевезення вказуються у заявках замовника.

Пунктом 2.1. договору визначено, що перевізник зобов`язується здійснювати перевезення на підставі заявок замовника. Заявка повинна містити наступне:

- реквізити вантажовідправника й вантажоодержувача;

- маршрут;

- термін подачі транспортного засобу для завантаження;

- масу вантажу;

- кількість місць;

- вартість вантажу;

- вартість перевезення.

Відповідно до п. 2.3. договору, для здійснення міжнародного перевезення перевізник зобов`язується забезпечити наявність таких документів:

- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 3.1. договору передбачені обов`язки перевізника, а саме:

3.1.1. на підставі письмової заявки про перевезення вантажу, направленої замовником факсимільним зв`язком (електронною поштою) здійснити перевезення та доставку вантажу з пунктів відправлення в пункт призначення в термін вказаній в заявці;

3.1.2. забезпечити подачу транспортних засобів під завантаження в погоджені сторонами терміни і в стані придатному для автомобільних перевезень. Транспортні засоби повинні бути чистими, вимитими та не містити бруду. Тент не повинен містити пошкоджень, що можуть спричинити намокання чи забруднення вантажу;

3.1.5. усі видатки пов`язані з належним виконанням даного договору, після завантаження і до розвантаження отримувачем несе перевізник.

3.1.6. перевізник інформує замовника про вимушені затримки транспортних засобів, аварії та інші непередбачені обставини.

3.1.7. перевізник повинен забезпечити наявність печаток прикордонних митниць санітарно-епідеміологічної служби (ввезення, використання та реалізація дозволено), екологічного та радіологічного контролю, в разі здійснення міжнародних перевезень.

3.1.9. надавати замовнику акт виконаних робіт, рахунки, CMR, товарно-транспортні та податкові накладні та документи, що супроводжують поставку вантажу, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту завершення перевезення, здійсненого на підставі кожної окремої заявки замовника.

3.1.13. негайно повідомляти замовника про наявність актів розбіжностей при передачі поставленого вантажу, чи інших документів, що пов`язані із передачею вантажу у пункті призначення.

Пунктом 3.2. договору визначені обов`язки замовника, насамперед:

3.2.1. надавати перевізнику письмову заявку (по факсу, електронною поштою) на перевезення вантажів з визначеним маршрутом перевезення.

3.2.2. здійснювати своєчасно оплату згідно умов договору.

3.2.4. замовний здійснює своїми засобами та силами, завантаження та розвантаження вантажу, що відбувається на території замовника. Забезпечує завантаження з врахуванням вагових обмежень.

3.2.5. здійснити митне оформлення та розвантаження (завантаження) вантажу, уникати простою транспортних засобів понад обговорений даним договором час. Понад нормативним простоєм вважається вимушена стоянка транспортного засобу з вини замовника, на місці завантаження, розвантаження, замитнення, розмитнення, вимушена стоянка на кордоні у зв`язку з помилками, допущеними при оформлені супровідних документів на вантаж, а також при виникненні простою транспорту на дорогах країн, по яких здійснюється перевезення - при відсутності відповідних документів на вантаж, які повинні бути підготовленими замовником. Допускається нормативний простій протягом 24 годин при завантаженні, 24 годин при розвантаженні, 24 годин на замитнення, 24 години на розмитнення - при міжнародних перевезеннях, та 24 години на завантаження/розвантаження - при виконанні перевезення по Україні (якщо в заявці сторони не погодили інше). При прибутті транспортного засобу в п`ятницю після 09:00 за місцевим часом , або у вихідні і святкові дні понад нормативний простій починає рахуватись з першого робочого дня сторони, яка відправляє (приймає) вантаж, але наступні вихідні та святкові дні, в які транспортні засоби будуть простоювати, будуть включатися в строк простою транспортних засобів.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунки між перевізником і замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника.

Вартість перевезення вантажу визначається у заявках, згідно попередньо узгоджених сторонами розцінок (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання від перевізника повного комплекту документів, а саме належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, CMR, товарно-транспортних накладних на перевезений товар та податкових накладних та документів, що супроводжують партію поставки вантажу, якщо інше не передбачено заявкою.

Оплата проводиться в гривнях, у разі отримання замовником в повному обсязі оригіналів правильно оформлених документів вказаних у п. 3.1.9. та п. 4.3. договору (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що платежі не обумовлені даним договором замовником не сплачуються.

Разом з тим, сторони дійшли згоди про те, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом цього договору У випадку порушень зобов`язань за договором винна сторона повинна негайно усунути порушення та вжити заходів для усунення їх наслідків (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.8. договору, у випадку допущення понаднормативного простою транспортного засобу з вини замовника, перевізник має право стягнути з замовника штраф у розмірі 70 євро за кожну почату добу протермінування при внутрішніх перевезеннях (в межах України) і 100 євро при міжнародних перевезеннях, якщо інше не передбачено заявкою.

Пунктом 5.9. договору визначено, що сплата визначених цим договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.11. договору, сторони несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Пунктом 5.13. договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати послуг перевізника замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення.

Взаємовідносини сторін, не передбачені договором, регламентуються діючим законодавством України (п. 8.3. договору).

Згідно з п. 8.5. договору сторони погодили, що вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв`язку (електронна пошта, факс) має юридичну силу і може використовуватися при вирішенні спорів у відповідності з розділом 6 договору.

Пунктами 9.1., 9.3. договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору за два тижні до закінчення строку його чинності, договір вважається щоразу продовженим на ще 1 рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. До дати закінчення строку дії договору або його розірвання всі розрахунки сторін повинні бути завершені.

На виконання умов договору, 29.04.2024 позивач за первісним позовом отримав від відповідача за первісним позовом заявку №29 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом міжнародного сполучення за маршрутом Городок (Львівська обл.) - NEUENKIRCHEN (Німеччина). Датою завантаження згідно, що визначена у заявці №29 від 29.04.2024 є 06.05.2024. Крім того, заявкою №29 від 29.04.2024 визначено, що пункт завантаження - Львівська обл., м. Городок, вул. Артищівська, 9, а пунктом та датою розвантаження є Dohler NeuenkirchenGmbH, Dorfstr, 17, 21763 NEUENKIRCHEN, GERMANY з розмитненням на місці розвантаження. Відповідно до п. 6 заявки №29 від 29.04.2024 сторони дійшли згоди також щодо марок автомобілів для здійснення перевезення, а саме: 1) НОМЕР_3 / НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_4 / НОМЕР_2 . Також, відповідно до п. 8 заявки №29 від 29.04.2024 визначено, що тип кузова та його об`єм - цистерна харчова, 24 тон. Згідно з п. 3 заявки №29 від 29.04.2024 вантаж - ЯКС наливом.

Пунктом 9 заявки №29 від 29.04.2024 сторони погодили, що вартість перевезення становить 160 Євро/т по курсу НБУ на дату завантаження, оплата згідно договору.

Додатковими умовами, викладеними у п. 10 заявки №29 від 29.04.2024, сторони дійшли згоди про те, що допускається нормативний простій транспортного засобу протягом 48 год на завантаження та замитнення, 48 год на розвантаження товару (не враховуючи вихідних та святкових днів); вартість простою по Україні - 70 Євро/ на добу, по Європі - 100 Євро/ на добу; оплата послуг проводиться в гривнях по курсу НБУ на день завантаження товару; перевізник зобов`язаний негайно повідомити замовника про наявність актів розбіжностей при передачі поставленого вантажу у пункту призначення, та не пізніше наступного робочого дня надати скан копію такого акта. Крім того, згаданим пунктом також сторонами погоджено вимоги до транспорту: сухий, чистий напівпричіп, спеціальне маркування; наявність сертифікату мийки 2-ма мовами укр/анг.; перевізник зобов`язаний надати замовнику усі товаросупровідні документи, які повертає вантажоодержувач (в обов`язковому порядку видаткова накладна та ттн) протягом 7 (семи) календарних днів з моменту завершення кожного окремого перевезення.

На виконання заявки №29 від 29.04.2024, ТОВ «КРОСС ТЛС» 29.04.2024 надало під завантаження транспортні засоби з державним номерним знаком НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 та НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 .

У подальшому, 29.04.2024 відповідачем за первісним позовом були завантажені вище згадані транспортні засоби, надані позивачем за первісним позовом, вантажем - соком яблучним концентрованим. Після цього, позивач за первісним позовом приступив до перевезення зазначеного вище вантажу згідно вимог заявки №29 від 29.04.2024.

Як повідомляє позивач за первісним позовом, 06.05.2024 автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 , а 07.05.2024 автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 прибули в місце призначення Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfstrasse, 17, 21763 у Німеччині.

Після прибуття до місця призначення транспортні засоби не були розмитненні та розвантажені, а відтак, такі простояли завантаженими до 10.05.2024.

08.05.2024 .ТОВ «КРОСС ТЛС» отримало на електронну пошту від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» заявку 08\01 від 08.05.2024.

Відповідно до заявки №08/01 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом міжнародного сполучення від 08.05.2024 визначено, що сторони погодили повернення вантажу вантажовідправнику за маршрутом 21763 NEUENKIRCHEN (Німеччина) - м. Городок (Львівська обл.). Відповідно до п. 4 заявки №08/01 від 08.08.2024 пунктом завантаження є DOEHLER Neuenkirchen GmbH, Dorfstrasse, 17, D-21763 Neuenkirchen. Пунктом розмитнення згідно п. 5 заявки №08/01 від 08.05.2024 є МП Городок, розвантаження: Львівська обл., м. Городок, вул. Артищівська, 9. Пунктом 7 заявки №08/01 від 08.05.2024 є 13.05.2024.

10.05.2024 ТОВ «КРОСС ТЛС» отримало на електронну пошту від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» скановану копію угоди між відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем Dohler Neuenkirchen GmbH від 09.05.2024 про повернення вантажу відповідачу за первісним позовом у зв`язку з відмовою покупця прийняти вантаж через відсутність потреби в ньому, документи на вантаж для повернення вантажу та дозвіл на виїзд транспортним засобам.

Того ж дня, 10.05.2024 транспортні засоби позивача за первісним позовом виїхали з місця призначення у Німеччині.

11.05.2024 транспортні засоби позивача за первісним позовом прибули на прикордонний перехід для перетину Польсько-Українського кордону, де перебували до 16.05.2024 в очікуванні попередніх декларацій на вантаж. Згадані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями CMR накладними №044807 та №044808.

16.05.2024 транспортні засоби ТОВ «КРОСС ТЛС» в`їхали на територію України і 17.05.2024 прибули для розвантаження у м. Городок, Львівської області.

Згідно наданих позивачем за первісним позовом скріншотів з месенджерів, між представником ТОВ «КРОСС ТЛС» та представником ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» відбувалась переписка про те, що транспортні засоби ТОВ «КРОСС ТЛС» 17.05.2024 прибули до заводу відповідача за первісним позовом. У подальшому 20.05.2024 представник відповідача за первісним позовом о 13:12 підтвердив необхідність розвантаження транспортних засобів позивача за первісним позовом. 21.05.2024 представник позивача за первісним позовом повідомив представника відповідача за первісним позовом про залишення документів на охороні та про те, що оригінали CMR перебувають у ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД». Також, з наданих копії CMR накладних №044807 та №044808 від 16.05.2024 вбачається, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» 20.05.2024 одержав вантаж, про що у графі « 24» проставлений штам юридичної особи. Аналогійний відтиск печатки підприємства відповідача за первісним позовом містить у графі « 22» таких CMR накладних щодо інформації відправника вантажу.

Відповідно, 20.05.2024 відповідачем за первісним позовом було розвантажено транспортні засоби ТОВ «КРОСС ТЛС» у місці призначення.

20.05.2024 позивачем за первісним позовом було надану відповідачу за первісним позовом в електронному вигляді шляхом направлення на електронну пошту ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» акти до рахунків.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що 21.05.2024 оригінали вище згаданих документів були надіслані відповідачу за первісним позовом к паперовому вигляді. Доказів на підтвердження надіслання відповідачу за первісним позовом вище згаданих документів у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку позивачем за первісним позовом до матеріалів справи не долучено.

З урахуванням того, що позивач за первісним позовом лише 10.05.2024 отримав на електронну пошту від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» скановану копію угоди між відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем Dohler Neuenkirchen GmbH від 09.05.2024 про повернення вантажу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙЖД» у зв`язку з відмовою покупця прийняти вантаж через відсутність потреби в ньому, документи на вантаж для повернення вантажу та дозвіл на виїзд транспортним засобам, ТОВ «КРОСС ТЛС» вважає, що строк понаднормативного простою транспортних засобів у Німеччині склав:

- по авто НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 з 08.05.2024 по 10.05.2024 - 3 доби;

- по авто НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 з 09.05.2024 по 10.05.2024 - 2 доби;

- загальна кількість днів простою транспортних засобів позивача за первісним позовом - 5 діб.

Разом з тим, ТОВ «КРОСС ТЛС» зауважив, що 11.05.2024 транспортні засоби позивача за первісним позовом прибули на прикордонний перехід для перетину Польсько-Українського кордону до 16.05.2024 в очікуванні попередніх декларацій на вантаж. 16.05.2024 транспортні засоби в`їхали на територію України.

Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що строк понаднормативного простою транспортних засобів на прикордонному переході в очікуванні від відповідача за первісним позовом попередніх декларацій на вантаж:

- по авто НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 з 13.05.2024 по 16.05.2024 - 4 доби;

- по авто НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 з 13.05.2024 по 16.05.2024 - 4 доби;

- загальна кількість днів - 8 діб.

Відтак, ТОВ «КРОСС ТЛС» вважає, що загальний строк понаднормативного простою транспортних засобів перевізника становить 13 діб.

30.04.2024 позивач за первісним позовом виставив відповідачу за первісним позовом рахунки на оплату:

- №56 на загальну суму 163189,25 грн разом з ПДВ за надані послуги: міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м. Городок, Львівська обл., Україна - м/п Краківець/ Корчова, автомобіль: DAF KA4155ЕН / НОМЕР_1 , згідно замовлення №29 від 29.04.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 341,22 грн та за міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м/п Краківець/ Корчова - 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина, автомобіль: DAF KA4155ЕН / НОМЕР_1 , згідно замовлення №29 від 29.04.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 6458,33 грн;

- №57 на загальну суму 163189,25 грн разом з ПДВ за надані послуги: міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м. Городок, Львівська обл., Україна - м/п Краківець/ Корчова, автомобіль: DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 , згідно замовлення №29 від 29.04.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 341,22 грн та за міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м/п Краківець/ Корчова - 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина, автомобіль: DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 , згідно замовлення №29 від 29.04.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 6458,33 грн.

09.05.2024 позивач за первісним позовом виставив відповідачу за первісним позовом рахунки на оплату:

- №59 на загальну суму 101993,28 грн разом з ПДВ за надані послуги: міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина - м/п Краківець/ Корчова, автомобіль: DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 , згідно замовлення №08/01 від 08.05.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 3875,00 грн та міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м/п Краківець/ Корчова - м. Городок, Львівська обл., Україна, автомобіль: DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 , згідно замовлення №08/01 від 08.05.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 374,72 грн;

- №58 на загальну суму 101993,28 грн разом з ПДВ за надані послуги: міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина - м/п Краківець/ Корчова, автомобіль: DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_1 , згідно замовлення №08/01 від 08.05.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 3875,00 грн та міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м/п Краківець/ Корчова - м. Городок, Львівська обл., Україна, автомобіль: DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_1 , згідно замовлення №08/01 від 08.05.2024 у кількості 24 т за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 374,72 грн.

20.05.2024 позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок на оплату №65 на загальну суму з ПДВ 55581,37 грн за надані послуги: штраф за понаднормовий простій автомобіля DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_1 у 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина, під час надання послуг з міжнародних перевезень згідно договору на перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 у кількості 3 доби за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 4275,49 грн; штраф за понаднормовий простій автомобіля DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 у 21763 NEUENKIRCHEN, Німеччина, під час надання послуг з міжнародних перевезень згідно договору на перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 у кількості 2 доби за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 4275,49 грн; штраф за понаднормовий простій автомобіля DAF НОМЕР_3 / НОМЕР_1 у пункті перетину кордону Корчова/ Краківець, під час надання послуг з міжнародних перевезень згідно договору на перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 у кількості 4 доби за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 4275,49 грн; штраф за понаднормовий простій автомобіля DAF НОМЕР_5 / НОМЕР_2 у пункті перетину кордону Корчова/ Краківець, під час надання послуг з міжнародних перевезень згідно договору на перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 у кількості 4 доби за ціною без ПДВ за одиницю виміру - 4275,49 грн.

Відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено сертифікати миття №674 та №765 від 29.04.2024 року. Крім того, представником відповідача за первісним позовом було долучено оригінали відповідних сертифікатів до клопотання за вх.№26365 від 30.10.2024 для огляду у судовому засіданні.

Згідно сертифікату миття №674 від 29.04.2024 № тягача НОМЕР_4 , а № цистерни НОМЕР_2 . Згідно інформації, зазначеної у сертифікаті миття №674 про секції 1-4 попереднім продуктом є Adblue. Зазначений сертифікат підписаний мийником та контролером. У графі водій - відсутній підпис.

Відповідно до наданого сертифікату миття №675 від 29.04.2024 № тягача НОМЕР_3 , а № цистерни НОМЕР_1 . Згідно інформації, зазначеної у сертифікаті миття №675 про секції 1-4 попереднім продуктом є Glue. Зазначений сертифікат підписаний мийником та контролером. У графі водій - відсутній підпис.

Натомість, ТОВ «КРОСС ТЛС» у відзиві на позовну заяву (вх.№19017/24 від 29.07.2024) надає копії сертифікатів миття №675 від 29.04.2024 та №674 від 29.04.2024, згідно яких у секціях 1-4 цистерн попереднім продуктом був «Apple juice concentrate». Однак, на виконання ухвали суду від 04.09.2024 про витребування у ТОВ «КРОСС ТЛС» оригіналів документів: сертифікатів миття №674 від 29.04.2024 та №675 від 29.04.2024 від позивач за первісним позовом суду не надав. У подальшому, ухвалою від 13.11.2024 суд зобов`язував ТОВ «КРОСС ТЛС» надати суду всі оригінали документів, на які останній покликається у первісному позові та у своїх письмових поясненнях, для подальшого огляду у судовому засіданні. Проте, до клопотання позивача за первісним позовом (вх.№28852/24 від 28.11.2024) ТОВ «КРОСС ТЛС» повторно не долучив оригінали сертифікатів миття 675 від 29.04.2024 та №674 від 29.04.2024, що долучені ним до відзиві на позовну заяву за вх.№19017/24 від 29.07.2024.

З листа Львівської митниці (вх.№23059/24 від 23.09.2024) вбачається, що транспортні засоби з державним номерним знаком НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у період з 29.03.2024 по 29.04.2024 здійснили перетин митного кордону України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова» у напрямку «в`їзд в Україну»:

- 14.04.2024 цистерна д.р.н. НОМЕР_1 з товаром - «Смола карбомідно-формальдегідна типу DL-5», код УКТЗЕД 3909100000, вагою 23050 кг;

- 16.04.2024 цистерна д.р.н. НОМЕР_2 з товаром - «Водний розчин сечовини «AdBlue», код УКТЗЕД 3102101000, вагою 24100 кг.

Також, позивач за зустрічним позовом надає копії довідок, складених та підписаних головним бухгалтером ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД»:

- вих.№31 від 03.06.2024 про те, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» отримав збитки в сумі 55437,77 грн у зв`язку із поверненням продукції від покупця DOHLER Neuenkirchen GMBH з додатком №1 «Калькуляція витрат понесених при завантаженні та розвантажені готової продукції»;

- вих.№32 від 10.06.2024 про те. що при завантаженні соку яблучного концентрованого у кількості 48000 кг у транспорт ТОВ «ТР-ТРАНС» згідно договору №1105094 від 25.04.2024, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» понесло витрати у розмірі 53236,72 грн згідно додатку №1 «Калькуляція витрат понесених при навантаженні готової продукції».

У матеріалах справи також міститься копія договору №1105094 від 25.04.2024, що підписаний між ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» та DOHLER Neuenkirchen GMBH.

09.05.204 між ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» та DOHLER Neuenkirchen GMBH підписано доповнення до договору про те, що товар - сік яблучний концентрований у кількості 48 т, наливом у цистерни, був повернутий до продавця у зв`язку із відмовою покупця його прийняти через відсутність потреби.

Крім того, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено копії рахунків-фактур на виконання договору №1105094 від 25.04.2024 №SAT-DN/2024/64 від 26.04.2024 на суму 37920,00 Євро та №SAT-DN/2024/63 від 26.04.2024 на суму 37920,00 Євро, що виставлені ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» покупцю - DOHLER Neuenkirchen GMBH (Німеччина) за товар: сік яблучний концентрований освітлений натуральний.

ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» надав копії електронного листування з покупцем («DOEHLER Neuenkirchen»), з яких вбачається наступне.

07.05.2024 електронною поштою від покупця (вантажоодержувача) на адресу позивача за зустрічним позовом надійшов лист, згідно якого у темі такого зазначено: «Відхилення від розвантаження цистерн НОМЕР_6 та НОМЕР_4 / НОМЕР_2 », зазначено про те, що покупець відмовився від розвантаження продукту, так як попереднім завантаженням цих цистерн були не харчові продукти: АР 4248 ХО - клей, а НОМЕР_2 - Adblue (речовина, призначена для використання в автомобілях з дизельним двигуном). Також, покупець (вантажоодержувач) цим листом повідомив про те, що забороняється використовувати харчові цистерни для перевезення інших продуктів, крім харчових. У зв`язку із цим «DOEHLER Neuenkirchen» не може використовувати у подальшому цей товар - концентрат яблучного соку та відмовився від його одержання, з проханням замінити відповідний товар.

08.05.2024 на електронну адресу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» від покупця (вантажоодержувача) надійшов лист, у якому зазначено про те, що водієм було підтверджено завантаження, як визначено у першому сертифікаті очищення.

05.06.2024 відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з претензією, у якій ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» повідомило про те, що у зв`язку з перевезенням концентрату в непридатних цистернах, та у випадку, коли за результатами аналізів товару буде встановлено його непридатність до подальшого використання, відповідачем за первісним позовом до суми збитків ним буде нараховано додатково 75800 Євро та витрати на утилізацію цього товару. Таким чином, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» вимагав від ТОВ «КРОСС ТЛС» негайної сплатити йому 641382,20 грн завданих збитків. Докази надіслання містяться у матеріалах справи.

11.09.2023 між ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» (надалі - замовник) та ТОВ «ТР-ТРАНС» (надалі - перевізник) був підписаний договір №11-09-2023/1 перевезення вантажів (надалі - договір від 11.09.2023).

Відповідно до п. 1.1. договору від 11.09.2023, замовник доручає, а перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

До зустрічної позовної заяви ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» долучає копії сертифікатів миття:

- №UA0000022532 від 22.05.2024№ тягача НОМЕР_7 , а № цистерни НОМЕР_8 . Згідно інформації, зазначеної у сертифікаті миття №UA0000022532 від 22.05.2024 про секції 1-3 попереднім продуктом є Apple juise concentrate . Зазначений сертифікат підписаний мийником та водієм.

- №UA0000022534 від 22.05.2024№ тягача НОМЕР_9 , а № цистерни НОМЕР_10 . Згідно інформації, зазначеної у сертифікаті миття №UA0000022534 від 22.05.2024 про секції 1-3 попереднім продуктом є Apple juise concentrate . Зазначений сертифікат підписаний мийником та водієм.

Пунктом 3.1.5. договору від 11.09.2023 передбачено, що усі видатки, пов`язані з належним виконанням даного договору, після закінчення завантаження і до розвантаження отримувачем несе перевізник.

Згідно з п. 3.2.4. договору від 11.09.2023 замовник здійснює своїми засобами та силами, завантаження та розвантаження вантажу, що відбувається на території замовника. Забезпечує завантаження з врахуванням вагових обмежень.

Відповідно до п. 9.1. договору від 11.09.2023, такий договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025 року, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору за два тижні до закінчення строку його чинності, договір вважається щоразу продовженим на ще 1 рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Разом з тим, матеріали зустрічної позовної заяви містять копії рахунків №184/27.05.24 на суму 166134,00 грн за надані ТОВ «ТР-ТРАНС» послуги за перевезення вантажу автомобілем за маршрутом м. Городок, Львівська обл.,Україна - Neuenkirchen, Німеччина, держ. номер НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , №188/29.05.24 на суму 166134,00 грн за надані ТОВ «ТР-ТРАНС» послуги за перевезення вантажу автомобілем за маршрутом м. Городок, Львівська обл.,Україна - Neuenkirchen, Німеччина, держ. номер НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , а також копії актів на виконання робіт (наданих послуг) №184 від 27.05.2024 на суму 166134,00 грн та №188 від 29.05.2024 на суму 166134,00 грн, що підписані між ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» та ТОВ «ТР-ТРАНС».

Пунктом 4.1. договору від 11.09.2023 визначено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника.

Оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання від перевізника повного комплекту документів, а саме належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, CMR, товарно-транспортних накладних на перевезений товар та податкових накладних та документів, що супроводжують партію поставки вантажу.

Відповідно до наданої ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» копії платіжної інструкції №2693 від 21.06.2024, ТОВ «САД АГРО РЕЙД» перерахувало на рахунок ТОВ «ТР-ТРАНС» 166134,00 грн згідно рах.№188 від 29.05.2024.

Згідно копії платіжної інструкції №2501 від 07.06.2024 ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» сплатило ТОВ «ТР-ТРАНС» 166134,00 грн згідно рах.№184 від 27.05.2024.

ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» доказів сплати наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» послуг щодо перевезення вантажу суду не надав, у матеріалах справи такі відсутні.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» укладено договір №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.03.2023 року, предметом якого є перевезення автомобільним транспортом вантаж на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Оскільки перевезення здійснювалось за маршрутом Neuenkirchen, Німеччина - місто Городок (Львівська область), Україна, до спірних відносин підлягають застосуванню також норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (надалі - Конвенція).

Статтею 1 Конвенції встановлено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до ст. 4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

За приписами ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Слід вказати, що CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.

Частина 1 ст. 6 Конвенції встановлює, що вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Стаття 9 Конвенції передбачає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються також положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (надалі - Правила №363).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що міжнародні перевезення пасажирів i вантажів - перевезення пасажирів i вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону; міжнародні човникові (маятникові) перевезення - перевезення, що передбачають прямі та зворотні поїздки груп пасажирів з певного місця відправлення до певного місця призначення.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Статтею 6 Закону України «Про транзит вантажів» передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, а саме міжнародною автомобільною накладною (CMR).

Оформлення CMR проводиться наступним чином:

Основний текст розділів накладної CMR заповнюється вантажовідправником. До розділів обов`язковим для заповнення відносяться: Графи 1 і 2 - Під відправником і отримувачем маються на увазі продавець і покупець вантажу. Відомості про них переносяться з інвойсу або договору поставки. Фактичним вантажовідправником може бути експедиторська компанія, а одержувачем консолідаційний склад, відомості про них відображаються в інших графах накладної CMR. Мінімальними вимогами для тексту є повне найменування фірми, країна, юридичний поштову адресу. Реквізити відправника і одержувача (назва, абревіатура) повинні збігатися з написами на відбитках штампів і печаток, якими засвідчуються всі екземпляри документа. В Європі для заповнення першої графи часто використовують фірмовий штамп. Графа 3 - Місце розвантаження вказує одержувач вантажу. Для європейських країн можна вказати тільки країну і місто. Графа 4 - Заповнюється в скороченій формі. З трьох підрозділів водієві-далекобійникові потрібно ретельно перевіряти правильність дати завантаження Графи (5,13,14,15,16,17.18,19). Графа 23 - Номер подорожнього листа потрібно проставляти при наявності документа. Підпис водія означає, що він прийняв на себе відповідальність за вантаж. Відповідальність знімається тільки після заповнення (підпису та печатки) вантажоодержувачем графи 24 «Вантаж отримано».

Отже, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (пункт 1 статті 9 Конвенції), а заповнення вантажоотримувачем графи « 24» цієї CMR шляхом проставляння печатки та підпису уповноваженої особи підтверджує факт отримання цього товару. Крім того, як зазначено вище вразі очевидних пошкоджень товару вантажоотримувач має зробити заяву перевізнику яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень в момент прийняття товару.

Як вбачається з матеріалів справи, запис у графі « 24» CMR свідчить про те, що вантаж відповідачем за первісним позовом було отримано саме 20.05.2024 року без відміток щодо будь-яких зауважень.

Відповідно до статті 10 Конвенції відправник несе відповідальність перед перевізником за збиток, заподіяний особам, устаткуванню або іншим вантажам, а також за будь-які витрати, викликані несправною упаковкою вантажу, за винятком випадків, коли дефект був очевидним або відомим перевізнику в момент прийняття вантажу, і він не зробив щодо цього застережень.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 918 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання замовлень №29 від 29.04.2024 та замовлення №08/01 від 08.05.2024 було здійснено перевезення вантажу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» на загальну суму 530365,06 грн. Відтак, судом встановлено, що перевізником (позивачем за первісним позовом) умови договорів заявок (замовлень) №29 від 29.04.2024 та №08/01 від 08.05.2024 було виконано у повному обсязі.

Відповідно до п. 8 Наказу №185 від 11.07.2003 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами», транспортні засоби для перевезення харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю.

Відповідно до п. п. 7, 16, 25, 48 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не справляє шкідливого впливу на здоров`я людини та є придатним для споживання; гігієнічні вимоги - заходи та умови, необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання за призначенням, у тому числі, але не виключно, заходи та умови для: первинної продукції; харчових продуктів; процесів виробництва, у тому числі для постачання води, а також обробки, переробки, пакування харчових продуктів; обладнання та інвентарю; потужностей, окремих видів приміщень, у тому числі для агропродовольчих ринків, закладів громадського харчування; транспортування харчових продуктів та відповідних транспортних засобів; поводження з харчовими відходами; персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами; боротьби із шкідниками і гризунами; забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до харчового продукту і становить загрозу безпечності харчового продукту; непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або біологічних факторів. Непридатний продукт, у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання, не має шкідливого впливу на здоров`я людини.

Згідно з п. п. 5, 25, 49, 50 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» використання хімічної продукції - споживання, перетворення, змішування, переміщення, обробка, зберігання, пакування, використання хімічної продукції, включаючи виробництво, оброблення відходів такої продукції; небезпечна хімічна речовина (хімічна продукція) - хімічна речовина (хімічна продукція), що потенційно може завдати шкоду здоров`ю людини та/або довкіллю; хімічна продукція - хімічні речовини, суміші, сплави, а також вироби, під час використання яких відбувається навмисне вивільнення хімічних речовин або які виготовляються для проведення підривних робіт чи створення піротехнічного ефекту; хімічна речовина (хімічна продукція) - хімічний елемент та його сполуки у природному стані або отримані в результаті виробничого процесу, включно з добавками, необхідними для збереження стабільності, та домішками, що утворилися внаслідок виробничого процесу, крім розчинника, який може відділятися без впливу на стабільність речовини або зміни її складу.

Пунктами 12.2., 12.3. Правил №363 визначено, що для перевезення специфічних (побутових, харчових, швидкопсувних тощо) вантажів необхідно надавати спеціалізований та відповідно обладнаний рухомий склад згідно з вимогами санітарних правил і нормативів. Забороняється використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів. Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування («хліб», «молоко», «риба» тощо).

Судом встановлено, що цистерна д.р.н. НОМЕР_1 до завантаження товару відповідача за первісним позовом - концентрату яблучного соку (харчова продукція) перевозила товар - смолу карбомідно-формальдегідного типу DL-5 (Glue - клей), а цистерна д.р.н. НОМЕР_2 - водний розчин сечовини «AdBlue», що у свою чергу є хімічними речовинами.

Разом з цим, матеріалами справи підверджено, що згідно заявки №29 від 29.04.2024 датою завантаження є 29.04.2024. Таким чином, позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом транспортні засоби для перевезення вантажів, у строк, визначений умовами договору та заявкою. У свій час, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», отримавши відповідні транспортні засоби повинно було пересвідчитись у тому, чи придатні такі транспортні засоби для перевезення вантажу: харчової продукції - концентрованого яблучного соку. Отримавши сертифікати миття №674 та №675 від 29.04.2024 відповідачу за первісним позовом достеменно було відомо про те, що у наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» цистернах перед цим перевозились хімічні речовини, про що зазначено відповідний запис у графі «Попередній продукт» згідно наданих самим відповідачем за первісним позовом сертифікатів миття №674 та №675 від 29.04.2024 року. Всупереч зазначеному, зважаючи на приписи ст. 917 Цивільного кодексу України, відповідач за зустрічним позовом завантажив свій товар - концентрований яблучний сік до цистерн позивача за первісним позовом, які до того використовувалися ним для перевезення хімічних речовин. Таким чином, надані ТОВ «КРОСС ТЛС» транспортні засоби були непридатні для перевезення вантажу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», однак, останній не відмовився від наданих транспортних засобів, завантаживши харчову продукцію для подальшого здійснення ТОВ «КРОСС ТЛС» міжнародного перевезення до місця призначення у Німеччині.

06.05.2024 та 07.05.2024 транспортні засоби ТОВ «КРОСС ТЛС» прибули за адресою: Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfsrase 17, 21763 у Німечинні для розвантаження товару, однак вантажоодержувач відмовився від отримання вантажу, про що не заперечували сторони у поданих заявах по суті спору, а тому відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають доказуванню.

08.05.2024 на електронну пошту позивача за первісним позовом було отримано від відповідача за первісним позовом заявку щодо повернення вантажу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» з Німеччини до м. Городок, Львівська область, а 10.05.2024 відповідач за первісним позовом о 16:40 скерував на електронну адресу ТОВ «КРОСС ТЛС» копію угоди між відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем Dohler Neuenkirchen GmbH від 09.05.2024 про повернення вантажу. Відтак, 10.05.2024 ТОВ «КРОСС ТЛС» отримало від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» вказівку щодо подальших дій про повернення вантажу до України.

О 10:15 год 17.05.2024 у месенджері Viber представником ТОВ «КРОСС ТЛС» надіслано повідомлення представнику ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД». яким повідомило про те, що транспортні засоби позивача за первісним позовом прибули до місця їх розвантаження, а 20.05.2024 о 13:12 представник «КРОСС ТЛС» отримав підтвердження від представника ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» щодо надання згоди на розвантаження автомобілів.

Відтак, 20.05.2024 товар - концентрований яблучний сік був повернутий ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у зв`язку з відмовою покупця (вантажоодержувача) його отримувати у місці призначення у зв`язку з тим, що такий товар не був потрібен Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfsrase, про що свідчить ускладнена між ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» та Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfsrase угода від 09.05.2024.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У частині 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У ч. 3 зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №922/51/20 та 14.12.2021 у справі №910/17662/19).

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20.

Окрім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації. Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь». Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги електронне листування між сторонами щодо узгодження подальших дій ТОВ «КРОСС ТЛС», й відмовою вантажоодержувача - Dohler Neuenkirchen GmbH Dorfsrase від отримання вантажу.

З огляду на те, що законом у ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України чітко регламентовано право відправника, у даному випадку ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД», відмовитися від наданих транспортних засобів зі сторони ТОВ «КРОСС ТЛС» для здійснення перевезення товару (харчової продукції) у цистернах, які напередодні використовувались позивачем за первісним позовом для перевезення хімічних речовин, знехтував санітарними правилами та завантажив свій товар - концентрований яблучний сік до наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» цистерн, що у подальшому призвело до відмови покупця у Німеччині приймати такий товар. Проте, ТОВ «КРОСС ТЛС» виконало належним чином взяті на себе зобов`язання щодо здійснення міжнародного перевезення товару відповідача за первісним позовом, а відмова покупця від наданого перевізником товару виникла з вини самого продавця (ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД»). Таким чином, суд дійшов висновку про те, що умовами договору також не ставились вимоги замовника (відповідача за первісним позовом) щодо надання йому транспортного засобу, який не був використаний перевізником для перевезення хімічних речовин. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач за первісним позовом вимагав від позивача за первісним позовом відповідних сертифікатів якості транспортних засобів, які б відповідали за безпеку перевезення харчової продукції у цистернах, придатних для такого перевезення. У свою чергу, суд зауважує про те, що ТОВ «КРОСС ТЛС» як перевізник, отримавши заявку від ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» щодо перевезення харчової продукції повинен був надати відповідний транспортний засіб, який би відповідав умовам щодо належного перевезення останнім харчової продукції. Однак, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» як замовник, так і продавець відповідає за належну якість свого товару - концентрованого яблучного соку перед споживачами та покупцями. Відтак, через недбалість замовника (відповідача за первісним позовом) в останнього виник обов`язок щодо сплати позивачу за первісним позовом суми наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» наданих послуг щодо міжнародного перевезення вантажу у напрямку м. Городок (Львівська обл.., Україна) - Neuenkirchen (Німеччина) та у зворотному напрямку.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Враховуючи усе вище наведене, суд дійшов висновку про те, що виконані перевезення ТОВ «КРОСС ТЛС» підлягають оплаті особою, яка узяла на себе такі зобов`язання, замовивши у позивача за первісним позовом послуги з перевезення вантажу, тобто відповідачем за первісним позовом - ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД».

Судом встановлено, що перевізник доставив вантаж за адресою: Dцhler Neuenkirchen GmbH DorfstraЯe 17, 21763 у Німеччину для розвантаження товару 06.05.2024 та 07.05.2024 року відповідно, однак вантажоодержувач (покупець) відмовився від отримання вантажу, про що було повідомлено представника позивача за первісним позовом заявкою ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» №08/01 від 08.05.2024 року про повернення товару двома автомобільними транспортами, проте, не надав перевізнику відповідних документів на повернення вантажу з Німеччини до України. Через зазначені обставини автомобільний транспорт позивача за первісним позовом перебував на території Німеччини до 10.05.2024 до моменту отримання останнім на електронну пошту відповідних документів, наданих відповідачем за первісним позовом. У період з 11.05.2024 по 16.05.2024 автомобільний транспорт ТОВ «КРОСС ТЛС» пробув на митному контролі саме через вину відповідача за первісним позовом, та 17.05.2024 прибули до пункту завантаження (розвантаження) у м. Городок, Львівської області (Україна).

Представник відповідача за первісним позов у листуванні у відповідному месенджері для обміну повідомленнями з контактами, надав представнику позивача за первісним вказівку про розвантаження товару 20.05.2024 о 13:12.

На підтвердження наданих відповідачу за первісним позовом послуг у матеріалах справи містяться рахунки на оплату №56 та №57 від 30.04.2024 року і №58, №59 від 09.05.2024 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заявленої первісної позовної вимоги у розмірі 530365,06 грн основної заборгованості за договором перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 року.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, ТОВ «КРОСС ТЛС» на підставі договору перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.08.2023 надало ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» послуги з перевезення вантажу автомобільними транспортами у міжнародному сполученні, що підтверджується заявкою/замовленням №29 від 29.09.2024, заявкою/замовленням №08/01 від 08.05.2024, міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №044807 від 16.05.2024 та №044808 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання від перевізника повного комплекту документів, а саме належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, CMR, товарно-транспортних накладних на перевезений товар та податкових накладних та документів, що супроводжують партію поставки вантажу, якщо інше не передбачено заявкою.

Як зазначає позивач за первісним позовом, 20.05.2024 ним на електронну пошту відповідача за первісним позовом, а у подальшому 21.05.2024 засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» було надіслано оригінали у паперовому вигляді рахунків на оплату наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» послуг та на сплату штрафних санкцій за договором та акти виконаних робіт, однак, станом на момент звернення до суду із заявленими первісними позовними вимогами (18.06.2024) акти виконаних робіт ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не підписані та не були повернуті на адресу ТОВ «КРОСС ТЛС».

Однак, доказів на підтвердження направлення та отримання відповідачем за первісним позовом передбаченого п. 4.3. договору пакету документів суду не подано, у матеріалах справи такі докази відсутні, окрім скріншотів повідомлень, що долучений позивачем за первісним позовом до матеріалів позовної заяви.

Крім того, позивачем за первісним позовом також не долучено доказів надіслання (цінного листа, опису вкладення, поштової накладної) відповідачу за первісним позовом відповідних документів засобами поштового зв`язку.

Суд враховує, що відповідно до п. 8.5. договору сторони передбачили, що вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється сторонами засобами електронного зв`язку (електронна пошта, факс) має юридичну силу і може використовуватися при вирішенні спорів у відповідності з розділом 6 договору.

Таким чином, з урахуванням умов договору, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» отримало усі документи 21.05.2024, останній день оплати відповідно до п. 4.3. договору є 11.06.2024. Тобто, відповідачем за первісним позовом пропущено строк виконання зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з 12.06.2024 року.

Доказів оплати послуг перевезення у вказаний строк відповідач за первісним позовом суду не надано.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 11668,03 грн інфляційних втрат та 3651,69 грн 3 % річних.

Відповідно до 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97 №62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу 530365,06 грн за наступні періоди та у наступних розмірах:

- 3% річних - 3651,69 грн за період з 12.06.2024 по 03.09.2024;

- інфляційних втрат - 11668,03 грн за період з 12.06.2024 року по 03.09.2024.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися, як спосіб отримання кредитором доходів.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вважає що первісні позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволенню у повному обсязі.

Позивачем за первісним позовом при поданні позовної заяви також заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 55581,37 грн штрафу за понаднормовий пстростій транспортних засобів ТОВ «КРОСС ТЛС».

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.8. договору сторони передбачили, що у випадку допущення понаднормового простою транспортних засобів з вини замовника, перевізник має право стягнути з замовника штраф у розмірі 70 євро за кожну початку добу протермінування при внутрішніх перевезеннях (в межах України) і 100 євро при міжнародних перевезеннях, якщо інше не передбачено заявкою.

Пунктом 10 замовлення №29 від 29.04.2024 визначено, що допускається нормативний простій транспортного засобу протягом 48 год на завантаження та замитнення, 48 год на розвантаження товару (не враховуючи вихідних та святкових днів); вартість простою по Україні - 70 євро на добу, по Європі - 100 євро на добу.

Також, згідно з п. 3.2.5. договору, сторони дійшли згоди про те, що понад нормативним простоєм вважається вимушена стоянка транспортного засобу з вини замовника, на місці завантаження, розвантаження, замитнення, розмитнення, вимушена стоянка на кордоні у зв`язку з помилками, допущеними при оформлені супровідних документів на вантаж, а також при виникненні простою транспорту на дорогах країн, по яких здійснюється перевезення - при відсутності відповідних документів на вантаж, які повинні бути підготовленими замовником. Допускається нормативний простій протягом 24 годин при завантаженні, 24 годин при розвантаженні, 24 годин на замитнення, 24 години на розмитнення - при міжнародних перевезеннях, та 24 години на завантаження/розвантаження - при виконанні перевезення по Україні (якщо в заявці сторони не погодили інше).

Таким чином, понаднормовим простоєм транспортних засобів у Німеччині по авто НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 строк становить три доби з 08.05.2024 по 10.05.2024, по авто НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 - дві доби (з 09.05.2024 по 10.05.2024).

Разом з тим, з моменту прибуття транспортних засобів позивача за первісним позовом на митний пропускний пункт для перетину Польсько-Українського кордону (11.05.2024) пробули на такому до 16.05.2024 в очікуванні попередніх декларацій на вантаж. З огляд на наведене, суд дійшов висновку про те, що строк понаднормативного простою транспортних засобів на прикордонному переході в очікуванні від відповідача за первісним позовом попередніх декларацій на вантаж по авто НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_1 становить з 13.05.2024 по 16.05.2024 (4 доби) та по авто НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_2 так само: з 13.05.2024 по 16.05.2024 (4 доби).

Зазначене підтверджується наявним у матеріалах справи рахунком на оплату №65 від 20.05.2024 року.

Отже, беручи до уваги, що судом встановлено факт відмови покупця (вантожоодержувача) від отримання товару - концентрованого яблучного соку безпосередньо з вини замовника перевезення (ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД»), позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь ТОВ «КРОСС ТЛС» 55581,37 грн штрафу за понаднормовий простій транспортних засобів позивача за первісним позовом підлягає до задоволення у повному обсязі.

Одночасно, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 15838,51 грн пені.

При цьому за приписами частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Відповідно до п. 5.13. договору за порушення строків оплати послуг перевізника замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожен день прострочення.

У постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 ВПВС дійшла висновку, що застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Оскільки умови договорів не встановлювали періоду чи строку, за який нараховується пеня, а формулювання договорів щодо нарахування пені за кожен день прострочення лише визначає механізм її розрахунку (обчислення), пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС: від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Крім того, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що заявлена позовна вимога підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог суд повідомляє наступне.

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов`язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв`язок між правопорушенням і збитками. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, включає: 1) протиправну поведінку суб`єкта господарювання; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; 4) вину правопорушника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Аналіз наведених норм права свідчить, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем за зустрічним позовом повинно бути доведено факт порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як вже зазначалось в силу приписів статті 924 Цивільного кодексу України, зазначена норма передбачає принцип винності у разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №907/603/17 та від 27.10.2020 у справі №903/846/19.

Як вже було встановлено судом, в силу приписів ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України на ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» покладався обов`язок щодо перевірки транспортних засобів, наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» для завантаження вантажу - концентрованого яблучного соку (харчової продукції). Однак, позивач за зустрічним позовом, ознайомишся з інформацією, викладеною у сертифікатах миття №675 та №674 від 29.04.2024 про те, що попереднім продуктом, що перевозився у цистернах відповідача за зустрічним позовом, були хімічні речовини. Відтак, перевізник (ТОВ «КРОСС ТЛС») звільнений від відповідальності відшкодовувати ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» збитки, завдані під час транспортування вантажу. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач за зустрічним позовом також не надав доказів щодо утилізації товару - концентрованого яблучного соку, що перевозився з його вини у цистернах відповідача за зустрічним позовом після хімічних речовин. Відтак, вживання харчової продукції після транспортування у неналежних (непридатних) цистернах харчових продуктів є шкідливим та небезпечних для здоров`я споживачів.

На підтвердження збитків, спричинених завантаженням, розвантаженням товару, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» надає копії бухгалтерських довідок від 03.06.2024 за №31 та від 10.06.2024 за №32/. Сума заборгованості, згідно наданих довідок, становить 55435,77 грн та 53236,72 грн відповідно.

Надані позивачем за зустрічним позовом довідки, складені та підписані головним бухгалтером ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не є первинними документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», щоб підтверджувало б понесені позивачем за зустрічним позовом збитки, а відтак, довідки мають лише інформаційний характер та не фіксують відомості про господарську операцію, що призводить до зміни у структурі активів і зобов`язань та/або у власному капіталі підприємства, отже, не можуть підтвердити існування завданих збитків ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» діями ТОВ «КРОСС ТЛС» на суму 55435,77 грн та на суму 53236,72 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.2.4. договору замовник здійснює своїми засобами та силами, завантаження та розвантаження вантажу, що відбувається на території замовника. Аналогічні умови містяться також у п. 3.2.4. договору від 11.09.2023. Відтак, суд вважає, що заявлені у цій частині зустрічні позовні вимоги ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не підлягають до задоволення та не можуть покладатися на відповідача за зустрічним позовом в силу погоджених умов договору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду відправника або отримувача, внаслідок інструкцій останніх, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Також варто зауважити, що позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь 587583,91 грн вартості перевезення товару до покупця та вартість перевезення товару у зворотному напрямку, штраф, пеню та 3% річних, які виставив ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у первісних позовних вимогах. Однак, матеріалами справи не підтверджено, що ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» сплатило на користь ТОВ «КРОСС ТЛС» зазначену суму у добровільному порядку. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 587583,91 грн.

Щодо зустрічної позовної вимоги у розмірі 332268,00 грн завданих збитків ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» у зв`язку із залученням позивачем за зустрічним позовом іншого перевізника ТОВ «ТР-ТРАНС» для здійснення міжнародного перевезення покупцю товару, повернутого ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» за договором перевезення від 18.08.2023 року №18.08.2023-6, суд, оцінюючи обставини справи, враховує, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик. Відтак, у випадку, якщо б позивач за зустрічним позовом відмовився від наданих ТОВ «КРОСС ТЛС» транспортних засобів у момент їх подачі для завантаження (29.04.2024) після ознайомлення з сертифікатами миття №674 та №675 від 29.04.2024, які наявні у ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» в оригіналах, у зв`язку із непридатністю цистерн для транспортування харчової продукції - концентрату яблучного соку до місяця призначення у Німеччину, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» не зазнав би згаданих збитків, адже не був позбавлений можливості організувати належної якості транспортні засоби у ТОВ «КРОСС ТЛС» у момент виявлення недоліків автотранспорту під час завантаження товару у цистерни відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправної поведінки особи, яка, на його думку, спричинила йому збитки, вини відповідача за зустрічним позовом у понесених ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» збитках, розміру збитків, а відповідно і причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки збитки мають бути наслідком саме порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого позивача за зустрічним позовом. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність складу цивільного правопорушення з боку відповідача за зустрічним позовом, що є обов`язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі №922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Враховуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог) підлягають до задоволення у повному обсязі. Натомість, суд дійшов висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) не долучено належних та допустимих доказів, заперечень, які б спростували доводи відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом), що дає суду підстави для відмови зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КРОСС ТЛС» за звернення до Господарського суду Львівської області із первісними позовними вимогами сплатив судовий збір у розмірі 7051,01 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2229 від 02.07.2024. До заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№3297/24 від 04.09.2024) позивач за первісним позовом долучив платіжну інструкцію №2374 від 03.09.204 на суму 388,31 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, зважаючи на задоволені судом первісні позовні вимоги у повному обсязі (617104,66 грн) з відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення 7405,26 грн відшкодування витрат на оплату судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи, що судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову, судовий збір залишається за позивачем за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» (81524, Львівська область, село Братковичі, вулиця Шкільна, будинок 4; ідентифікаційний код 37122702) 617104,66 грн заборгованості, яка складається з: 530365,06 грн - основна заборгованість за договором перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.06.2023, 3651,69 грн - 3% річних, 11668,03 грн - інфляційні втрати, 15838,51 грн - пеня, 55581,37 грн - штраф та 7405,26 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025 (з урахуванням перебування судді Гоменюк З.П. на листку непрацездатності з 22.01.2025 по 28.01.2025 включно).

Суддя Гоменюк З.П.