Рішення

від 12.02.2025 по справі 914/1585/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 Справа № 914/1585/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали

заяви представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», м. Харків, Харківська область

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/1585/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», м. Харків, Харківська область

до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД», с. Братковичі, Львівська область

про стягнення 617104,66 грн заборгованості за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД», с. Братковичі, Львівська область

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС», м. Харків, Харківська область

про стягнення 1028524,40 грн завданих збитків за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ПРОЦЕС.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» про стягнення 617104,66 грн заборгованості за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року, з яких: 530365,06 грн - основна заборгованість, 15838,51 грн - пеня, 3651,69 грн - 3% річних, 11668,03 - інфляційні втрати та 55581,37 грн - штраф за понаднормовий простій транспортних засобів позивача (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.09.2024 за вх.№3297/24) та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» стягнення 1028524,40 грн завданих збитків за договором №18.08.2023-6 перевезення вантажів від 18.08.2023 року.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Рішенням суду від 15.01.2025 (повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025) у справі №914/1585/24 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» 617104,66 грн заборгованості, яка складається з: 530365,06 грн - основна заборгованість за договором перевезення вантажів №18.08.2023-6 від 18.06.2023, 3651,69 грн - 3% річних, 11668,03 грн - інфляційні втрати, 15838,51 грн - пеня, 55581,37 грн - штраф та 7405,26 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

03.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.02.2025) представником позивача за первісним позовом (представником відповідача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№418/25), у якій представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на свою користь 60000,00 грн витрат на професійну правову допомогу. Крім того, заявник зазначає про те, що докази понесення судових витрат на оплату правничої допомоги долучені до позовної заяви і наявні у матеріалах справи. Разом з тим, заявник також наголосив на тому, що прохальна частина позовної заяви також містила вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60000,00 грн. Однак, така вимога позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не була розглянута судом у рішенні від 15.01.2025.

Ухвалою від 04.02.2025 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» (вх.№418/25 від 03.02.2025) про ухвалення додаткового рішення та призначив судове засідання для на 12.02.2025.

12.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 12.02.2025) від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю (вх.№3775/25).

У судове засідання 12.02.2025 позивач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судове засідання 12.02.2025 відповідач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 12.02.2025, суд ухвалив додаткове рішення та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене судове рішення, повідомивши про орієнтований час складення його повного тексту.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

У заяві (вх.№418/25 від 03.02.2025) про ухвалення додаткового рішення представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) повідомляє про те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 15.01.2025 не розглянуто питання щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» судові витрати, понесені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у зв`язку із залученням ним до розгляду справи адвоката, який надавав останньому професійну правничу (правову) допомогу під час розгляду цієї справи. Відтак, представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) повідомив про те, що докази понесення судових витрат на оплату правничої допомоги долучені до позовної заяви і наявні у матеріалах справи. Відповідно до наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» на свою користь 60000,00 грн судових витрат, понесених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) на професійну правову допомогу під час розгляду справи №914/1585/24.

Крім цього, у матеріалах справи міститься заява позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) за вх.№23306/24 від 25.09.2024, у якій останній не погоджується із клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за вх.№23088/24 від 23.09.2024 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відтак, представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) наголосив на тому, що адвокатський гонорар, погоджений між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) та адвокатом є фіксованим, а відтак не потребує для обчислення фактичної кількості часу, що був витрачений адвокатом при наданні послуг клієнту. Одночасно, представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) наголосив на тому, що на нього не покладається обов`язок щодо доведення обґрунтованості клопотання про ухвалення додаткового рішення. Натомість, представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) зауважив на тому, що такий обов`язок покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, тобто у цьому випадку на Товариство з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД». Відтак, на думку адвоката Балли Владислава Володимировича Товариство з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» не надало доказів на підтвердження невідповідності заявлених до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» заявлених судових витрат у розмірі 60000,00 грн. З огляду на вище наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» просить суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» на свою користь 60000,00 грн судових витрат, понесених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) на професійну правничу (правову) допомогу у цій справі.

Аргументи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№23088/24 від 23.09.2024), що міститься у матеріалах справи. У поданому клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» вважає заявлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судові витрати, понесені у зв`язку із залученням останнім до розгляду справи адвоката у розмірі 60000,00 грн не співмірними із заявленими позовними вимогами та складністю справи. Також, представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) звернув увагу суду на акт прийому-передачі послуг від 16.06.2024 та довідку про проведену роботу від 16.06.2024, долучену Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» до матеріалів позовної заяви, адже такі не містять розрахунку суми адвокатських послуг. З огляду на зазначене, представник відповідача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) просить суд зменшити заявлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу з 60000,00 грн до 10000,00 грн. На думку представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) сама така сума відповідає критерію розумності та обґрунтованості виконаних адвокатом (заявником) робіт (наданих послуг клієнту) під час розгляду цієї справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

14.06.2024 між адвокатом Баллою Владиславом Володимировичем (надалі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» (надалі - клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення та надання правової (юридичної) допомоги клієнту у справі за позовом клієнта до ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з наступних питань та таких обсягах, а саме: надання консультативно-правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання позовної заяви, розрахунку розміру позовних вимог з урахуванням санкцій, передбачених договором та чинним законодавством, заперечень, відповіді на відзив, клопотань, пояснень інших необхідних процесуальних документів з необхідними додатками до суду, складання та направлення адвокатських запитів, здійснення збору та подання до суду всіх необхідних доказів, захист і представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, у т.ч., судах усіх інстанцій та юрисдикцій, органах виконавчої служби, органах МВС, прокуратури, СБУ, НАБУ, ДБР тощо, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності (в т.ч. перед їх посадовими особами), у стосунках з фізичними особами, з усіх питань, що стосуються клієнта, в т.ч. щодо захисту, надання юридичної (правової) допомоги при стягненні з ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» про стягнення збитків та штрафних санкцій.

Згідно з п. 3.1. договору сторони, враховуючи складність справи, за дання правової допомоги за цим договором, погодили, що клієнт сплачує адвокату гонорар, що визначається на основі фіксованої суми в розмірі 60000,00 грн. Сума гонорару, вказана в цьому пункті договору є фіксованою та не залежить від обсягу послуг, проведеної роботи, кількості судових засідань/ судових інстанцій, які розглядатимуть цю справу, обсягу послуг і роботи в органах виконавчої служби, правоохоронних органах витраченого адвокатом часу тощо.

Клієнт здійснює сплату гонорару адвокату, вказану у п. 3.1. даного договору протягом 10 (десяти) календарних днів з дати прийняття остаточного рішення у справі (п. 3.2. договору).

16.06.2024 адвокат та клієнт підписали акт прийому-передачі послуг про те, що адвокатом були надані, а клієнтом прийняті правові послуги (правова допомога) в повному обсязі та за належною якістю по питаннях пов`язаних зі стягненням з ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» збитків та штрафних санкцій на користь клієнта за договором про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п. 1 акту прийому-передачі послуг від 16.06.2024, при наданні правової (правничої) допомоги зі стягнення з ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» заборгованості та штрафних санкцій на користь клієнта, адвокатом виконані, а клієнтом прийняті (надані) послуги, а саме:

1. Клієнт надав адвокату необхідні документи та інформацію для складання позову.

2. Адвокат розглянув первинну документацію щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «КРОСС ТЛС» та ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» за договором перевезення вантажів та здійснив їх аналіз на предмет наявності підстав для звернення клієнта до суду з позовом до ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

3. Адвокат надав консультацію клієнту щодо наявності підстав та порядку стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» на користь ТОВ «КРОСС ТЛС» в судовому порядку.

4. Адвокат повідомив про порядок, строки та про процедуру розгляду справи.

5. Адвокат здійснив аналіз практики Верховного Суду з подібних правовідносин.

6. Адвокат підготував позов, підготував всі необхідні процесуальні документи та копії документів для долучення до позову.

7. Адвокат здійснить підготовку та відправку позовної заяви з додатками на адресу суду та всім учасникам справи.

8. Адвокат надав консультаційні послуги та надав складені за матеріалами клієнта позовну заяву з додатками та повідомив клієнту про порядок подання позовної заяви до суду та порядок розгляду справи.

9. Адвокатом здійснено сканування всіх матеріалів по справі та буде подано позовну заяву до суду через систему Електронний суд.

10. Адвокат надав консультаційні послуги щодо руху справи в суді.

11. Адвокатом буде підготовлено та подано до суду всі необхідні процесуальні документи та заяви по суті справи.

12. Адвокат здійснить подальше представництво інтересів клієнта до повного стягнення з відповідача на користь клієнта всіх сум згідно рішення остаточного суду, в т.ч. в разі необхідності в органах виконавчої служби.

13. Адвокат продовжить представлення інтересів клієнта, підготовку та подання всіх необхідних документів, вразі оскарження відповідачем рішення суду в апеляційному та касаційному порядку.

Крім того, адвокатом в односторонньому порядку складена та підписана довідка про проведену адвокатом роботу від 16.06.2024. Згаданою довідкою також зазначено про те, що проведена робота оплачується на основі фіксованої суми 60000,00 грн незалежно від обсягу послуг, проведеної роботи, кількості судових засідань/ судових інстанцій, які розглядатимуть справу, обсягу послуг і роботи в органах виконавчої служби, правоохоронних органах витраченого адвокатом часу тощо.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь 60000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та надав усі наявні у нього докази щодо заявленої вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «КРОСС ТЛС» та адвокатом Баллою В.В. був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.06.2024 року.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1. договору клієнт та адвокат погодили, що за надання правової допомоги за цим договором ТОВ «КРОСС ТЛС» сплачує адвокату гонорар, що визначається на основі фіксованої суми в розмірі 60000,00 грн. А відповідно до п. 3.2. договору клієнт здійснює сплату гонорару адвокату, вказану у п. 3.1. даного договору протягом 10 (десяти) календарних днів з дати прийняття остаточного рішення у справі.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Щодо клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№23088/24 від 23.09.2024), суд повідомляє наступне.

Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) вважає, що розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що заявлений ТОВ «КРОСС ТЛС» у розмірі 60000,00 грн є завищеним, адже, враховуючи предмет спору, складність цієї справи та незначний обсяг матеріалів, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів є необґрунтованим. Крім того, ТОВ «САД АГРО ТРЕЙД» зауважило, що у наданому представником позивача за первісним позовом (представником відповідача за зустрічним позовом) акту прийому-передачі послуг від 16.06.2024 року та довідки про проведену роботу від 16.06.2024 не містить розрахунку суми адвокатських послуг. З огляду на наведене вище, представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) просить суд зменшити розмір витрат ТОВ «КРОСС ТЛС» на професійну правничу (правову) допомогу до 10000,00 грн.

З аналізу наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу вбачається, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується власним розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»(заява №19336/04).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 року у справі №922/2666/21.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

На підтвердження факту понесених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, судом встановлено, що представником позивача за первісним позовом (представником відповідача за зустрічним позовом) долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.06.2024, акт прийому-передачі послуг від 16.06.2024 та довідку про проведену адвокатом роботу від 16.06.2024, яка складена одноособово - адвокатом Баллою В.В..

Окрім того матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2825 від 25.06.2019 року, що видано Баллі Владиславові Володимировичу на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 25.06.2019 року №9.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Щодо заперечень представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) про відсутність в акті прийому-передачі послуг від 16.06.2024, який підписаний між ТОВ «КРОСС ТЛС» та адвокатом Баллою В.В., розрахунку суми адвокатських послуг, суд повідомляє про те, що зміст детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, зазначених у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, де зазначено про те, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено щодо конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 року зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 року у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 року У справі №910/429/21 та від 11.11.2022 року У справі №909/50/22.

Відтак, суд приймає до уваги, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) скористався такою можливістю та виклав у запереченнях на заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, де покликався на не співмірність обсягу роботи, що зазначений в акті прийому-передачі від 16.06.2024 з фактично проведеною представником позивача за первісним позовом (представником відповідача за зустрічним позовом) роботою під час розгляду справи №914/1585/24 у Господарському суді Львівської області.

Отже, суд зазначає, що надані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)).

Таким чином, заявлений представником позивача за первісним позовом (представником відповідача за зустрічним позовом) розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.

Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно, пунктом другим частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

З огляду на наведене вище, суд приходить до переконання про те, що заяву представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на свою користь судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №914/1585/24 у розмірі 60000,00 грн слід задовольнити частково та покласти на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відшкодування понесених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) витрат у розмірі 30000,00 грн, у покладенні на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) решти заявленої до стягнення суми відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» (вх.418/25 від 03.02.2025) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» (81524, Львівська область, село Братковичі, вулиця Шкільна, будинок 4 ідентифікаційний код 37122702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» (61001, Харківська область, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 112, офіс 1; ідентифікаційний код 44214037); 30000,00 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1585/24.

3.У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС ТЛС» щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «САД АГРО ТРЕЙД» витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 24.02.2025.

Суддя Гоменюк З.П.