Рішення

від 31.01.2025 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/4168/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (61052, м.Харків, вул.Конторська, будинок 9В, код ЄДРПОУ 24337508) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геосат плюс» , в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геосат плюс»на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» збитків у розмірі 11786,50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Лавренюк Т.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 4168/24 від22.11.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Лавренюк Т.А.

Враховуючи, що суддя Хотенець П.В в період з 28.11.2024 по 29.11.2024 включно перебував у відпустці, а 30.11.2024 - 01.12.2024 вихідні дні, суд розглянув вищезазначену позовну заяву у перший робочий день колегії суддів, а саме 02.12.2024.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геосат плюс» до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/4168/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" копію вищевказаної ухвали суду направлено на адресу ТОВ "Геосат плюс" цінним листом (вих. № 020219, трек-номер Укрпошти - 0610213089644).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №020219 копію ухвали суду від 02.12.2024 отримано відповідачем 04.12.2024, тобто строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 19.12.2024 включно.

10.12.2024 ( в межах строку встановленого ухвалою суду від 02.12.2024) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№31078) в якому останній вказує, що не погоджується з позовними вимогами ДП "Завод імені В.О Малишева".

Також відповідач зазначає що ТОВ "Геосат плюс", не вчиняло протиправної поведінки, а навпаки усвідомлюючи свій обов`язок, в строки зазначені в п.201.10 ст.201 ПК України, вчинило відповідні дії щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування заперечень на позовну заяву, відповідачем надано до відзиву на позовну заяву квитанції контролюючого органу.

Суд приймає відзив з додатком до розгляду із долученням до матеріалів справи.

16.12.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№31592), в якій останній не погоджується із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими, не доведеними, не підтвердженими жодними доказами.

З аналізу поданої позивачем відповіді на відзив (вх.№31592 від 16.12.2024) вбачається, що вказана відповідь на відзив була подана в строк, встановлений судом, форма та зміст відповідає вимогам ст.166 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд приймаєвідповідь на відзив (вх.№31592 від 16.12.2024) до розгляду та долучає до матеріалів справи.

18.12.2024 до суду від відповідача надійшла заява (вх.№31817) , що за своєю правовою природою є запереченням на відзив на позовну заяву.

Дослідивши заперечення на відповідь на відзив (вх.№31817), судом встановлено , що вказані заперечення були подані в строк, встановлений судом, форма та зміст відповідає вимогам ст.167 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд приймає заперечення на відповідь на відзив (вх.№31817 від 18.12.2024) до розгляду та долучає до матеріалів справи.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (постачальник, відповідач) та Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (покупець, позивач) було укладено Договір постави №423дп, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця лакофарбові матеріали, герметики, хімпродукцію, іменовані надалі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування , ціна, кількість Товару вказується в Специфікаціях та листах до даного Договору.

Згідно з п.5.1 Договору загальна вартість Договору складає загальну суму всіх Специфікацій та видаткових накладних до даного Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору За невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, Сторони несуть майнову відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно з п.6.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань, за умовами даного Договору винна Сторона сплачує Стороні, якій завдано збитків, суму таких збитків у повному обсязі на підставі відповідних документів, які підтверджують факт нанесення збитків і понесених витрат у зв`язку з нанесенням збитків.

Відповідно до п.6.4 Договору передбачено, що у разі не складення податкової накладної та/або складання податкової накладної із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не реєстрації Постачальником податкової накладної протягом строку передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України, складання податкової накладної, та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з помилкою та/або такої, що містить дані, які не відповідають умовам договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі податку на додану вартість від вартості (ціни) Товару, на який, не складена податкова накладна та/або складена податкова накладна із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Замовнику, та/або не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з помилкою, та/або така, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, за кожний випадок такого порушення.

Згідно з п.6.5 Договору у разі якщо за результатами проведення перевірки Покупця Державною фіскальною службою України (або її правонаступником) буде прийнято рішення про донарахування Покупцю податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових санкцій) та/або пені через неправомірні дії, в тому числі, але не обмежуючись: неправильно складені первинні документи, відсутність товарно-супровідних документів, не проведення реєстрації податкової накладної, визнання договору недійсним (нікчемним) тощо, то сума такого зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій, а також пені будуть вважатись збитками Покупця, які Постачальник зобов`язується відшкодувати протягом 10 календарних днів з дати одержання письмової вимоги Покупця та рішення ДФС України (її правонаступника) про донарахування Покупцю зазначених вище зобов`язань.

Відповідно до п.6.6 Договору сторони дійшли згоди, що п.6.5 вказаного договору застосовуються виключно у випадку встановлення та підтвердження вини (неправомірних дій) Постачальника в частині порушення вимог Податкового Кодексу України, судовим рішенням, що набрало законної сили за позовом Постачальника до контролюючого органу про оскарження рішень та/або дій або іншим судовим рішенням. У випадку наявності судового рішення за позовом Постачальника до контролюючих органів, що набрало законної сили , яким скасовані суми нарахованих грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток, а також штрафних санкцій, застосованих до Постачальника за порушення вимог Податкового кодексу України, п.6.4, 6.5 договору до Постачальника не застосовується.

Згідно з п.9.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до "31" грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків до повного і належного його виконання.

28.03.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №5 від 28.03.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 50 % передплата, термін поставки : 30 календарних днів, та загальну вартість товару 80902,80 грн., в тому числі ПДВ 13483,80 грн.

Відповідно до банківської виписки від 08.05.2019 позивачем здійснено оплату Товару по Специфікації №5 на загальну суму 24 948,00 грн., в тому числі ПДВ 4158,00 грн.

22.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №5 на загальну суму 26017,20 грн., в тому числі ПДВ 4336,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3384 від 22.05.2019.

14.05.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №5 позивачу було поставлено товар на загальну суму 3991,68 грн., у тому числі ПДВ 665,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000413 від 14.05.2019, прибутковим ордером №44, товарно - транспортною накладною №413 від 14.05.2019.

30.05.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №5 позивачу було поставлено товар на загальну суму 26159,76 грн., у тому числі ПДВ 4359,96 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000501 від 30.05.2019, прибутковим ордером №51, товарно - транспортною накладною №501 від 30.05.2019.

25.06.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №5 позивачу було поставлено товар на загальну суму 17344,80 грн., у тому числі ПДВ 2890,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000567 від 25.06.2019, прибутковим ордером №56, товарно - транспортною накладною №567 від 25.06.2019.

03.07.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №5 позивачу було поставлено товар на загальну суму 3468,96 грн., у тому числі ПДВ 578,16 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000602 від 03.07.2019, прибутковим ордером №58, товарно - транспортною накладною №602 від 03.07.2019.

02.04.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №6 від 02.04.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 100 % передплата, термін поставки : 30 календарних днів, та загальну вартість товару 13780,80 грн., в тому числі ПДВ 2296,80 грн.

Відповідно до банківської виписки від 08.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №6 на загальну суму 6890,00 грн., в тому числі ПДВ 1148,40 грн.

30.05.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №6 позивачу було поставлено товар на загальну суму 6890,40 грн., у тому числі ПДВ 1148,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000502 від 30.05.2019, прибутковим ордером №50, товарно - транспортною накладною №502 від 30.05.2019.

26.04.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №9 від 26.04.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 100 % передплата, термін поставки : 3 календарних дні, та загальну вартість товару 5973,00 грн., в тому числі ПДВ 995,50 грн.

20.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №9 на загальну суму 543,00 грн., в тому числі ПДВ 90,50 грн., 5430,00 грн., в тому числі ПДВ 905,00 що підтверджується платіжними дорученнями №3321, №3322 від 20.05.2019.

23.05.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №9 позивачу було поставлено товар на загальну суму 5973,00 грн., у тому числі ПДВ 995,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000478 від 23.05.2019, прибутковим ордером №9, товарно - транспортною накладною №478 від 23.05.2019.

Як стверджує позивач, продавець в установлені терміни не склав податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 11 786,50 грн .

20.08.2019 Державне підприємство "Завод імені В.О Малишева" зверталось до Державної податкової служби України з заявою про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та /або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкової накладної та/або розрахунку коригування.

23.09.2019 року позивачем на адресу ТОВ "Геосат плюс" з метою досудового врегулювання спору було направлено претензію (вих.№1596/13) з вимогою протягом 7-ми днів з дня отримання зазначеної претензії, сплатити штраф у розмірі 11 786,50 грн. за не складання та не здійснення реєстрації податкових накладних за договором поставки №423дп від 01.06.2018.

Проте , як зазначив позивач, цей захід не мав впливу.

Позивач вказує, що зобов`язання по здійсненню реєстрації податкової накладної відповідач не виконав, а тому позивач фактично втратив право включення сум ПДВ до податкового кредиту, що є для підприємства збитками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено судом, 01.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (постачальник, відповідач) та Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (покупець, позивач) було укладено Договір постави №423дп, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця лакофарбові матеріали, герметики, хімпродукцію, іменовані надалі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

28.03.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №5 від 28.03.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 50 % передплата, термін поставки : 30 календарних днів, та загальну вартість товару 80902,80 грн., в тому числі ПДВ 13483,80 грн.

Відповідно до банківської виписки від 08.05.2019 позивачем здійснено оплату Товару по Специфікації №5 на загальну суму 24 948,00 грн., в тому числі ПДВ 4158,00 грн.

22.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №5 на загальну суму 26017,20 грн., в тому числі ПДВ 4336,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3384 від 22.05.2019.

02.04.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №6 від 02.04.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 100 % передплата, термін поставки : 30 календарних днів, та загальну вартість товару 13780,80 грн., в тому числі ПДВ 2296,80 грн.

Відповідно до банківської виписки від 08.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №6 на загальну суму 6890,00 грн., в тому числі ПДВ 1148,40 грн.

30.05.2019 на виконання умов Договору та Специфікації №6 позивачу було поставлено товар на загальну суму 6890,40 грн., у тому числі ПДВ 1148,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №ГП-0000502 від 30.05.2019, прибутковим ордером №50, товарно - транспортною накладною №502 від 30.05.2019.

26.04.2019 на виконання умов Договору №423дп від 01.06.2018 сторонами укладено Специфікацію №9 від 26.04.2019 року. відповідно до якої сторонами погоджено умови придбання: 100 % передплата, термін поставки : 3 календарних дні, та загальну вартість товару 5973,00 грн., в тому числі ПДВ 995,50 грн.

20.05.2019 позивачем було здійснено оплату Товару по Специфікації №9 на загальну суму 543,00 грн., в тому числі ПДВ 90,50 грн., 5430,00 грн., в тому числі ПДВ 905,00 що підтверджується платіжними дорученнями №3321, №3322 від 20.05.2019.

Як стверджує позивач, відповідачем в установлені терміни не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 11 786,50 грн. за вищезазначеними господарськими операціями.

Згідно з п.6.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань, за умовами даного Договору винна Сторона сплачує Стороні, якій завдано збитків, суму таких збитків у повному обсязі на підставі відповідних документів, які підтверджують факт нанесення збитків і понесених витрат у зв`язку з нанесенням збитків.

Відповідно до п.6.4 Договору передбачено, що у разі не складення податкової накладної та/або складання податкової накладної із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не реєстрації Постачальником податкової накладної протягом строку передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України, складання податкової накладної, та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з помилкою та/або такої, що містить дані, які не відповідають умовам договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі податку на додану вартість від вартості (ціни) Товару, на який, не складена податкова накладна та/або складена податкова накладна із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Замовнику, та/або не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з помилкою, та/або така, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, за кожний випадок такого порушення.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, б) дата відвантаження товарів, а в раз, експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, за змістом якого, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідач заперечує проти стягнення заборгованості у даній справі, посилаючись на те, що відповідно до квитанцій до податкових накладних №16,№17,№45,№60,№80 «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, перебування своєчасно наданих ТОВ "Геосат Плюс" на реєстрацію податкових накладних у незареєстрованому стані зумовлене діями (безвідносно до їх правомірності) податкового органу, і вини відповідача в несвоєчасній реєстрації податкових накладних відсутня.

Суд відхиляє вищезазначені твердження відповідача за первісним позовом виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву копій квитанцій від 31.05.2019 року, реєстраційний номер документа 9113682869, від 31.05.2019 року, реєстраційний номер документа 9113650657, від 14.06.2019 року , реєстраційний номер документа 9127627916, від 14.06.2019 року, реєстраційний номер документа 9127630002, від 14.06.2019 року, реєстраційний номер документа 9127589237, відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.05.2019 №16, від 08.05.2019 №17, від 20.05.2019 №45, від 22.05.2019 №60, від 30.05.2019 №80 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано відповідачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів надання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, вчинивши дії щодо складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН вищезазначених податкових накладних , проте не направивши до контролюючого органу пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних реєстрація яких була зупинена, платник податків (Відповідач у справі) не вчинив всіх необхідних дій для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством. Не вжиття усіх заходів щодо виконання свого обов`язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з цього податку на суму 11 786,50 грн.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Суд зазначає, що доказів реєстрації відповідачем відповідних податкових накладних за Договором поставки №423дп від 01.06.2018 на загальну суму ПДВ 11 786,50 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Водночас, для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, наявні усі елементи складу господарського правопорушення:

1) протиправна поведінка особи (бездіяльність ТОВ "Геосат плюс" - порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН;

2) шкідливий результат такої поведінки - збитки у вигляді втраченого позивачем податкового кредиту в сумі 11 786,50 грн;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту в сумі 11 786,50 грн безпосередньо залежить від факту реєстрації вище згаданих податкових накладних, відсутність якої (реєстрації) позбавляє позивача права на податковий кредит в зазначеній сумі;

4) вина особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність відповідача у виконанні обов`язку з належної реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

За таких обставин, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ (11 786,50 грн) до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладено в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21 про стягнення збитків у зв`язку із відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тобто у справі з подібних правовідносин.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 11 786,50 грн. збитків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (61052, м.Харків, вул.Конторська, будинок 9В, код ЄДРПОУ 24337508) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) збитки у розмірі 11 786,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (61052, м.Харків, вул.Конторська, будинок 9В, код ЄДРПОУ 24337508) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м.Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат плюс" (61052, м.Харків, вул.Конторська, будинок 9В, код ЄДРПОУ 24337508).

Рішення складено та підписано 31.01.2025 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець