Рішення

від 26.12.2007 по справі 34/286пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/286пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.12.07 р.                                                                               Справа № 34/286пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест” м. Донецьк

до відповідача -  Київської у м. Донецьку Ради

третя особа – Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька

про визнання права власності.

за участю представників сторін:

від позивача – Язикова О.В. (за довіреністю)

від відповідача  - не з'явився

третя особа – Кочеткова В.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест”                    м. Донецьк до Виконавчого комітету  Київської у м. Донецьку Ради про визнання права власності на будівлю станції технічного обслуговування, що розташована за адресою:            м. Донецьк, вул. Економічна ,6, загальною площею 827,5кв.м., яка складається з літ. Е-1,2.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.01.1997року, Довідку КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька №07-1843 від 11.10.2005року, рішення Виконавчого комітету Донецької міської Ради №144/9 від 05.03.2006року, технічний паспорт.

Господарським судом Донецької області ухвалою від 20 грудня 2007року  припинено провадження у справі відносно Виконавчого комітету Київської районної у  м. Донецьку ради та залучено в якості відповідача у справі Київську районну у м. Донецьку раду.

Відповідач 11.12.2007 року Київська районна у м. Донецьку рада надав відзив на позовну заяву (вхід. №02-41/45517), у якому просить суд, виключити виконавчий комітет Київської районної у м. Донецьку ради як відповідача по справі, оскільки  виконавчий комітет є колегіальним органом  та вирішує питання виключно до своєї компетенції. А відповідно до ст. 16 п.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”  юридичними особами є органи місцевого самоврядування. Згідно до ст. 10 п.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органами місцевого самоврядування названі ради, а не виконавчі комітети. Також  Київська районна у м. Донецьку рада просить суду ухвалити рішення без їх участі.

Третя особа через канцелярію надала суду відзиві від 26 грудня 2007року (вхід. №02-41/47491) у якому проти  позову заперечує.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою,  код ЄДРПОУ 24644096.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рембиттехніка” ЛТД  (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест” (покупець) 30 січня 1997року  укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення. За умовами укладеного договору  продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення по вул. Економічній,6 у м. Донецьку. Нежиле приміщення складається з А-I – складське приміщення, шлакоблочне, загальною площею 289,20кв.м., Б-I – складське приміщення, шлакоблочне, загальною площею 132,0кв.м., В – гараж, цегляне, загальною площею 48,10кв.м.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про власність” (який діяв у період спірних правовідносин) власник на свій розсуд користується, розпоряджається та володіє належним йому майном та може вчиняти відносно цього майна будь-які дії.

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 05 березня 2006року №144/9 надано товариству з обмеженою відповідальністю  “Транс-Вест” земельну ділянку площею 0,1381га, в оренду строком на п'ять років з земель  жилої  та загальної будівництва (кадастровий номер 1410136900:00:026:0003), у тому числі : земельну ділянку площею 0,0151га – без права капітального  будівництва  у межах червоних  ліній  для експлуатації існуючих  будівель та споруд по вул. Економічній, 6 у Київському районі.

Між  Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест” (орендар) 16 травня 2006року укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до укладеного договору  орендодавець надає, а  орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1410136900:00:026:0003) для  експлуатації існуючих будівель та споруд, яка знаходиться на території  Київського району м. Донецька по вулиці Економічній,6.

Згідно технічного паспорту виданого  КП Бюро технічної інвентаризації                  м. Донецька  28 березня 2007року, будівлі літ. А-I , Б – I, В – I реконструйовані та об'єднані в одну будівлю літ. Е – 1,2.

Тобто позивач здійснив самочинне будівництво та реконструкцію будівель.  

На час розгляду справи у суді, позивач користується земельною ділянкою на якій розташовані спірні об'єкти на підставі договору оренди, що підтверджується договором оренди земельної ділянки (арк. справи 8-12) .   

Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил .

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України , право власності на самочинну добудову по приміщення може бути визнано судом за умови надання  земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав  інших осіб.

Оскільки згідно договору оренди земельної ділянки  відповідач  надав позивачу в тимчасове платне користування відповідну земельну ділянку, та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що позивача  виникло право власності на самовільно збудовані будівлі з моменту завершення їх будівництва.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 139, 144 Господарського Кодексу України майнові права підприємства виникають  внаслідок створення майна, а майно це будинки, споруди, машини, тощо. Тобто закінчив будівництво будівель розташованих за адресою: місто Донецьк, вулиця Економічна, 6, позивач отримав право власності на новостворене майно.

Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача будівлями, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.

Згідно до п.2 ст.3  Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача, про визнання права власності на будівлю станції технічного обслуговування, що розташована за адресою:                              м. Донецьк, вул. Економічна ,6, загальною площею 827,5кв.м., яка складається з літ. Е-1,2,  підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача,  так як саме з його вини виник спір.

На підставі  ст.ст.139,144, 331, частини 5 ст. 376 ЦК України  та керуючись               ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест”                    м. Донецьк до Київської у м. Донецьку Ради про визнання права власності на будівлю станції технічного обслуговування, що розташована за адресою:   м. Донецьк, вул. Економічна ,6, загальною площею 827,5кв.м., яка складається з літ. Е-1,2,  задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Вест” (м. Донецьк, пр. Панфілова, б.124, кв.2, ЄДРПОУ 24644096) на будівлю станції технічного обслуговування, що розташована за адресою:   м. Донецьк, вул. Економічна,6, загальною площею 827,5кв.м., яка складається з літ. Е-1,2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Кододова О.В.