Рішення

від 29.01.2025 по справі 926/2376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2376/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, код ЄДРПОУ 00130760)

про стягнення заборгованості в сумі 12663767,54 грн

Представники сторін:

від позивача Сивик А.П. адвокат;

від відповідача Сондей Я.А. представник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії в сумі 12663767,54 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0517-02041-ПП від 01.01.2024 в частині своєчасної та повної сплати за поставлену енергію за червень-липень 2024 року в сумі 12152877,15 грн та, у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору щодо здійснення своєчасної та повної сплати за поставлену енергію і наданих йому послуг, позивачем було нараховано 3 % річних в сумі 194790,76 грн та інфляційні втрати в сумі 316099,63 грн.

Відповідачем 10.10.2024 подано відзив на позов (вх.№2586), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі обґрунтовуючи це погашенням боргу в повному обсязі.

19.09.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2376.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.10.2024.

07.10.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшла заява (вх.№2523) про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

11.10.2024 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2595).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.10.2024 залишено без руху заяву приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.№2595) про збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд заяви відповідача (вх.№2523) про закриття провадження у справі до наступного судового засідання, а також відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.11.2024.

05.11.2024 Господарським судом Чернівецької області отримано від відповідача заперечення на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2024 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2595), відкладено розгляд заяви (вх.№2523) про закриття провадження у справі до розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.11.2024.

20.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№3568).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 12.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №926/2376/24 та призначено справу №926/2376/24 до розгляду по суті на 09.01.2025.

09.01.2025 Господарським судом Чернівецької області отримано клопотання позивача (вх.№43) про повернення частини сплаченого судового збору у разі закриття провадження у справі № 926/2376/24 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» основної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви (вх.№2523) про закриття провадження у справі та оголошено перерву в судовому засіданні до 21.01.2025.

14.01.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі (вх.№189).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.01.2025 відкладено розгляд справи по суті на 29.01.2025.

28.01.2025 представницею відповідача подано додаткові письмові пояснення (вх.№403), в яких вона просить зменшити розмір компенсаційних втрат, а саме 3% річних 194790,76 грн на 17% та інфляційних втрат 316099,63 грн на 17 %; у випадку задоволення позовних вимог в частині стягнення з АТ «Чернівціобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» компенсаційних втрат, розстрочити виконання рішення рівними частками в межах 8 календарних місяців з моменту ухвалення судового рішення по справі №926/2376/24.

На призначений день розгляду справи представник позивача просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв`язку із відсутністю предмету спору між сторонами, просив повернути частину сплаченого судового збору, в решті позову позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечував проти зменшення розміру компенсаційних втрат та розстрочки виконання рішення суду.

Представниця відповідача не заперечувала проти закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, підтримала подане клопотання про зменшення розміру компенсаційних втрат та розстрочення виконання рішення суду з підстав зазначених у письмових поясненнях (вх.№403).

Розглянувши клопотання представника позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення плати за поставлену енергію в сумі 12152877,15 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Ураховуючи клопотання представника позивача, проти задоволення якого не заперечувала представниця відповідача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у цій частині згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 194790,76 грн та інфляційних втрат в сумі 316099,63 грн у зв`язку із порушенням умов договору щодо здійснення своєчасної та повної сплати за поставлену енергію і наданих йому послуг, суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і такі є вірними, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 3% річних в сумі 194790,76 грн та інфляційних втрат в сумі 316099,63 грн в повному обсязі.

Щодо клопотання представниці відповідача про зменшення розміру компенсаційних втрат, а саме 3% річних 194790,76 грн на 17% та інфляційних втрат 316099,63 грн на 17 %, викладеного у додаткових письмових поясненнях (вх.№403), суд зазначає таке.

У постанові від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40 % від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96 % від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме - встановлення відсотків річних на рівні 40 % та 96 %, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у даній справі відсотки річні нараховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3 %, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних (а також інфляційних втрат) судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення нарахованих до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат у даній справі, розмір яких відповідає принципам розумності і справедливості.

Щодо клопотання представниці відповідача про розстрочення виконання рішення рівними частками в межах 8 календарних місяців з моменту ухвалення судового рішення по справі №926/2376/24, викладеного у додаткових письмових поясненнях (вх.№403), суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч. 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Представниця відповідача просить задовольнити клопотання про розстрочення виконання рішення, обґрунтовуючи зокрема це тим, що розстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, враховуючи те, що ним повністю сплачено суму основної заборгованості. Окрім того, відповідач зазначає, що попри всі докладені зусилля АТ «Чернівціобленерго» для забезпечення повних розрахунків з ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», ситуація з економічно необґрунтованими тарифами, заблокованими рахунками в межах виконавчого провадження, призвела до накопичення заборгованості, що унеможливлює одночасне погашення вже існуючих заборгованостей та забезпечення 100% рівня поточної оплати. При цьому, розстрочення виконання рішення є тією мірою, яка надасть Товариству можливість працювати та здійснити поступове погашення заборгованості, оскільки ще одне примусове виконання рішення покладе на нього додатковий фінансовий тягар і гарантовано призведе до зупинки господарської діяльності, з ризиками для забезпечення електропостачання споживачів Чернівецької області в цілому.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що відповідач в добровільному порядку вже погасив основний борг та не ухиляється від виконання своїх обов`язків з погашення заборгованості по сплаті 3% річних та інфляційних втрат, а тому розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка дозволяє не допустити банкрутства юридичних осіб, надає можливість працювати суб`єкту господарювання та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.

Враховуючи майнові інтереси обох сторін, суд задовольняє клопотання представниці відповідача частково та вважає, що розстрочка виконання рішення суду за таких умов є обґрунтованою на чотири місяці.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 5 частини 1, частиною 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (положення ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне клопотання позивача (вх.№43) про повернення частини сплаченого судового збору задовольнити та повернути приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 145834,53 грн судового збору, сплаченого ним згідно платіжної інструкції №АУ-6309 від 12.09.2024.

Решту судового збору в сумі 6130,68 грн, сплаченого згідно платіжної інструкції №АУ-7255 від 14.10.2024, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 231, 232, 233, 236 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, код ЄДРПОУ 00130760) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних в сумі 194790,76 грн та інфляційні втрати в сумі 316099,63 грн.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області в цій частині на чотири місяці згідно наступного графіка:

-до 28 лютого 2025 року 127722,60 грн;

-до 31 березня 2025 року 127722,60 грн;

-до 30 квітня 2025 року 127722,60 грн;

-до 31 травня 2025 року 127722,59 грн.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, код ЄДРПОУ 00130760) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 6130,68 грн судового збору.

4. Повернути приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) з Державного бюджету України 145834,53 грн судового збору, сплаченого ним згідно платіжної інструкції №АУ-6309 від 12.09.2024, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

5. Закрити провадження у справі в частині стягнення плати за поставлену енергію в сумі 12152877,15 грн.

6. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.