Ухвала

від 30.01.2025 по справі 910/6646/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6646/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Вронська Г. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сулім В. В., Коротун О. М., Майданевич А. Г.

від 18.12.2024

за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград"

про стягнення 1 214 412,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" про стягнення збитків у розмірі 667 218,89 грн та неустойки у сумі 547 192,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором № 34-20/05 на виконання робіт по будівництву, реконструкції та капітальному ремонту об`єктів комунальної власності міста Києва від 27.05.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/6646/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки встановив, що роботи за договором № 34-20/05 від 27.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" були виконані у визначені строки та прийняті Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій без зауважень та заперечень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року від 02.12.2020, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками замовника та генпідрядника. З огляду на викладене, суд також дійшов висновку, що підстави для стягнення неустойки (пені) у розмірі 547 192,61 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 також відсутні.

Постановою від 18.12.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/6646/24. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" на користь Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій 667 218,89 грн збитків, 547 192,61 грн неустойки, 47 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи та 14 572,93 грн судового збору.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи наявні в матеріалах справи висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 13/14 від 10.04.2024 щодо встановлення фактичних обсягів робіт по об`єкту, з якого вбачається фактичне невиконання робіт, зазначених у акті № 1 за листопад 2020 року від 02.12.2020 за договором, а також акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Київського науково-медичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури, і заповідних територій за період з 01.01.2019 по 31.12.2022, складений Північним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України 29.06.2023 № 04-30/267, про наявність підстав для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 667 218,89 грн та пені у сумі 547 192,61 грн. При цьому, Північний апеляційний господарський суд не прийняв як належне посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" на статтю 853 Цивільного кодексу України, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки підписаний сторонами акт прийняття виконаних робіт № 1 від 02.12.2020 за відсутності фактичного виконання таких робіт не може звільняти відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором.

09 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/6646/24.

13 січня 2025 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6646/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 на підставі пункту 1 частини 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що скаржником належним чином не обґрунтований випадок, передбачений підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для допуску справи, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження. Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій зауважує, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" про те, що справа № 910/6646/24 має для нього виняткове значення є власними припущеннями скаржника, а посилання лише на майновий критерій визначення "винятковості" без наведення інших об`єктивних обставин, не може слугувати належним обґрунтуванням її виняткового значення. При цьому, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій посилається на ухвали від 20.12.2023 у справі № 214/3333/23, від 02.02.2023 у справі № 918/32/22, від 22.11.2024 у справі № 308/927/23, в яких Верховний Суд дійшов аналогічних висновків.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград", врахувавши заперечення Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 1 214 412,00 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Як на підставу для допуску справи, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" посилається на те, що справа № 910/6646/24 має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), оскільки від результатів її вирішення залежить існування підприємства як суб`єкта господарювання. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" зауважує, що задоволення позовних вимог у сумі 1 214 412,00 грн, що, приблизно, в 2,5 рази перевищує сукупний дохід скаржника за 2023 - 2024 роки, призведе до процедури банкрутства, вимушеного закриття підприємства та завдасть значного удару по репутації власника та його працівників, що, безперечно, ускладнить їх роботу на будівельному ринку міста Києва у майбутньому.

Розглянувши викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" доводи в обґрунтування наявності випадку, передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено вагомих аргументів про те, що справа № 910/6646/24 має виняткове значення для нього. Суд виходить з того, що за змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. При цьому посилання учасника справи - юридичної особи на майновий критерій для визначення винятковості конкретної справи не може впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Інші викладені скаржником доводи фактично зводяться до незгоди із висновком суду апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Розгляд скарг Верховним Судом насамперед покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення ?розгляду заради розгляду?.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 .05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що справа має виняткове значення для нього як учасника, отже Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" не дотримано умови допуску справи, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6646/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6646/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Архіград" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

Г. О. Вронська