Постанова

від 28.01.2025 по справі 916/5106/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5106/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Ніценко О.С. (самопредставництво)

відповідача 1 - Василюк Н.І. (адвокат)

відповідача 2 - Василюк Н.І. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фермерського господарства "ЮГ" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК"

до: Фермерського господарства "ЮГ";

ОСОБА_1

про солідарне стягнення 3 087 534,68 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - ПАТ "УКРГАЗБАНК", Банк, позивач) звернулося до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ЮГ" (далі - ФГ "ЮГ", відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 2) 3 087 534,68 грн., з яких 1 644 750,00 грн поточної заборгованості по кредиту, 731 000,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 73 615,25 грн поточної заборгованості по процентах, 443 992,31 грн простроченої заборгованості по процентах, 175 072,13 грн поточної заборгованості по процентах (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва), 1 022,89 грн поточної заборгованості по комісії, 18 082,10 грн простроченої заборгованості по комісії.

1.2. В обґрунтування позову Банк послався на невиконання ФГ "ЮГ" як позичальником та ОСОБА_1 як поручителем умов Договору про приєднання та Договору поруки шляхом неповернення кредитних коштів, несплати процентів за користування ними та комісії за управління кредитними коштами.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 (суддя Лічман Л.В.), яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 (колегія суддів: Колоколов С.І., Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.), позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ФГ "ЮГ", ОСОБА_1 на користь ПАТ "УКРГАЗБАНК" 1 644 750,00 (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн поточної заборгованості по кредиту, 731 000,00 (сімсот тридцять одну тисячу)грн простроченої заборгованості по кредиту, 73 615,25 (сімдесят три тисячі шістсот п`ятнадцять) грн поточної заборгованості по процентах, 443 992,31 (чотириста сорок три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн простроченої заборгованості по процентах, 175 072,13 (сто сімдесят п`ять тисяч сімдесят дві) грн поточної заборгованості по процентах (компенсація процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва), 1 022,89 (одну тисячу двадцять дві)грн поточної заборгованості по комісії, 18 082,10 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дві)грн простроченої заборгованості по комісії.

Стягнуто з ФГ "ЮГ" на користь ПАТ "УКРГАЗБАНК" 23 156,51 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят шість) грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УКРГАЗБАНК" 23 156, 51 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят шість) грн судового збору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ФГ "ЮГ" та ОСОБА_1 у касаційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять суд касаційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга відповідачів (з урахуванням заяви про усунення недоліків) подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржники зазначають, що не погоджуються з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вважають їх незаконними та необґрунтованими у зв`язку з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права - статей 193, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 525, 526, 530, 553, 554, 610, 612, 617, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також застосуванням постанов Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20; від 03.08.2022 у справі № 914/374/21; від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, які не підлягали застосуванню у цій справі у зв`язку з обставинами справи.

4.3. Основними аргументами скаржників, зокрема, є:

- відповідно до умов укладених договорів між сторонами: п.п.5.6; 5.7 та 5.8 Правил, позивач та відповідач 1 погодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереробної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною (ами) своїх зобов`язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень кредитного договору на період дії зазначених обставин. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами, в тому числі Торгово-промисловою палатою України. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін;

- відповідачі неодноразово повідомляли суд, що не відмовляються виконувати зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, оскільки розуміють, що форс-мажорні обставини носять тимчасовий характер. Вважають позов позивача передчасним на підставі п.5.8 Правил, які укладено між сторонами спору;

- позивач не виконав вимоги п. 5.8 Правил, що і призвело до подання передчасного

позову. Окрім не виконання позивачем вказаного п.5.8, також в порушення статті 629 ЦК України позивачем не виконано п. 2.10 Правил та п.2.1. Договору поруки;

- судом апеляційної інстанції застосовано правовий висновок Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, яким вказано, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення. Відповідачі вважають, що вказаний висновок Верховного Суду не підлягає застосуванню у цій справі, оскільки укладеними договорами між сторонами спору не передбачено "втрату стороною права посилання на форс-мажор", як і не передбачено строк та порядок отримання та відповідно подання Сертифіката про настання форс-мажорних обставин;

- враховуючи п. 5.8 Правил та те, що позивач не направляв вимогу поручителю (відповідачу 2), правові наслідки за порушення зобов`язання для відповідача 2 (поручителя) передбачені статтею 611 ЦК України не настали, як не настало прострочення і відповідача 1 відповідно до статті 612, 1049-1050 ЦК України.

4.4. Скаржники також зазначають, зокрема, що суди попередніх інстанцій ототожнили зовсім різні "за змістом поняття", а саме: настання форс-мажорних обставин, яке звільняє від відповідальності (неустойки, пені, штрафу) про що зазначено Банком, з посиланням на практику Верховного Суду та виникнення форс-мажорних обставин, яке продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін, що передбачено умовами кредитного договору (п.5.8. Правил).

4.5. Скаржники звертають увагу на постанови Верховного Суду:

-від 31.08.2022 року у справі № 910/15264/21;

-від 21.07.2021 року у справі № 912/3323/20;

-від 03.08.2022 року у справі №914/374/21;

-від 25.01.22р. у справі №904/3886/21;

-від 15.06.2023р. у справі №910/8580/22;

-від 29.06.2023р. у справі №922/999/22;

-від 13.09.2023р. у справі №910/8741/22;

-від 31.08.2022р. у справі №910/15264/21 та зазначають, що за загальним аналізом зазначені постанови роз`яснюють поняття, ознаки та застосування або відхилення форс-мажорних обставин, які передбачені за звільнення від відповідальності (неустойки, пені, штрафи) та дають відповіді на такі запитання: чим форс-мажор (ст. 617 ЦК України) відрізняється від істотної зміни обставин (ст. 652 ЦК України); чи має сторона договору одночасно з повідомленням іншої сторони про форс-мажор надати сертифікат ТПП, яким засвідчуються форс-мажорні обставини; які наслідки несвоєчасного отримання сертифіката; чи може сторона доводити існування форс-мажорних обставин за відсутності сертифіката ТПП; чи може контрагент за договором доводити існування форс-мажорних обставин у іншої сторони цього договору; чи є сертифікат ТПП беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин; що таке форс-мажор; якими є наслідки несвоєчасного повідомлення іншої сторони про форс-мажорні обставини.

4.6. Відповідачі також зазначають у своїй касаційній скарзі щодо попереднього орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідачі понесли, і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідачів та залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права.

5.2. Позивач також надав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просить усі судові витрати у справі покласти на відповідачів відповідно до частини дев`ятою статті 129 ГПК України.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суди попередніх інстанцій зазначили, що 30.01.2020 між Фондом розвитку підприємництва (Фонд) та Банком укладено Договір про співробітництво, за умовами п.2.1 якого Фонд надає державну підтримку на користь суб`єктів мікро - або малого підприємництва (далі - МПП) за програмою та в порядку, передбаченому договором, а Банк зобов`язується вчиняти всі необхідні дії щодо виконання своїх зобов`язань за цим договором.

6.2. Державна підтримка може надаватися Фондом на користь МПП у вигляді: 1)Компенсації процентів; 2)Гарантії Фонду (п.2.2 Договору про співробітництво).

6.3. Якщо протягом місяця, за який підлягають сплаті ММП проценти за користування кредитом, мало місце порушення ММП умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме прострочення виконання ММП зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або прострочення виконання ММП зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), Компенсація процентів за кредитом ММП надається за календарний місяць, протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень ММП умов кредитного договору не перевищував 15 календарних днів (п.3.2.1 Договору про співробітництво).

6.4. Надання Фондом державної підтримки ММП шляхом часткової Компенсації процентів призупиняється (державна підтримка у вигляді компенсації процентів не надається) за період (календарний місяць), в якому має місце порушення ММП умов кредитного договору, визначене п.3.2.1 Договору про співробітництво. У випадку припинення порушення ММП умов кредитного договору та, відповідно, відсутності підстав для призупинення надання Фондом державної підтримки ММП, сплата Компенсації процентів за кредитом ММП відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, в якому ММП було усунене зазначене порушення умов кредитного договору, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за кредитом ММП (п.3.7 Договору про співробітництво).

6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Банком та ФГ "ЮГ" (Позичальник) 12.10.2020 укладено Договір про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримку суб`єктів мікро-то малого підприємства "Доступні кредити 5-7-9% в АТ "УКРГАЗБАНК" №1807/2020/ХОД-МСБ (далі - Договір про приєднання), згідно з яким: сума кредиту 3 655 000,00 грн (п.1 Договору про приєднання); надання кредиту здійснюється з 12 жовтня 2020 по 15 березня 2025 (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування (додаток 1 до Договору про приєднання) (п.2 Договору про приєднання).

6.6. Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному Тарифами, які наведені в додатку 2 до Договору про приєднання (п.3 Договору про приєднання).

6.7. Цільове використання (мета) кредитних коштів: на придбання основних засобів 2 (двох) одиниць іригаційної установки марки Zimmatic 9500 Р (459 м) (п.4 Договору про приєднання).

6.8. За користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного пунктом 2 цього Договору про приєднання, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого Графіку зменшення ліміту кредитної лінії за Договором про приєднання, (строкова заборгованість): при дотриманні Позичальником умов програми та/або умов цього Договору про приєднання, у розмірі, що станом на дату укладання цього Договору про приєднання складає 9,0 (дев`ять) % річних (Компенсаційна процентна ставка). Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил відповідно до умов програми;… при недотриманні Позичальником умов програми та/або умов цього Договору про приєднання, а також у випадках, передбачених цим Договором про приєднання, у розмірі який встановлюється та переглядається Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил, та станом на дату цього Договору про приєднання складає суму значення індексу UIRD3m для національної валюти станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору, та значення фіксованої маржі 5 (п`ять) процентних пунктів (Базова процентна ставка) (п.6 Договору про приєднання).

6.9. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту, встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі: Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Компенсаційна процентна ставка; Базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка (п.7 Договору про приєднання).

6.10. Підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил та отримання кредиту на умовах, визначених у Правилах та Договорі про приєднання (п.1.2 Правил).

6.11. Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання кредиту (п.1.3 Правил).

6.12. Банк надає Позичальнику кредитні кошти/відкриває кредитну лінію у розмірі та на умовах, визначених договором про надання кредиту, а Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту (п.2.1 Правил).

6.13. Основні умови кредитування зазначаються в Договорі про приєднання (п.2.3 Правил).

6.14. Кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту Позичальника згідно додатку 1 до Правил шляхом: безготівкового платежу за реквізитами договорів, контрактів, розрахункових документів або інших документів, наданих Позичальником. (п.2.5 Правил).

6.15. Нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного Договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в Договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод ,факт/360, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця в день повного (в т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, відповідно до п.5.4.2 цих Правил (п.2.7 Правил).

6.16. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит відповідно до п.2 Договору про приєднання, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день, зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове повернення кредиту, на рахунок вказаний в п.14 Договору про приєднання. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.10 цих Правил. У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами наступного банківського дня визнаються простроченими. 6.17. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в п.2.17 цих Правил (п.2.8 Правил).

6.18. Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення (із зазначенням суми нарахованих процентів по кредиту) щодо необхідності погашення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами. (2.10 Правил).

6.19. У випадку непогашення Позичальником протягом календарного місяця з моменту відправки йому письмового повідомлення заборгованість по нарахованим процентам, які не були компенсовані Фондом розвитку підприємництва у зв`язку із відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) необхідної суми коштів, впродовж більше 6 місяців поспіль визнається простроченою та підлягають сплаті Позичальником (п.2.11 Правил).

6.20. Позичальник сплачує комісії Банку. Комісії сплачуються Позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами, які наведені в додатку 2 до Договору про приєднання. Банк здійснює нарахування комісій відповідно до умов договору про надання кредиту в межах строку кредитування за ним, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначений в п.5.4.2 Правил (п.2.13 Правил).

6.21. З підписанням Договору про приєднання Позичальник надає Банку доручення здійснювати договірне списання коштів з поточного(их) рахунку(ів) Позичальника в національній та в іноземних валютах, банківських металах, що відкриті або будуть відкриті Позичальником у Банку, будь-яку заборгованість Позичальника перед Банком, що виникла відповідно до умов договору про надання кредиту, в тому числі суму заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами, комісіями, платежі відповідно до п.5.4 цих Правил, всіх обґрунтованих та документально підтверджених витрат, понесених Банком під час виконання умов договору про надання кредиту, у випадку порушення Позичальником умов договору про надання кредиту (п.2.17 Правил).

6.22. Позичальник зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені Договором про приєднання, повернути отриману суму кредиту (п.4.2.2 Правил); своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку, передбаченому договором про надання кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, платежі відповідно до п.5.4 цих Правил. (п.4.2.3 Правил).

6.23. Банк має право відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів за договором про надання кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій: Позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених договором про надання кредиту. (п.4.3.3 Правил).

6.24. Сторони визначили, що днем настання події припинення і датою визнання фактичної заборгованості Позичальника простроченою є: закінчення строку кредитування наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної в п.2 Договору про приєднання (п.5.4.2.1 Правил); пред`явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту дата, зазначена в такому письмовому повідомленні Банку (п.5.4.2.2 Правил); звернення Банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви Банку до відповідача(-чів) (п.5.4.2.3 Правил).

6.25. Сторони погодилися, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили), що не залежать від волі сторін, такі як: війни, військові дії, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії держави, пожежі, повені, інші стихійні лиха або сезонні природні явища тощо, що створюють неможливість виконання стороною (ами) своїх зобов`язань, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень кредитного договору на період дії зазначених обставин (п.5.6 Правил).

6.26. Доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідними компетентними органами, в тому числі Торгово-промисловою палатою України (п.5.7 Правил).

6.27. Виникнення форс-мажорних обставин продовжує строк виконання взаємних зобов`язань сторін за кредитним договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін (п.5.8 Правил).

6.28. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2020 між Банком (Кредитор), ОСОБА_1 (Поручитель) та ФГ "ЮГ" (Позичальник) укладено Договір поруки № 1807/2020/ХОД-МСБ-П, відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Договору про приєднання, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладених Кредитором з Позичальником, згідно якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 15 березня 2025 року: повернути кредит у розмірі 3 655 000,00 грн;

сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із суми значення індексу UIRD3m для національної валюти станом на попередній банківський день, що передує даті укладання договору, та значення фіксованої маржі 5,0% з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п.6 кредитного договору, збільшеної на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) процентних пункти, а також у разі настання умов, передбачених п.8 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки, згідно з умовами п.8 кредитного договору;

комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

6.29. Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за невиконання зобов`язань по кредитному договору (п.1.2 Договору поруки).

6.30. Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунки, номера яких зазначаються в письмовій вимозі кредитора (п.2.2 Договору поруки).

6.31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання досягнутих домовленостей Банком надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 3 655 000,00 грн. для придбання іригаційних установок, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ФГ "ЮГ", з яких також вбачається, що Позичальником повернуто 1 279 250,00 грн кредиту.

6.32. Вказуючи на те, що станом на 15.11.2023 у ФГ "ЮГ" існує прострочена заборгованість в розмірі 731 000,00 грн по тілу кредиту, 443 992,31 грн процентам за користування кредитними коштами, 175 072,13 грн процентам, які підлягали компенсації за програмою Фонду розвитку підприємництва, 18 082,10 грн комісії, те, що згідно п.4.3.3 Правил Банк у такому випадку має право вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по договору, Банк звернувся до господарського суду з позовом у межах провадження у цій справі.

6.33. Задовольняючи позов в цій справі, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем 1 графіку повернення кредитних коштів, а також умов договору щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління ним, з огляду на що у Банку виникло право на стягнення, в т.ч. достроково, сум, зазначених у позовній заяві. Перевіривши арифметичну правильність розрахунків ціни позову, а також те, що ФГ "ЮГ" та ОСОБА_1 є солідарними боржниками, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

6.34. Щодо тверджень відповідачів про те, що зобов`язання за кредитним договором не порушено, адже на підставі п.п.5.6-5.8 Правил строки дії договору та виконання зобов`язань продовжено унаслідок настання форс-мажорних обставин (на період дії таких обставин) господарський суд зазначив, що вказані положення Правил передбачають звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а не від виконання самих зобов`язань. В межах провадження у цій справі будь-який з видів відповідальності за неналежне виконання зобов`язань до стягнення не заявлявся. Крім того, на переконання суду першої інстанції, існування причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та невиконанням ФГ "ЮГ" його обов`язків у цій справі не доведено.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

7.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду вказаного рішення.

8.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи зазначено, зокрема, що:

- між сторонами існують господарські зобов`язання, які виникли в зв`язку з укладанням Договору про приєднання, який разом з Правилами складають кредитний договір, а також у зв`язку з укладанням Договору поруки з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитною угодою;

- матеріалами справи підтверджується, що ФГ "ЮГ" порушено графік повернення кредитних коштів, а також умови договору щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління ним, з огляду на що у Банку виникло право на стягнення, в т.ч. достроково заявлених сум;

- відповідачами не надано доказів того, що у даному випадку форс-мажор призвів до того, що Позичальник не міг повертати кредит, сплачувати проценти та комісію;

- існування причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та невиконанням ФГ "ЮГ" його обов`язків не доведено;

- матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення відповідачами Банк про настання форс-мажорних обставин.

8.4. Верховний Суд, в контексті доводів касаційної скарги, зазначає зокрема таке.

8.5. Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

8.6. Відповідно до положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.7. За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.8. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

8.9. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

8.10. Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

8.11. Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

8.12. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.13. Частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8.14. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.15. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.10.2020 між Банком та ФГ "ЮГ" укладено Договір про приєднання. Підписанням Договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил та отримання кредиту на умовах, визначених у Правилах та Договорі про приєднання (п.1.2 Правил).

8.16. Суди попередніх інстанцій зазначили, що на виконання досягнутих домовленостей Банком надано позичальнику кредитні кошти в сумі 3 655 000,00 грн для придбання іригаційних установок, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ФГ "ЮГ", з яких також вбачається, що позичальником повернуто 1 279 250,00 грн кредиту.

8.17. На переконання позивача, станом на 15.11.2023 у ФГ "ЮГ" існує прострочена заборгованість в розмірі 731 000,00 грн по тілу кредиту, 443 992,31 грн процентам за користування кредитними коштами, 175 072,13 грн процентам, які підлягали компенсації за програмою Фонду розвитку підприємництва, 18 082,10 грн комісії, те, що згідно з п.4.3.3 Правил Банк у такому випадку має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

8.18. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

8.19. Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

8.20. Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

8.21. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

8.22. Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (див. пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

8.23. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

8.24. Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

8.25. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

8.26. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

8.27. Водночас у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

8.28. У свою чергу, в пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

8.29. Крім того, повідомлення про форс - мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс - мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти наявність вказаних обставин та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Такі висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22.

8.30. Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс - мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі. Подібний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

8.31. Наявність форс-мажорних обставин у цій справі відповідачами обумовлено повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану.

8.32. Скаржники, у своїй касаційній скарзі зазначають, що в підтвердження своїх доводів щодо обставин, які, на їх переконання, є форс-мажорними для виконання ним зобов`язання за Договором про приєднання ними надано до суду такі докази, як, зокрема:

- лист до Головного управління Державної податкової служби від 16.08.2022 про припинення господарської діяльності ФГ "ЮГ" на період дії воєнного стану в Україні;

- наказ від 29.08.2022 №-06 осн. "Про внесення змін до штатного розпису";

- реєстр звільнених працівників Фермерського господарства "ЮГ" за 2022, яким підтверджено звільнення всього штату працівників, окрім бухгалтера, якого залишено на посаді виключно для подання звітності (без збереження заробітної плати);

- сертифікат, який видано Херсонською Торгово-промисловою палатою від 14.02.2024 за №6500-24-0325 за вих.№ 27.01-01/12-15, яким підтверджено неможливість здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням у термін з 24.02.2022 за Договором про приєднання;

- переліком територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 за № 75 (із відповідними змінами і доповненнями), яким підтверджено окупацію території місцезнаходження відповідача 1;

- лист Херсонської районної військової адміністрації від 25.01.2024 № 01-01-07-859/0/24/26,яким підтверджено окупацію території ФГ "ЮГ";

- довідкою АБ № 501534 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, якою зазначено види діяльності господарства.

8.33. З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій погодилися з відповідачами, що військова агресія російської федерації та окупація Херсонської області стала причиною неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності, втім дійшла висновку, що це не може означити неможливість виконання грошового зобов`язання.

8.34. Водночас, оскаржувані судові рішення не містять дослідження та оцінки зазначеним вище обставинам в контексті причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання.

8.35. Судами попередніх інстанцій також залишено поза увагою дослідження змісту положення розділу 5 Правил (відповідальність), зокрема, в контексті продовження строку виконання взаємних зобов`язань сторін за договором, що зумовило ототожнення різних за змістом понять, а саме: настання форс-мажорних обставин, яке звільняє від відповідальності (неустойки, пені, штрафу), та виникнення форс-мажорних обставин, які продовжують строк виконання взаємних зобов`язань сторін за договором на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено чи містить положення укладеного договору норму, яка позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення.

8.36. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.37. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

8.38. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).

8.39. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

8.40. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.41. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.42. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.43. В контексті доводів касаційної скарги та встановлених судами обставин справи Суд зазначає про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

8.44. Таким чином, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права (зокрема, статей 86, 236, 237 та 269 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з`ясування обставин цієї справи, ураховуючи предмет і підстави позову та доводи відповідачів.

8.45. Отже, доводи касаційної скарги з підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, ураховуючи обставини цієї справи, знайшли своє часткове підтвердження, з міркувань викладених вище у цій постанові.

8.46. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.47. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.48. Отже, враховуючи те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, які є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності; межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.49. Верховний Суд вважає частково не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.50. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржників про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Порушення судами попередніх інстанцій норм права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

9.5. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, ураховуючи, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм права.

10. Судові витрати

10.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу цього судового збору.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "ЮГ" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 916/5106/23 скасувати.

3. Справу № 916/5106/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова