Рішення від 20.01.2025 по справі 127/18448/22

Справа № 127/18448/22

Провадження 2/127/1874/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Казенне науково-виробниче об`єднання «Форт» про визнання недійсними патентів, визнання недійсними прав на винаходи, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

22.08.2022 року судом зареєстровано позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Казенне науково-виробниче об`єднання «Форт» про визнання недійсними патентів, зобов`язання вчинити дії (а.с. 1-14 т. 1).

22.07.2023 року і 01.11.2023 року прокурор змінював предмет позову (а.с. 1-10 т.4, а.с. 14-22 т. 6).

Позов мотивований тим, що відповідно до Статуту, затвердженого наказом МВС від 04.01.1999 року № 25, Казенне науково-виробниче об`єднання «Форт» МВС України створене за рішенням КМУ шляхом перетворення державного підприємства НВО «Форт» і належить до сфери управління МВС України. Створене з метою розробки, виготовлення, впровадження нових зразків зброї, засобів особистого захисту й активної оборони, засобів спеціального призначення, боєприпасів для забезпечення ними Національної гвардії України, Національної поліції України та інших силових структур держави і діє на промисловій основі з метою отримання прибутку.

У 2012 році розпочато розробку пістолета «Форт-28» за вказівки головного конструктора КНВО «Форт» ОСОБА_2 . Начальник конструкторського бюро ОСОБА_3 розробив конструкторські схеми (електронні моделі) вузлів і механізмів даного пістолета.

Під час роботи були створені винаходи, які стосуються основних конструктивних особливостей пістолета «Форт-28»: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета».

Відповідно до наказу від 17.07.2013 № 207, наказу від 15.01.2014 № 23 та протоколів засідання технічної наради від 09.07.2013 та від 25.08.2015 науково-дослідним впроваджувальним центром підприємства розпочато виконання дослідно-конструкторських робіт та здійснено підготовку виготовленого виробу.

З метою запуску серійного виробництва пістолетів «Форт-28» КНВО за державні кошти придбало технологічне обладнання на суму близько 14 млн грн. Крім того, підприємством понесені витрати на заробітну плату працівникам, енергоносії, амортизацію, виготовлення додаткового оснащення та проведення ряду випробувань, що підтверджується кошторисом фактичних витрат на виріб за період 2013-2019 роки.

Таким чином, вищевказані винаходи фактично створені працівниками відділу головного конструктора КНВО «Форт» в ході виконання ними своїх службових обов`язків, з використанням інтелектуальних, матеріальних та технічних ресурсів підприємства, наявного досвіду та знань у вказаній сфері, набутими за роки його діяльності.

Разом з тим, всупереч Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» і статуту КНВО «Форт», колишнім директором ОСОБА_1 за собою оформлено право інтелектуальної власності на дані службові винаходи, а саме (чинні патенти): № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », № 108924 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета».

Так, згідно опису до патенту на винахід № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_1 27.08.2013 року подав заявку для реєстрації винаходу, 10.03.2015 року опубліковані відомості про заявку, а 10.06.2015 року опубліковані відомості в бюлетені про видачу вказаного патенту.

Згідно з описами до патентів НОМЕР_2 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета» ОСОБА_1 27.08.2013 року подав заявку для реєстрації винаходів, 10.03.2015 року опубліковані відомості про заявки, а 25.06.2015 року опубліковані відомості в бюлетені про видачу вказаних патентів.

Під час службового розслідування на КНВО «Форт», а також під час досудового розслідування кримінального провадження № 42020020000000330 від 07.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України щодо незаконного привласнення службовими особами КНВО «Форт» МВС України авторства на службовий винахід та заподіяння збитків державному підприємству, було встановлено, що 09.07.2013 року відбулась технічна нарада на КНВО, на якій керівник ОСОБА_4 оголосив, що протягом тривалого часу у вільний від роботи час працював над розробкою нового пістолету калібру 5,7?28, на який готові матеріали заявки для отримання патенту на винахід. За результатами наради присутніми вирішено опрацювати отримані креслення та підготувати наказ про проведення дослідно-конструкторської роботи, під контролем головного конструктора розробити ескізну документацію на основні вузли та механізми пістолета та виготовити дослідний зразок.

Разом з тим, будь-які креслення, ескізи або інші матеріали, автором яких нібито є колишній начальник ОСОБА_1 , а також докази передачі ним вказаних документальних даних начальнику конструкторського бюро, відсутні.

Оформлення ОСОБА_1 патентів на окремі механізми виробів «Форт-28» позбавляє КНВО «Форт» можливостей самостійно, без укладення з останнім платного ліцензійного договору, здійснювати виробництво та реалізацію зброї. При цьому об`єднання має всю необхідну технічну документацію, оснащення і устаткування для серійного виробництва пістолета «Форт-28», який на сьогодні є перспективним на ринках зброї і під час війни. Зазначені винаходи мають всі ознаки службового винаходу, право на одержання патентів на такі винаходи має роботодавець винахідника, в даному випадку Міністерство внутрішніх справ України.

Такими неправомірними діями ОСОБА_1 порушив права держави в особи Міністерства внутрішніх справ України, проте протягом тривалого часу зазначеним органом належні заходи щодо визнання патентів недійсними в судовому порядку та припинення порушення інтересів держави не вжито.

На підставі Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.ст. 462, 469 ЦК України, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури просив: визнати недійсними патенти № 108782 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № НОМЕР_2 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета»; визнати недійсними права на винаходи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета»; зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів щодо визнання недійсними патентів № 108782 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № НОМЕР_2 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета» та здійснити відповідну публікацію в офіційному Бюлетені «Промислова власність» (а.с. 14-22 т. 6).

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

26.08.2022 року позовну заяву прокурора залишено без руху (а.с. 210-211 т.1).

03.10.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області (суддя Борисюк І.Е.) відкрите загальне позовне провадження у даній справі (а.с. 206-208 т.2).

30.01.2023 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Державну організацію «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (а.с. 224-226 т. 3).

28.03.2023 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрите провадження у даній справі № 127/18448/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 70-72 т.4).

18.05.2023 року Вінницьким апеляційним судом скасована ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2023 року, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 4-7 т. 5).

30.05.2023 року справу прийнято до провадження суддею Вохміновою О.С. і призначене підготовче засідання (а.с. 11 т. 5).

07.11.2023 року заява прокурора про зміну предмета позову залишена без руху (а.с. 40 т.6).

31.01.2024 року постановлена ухвала про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду (а.с. 81-82 т.6).

15.03.2024 року закрите підготовче провадження і призначена справа до судового розгляду по суті (а.с. 93-94 т.6).

В судовому засіданні прокурор Рудніцька І.В. та представник позивача МВС України Зайченко С.С. позов підтримали відповідно до обставин, викладених в позовній заяві, заяві про зміну предмета позову, відповіді на відзив (а.с. 116-121 т.3, а.с. 62-68 т.4) та в письмових поясненнях (а.с. 157-160 т.5, а.с. 63-73 т.6), просили задоволити вимоги першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір.

Представники відповідача ОСОБА_1 адвокати Старовойтова Д.А. і Гурба М.В. позов не визнали за обставин, викладених у відзиві (а.с. 26-33 т. 3) та в письмових поясненнях (а.с. 54-57 т.6), а також подали заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 204-205 т.5), який слід обраховувати з 2015 року.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, суду пояснив, що згідно трудового контракту в його безпосередні обов`язки як керівника КНВО «Форт» не входило створення винаходів, разом з тим, він, як винахідник і інженер-конструктор, протягом декількох років мав ідею створення замикального механізму пістолета з напіввільним затвором, тому в позаробочий час намалював ескізи вузлів, конструкцій, які передав головному конструктору ОСОБА_5 і потім разом вони думали про вдосконалення цих механізмів. Про свої винаходи він повідомив заступника міністра в квітні 2013 року і отримав усне погодження для втілення їх і застосування у виробництві. Вже на комп`ютері у КБ працівники підприємства створили креслення механізмів із розмірами та підрахунками для застосування до пістолета «Форт-28» і для використання до опису до патентів. Заявку на патенти « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Спусковий механізм пістолета» він подав в 2013 року, сам оплатив її, зробив технічний опис механізмів, реферат, додав формули розрахунків, креслення тощо. Реєстрація патентів відбулась в 2015 році. Після подачі заявки, із використанням засобів підприємства, оснащення, обладнання, були створені експериментальні зразки пістолета і перша дослідна партія в 2016 році. Перші випробування почались в 2017 році. По безоплатній ліцензійній угоді він передав КНВО «Форт» право використовувати запатентовані механізми у виробництві, але після його звільнення з посади керівника КНВО «Форт» в 2019 році угода була розірвана. На серійне виробництво пістолети «Форт-28» не були поставлені. Просив врахувати, що жодних виплат або винагород за винаходи він не отримав, а зареєстрував патенти за собою, а не за КНВО «Форт», лише тому, що ніхто його не підтримав у перспективі використання таких механізмів для серійного виробництва пістолетів і ніхто не хотів брати на себе відповідальність, разом з тим, всі працівники підприємства і конструктори знали, що це саме його ідеї, які були втілені для пістолета «Форт-28».

Представник відповідача - ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Запорожець Л. подала відзив на позов, який просила врахувати для об`єктивного розгляду справи, а справу розглянути у відсутність представника (а.с. 97-101 т.3).

Представник відповідача ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) Запорожець Л. подала відзив на позов який просила врахувати для об`єктивного розгляду справи, а справу розглянути у відсутність представника (а.с. 44-47 т. 4, а.с. 23-30 т. 5).

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНВО «Форт» ОСОБА_6 підтримала позов прокурора, подала відповідні пояснення (а.с. 1-7 т. 3) і просила задоволити позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працював на КНВО «Форт» з 1991 до 2021 року, з 2013 року головним конструктором. В 2011-2012 роках після відвідування виставки зброї у ОСОБА_1 виникла ідея на розробку перспективної зброї калібру 5,7?28 для використання спецпідрозділами СБУ, тому протягом тривалого часу в КБ об`єднання разом із ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вони малювали ескізи вузлів і механізмів до пістолету «Форт-28», обговорювали ідеї, складали схеми тощо. ОСОБА_1 робив свої замальовки від руки, але не всі вони були прийняті і не збереглись. Це була тривала і кропітка робота. Потім за посадою він затверджував технологічні рішення і креслення, які зберігались у відділі головного конструкторського бюро. ОСОБА_3 безпосередньо робив креслення і схеми вузлів і механізмів, а також всього пістолету за допомогою комп`ютерних програм. Економічний відділ прораховував собівартість виробу «Форт-28». При випробовуваннях збиралась вся команда об`єднання, стрілки, які теж давали свої пропозиції для удосконалення пістолету. Котрогось дня його і ОСОБА_3 викликав ОСОБА_1 і сказав, що патентувати винаходи по механізмам до пістолету «Форт-28» будуть за кордоном. Вони відмовились від такої пропозиції, тому ОСОБА_1 подав заявку на оформлення патентів лише від себе. Просив врахувати, що з 1991 року КНВО «Форт» виготовляло нову продукцію і у всіх розробках, разом із працівниками конструкторського бюро, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь як талановитий інженер-конструктор і винахідник, до того ж мав військову спеціальність. Всі службові винаходи і корисні моделі вони завжди патентували на КНВО «Форт» і отримували за це грошову винагороду за посадами.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що з 2002 року працював на КНВО «Форт», а з липня 2013 року займав посаду начальника конструкторського бюро. Нараду від 09.07.2013 року він не пам`ятає, а про протокол, де стоїть його підпис, він дізнався вже після службового розслідування. В 2012 році керівництво поставило йому завдання зайнятись розробкою пістолету калібру 5,7?28 і під час роботи виникли ідеї щодо створення нових механізмів: «стріляючий ударниковий механізм», «спусковий механізм», "замикальний механізм". Новий елемент «напіввільний затвор» був удосконалений вже після неодноразових випробувань пістолету "Форт-28". Перші файли на комп`ютері були датовані вереснем 2012 року. Свої думки і ідеї щодо «напіввільного затвору», «спускового механізму» і «ударникового механізму» він зобразив для візуалізації в форматі D3 і ОСОБА_7 схвалив такі рішення. Протягом 2012-2013 років на робочому комп`ютері конструкторського бюро було створено і збережено близько 500 файлів із кресленнями, розрахунками і історіями розробок. Кожен крок по розробці виробу «Форт-28» фіксувався в журналах реєстрації в бюро технічної документації. Три нових механізми були нові на ринку зброї і аналогів у світі не існувало. Після того вони із ОСОБА_2 затвердили креслення і схеми, які пояснювали роботу цих механізмів і передали їх у відділ патентування КНВО «Форт», де працівники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 робили описи. Просив врахувати, що це була колективна робота його і ОСОБА_2 в секретному режимі. ОСОБА_1 безпосередньої творчої участі у винаходах не брав, ні своїх ескізів, малюнків, технічних рішень в конструкторське бюро не передавав. Лише після того, коли вони із ОСОБА_2 розробили схеми, вузли і самі механізми пістолету, ОСОБА_1 ознайомився із ними і додав до своїх заявок на патентування. Про патентування механізмів за ОСОБА_1 він дізнався після службового розслідування в 2020 році на сайті Укрпатенту і це сильно обурило його як автора і винахідника, оскільки їх колективна робота по створенню службового винаходу продовжувалась протягом п`яти років і мала б бути запатентована за КНВО «Форт», а автори мали б отримати винагороду за це. Без потужної бази, ресурсів, досвіду роботи колективу, знань і нестандартного підходу такі винаходи неможливо було б розробити.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в 2013 році працював керівником апарату КНВО «Форт», в певні періоди часу виконував обов`язки керівника об`єднання і в силу професійних обов`язків не був безпосередньо дотичний до розробки зброї і винаходів, тому не знає, чи брав в цьому участь ОСОБА_1 . Про його ідеї щодо механізмів, вузлів пістолету «Форт-28» він ніколи не чув і не бачив, щоб він робив креслення. В 2018 році він дізнався про реєстрацію патентів на « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета» за ОСОБА_1 і мав як уповноважений представник КНВО «Форт» (в день відсутності ОСОБА_1 за наказом виконував його обов`язки) підписати із ОСОБА_1 як фізичною особою ліцензійну угоду. ОСОБА_11 , яка на той час працювала в об`єднанні спеціалістом з патентування підготувала такий договір і запевнила, що він відповідає вимогам закону. Серійного виробництва пістолету «Форт-28» не було, оскільки після звільнення в 2019 році ОСОБА_1 відкликав ліцензійну угоду. В серпні 2020 року на підставі письмового звернення ОСОБА_1 і його адвоката щодо виплати коштів за ліцензійним договором було проведене службове розслідування і встановлено, що розробками вузлів і механізмів для пістолета «Форт-28» займались ОСОБА_7 і ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що з 1991 року працювала в КНВО «Форт» заступником керівника з економічних питань і пам`ятає, що в 2013 року на нараді обговорювали питання щодо економічної доцільності створення пістолету «Форт-28». Для неї було поставлене завдання прорахувати вартість і конкурентоздатність нового виробу. Про свої ідеї, винаходи, ескізи ОСОБА_1 не доповідав. Конструктори займались розробкою пістолету і в ході роботи були винайдені і запатентовані три нових механізми. Вже після підписання в 2018 році ліцензійної угоди вона дізналась про те, що ОСОБА_1 оформив патенти на себе, проте, оскільки ліцензійна угода була безоплатна, вона завізувала таку угоду як економічно вигідну. Чи повідомлялось керівництво МВС про розробку пістолета, винайдення нових механізмів, ліцензійну угоду не знає. Серійного виробництва пістолету не було, оскільки після звільнення ОСОБА_1 відкликав угоду.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що в 2013 році працював на КНВО «Форт» начальником відділу якості. Нарада 09.07.2013 року фактично не проводилась, він лише підписав протокол наради, оскільки погодився із питаннями, які були описані в протоколі. До процесу розробки механізмів і самого пістолету «Форт-28» він не мав відношення, креслень не бачив, тому і не знає, хто подав ідею на створення нових механізмів і ким вони були запатентовані. Лише сам виріб в цілому представляв інтерес, а не окремі вузли чи механізми. Він безпосередньо проводив випробування пістолету із дослідної партії і при відстрілах були присутні лише ОСОБА_7 і ОСОБА_3 . Від ОСОБА_1 він ніколи не чув про ідеї створення пістолету, разом з тим, вважає, якби він був зацікавлений у цьому був би присутній при випробуваннях.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що в липні 2013 року був заступником технічного директора КНВО «Форт» і займався оснащенням верстатів і виготовленням дослідної партії пістолету «Форт-28». До розробки ескізів, креслень, технічної документації відношення не мав, але знає, що цією розробкою займався безпосередньо ОСОБА_3 . Про нараду 09.07.2013 року не пам`ятає і протокол не складав, але визнав, що підпис в протоколі його. Чи передавав ОСОБА_1 конструкторам свої ескізи, малюнки не знає. Також не знає, хто був ініціатором виготовлення пістолету ОСОБА_1 чи МВС і чи повідомлялось міністерство про новий виріб. Про більш детальні обставини розробки і патентування він дізнався із службового розслідування.

Свідок ОСОБА_15 за погодженням учасників справи давала показання в режимі відеоконференції. Суду повідомила, що в період з 2014 - 2019 роки працювала в КНВО «Форт» спеціалістом з інтелектуальної власності і про патенти ОСОБА_1 на «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором» № 108782, «Стріляючий ударниковий механізм пістолета» №108924, «Спусковий механізм пістолета» №108923 дізналась після того, як приступила до виконання обов`язків. В 2018 році від ОСОБА_1 отримала завдання на підготовку ліцензійної угоди між ним як фізичною особою і КНВО «Форт» на право використання об`єктів права інтелектуальної власності. Текст такої угоди був типовий, вона лише внесла необхідні дані і у підписантів заперечень щодо умов договору не виникало. Чи отримував ОСОБА_1 винагороду за цим договором не знає. По процедурі оформлення патентів нічого сказати не може, оскільки не приймала в цьому участі, але письмових заперечень від будь-яких осіб до КНВО не надходило. Також вона не приймала участь в нараді 09.07.2013 року, хто створював протокол не знає.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Казенне науково-виробниче об`єднання «Форт» МВС України створене шляхом перетворення ДП НВО «Форт» і належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (орган управління).

Відповідно до п. 2.1 Статуту, затвердженого наказом МВС від 04.01.1999 року в редакції від 04.08.2017 року № 685, об`єднання створене з метою розробки, виготовлення, впровадження нових зразків зброї, засобів особистого захисту й активної оборони, засобів спеціального призначення, боєприпасів для забезпечення ними Національної гвардії України, Національної поліції України та інших силових структур держави і діє на промисловій основі з метою отримання прибутку (а.с. 179-188 т.1).

Предметом діяльності є виконання науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт по створенню нових зразків вогнепальної бойової, спортивної, мисливської, пневматичної, спеціальної та іншої зброї, а також холодної зброї, засобів особистого захисту й активної оборони, засобів спеціального призначення, боєприпасів, виготовлення та випробування їх дослідних зразків і погодження з відповідними органами можливості їх використання; розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт та модернізація військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї тощо.

Орган управління призначає на посаду та звільняє з посади начальника об`єднання (п. 6.2 Статуту). Відповідно до п. 6.5 Статуту з начальником об`єднання орган управління укладає контракт, що є підставою для його призначення на посаду.

З 1994 року до 25.07.2019 року за умовами контракту з Міністерством внутрішніх справ України керівництво об`єднанням здійснював ОСОБА_1 (звільнений за п. 8 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 194-195 т.1, 53 т.3).

Відповідно до посадової інструкції основним завданням начальника об`єднання «Форт» являється організація роботи і ефективна взаємодія виробничих одиниць, цехів, дільниць та інших структурних підрозділів об`єднання (а.с. 48-52 т.5).

Також в судовому засіданні встановлено, що згідно опису до патенту на винахід № НОМЕР_1 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», ОСОБА_1 27.08.2013 року подав заявку для реєстрації винаходу. До заявки подав опис винаходу, формулу винаходу, креслення, реферат, платіжний документ про сплату збору за заявку. 10.03.2015 року опубліковані відомості про заявку, а 10.06.2015 року опубліковані відомості в бюлетені про видачу вказаного патенту (а.с. 46-64 т.1, 87 т.1, а.с. 205 т. 6). Патент на винахід № НОМЕР_1 зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10.06.2015 року (а.с. 63-67 т.3).

Згідно опису до патенту на винахід № НОМЕР_2 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», ОСОБА_1 27.08.2013 року подав заявку для реєстрації винаходу. До заявки подав опис винаходу, формулу винаходу, креслення, реферат, платіжний документ про сплату збору за заявку. 10.03.2015 року опубліковані відомості про заявку, а 25.06.2015 року опубліковані відомості в бюлетені про видачу вказаного патенту (а.с. 65-85 т.1, 88 т.1, а.с. 204 т. 6). Патент на винахід № НОМЕР_2 зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на винаходи 25.06.2015 року (а.с. 63-67 т.3).

Згідно опису до патенту на винахід № НОМЕР_3 «Спусковий механізм пістолета» ОСОБА_1 27.08.2013 року подав заявку для реєстрації винаходу. До заявки подав опис винаходу, формулу винаходу, креслення, реферат, платіжний документ про сплату збору за заявку. 10.03.2015 року опубліковані відомості про заявку, а 25.06.2015 року опубліковані відомості в бюлетені про видачу вказаного патенту (а.с. 25-45 т.1, 86 т.1). Патент на винахід № НОМЕР_3 зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на винаходи 25.06.2015 року (а.с. 63-67 т.3).

У всіх патентах їх єдиним власником і винахідником вказаний ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 052/21 від 04.01.2022 року винаходи за патентами № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_3 », № 108923 «Спусковий механізм пістолета» відповідають умовам патентоздатності «винахідницький рівень», «новизна», «промислова придатність» (а.с. 150-178 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що вищевказані винаходи були створені працівниками відділу головного конструкторського бюро КНВО «Форт» під час виконання ними своїх службових обов`язків і дані винаходи мають всі ознаки службового, тому оформлення права інтелектуальної власності лише за ОСОБА_1 порушує інтереси держави в особі МВС України як органу управління КНВО «Форт».

Вирішуючи питання про правовідносини, які виникли між сторонами, а також про застосування норм права, суд враховує наступні обставини.

На підставі наданих суду доказів, показань свідків, було встановлено, що в період з 2012-2013 року начальником конструкторського бюро ОСОБА_3 , під керівництвом головного конструктора ОСОБА_2 , почалась робота над створенням пістолету калібру 5,7?28, в ході якої були розроблені основні вузли і механізми, такі як «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета».

Згідно наказу від 17.07.2013 року по КНВО «Форт» № 207 було розпочате виконання ДКР «Пістолет калібру 5,7?28 (а.с. 89-90 т. 1).

По результатам вивчення креслень, конструктивних принципів будови пістолету, а також першого етапу ДКР розглянули питання щодо технічної можливості та економічної доцільності впровадження у виробництво нового виробу пістолету калібру 5,7?28, що затверджено протоколом засідання технічної наради від 25.08.2015 р. (а.с. 96-97 т.1).

15.10.2015 року між КНВО «Форт» та ТОВ «Карпат Еко Україна» був укладений договір № 01/15 про постачання оснащення згідно специфікації для виготовлення дослідної партії пістолету на загальну суму 13715659,68 грн. (а.с. 98-105 т.1).

Відповідно до наказу від 15.08.2016 року № 180 для подальшого виконання ДКР пістолета «Форт-28» калібру 5,7?28 конструкторська та технологічна документація були передані по об`єднанню для виготовлення дослідної партії, копіями документації забезпечені всі структури виробництва (а.с. 13-14 т.3).

Загальний кошторис фактичних витрат на виріб «пістолет «Форт-28» калібр 5,7?28, а також узагальнена інформація про витрачений час і заробітну плату, нараховану працівникам, які виконували ДКР по «Форт-28» з 2013-2019 роки, були розроблені і погоджені заступником начальника з економічних питань ОСОБА_12 (а.с. 106-110 т.1).

Інформація про розробників пристрою «Форт-28» калібру 5,7?28 ( ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ), джерела фінансування, довідка про виготовлення оснащення «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета» тощо містяться в матеріалах справи (а.с. 101-107 т.5).

Авторами промислового зразка «Пістолет калібру 5,7?28 mm» визнані винахідники ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (а.с. 130-131 т.5), угода про розподіл винагороди між авторами укладена 22.09.2017 року (а.с. 132 т.5).

05.07.2018 року між КНВО «Форт» МВС України в особі в.о. начальника Лісовського Л.І. (ліцензіат) та громадянином України ОСОБА_1 (ліцензіар) був укладений ліцензійний договір № 462 про надання прав на безоплатній основі на використання у виробництві продукції об`єктів права інтелектуальної власності за патентами України на винаходи: № НОМЕР_1 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № 108923 «Спусковий механізм пістолета», № 108924 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета».

Відповідно до п. 2.5. договору ліцензіат визнає права інтелектуальної власності ліцензіара і зобов`язується не здійснювати будь-яких спроб (прямо чи опосередковано) для визнання патентів України на винахід № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 недійсними.

Відповідно до п. 11.1 договір діє з моменту його підписання сторонами протягом одного календарного року з правом автоматичного продовження, але не більше ніж на термін дії патентів України на винаходи № № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 (а.с. 46-51 т.3).

05.07.2018 року за актом приймання-передачі копії патентів на винаходи № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 і описів до патентів були передані КНВО «Форт» МВС України (а.с. 52 т.3).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу особистих майнових і немайнових прав інтелектуальної власності і захисту права інтелектуальної власності, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми глав 35, 39 ЦК України та Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (в редакції, що діяла станом на 27.08.2013 року (день подачі заявок для реєстрації винаходів) і червень 2015 року (видача спірних патентів)).

Відповідно до ст.ст. 420, 422 ЦК України винаходи належать до об`єктів права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦК України).

Особисті майнові і немайнові права інтелектуальної власності визначені ст.ст. 423, 424 ЦК України.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст. 429 ЦК України в редакції станом на червень 2015 року (видача патентів) особисті немайнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об`єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об`єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Відповідно до ч. 2 цієї статті майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

Захист права інтелектуальної власності судом здійснюється відповідно до ст.ст. 16, 432 ЦК України.

Крім того, відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (в редакції, що діяла на день подачі заявок для реєстрації винаходів і станом на день видачі спірних патентів), винахід (корисна модель) це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; службовий винахід (корисна модель) винахід (корисна модель), створений працівником: у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця; винахідник це людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід.

Відповідно до ст. 9 Закону право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо якісно і повно.

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої винагороди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

З аналізу наведеної норми вбачається, що винахід, створений працівником під час виконання ним службових обов`язків, стає службовим винаходом. Право на реєстрацію службового винаходу має роботодавець винахідника, якщо інше не передбачено в договорі між ними.

Заперечуючи щодо позовних вимог і стверджуючи, що саме він є винахідником, ОСОБА_1 зазначав, що в 2012 році у нього виникла ідея з приводу розробки внутрішніх складових елементів пістолета і метою таких розробок було зробити закриття (запирання) ролику в затворі для того, щоб надати стволу горизонтальний рух. Для цього він розробив ескіз. У 2013 році після наради в МВС України він зайнявся розробкою та доопрацюванням цієї ідеї, склав описи до патентів, у визначеному законом порядку звернувся до ДП «Український інститут промислової власності» з метою оформлення права інтелектуальної власності на власні винаходи.

До відзиву надані ліцензійний договір від 05.07.2018 року, витяг з реєстру з інформацією про патенти, власником (співвласником) та винахідником в яких є ОСОБА_1 , диплом Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки № 5379, диплом кандидата технічних наук зі спеціальності «військова техніка» ДК 029863, виданий 30.06.2005 р., диплом доктора технічних наук зі спеціальності «тертя та зношування в машинах» ДД № 002760, виданий 21.11.2013 року, атестат старшого наукового співробітника із спеціальності «озброєння та військова техніка» АС 002042, виданий 25.02.2016 р., а також копії навчальних посібників, де автором вказаний ОСОБА_1 (а.с. 46-67 т. 3).

Проте, ці докази не є належними в розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування.

Відповідач ОСОБА_1 не надав докази створення лише ним ескізів, креслень нових механізмів, пропозицій технічних рішень, про які він повідомив начебто на технічній нараді 09.07.2013 року (а.с. 91 т.1).

Жоден свідок в судовому засіданні не підтвердив проведення такої наради і доповідь ОСОБА_1 про те, що «протягом тривалого часу у вільний від роботи час працював над розробкою нового пістолету калібру 5,7?28, на який готові матеріали заявки для отримання патенту на винахід». Тим більш, жоден свідок не підтвердив, що ОСОБА_1 передав до ВГК створені ним ескізи, креслення на основні вузли і механізми пістолета для опрацювання.

Також в матеріалах справи відсутні докази повідомлення роботодавця (МВС України, КНВО «Форт») про створення ОСОБА_1 винаходів з метою їх патентування.

Натомість, позивач надав належні і допустимі докази, які підтверджують, що розробка запатентованих ОСОБА_1 механізмів відбувалась з 2012 року саме під час виконання трудових (службових) обов`язків конструкторів КНВО «Форт», в тому числі з участю ОСОБА_1 , як керівника об`єднання, досвідченого винахідника і інженера конструктора з військовою спеціальністю.

Свідок ОСОБА_7 як головний конструктор КНВО "Форт" повідомив суду, що в КБ об`єднання разом із ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вони малювали ескізи вузлів і механізмів до пістолету «Форт-28», обговорювали ідеї, складали схеми тощо. ОСОБА_1 робив свої замальовки від руки, але не всі вони були прийняті і не збереглись. Згодом він затверджував технологічні рішення і креслення, які зберігались у відділі КБ.

Слід зазначити, що згідно посадової інструкції, затвердженої 23.01.2013 року, саме до обов`язків головного конструктора входило керівництво процесами створення нових та модернізацією конструкцій виробів діючого виробництва, забезпеченням їх високого технічного рівня, відповідність сучасним досягненням науки і техніки тощо та керівництво розробкою та впровадженням у виробництво новітніх розробок ВГК (а.с. 95-100 т. 5).

Доручення на створення нового пістолету калібру 5,7?28, в ході якого і були винайдені три механізми, запатентовані ОСОБА_1 , було усним, а в подальшому і затвердженим наказом від 17.07.2013 року по КНВО «Форт» про початок виконання дослідно-конструкторської роботи. Таке доручення мало безпосереднє відношення до специфіки діяльності КНВО «Форт» і призвело до створення службових винаходів.

Дані обставини підтвердили свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_3 , також ці обставини підтверджуються записами в журналі № 1 ескізів несекретної документації (а.с. 74-79 т.5), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні. У даному журналі реєструвались паперові ескізи деталей та комплектуючих до виробу «Форт-28», із зазначенням номерів, дат реєстрації, прізвищ виконавців ескізу ( ОСОБА_3 , ОСОБА_19 ), до якого виробу відноситься ескіз, в якому структурному підрозділі знаходиться ескіз та інша інформація.

Судом були оглянуті копії схем механізмів « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета» (а.с. 55-73 т.5) і свідок ОСОБА_3 повідомив, що ці схеми форматі 3D створені саме ним на робочому комп`ютері і саме ці схеми були надані до заявки на патенти.

Електронні версії даних документів зберігаються на робочих комп`ютерах відділу головного конструктора об`єднання.

Хронологічну послідовність розробки вузлів і механізмів за патентами № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ОСОБА_3 виклав письмово в інформаційній довідці, яка залучена до матеріалів справи (а.с. 53-54 т. 5).

Сама ідея на створення нових механізмів, без опису, що розкриває суть винаходу достатньо повно і ясно, формули винаходу, креслень, реферату, не є патентоздатною і не є об`єктом авторського права (винаходом) в розумінні Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Таким чином, дослідивши трудові відносини ОСОБА_1 та інших працівників КНВО «Форт», які брали участь у розробці технічних рішень, вузлів і механізмів пістолету «Форт-28», враховуючи наявність усного завдання ОСОБА_1 як керівника на створення нового об`єкту пістолету калібру 5,7?28, використання при цьому досвіду КНВО «Форт», його обладнання, секретів виробництва, а також враховуючи те, що створення нових виробів під час виконання службових обов`язків працівниками мало безпосереднє відношення до специфіки і сфери діяльності КНВО «Форт», суд дійшов висновку, що винаходи за патентами № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », № 108924 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета», які зареєстровані за ОСОБА_1 , є службовими в розумінні Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Суд критично оцінює показання свідків, які повідомили, що ОСОБА_1 не брав участі в розробці і створенні нових механізмів, оскільки дані обставини спростовуються сукупністю інших доказів, зокрема і поясненнями ОСОБА_1 та головного конструктора ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» в редакції закону від 21.07.2020 року права на винахід (корисну модель) можуть бути визнані в судовому порядку недійсними повністю або частково у разі державної реєстрації винаходу (корисної моделі) внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Враховуючи те, що ні ОСОБА_1 , ні інші винахідники КНВО «Форт» офіційно не повідомили роботодавця (МВСУкраїни,КНВО «Форт»)про створенняслужбових винаходіві черезце роботодавецьне вживавзаходів напідставі ст.9Закону України«Про охоронуправ навинаходи такорисні моделі»щодо повідомленняуповноваженого органупро державну реєстрацію винаходу, суд вважає, що подання таких заявок ОСОБА_1 як фізичною особою порушує права інших осіб, зокрема держави в особі МВС України, яке є органом управління КНВО «Форт».

В подальшому ОСОБА_1 одноосібно використовував патенти і уклав із КНВО "Форт" ліцензійний договір, який 20.08.2019 року був ним розірваний в односторонньому порядку, що також порушує право позивача на використання службового винаходу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбаченихстаттею 16 ЦК Україниз урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Оскільки прокурором надано достатньо належних і допустимих доказів порушення прав держави в особі МВС України, в силу ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» права на винаходи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета», засвідчені патентами № 108782, № 108924, № 108923, власниками яких є ОСОБА_1 , слід визнати недійсними.

З 08.11.2022 року УКРНОІВІ є правонаступником Укрпатенту в частині виконання ним функцій НОІВ і здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об`єктів інтелектуальної власності та видає в установленому порядку охоронні документи на ці об`єкти, тому задоволення позовних вимог про визнання недійсними прав на винаходи є підставою для зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів щодо визнання недійсними прав на винаходи засвідчені патентами № 108782 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № 108924 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета», власниками яких є ОСОБА_1 та опублікувати відомості про це в офіційному Бюлетені «Промислова власність».

Заява представників відповідача про застосування строку позовної давності, який слід рахувати з 2015 року - моменту видачі патентів і публікацій відомостей про заявки (а.с. 204-205 т.5) також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ліцензійний договір № 462 між КНВО "Форт" в особі в.о. начальника Лісовського Л.І. (ліцензіат) та ОСОБА_1 як фізичною особою (ліцензіар) був укладений 05.07.2018 року на безоплатній основі на право використання об`єктів інтелектуальної власності за патентами України на винаходи № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 у виробництві продукції, просування та реалізації продукції.

В п. 2.4 сторони визначили, що ліцензіат визнає права інтелектуальної власності ліцензіара і зобов`язується не здійснювати будь-яких спроб (прямо чи опосередковано) для визнання патентів України на винаходи № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 недійсними (а.с. 46-51 т. 3).

Договір був розірваний ОСОБА_1 в односторонньому порядку 20.08.2019 року, що фактично позбавило позивача можливості здійснювати виробництво і реалізацію зброї.

Міністерство внутрішніх справ України як орган управління КНВО «Форт» офіційно було повідомлене про дії керівника КНВО «Форт» після службового розслідування, результати якого викладені у висновку від 11.08.2020 року (а.с. 17-24 т.1) і саме з цієї дати позивач дізнався про порушення свого права, тому трирічний строк позовної давності станом на день звернення до суду 22.08.2022 року не сплив.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом в сумі 7646 грн. (а.с. 15 т.1, а.с. 44 т.6) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури.

Керуючись Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», ст.ст.15,16, 257, 268, 420-423, 429 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,76-82,89,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Визнати недійсними патенти № НОМЕР_1 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № НОМЕР_2 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета», власниками яких є ОСОБА_1 .

Визнати недійсними права на винаходи « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», «Спусковий механізм пістолета», засвідчені патентами 108782, 108924, 108923, власниками яких є ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів щодо визнання недійсними прав на винаходи, засвідчені патентами № 108782 «Замикальний механізм пістолета з напіввільним затвором», № 108924 «Стріляючий ударниковий механізм пістолета», № 108923 «Спусковий механізм пістолета», власниками яких є ОСОБА_1 та опублікувати відомості про це в офіційному Бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 7646 грн.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

- перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, м. Вінниця, 21050, вул. Монастирська, 33, ЄДРПОУ 02909909

- позивач - держава в особі Міністерства внутрішніх справ України, 01601, м. Київ, вул. Ак.Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684

- відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

- відповідач Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», м. Київ, 01601, вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), 1, ЄДРПОУ 31032378

- відповідач Державна організація «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», м. Київ, 01601, вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), 1, ЄДРПОУ 44673629

Повне судове рішення складене 30.01.2025 року.

Суддя: