ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 161/927/22
провадження № 61-3690св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Стретович Інни Сергіївни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року у складі судді Івасюти Л. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
04 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» (далі - ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика») про скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (справа № 161/69/22).
Позов мотивовано тим, що 29 листопада 2021 року він написав заяву про звільнення з роботи за угодою сторін. 01 грудня 2021 року наказом керівника підприємства, на підставі поданої заяви, його було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін. З наказом ознайомлено 08 грудня 2021 року та видано трудову книжку. Вказував, що заяву про звільнення за угодою сторін написав поза своєю волею, під тиском роботодавця, наміру звільнятись не мав, а на час звільнення перебував на лікарняному.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати наказ ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»від 01 грудня 2021 року № 113/01к про припинення трудового договору (контракту); змінити дату його звільнення
з роботи на час вимушеного прогулу із відповідним виправленням запису
в трудовій книжці; змінити підставу його звільнення; стягнути з відповідача кошти за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди (справа № 161/927/22).
Позов мотивовано тим, що з 24 липня 2018 року до 01 грудня 2021 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», а з 21 травня 2020 року - працював на посаді слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду. Наказом від 13 вересня 2021 року № 5-С до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з підстав невиконання своїх безпосередніх обов`язків та розпорядження керівника на виконання термінових робіт в котельній дільниці, що є порушенням трудової дисципліни. 27 жовтня 2021 року на нього повторно було накладено дисциплінарне стягнення - догана за невиконання своїх безпосередніх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації. Вважає дії адміністрації роботодавця ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконними та такими, що завдали йому душевних страждань.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати накази про дисциплінарне стягнення від 13 вересня 2021 року № 5-С та від 27 жовтня 2021 року № 8-С і стягнути з відповідача 90 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2022 року позови ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номера 161/927/22.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря з КВПіА допоміжних дільниць 6 розряду ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України із 01 грудня 2021 року на
08 грудня 2021 року. В іншій частині вимог позову - відмовлено.
ПостановоюВерховного Суду 18 жовтня 2023 року постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року залишено без змін.
У січні 2023 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стретович І. С. звернулись до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заяви обґрунтовують тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 у справі № 161/927/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Однак, суд не міг врахувати істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі ОСОБА_1 у той час. Разом із тим, у провадженні суду знаходились інші справи за позовами ОСОБА_1 , зокрема № 161/12420/22 до генерального директора ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди та № 161/12733/22 до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
06 грудня 2022 представник ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» під час розгляду поданої ним позовної заяви у справі № 161/12420/22 пояснив, що незнання алгоритмів, неузгодженість його дій, за які до позивача було застосовано дисциплінарні стягнення, - це оціночні судження відповідача. Таким чином, 06 грудня 2022 представник відповідача підтвердив, що інформація, викладена у наказі № 8-С від 27 жовтня 2021 року, не містить фактичних даних про незнання ним алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці, неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці, а тому вона не містить доказів про факти винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Крім того, під час розгляду його апеляційної скарги у справі № 161/12733/22 16 січня 2023 року представник ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» зазначив, що невиконання завдань ОСОБА_1 - це є оціночні судження відповідача, викладені в наказі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 5-С від 13 вересня 2021 року. З огляду на вказане, вважав, що дана інформація також є оціночним судженням відповідача, тому вона не містить доказів про факти винного вчинення ним дисциплінарного проступку. Про оціночні судження при складанні наказу № 8-С від 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 дізнався при прослуховуванні звукозапису судового засідання, який отримав 19 січня 2023 року, та 16 січня 2023 року під час розгляду апеляційної скарги, відтак вважає, що ним дотримано строків для звернення до суду з відповідними заявами. Зазначені обставини позивач вважає істотними для справи та підставними для перегляду та скасування рішення суду за його позовом до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на викладене, заявники просили суд скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявниками не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи заявників, на які вони посилаються як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні статті 423 ЦПК України, тому підстави для скасування рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року за нововиявленими обставинами відсутні.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Стретович І. С. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення, про зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для прийняття до розгляду та вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року, оскільки указане рішення було скасоване судом апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12 березня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або направити вказану заяву на новий розгляд.
18 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стретович І. С. в системі «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
20 травня 2024 року від ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» до Верховного Суду надійшов відзив, у якому заявник просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами та витребувано матеріали цивільної справи.
21 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частини перша, друга статті 425 ЦПК України).
Таким чином, перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами здійснюється судом першої інстанції, який ухвалив це рішення, лише у випадку коли після перегляду цього судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишено без змін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 (провадження № 11-314апп20) зазначено, що: «виходячи з положень частин першої, другої статті 365 КАС України в поєднанні із наведеними вище законодавчими правилами повноваження суду на цей перегляд стосується лише тих рішень, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили. Нововиявлені обставини, їхня фактична, юридична, доказова, змістовна природа спрямовані на зміну чи скасування визнаного раніше законного, обґрунтованого та справедливого судового акта з результатами розв`язання спору. Із логіки завдання стадії провадження за нововиявленими обставинами можна побачити, що ці обставини тим, що завжди стосуються суті спору, визначають, «наче вказують», що вони підлягають перегляду саме тією судовою інстанцією, яка розв`язала спір, її присуд набрав законної сили й таким чином здійснилося правосуддя, або тією судовою інстанцією, яка втрутилася в рішення суду по суті й ухвалила своє змінене чи нове судове рішення, яке набрало законної сили».
Ураховуючи, що ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року, яке було скасовано постановою Волинського апеляційного суду від 03жовтня 2022 року з ухваленням нового рішення у справі,суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для прийняття до розгляду та вирішення заяви про перегляд ухваленого ним 31 травня 2022 року рішення за нововиявленими обставинами.
У цьому випадку рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм права.
Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Стретович Інни Сергіївни залишити без задоволення.
Постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124833662 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні