Постанова

від 29.01.2025 по справі 161/927/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 161/927/22

провадження № 61-3690св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

04 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» (далі - ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика») про скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (справа № 161/69/22).

Позов мотивовано тим, що 29 листопада 2021 року він написав заяву про звільнення з роботи за угодою сторін. 01 грудня 2021 року наказом керівника підприємства, на підставі поданої заяви, його було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін. З наказом ознайомлено 08 грудня 2021 року та видано трудову книжку. Вказував, що заяву про звільнення за угодою сторін написав поза своєю волею, під тиском роботодавця, наміру звільнятись не мав, а на час звільнення перебував на лікарняному.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати наказ ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»від 01 грудня 2021 року № 113/01к про припинення трудового договору (контракту); змінити дату його звільнення

з роботи на час вимушеного прогулу із відповідним виправленням запису

в трудовій книжці; змінити підставу його звільнення; стягнути з відповідача кошти за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди (справа № 161/927/22).

Позов мотивовано тим, що з 24 липня 2018 року до 01 грудня 2021 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», а з 21 травня 2020 року - працював на посаді слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду. Наказом від 13 вересня 2021 року № 5-С до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з підстав невиконання своїх безпосередніх обов`язків та розпорядження керівника на виконання термінових робіт в котельній дільниці, що є порушенням трудової дисципліни. 27 жовтня 2021 року на нього повторно було накладено дисциплінарне стягнення - догана за невиконання своїх безпосередніх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації. Вважає дії адміністрації роботодавця ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконними та такими, що завдали йому душевних страждань.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати накази про дисциплінарне стягнення від 13 вересня 2021 року № 5-С та від 27 жовтня 2021 року № 8-С і стягнути з відповідача 90 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2022 року позови ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номера 161/927/22.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря з КВПіА допоміжних дільниць 6 розряду ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України із 01 грудня 2021 року на

08 грудня 2021 року. В іншій частині вимог позову - відмовлено.

ПостановоюВерховного Суду 18 жовтня 2023 року постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року залишено без змін.

01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами, у якій, крім іншого, просив поновити строк на її подання.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи № 161/927/22 апеляційний суд не міг врахувати істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі ОСОБА_1 на той час.

Так, у провадженні суду знаходились інші справи за позовами ОСОБА_1 , зокрема № 161/12420/22 до генерального директора ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди та № 161/12733/22 до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

06 грудня 2022 року, під час розгляду поданої ним позовної заяви у справі № 161/12420/22, представник ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» пояснив, що незнання алгоритмів, неузгодженість його дій, за які до позивача було застосовано дисциплінарні стягнення, - це оціночні судження відповідача. Таким чином, 06 грудня 2022 представник відповідача підтвердив, що інформація, викладена у наказі № 8-С від 27 жовтня 2021 року, не містить фактичних даних про незнання ним алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці, неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці, а тому вона не містить доказів про факти винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Крім того, під час розгляду його апеляційної скарги у справі № 161/12733/22 16 січня 2023 року представник ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» зазначив, що невиконання завдань ОСОБА_1 - це є оціночні судження відповідача, викладені в наказі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 5-С від 13 вересня 2021 року. З огляду на вказане, позивач вважає, що дана інформація також є оціночним судженням відповідача, тому вона не містить доказів про факти винного вчинення ним дисциплінарного проступку. Про оціночні судження при складанні наказу № 8-С від 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 дізнався при прослуховуванні звукозапису судового засідання, який отримав 19 січня 2023 року, та 16 січня 2023 року під час розгляду апеляційної скарги. Зазначені обставини позивач вважає істотними для справи та підставними для перегляду та скасування рішення апеляційного суду у справі за його позовом до ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив поновити строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

На обґрунтування вимог щодо поновлення пропущеного процесуального строку заявник зазначив, що мав місце ряд процесуальних дій в межах розгляду цієї справи, матеріали справи досить тривалий час знаходились у Верховному Суді. Повідомив, що він вже звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року, відбулося слухання вказаної заяви судами першої та апеляційної інстанцій, за результатами розгляду якої Волинським апеляційним судом 05 лютого 2024 року вказану заяву залишено без розгляду. Разом із тим, залишення заяви без розгляду не є остаточним процесуальним рішенням, адже можливе повторне подання заяви після усунення обставин, визначених судом.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року відмовлено.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивачем не наведено обґрунтованих та поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами, тому у задоволенні клопотання про поновлення вказаного строку необхідно відмовити, а подану ним заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без розгляду у відповідності до положень статті 126 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або направити вказану заяву для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

20 травня 2024 року від ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

21 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

У відповідності до частин першої, другої статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

За статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним, не є присічним і може бути поновлений за загальними правилами у випадках, передбачених статтею 127 ЦПК України.

Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано після закінчення процесуального строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України.

Отже, вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди мають керуватися статтями 126, 127, 424 ЦПК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 522/6750/17 (провадження № 61-12516св22).

Тобто вирішення питання про відкриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за заявою, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, можливе лише після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Установивши, що про наявність обставин, які на думку ОСОБА_1 є нововиявленими, позивач (заявник) дізнався 19 січня 2023 року, а обґрунтованих та поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами не навів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами без розгляду з підстав пропуску строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, який сплинув.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд діяв у межах наданих йому ЦПК України повноважень та з додержанням норм процесуального права. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 06 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов