УХВАЛА
30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 464/3750/23
провадження № 61-1036ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року в справі за позовомОСОБА_1 до держави Україна в особі органів державної влади: Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки Українипро відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідуваннята прокуратури, відшкодування понесених витратна правничу допомогупід час під перебування під слідством та судом,
встановив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особіорганів державної влади: Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України, у якому просив стягнути за рахунок державного бюджету на його користь 483 042, 56 грн моральної шкоди, завданої у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, а також 179 010, 93 грн в рахунок відшкодування витрат напрофесійну правничу допомогу під час незаконного перебування під слідством та судом.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 284 000, 00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Судовий збір компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року скасовано в частині задоволення вимог до держави Україна в особі органів державної влади: Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову до держави України в особі органів державної влади: Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України відмовлено.
В решті рішення залишено без змін.
22 січня 2025 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 662 053,49 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду заява Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі органів державної влади: Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки Українипро відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідуваннята прокуратури, відшкодування понесених витратна правничу допомогупід час під слідством та судом, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124833671 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні