Ухвала

від 22.01.2025 по справі 175/779/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

22 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 175/779/14-ц

Провадження № 61-16163ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Даніліна Наталя Сергіївна (далі - адвокат),

на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - позивач), правонаступником якого є скаржник, до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації - про звернення стягнення на предмет іпотеки та

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2017 року позивач подав до суду позов, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на незавершений будівництвом будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок).

2. 12 грудня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області ухвалив заочне рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.

3. 14 листопада 2018 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін заочне рішення суду першої інстанції.

4. 21 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував постанову апеляційного суду від 14 листопада 2018 року та скерував справу на новий розгляд до цього суду.

5. 5 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою змінив заочне рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції тієї постанови та залишив без змін іншу частину цього рішення.

6. 4 грудня 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 37979/0/220-24 від 4 грудня 2024 року), у якій просив скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду від 5 листопада 2024 року й ухвалити нове судове рішення, згідно з яким «повернути до суду першої інстанції справу № 175/779/14-ц».

7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

7.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

7.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

7.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

7.4. Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку (майновий характер); розмір ставок судового збору за ці вимоги визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» з огляду на розмір грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямований позов (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 жовтня 2023 року у справі № 906/1026/22 (пункт 92)).

7.5. Згідно з оскарженими судовими рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в рахунок погашення 331 793,94 грн боргу за кредитним договором № 0421/07/03-Z від 28 грудня 2007 року. Тому ціна позову становить 331 793,94 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн = 250 х 3 028,00 грн такого мінімуму, встановленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

7.6. У касаційній скарзі скаржник зазначив, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки різні суди ухвалюють різні за змістом рішення за подібних правовідносин. Обґрунтування цього твердження не надав, про які саме різні судові рішення йде мова, не пояснив. Можливий вплив на скаржника бажаного для нього висновку щодо застосування норм права не підтверджує таке фундаментальне значення. Мотиви касаційної скарги фактично засвідчують незгоду з оскарженими судовими рішеннями.

7.7. Наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можливо оскаржити у касаційному порядку, скаржник не мотивував, заявлені аргументи не підтвердив. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

8. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

8.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

8.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

8.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

8.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі«Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

8.5. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази на користь позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.

8.6. Оскаржені судові рішення за загальним правилом у касаційному порядку оскаржити не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.

Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації - про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко