Ухвала

від 30.01.2025 по справі 569/16023/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16023/24

1-кс/569/834/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотанняпрокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів НП України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор, у рамках кримінального провадження № 42023180000000110 від 21.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням.

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді лікаря-невропатолога Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК, відповідно до примітки 1 ст. 354 КК України, є особою, що працює в установі, не являючись при цьому службовою особою вказаної установи, в розумінні ч. 3 ст.18КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного незаконного збагачення, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці грудня 2023 року та не пізніше 23 серпня 2024 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою отримання ОСОБА_7 групи інвалідності, розпочали організацію виготовлення підробленої медичної документації останнього, із внесенням інформації про проведення лікування останнього в медичних закладах Рівного та скерування матеріалів на МСЕК для подальшого розгляду та встановлення третьої групи інвалідності, що надасть можливість ОСОБА_7 в період дії правового режиму воєнного стану на території України та впровадження загальної мобілізації, виїхати за межі України.

Зокрема, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, з метою отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_5 25.12.2023 близько 11 год. 00 хв. за попередньою домовленістю зустрілася із ОСОБА_7 на території АЗС «ОККО», що у м. Рівне по вул. В. Червонія, 18 та повідомила про необхідність надання медичної картки, копій особистих та медичних документів, а також повідомила ОСОБА_7 про попередній механізм фіктивного лікування з метою визнання його особою з інвалідністю та висловила вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 15000 доларів США, для здійснення впливу на лікарів з метою отримання фіктивних документів та посадових осіб медико-соціальної експертної комісії щодо визнання ОСОБА_7 особою з інвалідністю. Також, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_5 вказала ОСОБА_7 про необхідність надання першої частини неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США.

Надалі, 03.01.2024 близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_7 попередньо домовившись з ОСОБА_5 , прибув до приміщення кафе «Craft Sushi and Pizza», що за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, 87А, та в ході зустрічі остання повідомила про можливість встановлення фіктивної групи інвалідності по психіатрії, кардіології та неврології, зокрема повідомила ОСОБА_7 про виготовлення фіктивного МРТ, організацію виготовлення якого, передачу неправомірної вигоди особам, які його виготовляли, здійснювала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . У ході вказаної зустрічі ОСОБА_5 одержала від останнього першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становило 152336 гривень.

02.08.2024 ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 про готовність усіх необхідних документів із метою проходження лікарсько-консультативної комісії та в подальшому прийняття рішення членами Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії щодо визнання ОСОБА_7 особою з інвалідністю.

В період з 21.08.2024, але не пізніше 23.09.2024, у невстановлених досудовим слідством місці та час, ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_6 через невстановлену досудовим слідством особу, неправомірну вигоду від ОСОБА_7 в сумі 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України на момент вилучення становило 8269,62 грн., за вчинення будь-якихдій звикористанням становища,як члена Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії, діючи в інтересах ОСОБА_7 , щодо визначення останньому 3 групи інвалідності, отримання довідки до акту огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда за № 948/24.

В подальшому, 29.08.2024 приблизно о 9 годині, ОСОБА_7 перебуваючи поблизу супермаркету «Novus» по вул. В. Червонія, у м. Рівне, зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , в ході чого, останні вказали про проходження ОСОБА_7 лікарсько-консультативної комісії та погодження направлення матеріалів на розгляд медико-соціальної експертизи.

20.09.2024 о 8 годині 30 хвилин ОСОБА_7 перебуваючи поблизу супермаркету «Novus» по вул. В. Червонія, у м. Рівне зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та останні надали настанови щодо правил та порядку проходження засідання медико-соціальної експертної комісії, а після її проходження та отримання документів, решту суми обумовленої неправомірної вигоди надати їм за здійснення впливу.

25.09.2024 ОСОБА_7 пройшов комісію в Рівненській міжрайонній спеціалізованій кардіологічній медико-соціальній експертній комісії, на якій була присутня ОСОБА_4 та отримав довідку до акту огляду МСЕК із визначенням 3 групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації інваліда № 948/24.

В ході проведеного обшуку 03.10.2024 у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_1 , вищевказана одержана останньою неправомірна вигода в сумі 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становило 8269,62 грн., була виявлена та вилучена правоохоронними органами.

23.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтролю особи; протоколами огляду речей та документів; протоколами обшуків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати та свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились.

Крім того, сторона обвинувачення не мала можливостей забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено застосування запобіжного заходу, іншими способами протягом дії попередньої ухвали, в зв`язку об`єктивною неможливістю допиту усіх свідків та тривалим проведенням ряду судових експертиз.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Покликаючись на вищевикладене, прокурор вказує на необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення обов`язків підозрюваній ОСОБА_4 , враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує, особу підозрюваної, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж особисте зобов`язання не дозволить запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Проси суд продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов"язання в межах строку досудового розслідування та не фіксувати судове засідання технічнми засобами.

Підозрювана в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора та просила суд не фіксувати судове засідання технічними засобами.

З урахуванням думки учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023180000000110 від 21.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У рамкахданого кримінальногопровадження,за вищевказаних обставин, 23.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.

30.10.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а також покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 29.12.2024, і в подальшому продовжено запобіжний захід.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 03 квітня 2025 року, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин.

Відповідно до п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Під час розгляду клопотання, слідчим та прокурором доведено наявність заявлених ризиків, а саме те, що підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років, а тому існують об`єктивні ризики щодо можливості останньої незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу,слідчий суддяприходить до переконанняпро продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Даних,які бвказували нанеможливість продовження ОСОБА_4 вказаного запобіжногозаходу,не встановлено.

Крім того, суд приходить до переконання про розумність підозри і вважає, що "розумність підозри, на якій грунтується арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин"."Для розумної підозри у значенні статті 5 параграфу 1 (с) потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей Кримінального Кодексу які визначають злочинну поведінку".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

Як передбаченост. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5Глави 4 КПК Українисвідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Застосування відносно ОСОБА_4 найбільш м`якого запобіжного заходу особистого зобов`язання може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України та забезпечить належну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов`язків та унеможливить спроби перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1ст. 179 КПК Україниособисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбаченіст. 194 цього Кодексу.

Продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання ОСОБА_4 полягає у тому, що завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим через необхідність проведення у рамках даного кримінального провадження ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, з метою з`ясування всіх фактичних даних, які мають істотне значення для кримінального провадження.

При цьому із врахуванням ч. 2ст. 179 КПК України,слідчий суддя покладає на ОСОБА_4 обов"язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Беручи до уваги те, що прокурор в судовому засіданні довів необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 та враховуючи наявність достатніх для цього підстав, суд приходить до висновку про продовження застосування саме такого виду запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,179,184,193,194,196,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючій за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 квітня 2025 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.

Встановити строк дії ухвали та покладених обов"язків до 01.04.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для виконання до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, а контроль за виконанням особистого зобов"язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває справа.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя