Постанова

від 23.01.2025 по справі 583/5088/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/5088/23

Номер провадження 22-ц/816/62/25

22-ц/816/61/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ», ОСОБА_2 ,

треті особи Відділ державної реєстрації Охтирської міської ради, Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 року, повний текст якого складено 11 березня 2024 року, та додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2024 року, у складі судді Ярошенко Т.О., ухвалене в м. Охтирка,

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Абрамовича О.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації Охтирської міської ради, про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди землі та скасування їх державної реєстрації.

Свої вимоги мотивував тим, що він та відповідачка ОСОБА_2 , як спадкоємці після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власниками, кожен по 1/2 частині, земельної ділянку, площею 3,9842 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області.

09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримав Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої довідався, що 20 травня 2014 року державним реєстратором Охтирського міськрайонного управління юстиції здійснено державну реєстрацію договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, укладеного між ПрАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_3 , згідно якого остання передала орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,9842 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264 строком на 10 років, до 04 квітня 2024 року. Крім того, 26 березня 2019 року державний реєстратор Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області здійснено державну реєстрацію Додаткової угоди № 1 від 24 квітня 2018 року до договору оренди № 68/14 від 04 квітня 2014 року, укладеної між ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 , за умовами якої сторони змінили розмір орендної плати та орендаря із ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ». Крім того, 19 листопада 2019 року між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, в якій сторони домовилися про зміну розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати, а також продовжили термін дії договору на 7 років, до 20 травня 2031 року. Звертає увагу на те, що вищевказана земельна ділянка знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , однак позивач не підписував зазначені додаткові угоди та не уповноважував будь-яку іншу особу на їх підписання, а тому просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24 січня 2018 року до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, укладену між ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Кобушко М.О. про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 46195487 від 28 березня 2019 року, номер запису про інше речове право 30919867;

- визнати недійсною додаткову угоду б/н від 19 листопада 2019 року до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2024 року, укладену між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Магаляс Р.Г. про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 49867275 від 26 листопада 2019, номер запису про інше речове право 5710157 (спеціальний розділ).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 24.04.2018 до договору оренди землі № 68/14 від 04.04.2014, укладену між ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 та скасовано рішення державного реєстратора Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Кобушка М.О. про державну реєстрацію іншого речового права індексний номер 46195487 від 28.03.2019, номер запису про інше речове право 30919867.

Визнано недійсною додаткову угоду б/н від 19.11.2019 до договору оренди землі № 68/14 від 04.04.2014, укладену між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_2 та скасовано рішення державного реєстратора Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Магаляса Р.Г. про державну реєстрацію іншого речового права індексний номер 49867275 від 26.11.2019, номер запису про інше речове право 5710157 (спеціальний розділ).

Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4294,40 грн.

Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2024 року стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 10000 грн витрат за надану правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та у відшкодуванні витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не порушувалися права позивача як співвласника орендованої земельної ділянки на володіння та розпорядження своїм майном. Вказує на недобросовісність поведінки позивача, який своєю бездіяльністю зумовив ситуацію, що об`єктивно унеможливлює виконання своїх обов`язків орендарем, а потім звернувся до суду з цим позовом, чим створено штучні підстави для припинення правочинів.

Доводить безпідставність стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу позивача. Зазначає, що під час розгляду справи позиція позивача викладена у позовній заяві фактично не змінювалася, аргументи викладені у позові не потребували додаткового часу та зусиль на підготовку, доказів додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Абрамович О.В., просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду та додаткове рішення суду. Вказує, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено жодних підстав для скасування рішення суду, наведено лише загальні положення чинного законодавства щодо спадкування права на земельну ділянку. ОСОБА_1 не підписував оспорювані додаткові угоди, якими внесено зміни до істотних умов договору, та не уповноважував нікого на їх підписання, вони укладені без його відома, без його згоди неправомірно подовжено строк дії договору оренди на сім років до 20 травня 2031 року. Укладенням таких додаткових угод порушені права позивача, як співвласника наданої в оренду земельної ділянки, на володіння та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» - Васильченко М.П., представника ОСОБА_1 адвоката Абрамовича О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04 квітня 2014 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Райз-Максимко», в особі директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко» Смілика М.В., укладено договір оренди землі № 68/14, за умовами якого орендодавець надала орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, загальною площею 3,9842 га (а.с. 57-60).

У п. 8 договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року зазначено, що договір укладено на 10 років.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 квітня 2017 року державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропаєм В.В., реєстровий № 757, спадкоємцями належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельної ділянки площею 3,9842 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, що знаходиться на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по 1/2 частині кожний (а.с. 8, 9).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 квітня 2017 року індексний номер витягу 85058827, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової приватної власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки площею 3,9842 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, номер запису про право власності 19979865 (а.с. 10).

24 квітня 2018 року між орендодавцем ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про право спадщину за законом, та орендарем ПрАТ «Райз-Максимко», в особі директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко» Смілика М.В., та новим орендарем ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», в особі уповноваженої особи Смілика М.В., укладено додаткову угоду № 1 про зміну сторони договору та внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 68/14, зареєстрованого 20 травня 2014 року за № 5710157, за умовами якого орендар передав, а новий кредитор прийняв на себе права та обов`язки сторони (орендаря) передбачені в договорі оренди (а.с. 62).

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 додаткової угоди № 1 від 24 квітня 2018 року сторони домовилися викласти п. 2 договору в наступній редакції: «П. 2 договору доповнити підпунктом 2.1., який викласти наступним змістом «Кадастровий номер земельної ділянки 5920388700:01:001:0264 площею 3,9842 (1/2) га (а.с. 62).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 жовтня 2023 року, номер інформаційної довідки 349612684, державний реєстратор Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Кобушко М.О., 26 березня 2019 року здійснив державну реєстрацію додаткової угоди № 1 від 24 квітня 2018 року до договору оренди № 68/14 і 04 квітня 2014 року, укладеної між ОСОБА_2 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» (а.с. 11-13).

19 листопада 2019 року між орендарем ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», в особі уповноваженої особи Смілика М.В., та орендодавцем ОСОБА_2 , яка діє на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, на 1/2 частку укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014, зареєстрованого 20 травня 2014 року за № 5710157, за умовами якого за взаємною згодою сторін орендар та орендодавець вирішили викласти п. 8 договору в наступній редакції: «Договір укладено на 17 (сімнадцять) років (термін дії завершується 20.05.2031). Після завершення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» (а.с. 63).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 жовтня 2023 року номер інформаційної довідки 349612684 державним реєстратором Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Магаляс Р.Г., 26 листопада 2019 року здійснено державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 19 листопада 2019 року до договору оренди № 68/14 від 04 квітня 2014 року (а.с. 11-13).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні додаткові угоди про зміну сторони та внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, зареєстрованого 20 травня 2014 року за № 5710157, якими внесено зміни до істотних умов договору оренди земельної ділянки площею 3,9842 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, вчинені без згоди співвласника цього нерухомого майна ОСОБА_1 на розпорядження належною йому 1/2 частиною вказаної земельної ділянки, тому його права підлягають захисту шляхом визнання цих угод недійсними.

Встановивши факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, обставин цієї конкретної справи та результатів її розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про їх відшкодування позивачу за рахунок відповідача.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За приписами ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Земельним кодексом України також урегульовано право спільної власності на земельну ділянку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

За положеннями ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Судом першої інстанції встановлено, що спір між сторонами виник щодо земельної ділянки площею 3,9842 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, яка є спільною частковою власністю позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , кожен з яких на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником 1/2 частини земельної ділянки.

З огляду на зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , є співвласниками, в рівних частках, а саме по 1/2 частині кожен без визначення відповідних часток в натурі (на місцевості), земельної ділянки, кадастровий номер 5920388700:01:001:0264, яка в цілому перебуває в користуванні відповідача ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» на підставі договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, укладеному їх спадкодавцем матір`ю ОСОБА_3 ..

Земельна ділянка обробляється відповідачем з часу укладення з ОСОБА_3 договору оренди даної земельної ділянки, у подальшому, після успадкування позивачем і відповідачкою ОСОБА_2 цієї земельної ділянки, право оренди земельної ділянки залишилося за ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ».

Однак із змісту договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року вбачається, що цей договір укладався між ОСОБА_3 та ПрАТ «Райз-Максимко», в особі директора Хухрянської філії ПрАТ «Райз-Максимко» ОСОБА_4 (а.с. 14).

У подальшому, за додатковою угодою № 1 від 24 квітня 2018 року, укладеною між орендодавцем ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про право спадщину за законом, орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» та новим орендарем ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», в особі уповноваженої особи ОСОБА_4 , змінено сторону договору оренди землі № 68/14, зареєстрованого 20 травня 2014 року за № 5710157, орендар (ПрАТ «Райз-Максимко») безоплатно відступив права та обов`язки передбачені в договорі оренди на користь нового орендаря (ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ») (а.с. 62).

Тобто, відповідач ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» набуло прав орендаря за оспорюваними угодами із 2018 року, стороною ж основного договору оренди, який укладався із первісним власником земельної ділянки померлою ОСОБА_3 , було ПрАТ «Райз-Максимко».

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 24 січня 2018 року та додаткової угоди б/н від 19 листопада 2019 року до договору оренди землі № 68/14 від 04 квітня 2014 року, ОСОБА_1 не вказує відповідачем ПрАТ «Райз-Максимко», хоча фактично у позові ставиться питання про вирішення прав цього товариства.

Оспорюючи додаткові угоди до договору оренди землі позивач фактично хоче знову покласти права орендаря земельної ділянки на ПрАТ «Райз-Максимко», які ним відступлено на користь ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ».

Оскаржувані додаткові угоди тісно пов`язані між собою і з основним договором оренди і тому без участі ПрАТ «Райз-Максимко» не можливо вирішувати заявлені у позові вимоги, так як суд позбавлений можливості зробити вірний висновок по суті спору за відсутності всіх учасників укладених угод.

Крім того позивач, заявляючи вимоги про скасування державної реєстрації права оренди, не залучив до справи відповідний реєстраційний орган, що здійснював реєстрацію набутого речового права, одним з відповідачів, що також перешкоджає суду з`ясувати фактичні обставини справи.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов`язки судовим рішенням.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що в силу положень ст. 51 ЦПК України, залучення співвідповідача до участі у справі на стадії апеляційного перегляду не допускається.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який не є належним.

Отже, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, допустив неповне з`ясування обставин справи і ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з вказаних підстав, апеляційний суд не дає правової оцінки обґрунтованості позовних вимог та представленим позивачем доказам, оскільки така оцінка може бути надана судом під час розгляду справи з належним відповідачем.

Скасування рішення та відмова у позові з вказаних підстав не позбавляє позивача права звернутися до суду з аналогічним позовом, пред`явивши його до належного відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За тих обставин, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні апеляційної скарги із ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» підлягає стягненню 6441,60 грн судового збору за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» задовольнити частково.

Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 року та додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2024 року та прийняти постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ», треті особи: Відділ державної реєстрації Охтирської міської ради, Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди землі та скасування їх державної реєстрації, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» 6441 гривню 60 копійок судового збору за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина