Рішення
від 31.01.2025 по справі 420/26018/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» (вул. Жуковського, буд. 6, оф. 11, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43766790) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛТРІКС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 95682 від 08.08.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» з переліку ризикових платників податків;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11544036/43766790 від 01.08.2024 р., №11544037/43766790 від 01.08.2024 р.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС», в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області 05.02.2024 р. було прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку №12529. ТОВ «ЕЛТРІКС» направило до Головного управління ДПС в Одеській області відповідні пояснення, проте рішенням №95682 від 08.08.2024 р. Товариство було знов віднесене до ризикових платників податків. Також при проведенні реєстрації податкових накладних №1 від 04.07.2024 р. із продажу олії соняшникової на суму 14 968 800,00 грн., №2 від 09.07.2024 р. із продажу соняшникового шроту на суму 13 889 040,00 грн., їх реєстрація була зупинена з тих підстав, що ТОВ «ЕЛТРІКС» відповідає п. 8 критеріям ризиковості платника податків. ТОВ «ЕЛТРІКС» до Головного управління ДПС в Одеській області було подано відповідні первинні документи і пояснення щодо здійснення реєстрації податкових накладних, але рішеннями останнього в реєстрації було відмовлено, а саме: №11544036/43766790 від 01.08.2024 р. щодо ПН№1, №11544037/43766790 від 01.08.2024 р. щодо ПН№2.

Однак, ТОВ «ЕЛТРІКС» вважає рішення прийняті відповідачем такими, що є протиправними та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому Головне управління ДПС в Одеській області, не погоджуються з доводами позивача. Відповідач зазначає, що Відповідно до фактичних обставин справи, Позивач засобами електронного зв`язку направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №1 від 04.07.2024, №2 від 09.07.2024 виписані на адресу ТОВ "БІЗСЕРВІС ЛЮКС" на загальну суму 28 857 840,00 грн. Згідно відомостей квитанцій № 1 до вищезазначених податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 04.07.2024 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Однак, за рішенням Комісії № 11544036/43766790 від 01.08.2024, №11544037/43766790 від 01.08.2024 Позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 04.07.2024, №2 від 09.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ «ЕЛТРІКС» були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Відповідно до фактичних обставин справи між ТОВ «ЕЛТРІКС» (Постачальник) та ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» (Покупець) було укладено договір поставки №2304/24-3. На умовах цього Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару, а Покупець прийняти та оплатити поставлений Товар. Постачальник зобов`язується передати Покупцеві разом із товаром товаросупровідні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, якісне посвідчення із вказаними фактичними показниками якості Товару. Якість продукції, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати діючим державним стандартам та технічним умовам, але зазначаємо, що сертифікату якості Товару не було надано. Також відсутній в повідомленні рахунок-фактура, щодо перевезеного товару Постачальником, задля здійснення повного аналізу господарської операції. Відповідно до п.3.3 Покупець (ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» ) зобов`язується надати Постачальнику інструкції щодо відвантаження Товару найменування вантажоодержувача до початку строку поставки, але такій документ відсутній в повідомленні. На розгляд Комісії регіонального рівня не надавались транспортні документи, що підтверджували б поставку товару із складу Постачальника на склад покупця. Наявність товарно-транспортної накладної є доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Отже, відсутність такого документа, можуть породжувати сумнів щодо реальності господарської операції. Також, в наданому штатному розписі зазначено, що штат на підприємстві складає у кількості 3 осіб, але зазначена кількість трудових ресурсів не відповідає об`ємам господарської діяльності підприємства. У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості також зазначено код 07-щодо недостатності трудових ресурсів для здійснення господарської операції в обсягах зазначених у податкових накладних. Порядком №520 серед переліку первинних документів зазначено банківські виписки, платіжні інструкції, які б підтверджували факт перерахування коштів, але таких документів не надано до контролюючого органу в повідомленні. Контролюючий орган звертає увагу, також, що у Позивача відсутня подана таблиця даних платника податку із зазначеними кодами УКТЕЗД, що відповідають проведеним операціям на які складені вищевказані податкові накладні. Отже, відомості щодо кодів УКТЗЕД/ДКПП товару є непідтвердженими. З урахуванням вищенаведеного, можна зробити висновок, що документи складені з порушенням законодавства так як, Позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної. Також , в рішенні комісії до податкових накладних зазначено, що у податкового органу є наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. За результатами проведеного аналізу ТОВ «ЕЛТРІКС» прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів: Від 05.02.2024 №12529 Податкова інформація : 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Від 08.08.2024 №95682 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.08.2024 №1. Податкова інформація : 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливномастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.09.2024 11 розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Подані документи ТОВ «ЕЛТРКІС» не відображають в повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Контролюючий орган звертає увагу суду, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, контрагента ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» також включено до переліку ризикових платників податку рішенням Комісії №10804 від 30.01.2024, №102070 від 29.08.2024 року. Тобто, ТОВ «ЕЛТРІКС» працював вже з ризиковим контрагентом. Таким чином, Відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ. На думку податкового органу, позовні вимоги Позивача є повністю необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про витребування доказів.

Від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких зазначає про діяльність ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» та вказує, що відома наступна інформація : Основний вид діяльності 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами тварин. Платник ПДВ з 01.10.2023 року. Пов`язані особи, головний бухгалтер відсутня інформація. Статутний фонд 450.000 грн, середня кількість працюючих осіб - звітність не подавалась, повідомлення про прийняття працівників на роботу - не подавалось, сплачено ПДВ 0 грн, ПН з ПДВ за обраний період декларації з ПДВ - 0 грн, сплачено ПП інформація відсутня, ПН з ПП інформація відсутня, сплачено ПДФО інформація відсутня , сплачено ЄСВ інформація відсутня, сплачено земельний податок інформація відсутня, основні засоби на кінець періоду інформація відсутня, запаси на кінець періоду відсутня інформація, ризик ПК -99,96%. Станом на 27.08.2024 реалізація товару/послуг відсутня. Окрім того, якщо умовно стверджувати, ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» є постачальником соняшникового шроту, кукурудзи, соняшникової олії, контролюючий орган звертає увагу, що підприємство не має жодних трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, а також необхідної кількості працівників на підприємстві. ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» включено до переліку ризикових платників податку рішенням Комісії №10804 від 30.01.2024, №102070 від 29.08.2024 року.

Від представника надійшли додаткові письмові пояснення в яких зазначено, що як вбачається з аналізу господарської діяльності підприємства, ТОВ «ЕЛТРІКС» мав взаємовідносини з ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) під час придбання товарів/послуг. Щодо діяльності ТОВ «ГК «СВІТОЧ» відома наступна інформація : ТОВ «ГК «СВІТОЧ» не є імпортером, товари на територію України не ввозились, вантажно митних декларацій не складало, що виключає можливість отримання останнім товару з-за кордону. ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) зареєстровано у ДПІ 2031 (ГУ ДПС у Харківській області, Київська ДПІ), відповідно до відомостей 1ДФ 1 працівник, повідомлення про прийняття працівників на роботу з 01.01.2023 по 09.09.2024 відсутні, відсутня наявна земельна ділянка, ризиковий пост.1165: 30.08.2022 (Вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ТОВ «Група Компаній «Світоч» (код ЄДРПОУ 38530617), а саме: 1) здійснення господарських операцій з підприємствами, які перебувають в переліку ризикових платників податку. Придбання від ризикових платників податку: 36940442 ТОВ"АДК ЛЛІР", ДПІ 2615, Ризиковий пост.1165: 24.07.2024; 44485397 ТОВ "АЛКО АЛЬЯНС", ДПІ 2615, Ризиковий пост.1165: 03.04.2024; 44317912 ТОВ "ДАРК-КЛАУС ГРУП", ДПІ 515, Ризиковий пост.1165: 13.11.2023. Постачання на ризикових платників податку: 45010485 ТОВ "АГРІКОМП", ДПІ 1553, Ризиковий пост.1165: 02.02.2024; 32087902 ТОВ БУДРЕСУРС", ДПІ 516, Ризиковий пост.1165: 04.04.2024; 44976651 ТОВ "ВАНВОК ДЕЛАЙТ", ДПІ 1553, Ризиковий пост.1165: 25.01.2024; 45340274 ТОВ "АГРОТАСК", ДПІ 1408, Ризиковий пост.1165: 27.05.2024; 45406366 ТОВ "АГРОСТОР АЛЬФА", ДПІ 1035, Ризиковий пост.1165: 22.04.2024; 43766790 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛТРІКС", ДПІ 1553, Ризиковий пост.1165: 05.02.2024; 43760689 ТОВ «АЗАРУС», ДПІ 1553, Ризиковий пост.1165: 09.02.2024; 45370780 ТОВ "УЛЬТРАГРІН", ДПІ 1029, Ризиковий пост.1165: 10.06.2024; 45220518 "ТІАР ОПТ", ДПІ 1406, Ризиковий пост.1165: 27.05.2024; 45392144 ТОВ "ОРГАНІКСІД", ДПІ 1409, Ризиковий пост.1165: 24.04.2024; 45513705 ТОВ "АГРОТРАНС СВІТ", ДПІ 1013, Ризиковий пост.1165: 11.06.2024; 45399024 ТОВ "ГРАНДАГРО АЛЬЯНС" ДПІ 1030 Ризиковий пост.1165: 11.03.2024; 42784646 ТОВ "ЛВР АЛКО", ДПІ 2615, Ризиковий пост.1165: 07.12.2023; 41757454 ТЗОВ "ЛЬВІВ-БУД 1", ДПІ 1328, Ризиковий пост.1165: 07.12.2023; 45173133 ТОВ "СТОРПРОМ", ДПІ 1013, Ризиковий пост.1165: 18.04.2024; 45498305 ТОВ "ФГ ЛЮКС АГРОТЕХ", ДПІ 1031, Ризиковий пост.1165: 20.06.2024; 45286909 ТОВ "КРАУНВЕСТ", ДПІ 1027, Ризиковий пост.1165: 13.06.2024; 40423612 ТОВ "УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ", ДПІ 829, Ризиковий пост.1165: 15.08.2022; 43147363 ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС "ОЛІМПУС", ДПІ 1004, Ризиковий пост.1165: 21.01.2022; 42432414 ТОВ "УКРСПЕЦСПЛАВ-ІНВЕСТ", ДПІ 829, Ризиковий пост.1165: 20.03.2023; 45161133 ТОВ "ЛОСТПРОМ" ДПІ 1013 Ризиковий пост.1165: 19.03.2024; 45258892 ТОВ "БІОНІК ТРАНС", ДПІ 1553, Ризиковий пост.1165: 21.06.2024; Окрім того, якщо умовно стверджувати, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» є виробником ріпаку та соняшнику, контролюючий орган звертає увагу, що підприємство не має жодних трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, зокрема через відсутність земельних ділянок, а також необхідної кількості працівників на підприємстві. Відповідно до відомостей з постачання товарів/послуг вбачається, що серед переліку товарів відсутні товари українського походження (ріпак, соняшник тощо), а наявні лише алкогольні напої (пиво, бренді, лікер, коньяк, тощо).

Від представника відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких відповідач зазначає, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) є прямим постачальником товарів до ТОВ «ЕЛТРІКС» (код ЄДРПОУ 43766790). Повідомляємо, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» не є імпортером, товари на територію України не ввозились, вантажно митних декларацій не складало, що виключає можливість отримання останнім товару з-за кордону. Окрім того, якщо умовно стверджувати, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» є виробником зазначеної продукції, а саме соняшникового шроту та олії соняшникової, контролюючий орган звертає увагу, що підприємство не має жодних трудових ресурсів задля здійснення даних операцій, зокрема через відсутність земельних ділянок, а також необхідної кількості працівників на підприємстві. Також, у контролюючого органу відсутня інформація щодо договорів із постачальниками ТОВ «ГК «СВІТОЧ» із закупівлі товару. Відповідно до відомостей з постачання товарів/послуг вбачається, що серед переліку товарів відсутні соняшниковий шрот та олія соняшникова, що є номенклатурою зазначених податкових накладних, а наявні лише алкогольні напої (пиво, бренді, лікер, коньяк, тощо). На адресу Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист від Головного управління ДПС у Харківській області щодо узагальненої податкової інформації від 01.11.2024 № 34/20-40-07-13-06/38530617 ТОВ «ГК «СВІТОЧ», (код ЄДРПОУ 38530617) за звітні періоди декларування ПДВ з 01.01.2021 по 09.09.2024 року, яка була складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку із неможливістю вручення запиту «про надання інформації» та відсутністю ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) за місцезнаходженням: 61024 Харкiвська обл. Київський вул. Максиміліанівська буд. 11 (копію листа додаємо). Згідно вищезазначеного листа вказано, що підприємство має ознаки ризиковості ведення господарської діяльності, а саме: - встановлена незначна кількість штатних працівників (1 особа), повідомлення про прийняття працівників на роботу з 01.01.2023 по 09.09.2024 відсутні; - відсутні наявні земельні ділянкі; - здійснення господарських операцій з підприємствами покупцями та постачальниками, які перебувають в переліку ризикових платників податку. Оформлені документально ТОВ «ГК «СВІТОЧ», (код ЄДРПОУ 38530617) операції з придбання та реалізації товарів/послуг, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів. У зв`язку з відсутністю необхідної кількості трудових ресурсів для виконання задекларованих господарських операцій з купівлі/продажу неможливо підтвердити реальність виконання оформлених господарських операцій. Також відомо, що сторонні трудові ресурси не залучались. Послуги з аутсорсінгу та аутстаффінгу, за звітній період декларування ПДВ з 01.01.2021 по 09.09.2024 року, не придбались. За результатами аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій ТОВ «ГК «СВІТОЧ», (код ЄДРПОУ 38530617), встановлено можливу нереальність виконання оформлених операцій, виходячи з наступного: - відсутність за юридичною адресою (лист, направлений на адресу ТОВ «ГК «СВІТОЧ» повернуті за закінченням терміну зберігання»; - відсутня інформація про транспортування, а саме наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; - відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. - відсутня необхідна кількість трудового ресурсу для здійснення господарських операцій у задекларованих обсягах. Згідно проведеного аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за період січень 2023 року липень 2024 року, декларування підприємством суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду понад 100 тис. грн не встановлено. Остання декларація з податку на додану вартість надана платником за липень 2024 року з декларуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету у сумі 5 гривень. Протягом 2022 2024 року планові та позапланові перевірки підприємства не проводились. Відповідно до відомостей єдиного реєстру податкових накладних за період січень 2023 року вересень 2024 року встановлено реалізацію переважно наступних товарів: сіль технічна - 2 907,77 т, олія соняшникова 8 952,17 т, віконні блоки з ПВХ профілів 845,15м2, шрот з насіння соняшнику 19 600 т, соєві боби 53 235,11 т, пшениця 27 991,71 т, кукурудза 28 750 т, соняшниковий шрот 35 667,76 т, ячмінь 6 000 т, касети із композитного алюмінію 1862,57 м2, тощо. При цьому придбання зазначених товарів не прослідковується по ланцюгу постачання. Фактично підприємством за період січень 2023 року вересень 2024 року здійснюється придбання пива в асортименті, вина в асортименті, лікеро-горілчаних виробів. Отже, серед переліку придбаних товарів відсутні товари сільськогосподарського призначення та/або будівельні товари, що є номенклатурою оформлених на адресу покупців податкових накладних. Вбачається нереальність вищезазначених господарських операцій внаслідок : - відсутності інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; - відсутності інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); - відсутність можливості здійснення господарських операцій у задекларованих об`ємах враховуючи середньооблікову кількість працівників; - відсутність за юридичною адресою. Враховуючи фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності достатньої кількості працівників, неможливо підтвердити задекларовані господарські операції за з 01.01.2021 по 09.09.2024 року. З урахуванням вищезазначеного, встановлено безпідставне формування показників податкової звітності за з 01.01.2021 по 09.09.2024 року по виписаних ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) податкових накладних, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов`язань та податкового кредиту. Враховуючи вищевикладене, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) згідно оформлених операцій з контрагентами. Таким чином, вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) господарських операцій за перевіряємий період по ланцюгу постачання. Виходячи з викладеного ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань. За відсутності первинної документації для підтвердження факту відповідності номенклатури товарів/послуг, які було придбано та реалізовано, на час складання податкової інформації неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання/продажу товарів ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) за з 01.01.2021 по 09.09.2024 року. Таким чином, вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) господарських операцій за відповідний податковий період по ланцюгу постачання. Виходячи з викладеного ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ «ГК «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) ставиться під сумнів, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у підприємств-контрагентів не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Таким чином, відповідно до узагальнених аналітичних відомостей з ЄРПН, першоджерелом яких є дані з внесених до ЄРПН податкових накладних платників ПДВ, походження соняшникового шроту та олії соняшникової неможливо дослідити по ланцюгу їх постачання, тобто відсутні відомості про походження такого товару.

Від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що відповідно до фактичних обставин та моніторингу наданих до контролюючого органу та до суду документів та пояснень встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «СВІТОЧ» (код ЄДРПОУ 38530617) є прямим постачальником товарів на адресу ТОВ «ЕЛТРІКС», податкова адреса платника податків 61024 Харківська обл. м. Харків вул. Максиміліанівська буд 11. У своїй господарській діяльності з 2021 року ТОВ «ГК «СВІТОЧ» також використовує склад за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А. Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будівлі та споруди за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А., а саме нежитлова будівля літ. «П-1» загальною площею 171,1 кв.м., яка також використовувалась задля здійснення діяльності ТОВ «ГК «СВІТОЧ», з 13.03.2019 по 12.02.2024 належала Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР», (код ЄДРПОУ 31798300). Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено запит до ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР» за вих. ГУ ДПС в Одеській області № 44130/6/15-32-05-01-06 від 28.11.2024 задля отримання інформації та її документального підтвердження щодо надання об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31-А, у власність, володіння чи на підставі іншого права розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ» та ТОВ «ЕЛТРІКС» (копію запиту додаємо). З відповіді вбачається, що нежитлові приміщення, розташовані за адресою Харківська обл., м. Харків, вулиця Копиловська (вулиця Першої Маївки), будинок 31, що є у власності ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР» не передавались ні у власність, ні у користування, на підставі будь-яких прав розпорядження жодні нежитлові приміщення ТОВ «Харківський завод «ПОЛІМЕРКОНТЕЙНЕР» не надавались ТОВ «ГК «СВІТОЧ» та ТОВ «ЕЛТРІКС» (копію відповіді надаємо). З вищезазначеного вбачається, що ТОВ «ГК «СВІТОЧ» вносить неправдиві відомості до Державних реєстрів рухомого та нерухомого майна, та не має на меті реальність здійснення господарської діяльності, тобто, відсутня ділова мета, що в свою чергу, лише підтверджує правомірність прийнятого контролюючим органом рішення.

Представником відповідача надано письмові пояснення відповідно до яких вказує, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено запит до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Київський інноваційний технологічний парк» задля отримання інформації та її документального підтвердження щодо надання вказаних у запиті об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою м. Київ, Печерський район, Набережно-Печерська дорога, будинок 11-Б, у власність, володіння чи на підставі іншого права розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ», чи іншим суб`єктам господарювання. З відповіді вбачається, що зазначені у запиті об`єкти нерухомого майна дійсно належать Фонду на праві власності, однак, Фонд з усією відповідальністю заявляє, що не надавав у володіння, користування, розпорядження ТОВ «ГК «СВІТОЧ» належні Фонду на праві власності об`єкти нерухомого майна, жодних договірних та інших відносин між Фондом і ТОВ «ГК «СВІТОЧ» немає.

Ухвалою суду від 31.01.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» зареєстроване відповідно до законодавства України 14.09.2020 року, номер запису про державну реєстрацію: 1005567770001075006, перебуває на податковому обліку в Приморській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області, платник податку на прибуток та платник ПДВ з 01.01.2023 року (ІПН 437667915535).

Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

Позивач здійснює купівлю-продаж зернових, бобових, олійних культур та продукції їх переробки. Товари реалізуються з націнкою заради отримання відповідного прибутку. Ціни на товари відповідають ринковим. Постачальники обираються після відповідних досліджень ціни і пропозицій та за наслідками перемовин.

Свою діяльність ТОВ «ЕЛТРІКС» здійснює за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 6, оф. 11 (юридична та фактична), де розміщений офіс позивача, відповідно до договору оренди. У користуванні товариства також перебуває склад, що розташований за адресою Одеська область, м. Арциз, вул. Металева, буд. 1, який орендується за договором оренди. Про наявність вказаного майна контролюючий орган повідомлено за формою за 20-ОПП від 07.02.2024 року.

Відповідно до договору поставки №4-24 від 02.01.2024 р. укладеного між ТОВ «ЕЛТРІКС», як покупцем, та ТОВ «Група компаній «СВІТОЧ», як постачальником, останнє здійснило продаж олії соняшникової та шроту соняшникового.

Здійснення вказаної операції підтверджується:

- специфікаціями до договору поставки №1 від 02.01.2024 р., №3 від 05.01.2024 р., за якими постачальник зобов`язується поставити олію соняшникову у розмірі 1500 тонн та шрот з насіння соняшнику у розмірі 5000 тонн відповідно;

- видатковими накладними №1 від 03.01.2024 р. про поставку олії соняшникової у розмірі 1500 тонн на суму 10 809 000,00 грн., №13 від 18.01.2024 р. про поставку шроту з насіння соняшнику у розмірі 2400 тонн на суму 3 600 000,00 грн., №18 від 23.01.2024 р. про поставку шроту з насіння соняшнику у розмірі 2600 тонн на суму 3 900 000,00 грн.

05.02.2024 р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №12529 про відповідність ТОВ «ЕЛТРІКС» критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення було прийнято з підстав відповідності Позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами:

- 03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- 13 придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В подальшому ТОВ «ЕЛТРІКС», відповідно до договору поставки №2304/24-3 від 23.04.2024 р. здійснило продаж олії соняшникової та шроту з насіння соняшнику ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС», що підтверджується Специфікаціями №1 від 01.07.2024 р. на шрот соняшниковий у розмірі 4500 тонн, №2 від 01.07.2024 р. на олію соняшникову у розмірі 1500 тонн, видатковими накладними № 4 від 04.07.2024 року про поставку олії соняшникової у розмірі 1400 тонн на суму 14 968 800,00 грн., № 5 від 09.07.2024 року про поставку соняшникового шроту у розмірі 4400 тонн на суму 13 889 040,00 грн.

На виконання вимог статті 201 ПК України, позивачем за результатами взаємовідносин із ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС» через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» засобами телекомунікаційного зв`язку у передбачений законом строк було складено і направлено до Державної податкової служби України для реєстрації податкові накладні № 1 від 04.07.2024 року на суму 14 968 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 2494800,00 грн., № 2 від 09.07.2024 року на суму 13 889 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 2314 840,00 грн.

Проте, контролюючим органом реєстрації вказаних вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, що підтверджується відповідними квитанціями від 23.07.2024 року № 9205196474, від 23.07.2024 року № 9205155828. Підстава зупинення: «Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

У зв`язку з цим позивачем до податкового органу було подано пояснення та повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрації яких зупинено, з рядом первинних документів для підтвердження реального характеру господарських операцій. ТОВ «ЕЛТРІКС» надало копії усіх первинних документів, які підтверджують факти реальності проведених господарських операцій.

Однак, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН №11544036/43766790 від 01.08.2024 р. щодо ПН№1, №11544037/43766790 від 01.08.2024 р. щодо ПН№2 відмовлено у реєстрації ПН у зв`язку з «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

06.08.2024 р. ТОВ «ЕЛТРІКС» подало до Головного управління ДПС в Одеській області відповідні пояснення щодо виключення Товариства із переліку ризикових платників податку.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 08.08.2024 р. №95682 ТОВ «ЕЛТРІКС» було визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- 13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- 12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вказаних рішень вони стосується операцій з придбання у період з 09.08.2023 р. по 05.02.2024 р. сільськогосподарської продукції у ТОВ «Група компаній «СВІТОЧ» код ЄДРПОУ 38530617, яке 30.08.2022 р. було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Та продажу товару на адресу ТОВ «БІЗСЕРВІС ЛЮКС», яке 30.01.2024 р. також визнано ризиковим платником податку.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до цього Кодексу;

62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється під час реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ);

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу;

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу;

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість платника податку, а саме:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних;

06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.31 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

16 - наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

17 - наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме, «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття оскаржуваних рішень, передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Пунктом восьмим Додатку №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, як підставу для віднесення платника податків до категорії ризикових, передбачено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком четвертим Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту восьмому критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Тобто, у затвердженій формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі 640/11321/20 та від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20.

В свою чергу судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу письмові пояснення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку вих. №0608-1 від 06.08.2024 року у яких детально вказано інформацію по товариству, матеріально-технічну базу, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними.

На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.

При цьому, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач не повідомив.

Разом з тим, повертаючись до питання щодо послідовності та умов для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Так, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято рішення №12529 від 05.02.2024 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, за кодам:

Також рішення №12529 від 05.02.2024 містить інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

придбання за період з 09.08.2023 по 05.02.2024 товару за кодом УКТЗЕД 1512119100;

постачання за період з 09.08.2023 по 05.02.2024 товару за кодом УКТЗЕД 9608101000.

Також Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято рішення №95682 від 08.08.2024 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, за кодам:

- 12 постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також рішення №95682 від 08.08.2024 містить інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

придбання за період з 09.08.2023 по 05.02.2024 товару за кодом УКТЗЕД 1512119100;

постачання за період з 09.08.2023 по 05.02.2024 товару за кодом УКТЗЕД 9608101000;

постачання за період з 10.02.2024 по 08.08.2024 товару за кодом УКТЗЕД 1512119100.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач здійснює придбання та постачання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, то суд зазначає таке.

Так, при розгляді даної адміністративної справи суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи протоколів засідань комісій на яких прийнято оскаржуване рішення до суду не надано.

При цьому оскаржуване рішення не містить інформації які саме господарські операції позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при його прийнятті.

Рішення про віднесення контрагента позивача до ризикових, на яке покликається відповідач, може бути вихідними даними для аналізу показників податкової звітності позивача, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, судячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд вважає неспроможним аргументом.

Крім того, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами, Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п.38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Сам лише факт віднесення контрагентів позивача до таких, що є ризикованими не створює підстав для твердження, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При розгляді даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

доповідь секретаря комісії;

доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

голосування;

оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що зважаючи на зміст оскаржуваного рішення, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи предмет позову та зміст сформованих вимог, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» критеріям ризиковості платника податку №12529 від 05.02.2024, №95682 від 08.08.2024.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11544036/43766790 від 01.08.2024 р., №11544037/43766790 від 01.08.2024 р.; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС», в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх фактичного отримання, суд зазначає, що Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Як вже вказано по тексту рішення вище, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 05.08.2021 справі 816/2222/18.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №816/2159/18 зазначено, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №117, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Водночас, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

При цьому, предметом розгляду є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Також Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 №2240/2900/18 зазначив: «…оскільки відповідач у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків».

Судом встановлено, що позивачем були надані пояснення щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024, до яких було долучено достатню кількість документів для реєстрації цих податкових накладних.

Тобто, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями документів повністю відображають реальність здійснення позивачем господарських операцій та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Більш того, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (навіть за умови віднесення позивача до переліку «ризикових» платників ПДВ) не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними та фінансовими документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд зазначає, що рішення ГУ ДПС в Одеській області №11544036/43766790 від 01.08.2024 р., №11544037/43766790 від 01.08.2024 р. не є обґрунтованими та вмотивованими, та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 є похідною від позовної вимоги про оскарження рішення про відмову в її реєстрації.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Оскільки рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню з мотивів, наведених судом вище, то, ураховуючи норми Порядку №1246, підлягають до задоволення і позовні вимоги до ДПС України про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не подано належних доказів правомірності прийняття ГУ ДПС в Одеській області спірних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» (вул. Жуковського, буд. 6, оф. 11, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43766790) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» критеріям ризиковості платника податку №12529 від 05.02.2024, №95682 від 08.08.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» (вул. Жуковського, буд. 6, оф. 11, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43766790) з переліку ризикових платників податків

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11544036/43766790 від 01.08.2024 р., №11544037/43766790 від 01.08.2024 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 04.07.2024 року, № 2 від 09.07.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС», в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТРІКС» судовий збір у розмірі 9084 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.01.2025
Оприлюднено	03.02.2025
Номер документу	124842439
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/26018/24

Ухвала від 08.04.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Градовський Ю.М.

Ухвала від 13.03.2025

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Градовський Ю.М.