Ухвала

від 31.01.2025 по справі 520/11344/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 р.Справа № 520/11344/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Головного управління Держпраці у Харківській області про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі № 520/11344/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Харківській області , Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ Головного управління Держпраці у Харківській області «Про звільнення ОСОБА_2 » від 29.11.2022 № 08-03/322;

- зобов`язати ГУ Держпраці поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці з дня звільнення 30.11.2022 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 клопотання позивача про залучення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до участі у справі, як третьої особи залишено без задоволення.

Залучено Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці до участі у справі № 520/11344/23 в якості другого відповідача.

Прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог у такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії Наказ ГУ Держпраці «Про звільнення з посади ОСОБА_2 » від 29.11.2022 №08-03/322, яким ОСОБА_1 30.11.2022 звільнено з посади головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці у зв`язку із ліквідацією державного органу відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»;

- визнати дії ГУ Держпраці щодо звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконними;

- зобов`язати ГУ Держпраці з 01.12.2022 р. поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці (Харківська обл.) запропонувати рівнозначну посаду ОСОБА_1 з урахуванням присвоєного 7 рангу державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби, відповідної освітньому рівню (повна вища освіта: юрист, магістр державного управління, медіатор тощо) профілю професійної компетентності та кваліфікаційному досвіду роботи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 - залишено без змін.

Відповідачем, Головним управлінням Держпраці у Харківській області, подано до суду заяву про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 року.

У заяві Головне управління Держпраці у Харківській області просить роз`яснити зокрема, до з`ясування яких обставин, зумовлено зупинення дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23, а саме строк зупинення дії оскарженого рішення, враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 виконано, а саме: наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 27.05.2024 № 08-03/1 поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУДержпраці, наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 № 08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 » скасовано.

Обґрунтовуючи своє звернення відповідач, з-поміж іншого, зазначив, що статтею 322 КАС України не передбачено такої вимоги до змісту постанови суду апеляційної інстанції, як вказівка в резолютивній частині цієї постанови на вирішення питання про відновлення дії оскаржуваного рішення, зупиненого на підставі ухвали про відкриття провадження. Враховуючи те, що положення вказаної норми процесуального закону не унормовують випадок, котрий має місце по даній справі, заявник просить надати роз`яснення.

Позивачем були надані пояснення, в яких, посилаючись на зрозумілість постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі № 520/11344/23, що полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про роз`янення судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Отже, виходячи з приписів вищезазначених норм слідує, що розгляд питання про роз`яснення рішення є прерогативою лише того суду, який це рішення виніс та роз`яснено може бути те рішення суду, в якому передбачається його виконання зобов`язаними особами самостійно чи пред`явленням до виконання до відповідного органу, що здійснює виконання судових рішень та є не зрозумілим.

Згідно з п. п. 1-3 ч. 5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із складових частин постанови суду є резолютивна частина, в якій зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року Про судове рішення в адміністративній справі, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Колегія суддів зазначає, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - залишено без задоовлення.

РішенняХарківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі№ 520/11344/23 - залишено без змін.

Щодо доводів заяви відповідача про потребу у роз`ясненні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024, яка полягає у тому, щоб суд пояснив як його виконувати за ситуації з поновленням на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Мінакова Олесандра Федоровича у Головному управлінні Держпраці у Харківській області, тоді як зазначений процесуальний засіб має на меті усунути невизначеність змістовного навантаження судового рішення, зокрема його резолютивної частини.

Між тим, у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням змісту, як резолютивної частини, так і всієї постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 і яким чином це перешкоджає виконанню цього судового рішення відповідач не пояснив.

Колегія суддів зазначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 складена відповідно до вимог чинного законодавства, у мотивувальній частині викладено усі обставини справи, рішення є зрозумілим, обґрунтованим нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, зміст резолютивної частини також є зрозумілим та не дає підстав для неоднозначного тлумачення способу її виконання і додаткового роз`яснення не потребує.

Однак, із заяви про роз`яснення рішення вбачається, що відповідач, Головне управління Держпраці у Харківській області, фактично не погоджується з рішенням апеляційного суду, тобто відповідач не погоджується з мотивацією судового рішення.

При цьому, колегія суддів враховує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

З судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки постановою від 27.12.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін, отже, у розумінні ч.2 ст. 255 КАС України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі№ 520/11344/23 набрало законної сили 27 грудня 2024 року.

Враховуючи, що зміст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 по даній справі є зрозумілим, чітким та таким, що не припускає варіантів тлумачення, а викладення судового акта не викликає труднощів для розуміння, постанова додаткових роз`яснень не потребує.

Отже, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Держпраці у Харківській області про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 в адміністративній справі № 520/11344/23.

Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Держпраці у Харківській області про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 в адміністративній справі № 520/11344/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Калиновський В.А.Судді Мінаєва О.М. Кононенко З.О.